Внутрішній аудит в системі управління
Внутрішній аудит — це незалежна діяльність з перевірки та оцінки роботи суб'єкта господарювання в його інтересах. Мета внутрішнього аудиту — допомогти членам суб'єкта господарювання ефективно виконувати свої функції. Внутрішні аудитори надають керівництву суб'єкта господарювання дані аналізу й оцінки, рекомендації та іншу необхідну інформацію за результатами перевірок. Внутрішні аудитори проводять незалежну експертну оцінку управлінських функцій суб'єкта господарювання. Вони надають головному підприємству, яке здійснює управління, результати аналізу, оцінки, рекомендації, поради й інформацію щодо діяльності підрозділу, що ними перевіряється. Внутрішні аудитори працюють як у державному, так і у приватному секторах. Вони перевіряють бухгалтерську інформацію та її достовірність, звітують перед вищим керівництвом. Служба внутрішнього аудиту створюється з метою забезпечення ефективності діяльності апарату управління щодо захисту законних майнових інтересів підприємства, удосконалення системи бухгалтерського обліку і сприяння підвищенню ефективності роботи, зміцнення його фінансового стану. У своїй практичній роботі внутрішня служба керується чинним законодавством України, положеннями, інструкціями, наказами Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, статутом підприємства, наказами, розпорядженнями керівника підприємств та Положенням про організацію внутрішнього контролю на підприємстві. Служба внутрішнього аудиту є самостійним структурним підрозділом і підпорядковується безпосередньо керівникові. На посаду керівника служби призначається висококваліфікований спеціаліст, що має вищу економічну освіту, досвід бухгалтерської роботи, сертифікат аудитора. Керівник служби внутрішнього аудиту призначається і звільняється з посади керівником підприємства. Обов'язки працівників служби регламентуються посадовими інструкціями, які розробляються керівником служби внутрішнього аудиту, коригуються у разі зміни окремих функцій або обсягу і затверджуються керівником підприємства. Завдання внутрішнього аудиту: перевірка системи економічних регламентів і регуляторів на предмет достатності та відповідності чинним правовим актам і статуту; перевірка правильності складання та умов виконання господарських договорів; перевірка: наявності, стану, правильності оцінки майна; ефективності використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів; дотримання чинного порядку встановлення та застосування цін, тарифів; розрахунково-платіжної дисципліни; своєчасності внесення до бюджету податків і платежів до позабюджетних фондів; експертиза бухгалтерських балансів і звітів, правильності організації, методології та техніки ведення бухгалтерського обліку; експертиза достовірності обліку витрат на виробництво, повноти відображення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), точності формування фінансових результатів, об'єктивності використання прибутку та фондів; розробка та надання обгрунтованих пропозицій щодо покращання організації системи контролю, бухгалтерського обліку і розрахункової дисципліни, підвищення ефективності програм розвитку, зміни структури виробництва та видів діяльності; консультування засновників, керівників підрозділів, спеціалістів і працівників апарату управління з питань організації та управління, права, господарської діяльності та інших проблем; організація підготовки до перевірки (експертиз) зовнішнього аудиту, податкової інспекції та інших органів зовнішнього контролю.
82. Організаційні аспекти внутрішнього аудиту.Для проведення внутрішнього аудиту на підприємстві керівником відділу внутрішнього аудиту складається план роботи. При цьому слід враховувати аудиторську стратегію, аналітичний ризик, можливість ресурсів підприємства, адміністративні інтереси, завдання зовнішнього аудитора. Розроблюється загальний план очікуваних перевірок із зазначенням дати кожної з них, виконавців, затрат на проведення. Більш детальне планування (із зазначенням змісту робіт) здійснюється по кожній конкретній запланованій перевірці. У процесі виконання запланованих дій внутрішній аудитор повинен ознайомитись із цілями та задачами перевіряємої ділянки, з діяльністю підприємства в цілому і його структурою. Необхідно також виконати аналітичні огляди за обраними напрямами перевірки. Аудитор повинен довести до відома працівників ділянки, що контролюється, і обговорити з ними певні моменти стосовно умов та строків перевірки;забезпечення доступу до персоналу та документації; можливість обговорення результатів;організація закритих зборів тощо; Аудитор повинен визначити для себе область дослідження; посадових осіб, опитування яких слід провести; документацію, яку потрібно отримати. Під час перевірки внутрішній аудитор постійно контролює виконання плану і програми, оцінює виконану роботу. Після закінчення внутрішньої перевірки, аудитор повинен скласти звіт про виконану роботу. Типовий звіт внутрішнього аудитора повинен містити таку інформацію: 1) описання конкретного результату перевірки, включаючи зазначення структури і змісту виконаної роботи, причини виявлених помилок та інші важливі моменти (наприклад описання специфічних методів і процедур, які застосовувались; 2) економічний ефект результату, за допомогою якого апарат управління (керівник) зможе оцінити значимість нанесеної шкоди та потребу виправлення виявлених недоліків і помилок; 3) рекомендації для виправлення знайдених помилок або для їх попередження, удосконалення системи контролю. Особливістю складання та представлення звіту внутрішнім аудитором є те, що, як правило, звіт у чорновому варіанті попередньо узгоджується (щодо точності викладених фактів і формулювань) з керівником перевіряємого підрозділу. Відредагований звіт передається вищому керівництву підприємства, наприклад, фінансовому директору. Крім того, можуть бути проведені закриті збори за участю внутрішнього аудитора, керівника підприємства та керівника перевіреного підрозділу. На таких зборах підводяться підсумки аудиту, обговорюються отримані результати, узгоджуються рекомендації. Внутрішня аудиторська перевірка буде вважатися завершеною лише при умові, що керівник підприємства в письмовій формі повідомить внутрішнього аудитора про те, що результати перевірки прийнято до відома . 87.Законодавча база аудиторської діяльності та проблеми її формування Основними нормативно-правовими актами аудиту є: 1) Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.1993 р. № 3125-ХІІ (зі змінами і доповненнями); 2) Міжнародні стандарти аудиту і Кодекс професійної етики аудиторів України, 3) Цивільний кодекс України; 4) Господарський кодекс України; 5) Закон України "Про банки і банківську діяльність";6)Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок";7)Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг";8)Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"9)Закон України "Про страхування";10)Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність";11)Закон України "Про акціонерні товариства";12)Закон України "Про господарські товариства" та інші. Нормативні акти Аудиторської палати України: Звіт аудиторської фірми (аудитора) про надані послуги,Інструкція щодо складання звітності за формою №1- аудит (річна) "Звіт аудиторської фірми (аудитора) про надані послуги,Інструкція про порядок розгляду звернень, що надходять до Аудиторської палати України,Концептуальна основа контролю аудиторської діяльності в Україні, Методичні рекомендації аудиторам на випадок залучення їх до процесуальних дій в якості свідків, експертів або спеціалістів, Методичні рекомендації з рейтингування аудиторських фірм України, Перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми), Порядок сертифікації аудиторів банків, Порядок ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів тощо + Підзаконні нормативні акти.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|