Главная | Обратная связь

Оцінка можливості безперервного функціонування підприємства.

На завершальному етапі аудиту (перед тим, як скласти висновок та звіт про перевірку звітності) аудитору необхідно оцінити можливість подальшого функціонування підприємства-клієнта, оскільки цей аспект має безпосередній вплив на зміст та вид аудиторського висновку. МСА 570 встановлює стандарти щодо обов'язків аудитора під час аудиту фінансових звітів щодо застосування припущення про безперервність діяльності підприємства, зокрема, стосовно розгляду оцінки управлінського персоналу здатності суб'єкта господарювання продовжувати безперервну діяльність. Оцінка припущення про безперервність діяльності пов'язана із судженням у конкретний момент часу про майбутні результати подій або умов, що є невизначеними по своїй суті. При цьому відповідними є такі фактори:1)Як правило, рівень невизначеності, пов'язаної з результатом події або обставин, значно підвищується залежно від того, наскільки далекого майбутнього стосуються судження щодо результатів події або обставин. 2)Будь-яке судження про майбутнє ґрунтується на інформації, що існує в момент винесення такого судження. Наступні події можуть суперечити судженню, що було обґрунтованим на момент його винесення;3)Розмір і складність структури суб'єкту господарювання, характер і умови його діяльності, а також ступінь впливу зовнішніх факторів впливають на судження про результати події або обставин.

Події або обставини, які окремо або разом можуть породжувати значні сумніви щодо припущення про безперервність діяльності підприємства:

1)Фінансові:-Стан чистих зобов'язань або чистих короткострокових зобов'язань;-Строкові позики, термін погашення яких наближається, за відсутності реальної перспективи погашення або подовження терміну позики; надмірне покладання на коротко-строкові позики для фінансування довгострокових активів;-Ознаки, які вказують на припинення фінансової підтримки тощо

2)Операційні: -Втрата ключового управлінського персоналу без належної заміни;-Втрата основного ринку, франшизи, ліцензії або основного постачальника;-Проблеми з робочою силою або дефіцит важливих матеріалів.

3)Інші:-Невідповідність законодавчим вимогам щодо капіталу та іншим законодавчим вимогам;

-Розглянуті в суді або в органі регулювання позови (якщо такі позови будуть задоволені) стосовно суб'єкта господарювання, які можуть мати своїм результатом вимоги, що ймовірно не будуть виконані;-Зміни в законодавстві або політиці уряду, які можуть негативно вплинути на суб'єкт господарювання.

Аудитор несе відповідальність за розгляд відпо-відності використання управлінським персоналом припущення про безперервність діяльності під-приємства при підготовці фінансових звітів та за розгляд наявності суттєвих невизначеностей, що їх треба розкрити у фінансових звітах стосовно здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі. Аудитор не може передбачити майбутні події або обставини, що можуть спричинити припинення підприємством його діяльності на безперервній основі. Відповідно, відсутність в аудиторському висновку будь-яких посилань на невизначеність щодо діяльності суб'єкта господарювання на безперервній основі, не може розглядатись як гарантія здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі.

90. Підготовка та підвищення кваліфікації аудиторів в Україні. Якісно здійснювати аудиторську перевірку спроможні лише висококваліфіковані фахівці— аудитори. Тому одним з найважливіших аспектів організації аудиторської діяльності в Україні є підготовка та постійне підвищення професійних знань аудиторів. Відповідно до Закону України від 22.0493 р. № 3125-ХІІ «Про аудиторську діяльність» умови та порядок сертифікації аудиторів визначаються АПУ. Аудитор щоденно має працювати над підвищенням своєї кваліфікації. З метою постійного обов'язкового вдосконалення професій­них знань аудиторів рішенням АПУ від 23.04.02 р. затверджене Положення про постійне обов'язкове вдосконалення професійних знань аудиторів України. Тільки за умови щорічного вдосконалення професійних знань аудитори можуть розраховувати на пересертифікацію.

АПУ визначені навчальні заклади, організації і цен­три (далі - центри), яким надано право здійснювати постійне (щорічне) обов'язко­ве вдосконалення професійних знань аудиторів за затвердженою АПУ програмою. Порядок організації постійного обов'язкового вдосконалення професійних знань сертифікованих аудиторів.Для проходження обов'язкового вдосконалення професійних знань аудитори по­дають до центру такі документи:1. клопотання за встановленою формою;2. копію сертифіката;3. документ про оплату. Подані документи реєструються у спеціальному журналі.

