 |
|
Суть і компоненти національного багатства
Основою існування людського суспільства є виробництво матеріальних і духовних благ. Узагальнювальними показниками результатів виробничої діяльності будь-якої країни є валовий внутрішній продукт та національний дохід. Усі ці показники характеризують результати функціонування економіки за певний проміжок часу (переважно за рік) та використовуються для виявлення рівня та динаміки розвитку національної економіки.
Поряд із цим виникає потреба в оцінці загального стану економіки, визначення її потенційних можливостей та економічної могутності держави. Така оцінка можлива за допомогою показника національного багатства, який ураховує всі ресурси країни та нагромаджені блага, котрими вона володіє у конкретний період часу. Такий показник ураховує результати праці всіх поколінь відповідної держави.
Національне багатство— цесукупність ресурсів країни (еко-
номічних активів) та нагромаджених благ, які є в її розпорядженні та можуть використовуватися для здійснення процесу виробництва продукції, робіт, надання послуг та забезпечення життєдіяльності людей.
Важливість даного показника визначається тим, що він, з одного боку, відображає загальну результативність функціонування економіки, а з другого — характеризує стан та динаміку рівня життя людей.
Національне багатство включає в себе елементи, які дуже різноманітні за своїм складом і змістом та виконують різні функції у житті суспільства. Воно може розглядатись як з натурально-речовинного, так і вартісного поглядів.
За натурально-речовинним складом національне багатство являє собою сукупність цілого ряду споживчих вартостей, таких як природні ресурси (вода, земля, ліси, корисні копалини), предмети і засоби виробництва, готова продукція, майно громадян, суспільних організацій та ін. Вартісна оцінканаціонального багатства та її динаміка характеризують результативність функціонування національ-ної економіки, її потенційні можливості, рівень життя населення.
У складі національного багатства можна виділити такі елементи:
1) нефінансові активи, що є результатом виробничої діяльно-сті (створені нефінансові активи);
2) нефінансові активи, що не є результатом виробничої діяльності (нестворені нефінансові активи);
3) фінансові активи/ пасиви;
4)нагромаджені споживчі товари довгострокового використання у домашніх господарствах (особисте майно громадян);
5) прямі іноземні інвестиції.
Для аналізу динаміки національного багатства розробляється баланс національного багатства. За його допомогою здійснюється оцінка річної зміни (приросту або зменшення) національного багатства у вартісній оцінці у поточних цінах. Для оцінки абсолютної динаміки сукупних ресурсів економіки, які представлені у балансі національного багатства, при складанні балансу використовуються порівнянні ціни.
Нині унаслідок незавершеності методологічних підходів до оцінки всіх елементів національного багатства визначаються лише окремі його елементи, такі як основні виробничі фонди, матеріальні запаси. Решта елементів оцінюються лише приблизно, на основі експертних методів.
Структура та окремі елементи національного багатства подані на рис. 1.
Рис. 1. Структура національного багатства країни
Розглянемо зміст кожного елемента.
1. Створені нефінансові активи.
До них належать:
· Основні засоби галузей, що виробляють товари та надають послуги.
· Запаси матеріальних оборотних засобів.
· Запаси готової продукції (засоби виробництва та предмети споживання) на складах підприємств, у системі постачання, на біржах.
· Державні резерви засобів виробництва та предметів споживання.
· Цінності.
Основні засоби — це частина національного багатства країни, що створена у процесі виробництва та довгий час багаторазово і постійно у незмінній натурально-речовинній формі використовується в економіці, переносячи свою вартість на продукцію, роботи та послуги.
Очікуваний термін корисного використання (експлуатації) основних засобів згідно з діючим законодавством становить більше одного року. До них належать основні засоби підприємств, організацій, установ усіх форм власності, а також основні засоби, що перебувають в особистій власності населення (житлові будинки, господарські будівлі, багаторічні насадження, робоча і продуктив-на худоба).
Також до складу основних засобів включають нематеріальні створені активи — об’єкти, створені працею людини. Вони являють собою загальнодоступну інформацію та містяться на певному носії. Вартість таких активів включає витрати на розвідування корисних копалин, розробку програмного забезпечення, створення оригінальних творів літератури й мистецтва та ін.
Запаси матеріальних оборотних засобів є постійно поновлюваною частиною національного багатства, до складу якої входять виробничі запаси сировини, матеріалів, палива, запасних частин, господарчих товарів, насіння, кормів та фуражу, худоба на відгодуванні, молодняк тварин та ін.; незавершене виробництво, готова продукція та товари для продажу, матеріальні резерви.
Державні резерви засобів виробництва та предметів спо-
живання—це частина створених матеріальних благ, яка зараз не використовується і являє собою стратегічні запаси країни на випадок непередбачених ситуацій та форс-мажорних обста-вин. Ці блага перебувають на зберіганні у системі державних матеріальних резервів. Вони складаються з двох частин: фондів засобів оборони та фондів державних господарських резервів.
Цінності — це «кошторисні» товари довгострокового використання, що не зношуються з часом. Зазвичай вони не використовуються для споживання або у виробництві, а придбаваються, головним чином, задля збереження вартості у часі, оскільки їхня вартість з часом не повинна зменшуватись. Найважливішою особливістю даного елементу національного багатства є те, що з часом у результаті багатьох об’єктивних та суб’єктивних чинників відбувається зміна структури цінностей, що приводить до збільшення їхньої вартості (ціни). До економічних активів даного типу належать дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, антикваріат, твори мистецтва тощо.
Для оцінки основних засобів у галузях економіки як зведений кількісний показник використовується показник обсягу основних фондіву поточних (або у порівнянних — за розрахунку динаміки зміни ресурсної забезпеченості) цінах у галузях економіки.
Важливими показниками якості нагромаджених основних фондів є такі показники: рівень зношеності основних фондів, віковий склад активної частини основних фондів, питома вага обладнання, яке відповідає передовим високотехнологічним світовим зраз-
кам (за рівнем енерго- та паливоємності, продуктивності, екологічності).
Оцінюючи якісні та кількісні характеристики розвитку даного виду ресурсів у перспективі, необхідно враховувати групу чинників, які впливають на динаміку його характеристик. У складі цієї групи слід зазначити насамперед інтенсивність та напрями розвитку інвестиційно-інноваційних процесів у національній економіці, прикладних та фундаментальних наукових досліджень.
Загальна вартість основних засобів української економіки за період 1990—2004 рр. зросла на 122,3 % і становила 1 141 069 млн грн. Найбільш прискореними темпами зростання вартості основних засобів відбувається в останні роки. Наявність та стан соновних засобів у 2009 р. за видами економічної діяльності подана у табл. 1.
Таблиця 1