Главная | Обратная связь

Аудит та державний фінансовий контроль, проблеми співіснування.

1. Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності законодавству та встановленим нормативам.

2.Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими організаціями, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.

3. Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функ­ціонування системи внутрішнього контролю.

4.Державний фінансовий аудит здійснюється Рахунковою палатою та органами державної контрольно-ревізійної служби відповідно до законів.

5.Аудит та державний фінансовий аудит можуть проводитися за ініціативою суб'єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов'язковий аудит).

1. Аудитом визнається перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень

стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно з вимогами користувачів.

2.Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення. Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа — підприємець (після включення його до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів) або у складі аудиторської фірми з дотриманням вимог Закону «Про аудиторську діяльність» та інших нормативно-правових актів. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими видами підприємницької діяльності, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав. Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини. Аудиторські фірми мають право на здійснення ними аудиторської діяльності у разі включення їх до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати ЗО відсотків.

3. Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю, який спрямований на запобігання фінансовим порушенням та забезпечення достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Основним завданням державного фінансового аудиту є сприяння бюджетним установам у забезпеченні правильності ведення бухгалтерського обліку, законності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, складанні достовірної фінансової звітності тощо.

Державний фінансовий аудит виконання бюджетних програм (аудит ефективності) — це форма державного фінансового контролю, спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають. Аудит ефективності здійснюється з метою розроблення обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетних програм.

Внутрішнім державним фінансовим аудитом визнається форма контролю, що забезпечує функціонально незалежну оцінку діяльності органів державного сектору. Метою внутрішнього аудиту є надання рекомендацій щодо удосконалення діяльності органу державного секто­ру, підвищення ефективності процесів управління. До завдань внутрішнього аудиту належить також забезпечення ефективного внутрішнього контролю понесених витрат. Здатність надання незалежних та об'єктивних рекомендацій є основною відмінністю внутрішнього аудиту від інших форм контролю.

4. Державний фінансовий аудит здійснюється Рахунковою палатою та органами державної контрольно-ревізійної служби відповідно до законодавства. Рахункова палата у ході виконання Державного бюджету України контролює повноту і своєчасність грошових надходжень, фактичне витрачання бюджетних асигнувань, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів та видатків по обслуговуванню внутрішнього і зовнішнього боргу України, порівняно із затвердженими показниками Державного бюджету України, виявляє відхилення та порушення, проводить їх аналіз, вносить пропозиції щодо усунення останніх.

5. Аудит може проводитися з ініціативи суб'єкта господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов'язковий аудит), для: підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств — емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;

88. Особливості аудиту фінансової звітності акціонерних товариствАудит акціонерних товариств в основному здійснюється так само, як і на інших підприємствах, проте має певні особливості, обумовлені специфікою організації та господарської діяльності цих товариств. Колективна форма приватної власності, яка є основою функціонування акціонерних товариств, потребує чіткого державного регулювання і нагляду за діяльністю акціонерних товариств. Згідно із законодавством України, акціонерні товариства підлягають щорічному обов’язковому аудиту. Метою проведення аудиту акціонерних товариств є: підтвердження повноти і достовірності фінансової звітності; захист прав власності акціонерів шляхом розкриття об’єктивної фінансово-економічної інформації про діяльність товариств; визначення реального фінансового стану товариств незалежним експертом. При проведенні аудиту акціонерних товариств необхідно з одного боку додержуватись загально прийнятих методів та методичних прийомів, а з іншого — враховувати особливості створенні і функціонування товариств. Перш за все, це особливості формування, руху власного капіталу товариства, необхідність персоніфікованого обліку акціонерів, що повинно бути відповідно відображено в обліку і звітності. Необхідно також враховувати особливості використання прибутку на формування резервного капіталу та виплати дивідендів, а також особливості виплат процентів по облігаціях, їх емісії та погашення. Крім того, згідно з вимогами Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку (надалі ДКЦПФР) при проведенні аудиту акціонерних товариств обов’язковим є проведення аналізу фінансового стану товариств з використанням методу коефіцієнтів поряд із підтвердженням достовірності показників фінансової звітності. Вимогами ДКЦПФР визначено перелік питань, які повинні бути перевірені аудитором, але методика проведення аудиту повинна відповідати МСА. Проте аудитору дано право не включати до висновку ті питання, які несуттєві для діяльності підприємства, і водночас включати додатково інші питання, які він вважає доцільним. Ці вимоги розроблені відповідно до нормативів АПУ. Під час проведення перевірки незалежний аудитор подає засновнику такі відомості про аудиторську фірму: назва аудиторської фірми, номер свідоцтва в Національному реєстрі України, число і місяць його видачі АПУ; назва документа "Аудиторський висновок про достовірність бухгалтерської звітності та аналіз фінансового стану ВАТ "назва товариства"; місце проведення; відомості про аудитора: прізвище, ініціали, номер, серія, дата видачі сертифіката аудитора АПУ, масштаб перевірки (законодавчі акти); методи, які використовуються під час перевірки; перелік документів для здійснення аудиторської перевірки. Основні відомості про емітента: найменування емітента, код ЕДРПОУ, організаційно-правова форма емітента, номер свідоцтва про державну реєстрацію та дата видачі свідоцтва, орган, що видав свідоцтво, поточний рахунок, основні види діяльності, кількість акціонерів, кількість власників облігацій, чисельність працівників, остання дата опублікування інформації про діяльність емітента, назва друкованого органу, тираж, дата виплати дивідендів та ін. Особливості аудиту акціонерних товариств враховуються на стадії його планування, проведення аудиту та п ідготовки аудиторського звіту і висновку. Аудиторський висновок, який складається за результатами аудиту фінансової звітності завжди буде мати модифіковану форму в зв’язку з обов’язковою наявністю додаткового розділу, присвяченому результатам аналізу фінансового стану акціонерного товариства та підприємства — емітента облігацій. Аудиторський висновок за результатами аудиту фінансової звітності акціонерних товариств подається суб’єктами господарювання до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, як було відмічено в обов’язковому порядку.