Після закінчення навчання слухачі проходять тестування для оцінки їхніх знань. Тестування проводиться центрами за участю членів Аудиторської палати України або чле­нів регіональних відділень Аудиторської палати України, які забезпечують його об'єк­тивність. Слухачі, які правильно відповіли не менш ніж на 60% тестів, вважаються такими, що пройшли обов'язкове вдосконалення професійних знань у поточному році. До загального обсягу обов'язкового вдосконалення професійних знань аудиторів у межах 40 годин Аудиторською палатою України можуть бути зараховані такі види науково-методичної та викладацької роботи: видання підручників чи навчальних посібників із бухгалтерського обліку, контролю, аудиту, економічного та фінансового аналізу, господарського пра­ва (зараховується автору, співавторам у рік видання); викладання в центрах, із якими Аудиторською палатою України укладені договори для здійснення постійного (щорічного) обов'язкового вдосконалення професійних знань сертифікованих аудиторів, згідно з програмами, затвердженими Аудиторською палатою України, в обсязі не менше 20 годин на рік; виступи у фахових засобах масової інформації з питань бухгалтерського облі­ку, контролю, аналізу й аудиту загальним обсягом не менше 0,5 авторського Ні аркуша на рік; видання методичних матеріалів (рекомендацій, методик та ін.) з питань теорії та практики обліку, контролю, аналізу й аудиту в обсязі не менше 0,5 авторського аркуша на рік, схвалених Аудиторською палатою України. Ці види постійного (щорічного) обов'язкового вдосконалення професійних знань аудиторів повинні бути підтверджені відповідними документами про їх набуття та оригіналами або копіями наукових праць (довідка про викладання, мето­дичні матеріали, примірник ЗМІ або копія та ін.). Аудиторська палата розглядає всі види постійного обов'язкового вдосконалення професійних знань сертифікованих аудиторів та видає свідоцтво, яке затверджуєть­ся АПУ. Свідоцтво про постійне (щорічне) вдосконалення професійних знань аудиторів є офіційним документом і видається Аудиторською палатою України на підставі поданих центром документів про успішне навчання і тестування аудиторів. Бланк свідоцтва є бланком суворої звітності із зазначенням номера та серії.

91. Правовий та соціальний захист аудиторів України. Основні засади правового і соціального захисту аудиторів визначено ЗУ “Про аудиторську діяльність”, та МСА.

АПУрегулює аудиторську діяльність в Україні, зокрема має такі повноваження: здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг; регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) у процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосовує до них стягнення; розглядає скарги на діяльність окремих аудиторів (аудиторських фірм) з питань її компетенції

САУ створена згідно Закону України "Про аудиторську діяльність", прийнятого 22 квітня 1993 року.З метою забезпечення соціального захисту своїх членів Спілка аудиторів України може створювати відповідні фонди, в тому числі фонд соціального страхування.

Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України (ФПБАУ) є громадською професійною саморегулюючою некомерційною організацією, створеною з метою відстоювання інтересів представників бухгалтерської та аудиторської професій. Серед пріоритетів ФПБАУ: підвищення рівня професіоналізму фахівців-обліковців, поліпшення їх іміджу в суспільстві та покращення якості послуг, що надаються ними.

Також в Україні діє Рада незалежних бухгалтерів та аудиторів (РНБА) - неприбуткова організація, яка має на меті об’єднання зусиль бухгалтерів та аудиторів для сприяння реформуванню та розвитку бухгалтерського обліку та аудиту в Україні з урахуванням процесів Європейської інтеграції, удосконаленню податкового законодавства та захисту законних професійних, соціальних та інших спільних інтересів своїх членів.

Щодо правового регулювання діяльності аудиторів:

1) Стаття 22 ЗУ “Про аудиторську діяльність”визначає права аудиторів і аудиторських фірм (Аудитори і аудиторські фірми України мають право самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду; отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмету перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб; отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника тощо)

2) Стаття 23. Обов'язки аудиторів і аудиторських фірм (Аудитори і аудиторські фірми зобов'язані: 1) належним чином надавати аудиторські послуги, перевіряти стан бухгалтерського обліку і звітності замовника, їх достовірність, повноту і відповідність чинному законодавству та встановленим нормативам; 2) повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку і звітності; 3) зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг.

3) Стаття 21 - Цивільно-правова відповідальність аудиторів та аудиторських фірмЗа неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

4) Стаття 27. Припинення чинності сертифікату.Припинення чинності сертифікату на аудиторську діяльність здійснюється на підставі рішення АПУ у випадках: 1) встановлення неодноразових фактів низької якості аудиторських перевірок; 2) систематичного чи грубого порушення чинного законодавства України, Рішення Аудиторської палати України щодо припинення чинності сертифікату можуть бути оскаржені до суду.

Одним із призначеннь МСА– забезпечити високу якість аудиторських перевірок, тому аудиторські стандарти за своєю суттю є підтвердженням компетентності, професіоналізму і правової захищеності аудиторів, які дотримуються їхніх вимог.