 |
|
Керування режимом контролю цілісності посилань
Режим контролю цілісності посилань дуже корисний, але, як і багато інших корисних речей, має свої негативні сторони.
Очевидно, що при включеному режимі контролю цілісності посилань ускладнюється процедура видалення об'єктів, збільшується час на її виконання. У результаті виникає прагнення рідше прибігати до фізичного видалення об'єктів, однак, це приводить до засмічення інформаційної бази "зайвим сміттям" з позначених до видалення об'єктів.
Рис. 7-4. У вікні властивостей конфігурації встановлюється режим дозволу безпосереднього видалення об'єктів
У тих випадках, коли користувач може взяти на себе відповідальність за коректне видалення даних, режим цілісності посилань можна відключати. Для цього треба ввійти в програму в режимі конфігурування, розкрити вікно з деревом конфігурації і звернутися до вікна властивостей поточної конфігурації подвійним щигликом миші по кореневому запису в цьому дереві ("Бухгалтерський облік..."). У вікні властивостей у закладці "Задача" шляхом установки або зняття прапорця "Дозволити безпосереднє видалення об'єктів" можна керувати включенням (вимиканням) режиму контролю цілісності посилань (рис. 7-4). Установка прапорця дозволяє безпосереднє видалення об'єктів за рахунок відключення режиму контролю цілісності посилань. І навпаки, заборона безпосереднього видалення об'єктів свідчить про обов'язкове включення даного режиму
На рис. 7-4 показаний варіант настроювання властивостей конфігурації, що передбачає відключення режиму контролю цілісності посилань. При цьому потрібно пам'ятати, коли в конфігурації дозволене безпосереднє видалення об'єктів, то з'являється можливість скасувати в режимі ведення бухгалтерського обліку за допомогою зміни значення "Режиму видалення об'єктів", доступного через меню: Сервіс > Параметри (Загальні). На рис. 7-5 показаний момент вибору режиму видалення об'єктів.
Рис. 7-5. У настроюванні параметрів системи встановлюється можливість керувати режимом видалення об'єктів
Інакше кажучи, відключення режиму контролю цілісності посилань на рівні конфігурування надає можливість керувати цим аспектом на рівні ведення обліку.
УРОК № 29. Особливості реалізації операції видалення для деяких об'єктів програми
Розглянемо деякі особливості видалення інформації, характерні для різних об'єктів програми.
Видалення операцій може бути виконане як з контролем, так і без контролю цілісності посилань. При позначці на видалення операції автоматично позначаються на видалення усі вхідні в неї проводки і суми цих проводок не впливають на підсумки. Відновлення операції автоматично приводить до відновлення всіх проводок і поновленню їхнього впливу на бухгалтерські підсумки.
Окремо узяту проводку не можна позначити на видалення. Навіть при включеному режимі контролю цілісності посилань виконання операції видалення стосовно проводки приведе до її фізичного знищення.
Константи, представлені в списку констант можуть бути вилучені зі списку тільки в режимі конфігурування. Видалення констант у режимі ведення бухгалтерського обліку не передбачено.
Рахунки (субрахунки) із плану рахунків можуть бути вилучені або позначені на видалення тільки в тому випадку, якщо вони були введені користувачем у режимі ведення бухгалтерського обліку Ті рахунки (субрахунку), що були введені в режимі конфігурування, відповідно можуть бути вилучені тільки в цьому ж режимі.
Обговорювані питання
1. Як видалити непотрібну інформацію з інформаційної бази?
2. Чому спочатку здійснюється позначка на видалення, а потім реальне видалення інформації?
3. Чи можна відновити інформацію, позначену як вилучену. Що означає контроль цілісності посилань інформації?
4. Якими способами можна виконати контроль цілісності посилань інформації?
5. Як керувати режимом контролю цілісності посилань інформації?
6. Які об'єкти завжди віддаляються безпосередньо без контролю цілісності посилань?
