Главная | Обратная связь

Проблеми міжнародного співробітництва аудиторів.

Україна на сьогодні є невід’ємною складовою світового економічного співтовариства i поступово набуває все більшого значення як бізнесовий та політичний партнер.

Суспільство впливає на гармонізацію та інтеграцію аудиту шляхом визначення свого ставлення до професії аудитора (її рейтингу серед інших професій, престижу та іміджу), а також ступенем довіри до результатів аудиторських перевірок. Чим вищий рейтинг аудиторів у суспільстві, тим вищим вимогам повинна відповідати їх діяльність, що, у свою чергу, спонукатиме до поглиблення гармонізації та інтеграції аудиту.

Під гармонізацією аудиту розуміють приведення до відповідності, узгодженості національних вимог щодо аудиту (як професії, його методології, організації, законодавчих актів) із вимогами та законодавчими (нормативними) актами вищого рівня (міжнародними, європейськими, регіональними тощо). Доцільно виділяти три основні рівні гармонізації аудиту: міжнародний; регіональний (на рівні Європейського Союзу (ЄС) або країн СНД); державний (національний).

Одним із проявів i шляхів здійснення інтеграції та гармонізації аудиту є його стандартизація. Серед стандартів аудиту доцільно виокремлювати чотири рівні: міжнародні; регіональні; національні; внутрішньо-фірмові.

Визначено головні чинники, які впливають на процеси поглиблення його інтеграції та гармонізації, а саме: держава; професійні бухгалтерські та аудиторські організації; суспільство; підприємства-клієнти; аудиторські фірми; характер діяльності підприємств; зовнішні користувачі інформації; національні особливості; вплив ззовні; вплив академічної науки.

Основними державними органами, які можуть впливати на гармонізацію та інтеграцію аудиту, є: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Рахункова палата України, Держказначейство України, Мінфін України, ДПА України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Держкомстат України, Нацбанк України.

Проблеми реформування системи бухгалтерського обліку i розвитку аудиту в країнах СНД, у тому числі в Україні та Росії, є подібними. Важливу роль у їх вирішенні можуть відіграти Асоціація бухгалтерів i аудиторів країн — членів СНД, Координаційна Рада з методології бухгалтерського обліку країн СНД, у складі якої доцільно створити та активізувати роботу спеціального Комітету з питань аудиторської діяльності. Не зайвими стануть розробка і затвердження основних принципів методології та організації аудиту в країнах СНД на основі міжнародних та європейських стандартів аудиту, спеціальних положень, інструктивних матеріалів щодо здійснення аудиторських перевірок та контролю за їх якістю у країнах — членах СНД.

Інтеграція аудиту має кілька основних аспектів, а саме: -інтеграція видів аудиту (зовнішнього, внутрішнього, операційного, екологічного, надання аудиторських послуг) та їх подальший розвиток у взаємозв’язку та єдності; -інтеграція національних методологій аудиту; -інтеграційні процеси зі створення єдиних міжнаціональних нормативних документів; -створення i діяльність міжнародних аудиторських компаній та їх об’єднання (поглинання) з національними аудиторськими фірмами.

На процес глобалізації аудиту найбільше впливають міжнародні корпорації, діяльність яких виходить за межі однієї країни. Це спричинено певними особливостями їх функціонування i, зокрема, різноманітністю систем бухгалтерського обліку, які в них застосовуються, на території різних держав. Виходячи з цього, виникає необхідність у: -паралельній стандартизації бухгалтерського обліку та аудиту, узгодженні стандартів різних країн; -координації діяльності аудиторів; -досягненні необхідного рівня кваліфікації всіх задіяних аудиторів; -виробленні єдиних підходів до організації та здійснення внутрішнього аудиту в усіх складових частинах мультинаціональної корпорації; -стандартизації та уніфікації аудиторських процедур; -визначенні послідовності та ієрархії надання результатів перевірок внутрішніми аудиторами. Вирішення зазначених питань сприятиме гармонізації аудиту в міжнародному та регіональному масштабах.

Розробляючи та впроваджуючи концепцію інтеграції та гармонізації аудиту в будь-якій державі, у тому числі в Україні, слід взяти до уваги основні причини розбіжностей теорії й практики аудиту та його нормативне регулювання у різних країнах: сила впливу держави на процес розробки нормативів (стандартів) аудиту; розбіжності у меті фінансового контролю державних та приватних підприємств; численні культурні розбіжності (мова, суспільні потреби, національні традиції, державні пріоритети); розбіжності у ставленні до професії аудитора; законодавче регулювання; недостатня увага питанням впровадження Міжнародних стандартів аудиту на практиці; розбіжності у розумінні функцій аудитора; бажання уникнути залежності від зовнішніх впливів при розробці стандартів аудиту (при проявах націоналізму).

Негативними проявами гармонізації аудиту (яких слід всіляко уникати або зводити до мінімуму) є такі: загроза втрати досягнень у сфері аудиту тієї чи іншої країни; великі матеріальні та фінансові затрати; досить тривалий період здійснення.

Проте існує низка чинників, які дають можливість зменшувати національні розбіжності та негативні прояви гармонізації аудиту: (зростання орієнтації на потреби інвесторів,злиття ринків капіталу, прагнення уніфікації стандартів аудиту).

93.Методика формування аудиторських доказів за окремими напрямками аудиторської перевірки (капітал, запаси, зобов'язання та інші).

Аудитор повинен одержати достатні та відповідні аудиторські докази, щоб мати змогу сформулювати обґрунтовані висновки, на яких ґрунтуватиметься думка аудитора.

Згідно МСА 500 "Аудиторські докази" - це вся інформація, яку використовує аудитор для формулювання висновків, на яких ґрунтується аудиторська думка; вони охоплюють інформацію, яка міститься в облікових записах, що є основою фінансових звітів та іншої інформації. Для того, щоб отримати аудиторські докази в залежності від змісту об'єкта аудиту та умов їх дослідження використовують прийоми фактичного, документального контролю та підтвердження третьої сторони (як правило банків). Таким чином аудитор отримує докази щодо реальності активів, які перевіряються зокрема капіталу, запасів, зобов’язань тощо. Для отримання аудиторських доказів, які підтверджують правильність та достовірність даних бухгалтерського обліку використовується прийом фактичного контролю – інвентаризація. Зіставленням фактичних даних з відповідними даними бухгалтерського обліку встановлюється стан перевіряємого об'єкта. Таким чином аудитор отримує докази щодо реальності перевіряємих активів.Після перевірки фактичної наявності аудитор розпочинає документальну перевірку. Одним з найбільш доказовим джерелом інформації є первинний документ, в якому фіксується кожна господарська операція. Перевірка реквізитів і записів та достовірності документів здійснюється з метою виявлення фальшивих документів, тобто таких, в яких є підчистки, підроблені записи і резолюції, заміна текстів та цифр.В процесі аудиту аудитор може отримати докази також від банків, обслуговуючих клієнта. Незалежні банківські звіти дозволяють аудитору отримати дані, які відображають наявність та розмір зобов'язань і активів, встановити правильність поводження з ними, а також використання інших даних, які мають відношення пряме до аудиту.

До основних джерел отримання інформації та формування аудиторських доказів при проведенні аудиту запасів є: Наказ про облікову політику, первинні документи (доручення, прибутковий ордер, акт про прийняття матеріалів, лімітно-забірна картка, накладна-вимога на відпуск матеріалів, відомість розкрою матеріалів, картка обліку матеріалів, тов.-трансп.накладна, відомість обліку залишків матеріалів, інструкція з інвентаризації, регістри анал.і синт.обл., звітність.

Джерелами формування аудиторських доказів при проведенні аудиту зобов’язань і дебіторської заборгованості: Наказ про обл..пол.п-ва, реєстраційні документи платників податків, обов’язк.внесків із соц..страх. та ін. обов’язков. платежів, установчі документи, реєстри акціонерів, протоколи загальних зборів акціонерів, кредитні договори з банками, векселі, облігації, договори на цільове фінансування та цільове надходження коштів, регістри анал.і синт.обл, договори оренди, договори з підрядчиками, договори постачання, звітність, Головна книга, П(С)БО 11 «зобов’язання», П(С)БО 10 «Дебіт.заборг.»

Джерела інформації при перевірці власного капіталу підприємства є: Наказ про облікову політику, установчі документи (зокрема Статут підприємства), відомості та регістри по рахунках 40-43, 45,46; прибуткові касові ордери у випадку внесення внесків засновників до каси підприємства, документи по обприбуткуванню ОЗ (як внесків засновників), тощо. Ф1 – Баланс – «Власний капітал» - ряд 380.