7. Які інформаційні об'єкти неможливо видалити, працюючи в програмі в режимі ведення бухгалтерського обліку?
ТЕМА № 8. Реорганізація довідникової інформації
| Урок 30 | Підготовка довідників | |
| Задача 7 | Перетворення лінійного довідника в ієрархічний | |
| Задача 8 | Зміна кодів елементів довідника “Контрагенти” | |
| Урок 31 | Зміна властивостей довідника "Контрагенти" на рівні конфігурування | |
| Задача 9 | Внесення змін в існуючу настройку довідника “Контрагенти” на рівні конфігурування | |
| Задача 10 | Встановлення в довіднику „Контрагенти” системи незалежної нумерації | |
| Обговорювані питання |
| Я |
к видно з розглянутого раніше приклада по обліку статутного капіталу, при організації комп'ютерного обліку бухгалтеру необхідно визначитися щодо використання рахунків і субрахунків, здійснити вибір аналітичних розрізів, структури довідників. Програма дозволяє здійснювати не один, а безліч різних варіантів організації довідкової інформації. Причому може трапитися так, що, пройшовши визначений шлях в експлуатації сформованої системи, виникає потреба в її реорганізації. Програма має високий ступінь гнучкості, що забезпечує зручну і безпечну зміну існуючих довідників. Вона значною мірою відслідковує правомірність виконуваних дій. Проте, і бухгалтеру, що робить які-небудь зміни, що стосуються нормативно-довідкової інформації, ніколи не слід забувати про те, що з її використанням були уже введені операції і проводки. У зв'язку з цим важливо правильно представляти ті наслідки, до яких приводить втручання в сформовану систему ведення довідкової інформації.
Розглянемо приклад внесення змін у структуру довідкової інформації.
УРОК № 30. Перетворення лінійного довідника в ієрархічний
Для організації аналітичного обліку на рахунках 46 і 40 використовується довідник "Контрагенти". Крім того, цей же довідник потрібен буде для ведення обліку розрахунків з постачальниками, покупцями, замовниками. Споконвічно він був створений як єдиний лінійний список без виділення в ньому груп або підгруп.
Природно, що це не єдиний спосіб організації довідника контрагентів. Для полегшення пошуку елементів довідника їх можна групувати по яких-небудь ознаках. Наприклад, на верхньому рівні виділити дві групи: "Юридичні особи" і "Фізичні особи". Юридичних осіб можна розділити по територіальній ознаці: підприємства "Північної зони", "Східної", "Західної і Південної зон", або по профілю: "Банки", "Виробництво", "Торгівля" і так далі. Фізичних осіб можна розділити на підприємців і приватних осіб, що не займаються підприємницькою діяльністю – це дозволить бухгалтеру швидше орієнтуватися в оформленні відносин з цими особами
Але як це часто буває в житті, „хорошая мысля приходит опосля”. От і в нашому випадку, хотілося б організувати довідник контрагентів по-новому, але уже введено проводки, отримано звітні відомості. Чи не перекреслить реорганізація довідника всю попередню працю?
Розглянемо, як виконується реорганізація структури довідника в умовах функціонуючої облікової системи, до яких наслідків може привести втручання в сформовану структуру довідкової інформації.
ЗАДАЧА № 7. Перетворення лінійного довідника в ієрархічний
Необхідно в довіднику "Контрагенти" включити групові елементи, забезпечивши об'єднання однотипних контрагентів у групи, подібно тому, як це показано на рисунку 8-1.
На першому рівні виділяються дві групи: "Фізичні особи" і "Юридичні особи".
На другому рівні для фізичних осіб будуть уводитися конкретні представники цієї групи. Для юридичних осіб виділяється ще дві підгрупи: "Банки" і "Організації".
Рис. 8-1. Варіант організації багаторівневого довідника "Контрагенти"
Конкретні представники юридичних осіб будуть уводитися вже на третьому рівні у відповідні підгрупи. Таким чином, довідник з однорівневого лінійного буде перетворений у трьохрівневий ієрархічний.