Джерелами інформації для формування аудиторських доказів у процесі аудиту грошових коштів є: «Положення про ведення кас.опер.у нац..вал.Укр.», прибуткові і видаткові касові ордери, журн.реєстр.приб.і вид. кас.ордерів, квитанції на внесок готівки до банку, розрахунково-платіжні (платіжні) відомості на виплату ЗП, матеріальної допомоги, відпусктих, стипендій, трудові угоди, акти інвентаризації готівки в касі, договори про матеріальну відповідальність, касова книга, звіти касира, виписки банків, облікові регістри аналітичного і синт.обл. про рух грош.коштів, матеріали внутрішнього аудиту, висновки експертиз, Баланс, Звіт про рух грошових коштів.

Джерелами інформації для формування аудиторських доказів у процесі аудиту необоротних активів є: Наказ про обл.політ., перв.док. з обл.. наявності, руху та використання ОЗ, немат.актвивів та ін.необ.матер. активів, ін. необ.активів (акт прийм-перед.ОЗ, акт здачі відрем, реконструйованих та модернізованих об’єктів, акт списання автотранспортних засобів, інвентарна картка, опис інвент.карток, інвент. список ОЗ, відомість обл. нематеріальних активів і нарахування амортизації, облікові регістри, документи попередніх ауд.перевірок, фінансова та податкова звітність, інструкція з інвентаризації, Головна книга.

Джерелами інформації для формування аудиторських доказів у процесі аудиту витрат є: П(С)БО 16 «Витрати», Наказ про обл. пол., внутрішні нормативні документи з обл. витрат, первинні документи (накладні, вимоги, лім-заб.картки, акти, інвентаризаційні документи, наряди, рапорти, калькуляції, розрахункові відомості, інструкція з інвентаризації, обл.рег.аналіт. і синтет. обл.витрат (Журнали та відомості рах.класів 2,8 і 9), фінансова звітність, Головна книга.

Джерелами інформації для формування аудиторських доказів у процесі аудиту доходів є: бух.баланс, звіт про фін.рез., звіт про власний капітал, примітки до річної фін.звітності, кошториси, плани, бюджети, договори на поставку продукції, обл.регістри з відвантаж.та реалізації продукції, Журнал 6, акт прийм-перед.виконаних робіт та наданих послуг, вимоги-накладні, рах-фактури, тов.-трансп.накладні, виписки банку, платіжні вимоги, бух.довідки, калькуляційні відомості, відомості за рах. ВД та витрат; акти переоцінки, акти прийм-перед., акти ліквідації, акти оприбуткув.матер.цінностей, договори страхування, дані попередніх перевірок тощо. Виявлені за допомогою фактичного та документального контролю докази аудитор систематизує отриману інформацію в робочих документах, які в майбутньому використовує при складані аудиторського висновку по результатам аудиторської перевірки.

94.Проблеми розвитку аудиту в Україні та розширення попиту на аудиторські послуги.

Достовірну інформацію для організації аудиторської перевірки може забезпечити тільки висока якість організації бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Висока якість фінансової звітності залежить в першу чергу, від високої якості прийнятих законоположень, впроваджених стандартів бухгалтерського обліку і організації ефективного, постійно діючого, незалежного контролю за якістю фінансової звітності.

Аудиторська діяльність в Україні організована і регулюється Законом України "Про аудиторську діяльність". Статтею 14 зазначеного Закону установ­лено, що "Затвердження норм і стандартів аудиту е виключним правом Аудиторської палати України. Затверджені Аудиторською палатою України норми і стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання підприємствами, установами та організаціями." У той же.час Законом України "Про аудиторську діяльність" не були урегульовані такі питання: 1) на кого покладаються функції зовнішнього контролю за дотриманням аудиторами затверджених стандартів аудиту і Кодексу етики професійних бухгалтерів? 2) який порядок формування відповідної служби та фінансового забезпечення здійснення незалежного контролю за якістю аудиту та аудиторських послуг?

До проблемних питань аудиту слід віднести:- недостатню кількість методичних розробок з аудиторського контролю; -брак достатнього досвіду аудиторської діяльності; -недостатню кількість кваліфікованих аудиторських кадрів, а звідси - і неосвоєний ринок аудиторських послуг;- відсутність типових форм документів з аудиту;- відсутність методичних рекомендацій з питань комп'ютеризації аудиту тощо.

Ще однією з таких проблем є проблема сучасного аудитора та довіри до нього. Тобто перед тим як клієнт вирішить надати інформацію аудитору, він повинен бути впевнений, що в аудитора вистачить сил і можливостей зберегти її в конфіденційності. Це пов’язано з професіоналізмом аудитора і юридичним захистом його діяльності.

Стурбованість також викликає якість роботи більшості українських аудиторських фірм. Це питання піднімається не лише користувачами аудиторських послуг і державними органами, але й самими аудиторами, які зацікавлені в стабільному розвитку ринку аудиторських послуг, підвищенні престижу аудиторської професії.

Існує серйозна проблема формування ціни на аудиторські послуги, а саме в частині методики її визначення. У Законі України "Про аудиторську діяльність" (стаття 20) передбачено аудиторські послуги у вигляді консультацій, які можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми).

Аудитори чи аудиторські фірми надають консультаційні послуги щодо організації і відновлення бухгалтерського обліку, складання декларацій про доходи, складання фінансової звітності, проведення аналізу господарської діяльності, оцінювання активів і пасивів, консультацій з питань податкового законодавства, з маркетингу і права тощо.

У процесі консультування аудитори повинні дотримуватися принципів професіоналізму, компетентності, об'єктивності в роботі, конфіденційності, правил етики тощо.

Проблемними залишаються питання підбору сертифікованих аудиторів з належним стажем практики в аудиті та достатнім рівнем фахової під­готовки з питань роботи за Міжнародними стан­дартами аудиту. Залишаються невирішеними питання фінансового забезпечення незалежного кон­тролю якості аудиторських послуг та методологічного забезпечення процесу проведення незалежного контролю якості аудиторських послуг.

Однією з ключових проблем сучасного аудиту – є зміна податкового законодавства, що потребує від аудиторів швидкої реакції та можливості пристосування до змін

95.Шляхи вдосконалення організації та регулювання аудиту. Незважаючи на чисельні нормативно-правові акти у галузі аудиту, існує досить багато проблем аудиторської діяльності, які потребують вирішення у найближчому майбутньому.

З уведенням МСА на правовому полі України виникає безліч проблем та ситуації технічного характеру. Саме стандарти виступають на даний момент ефективним інструментом підвищення прозорості та зрозумілості інформації. Однак застосування МСА можливе тільки з урахуванням особливостей економіки України та розробкою внутрішньофірмових стандартів кожною аудиторською фірмою, які вирішують такі завдання як: визначають єдині організаційні й методологічні підходи до порядку надання ауд.послуг, встановлюють мінімальні вимоги до забезпечення якості аудиту, регламентують систему внутрішньофірмового контролю.

Основні напрями розвитку аудитор. Діяльності в Укр можуть бути такі:

1) максимальне наближення методологічних засад б.о відповідно до міжнародних стандартів

2)створення ефективної та досконалої системи контролю якості, оскільки сьогодні якість вітчизняного аудиту викликає багато нарікань

3)використовуючи узагальнений практичний досвід роботи міжнародних та вітчизняних аудиторських фірм, розробити Типові методики аудиторської перевірки ФЗ підприємств у розрізі галузей їх діяльності.

4)внести необхідні зміни у Порядку сертифікації аудиторів, у тому числі розширити перелік дисциплін, з яких складається іспит, удосконалити форму його проведення.

5)удосконалення методики складання та ведення аудиторських робочих документів та порядок реалізації результатів аудиту на підставі внутрішньофірмових стандартів

5)поглибити співпрацю професійних аудиторських організацій Укр з міжнародними та європейськими професійними організаціями бухгалтерів та аудиторів.

6)розробити механізм ціноутворення на аудит та аудиторські послуги на основі вивчення міжнародного досвіду з цього питання.

7)розробити систему заходів, які дозволять ліквідувати монополію певних аудиторських фірм на ринку аудиторських фірм, а також забезпечить рівні права і можливості для проведення аудиту вітчизняними та зарубіжними аудиторськими фірмами.

9)подальший розвиток методології і технології аудиту на основі використання комп’ютерної техніки, інформаційних технологій, статистичних та аналітичних методик.