Главная | Обратная связь

Тема 13. Соціально-правовий захист допризовної, призовної молоді та військовослужбовців.

Законодавча база України щодо захисту прав допризовної, призовної молоді та військовослужбовців. Підготовка підлітків до військової служби. Права, обов’язки юнаків, які проходять допризовну та призовну підготовку. Умови застосування відстрочки від призову: за сімейними обставинами, за станом здоров’я, для продовження навчання, у зв’язку із депутатською діяльністю.

Альтернативна служба як державна служба поза збройними силами чи іншими військовими формуваннями. Особи, які можуть проходити альтернативну службу.

Соціально-правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Теоретичні питання

1. Законодавча база України щодо захисту прав допризовної, призовної молоді та військовослужбовців.

2. Підготовка підлітків до військової служби. Права, обов’язки юнаків, які проходять допризовну та призовну підготовку.

3. Умови застосування відстрочки від призову: за сімейними обставинами, за станом здоров’я, для продовження навчання, у зв’язку із депутатською діяльністю.

4. Альтернативна служба як державна служба поза збройними силами чи іншими військовими формуваннями. Особи, які можуть проходити альтернативну службу.

5. Соціально-правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

 

Опорні поняття:

військова служба, допризовна та призовна підготовка, відстрочка від призову, альтернативна служба, соціально-правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

 

Питання для самостійного опрацювання

Підготуйте пояснення опорних термінів, визначте суб’єктів, зацікавлених у соціальній роботі з військовослужбовцями.

Складіть пам’ятку «Права та обов’язки юнаків, які проходять допризовну та призовну підготовку».

Складіть таблицю «Права військовослужбовців та членів їх сімей у законодавстві України»:

Зміст права	Умови реалізації права	Законодавче закріплення

Тестові завдання

Підготуйтесь до самостійної роботи з термінів та теоретичних питань семінару.

 

Література:

Вступ до соціальної роботи\ За ред.Т.Семигіної, І.Міговича. – К.:Академвидав, 2005.

Соціальна робота\ за ред. А.Капської. – К.: Центр навч.літ., 2004.

Соціальна підтримка військовозобов’язаної молоді. / За заг.ред.А.О.Бучака. – Рівне, 2002. – 51с.

Соціальна робота з допризовною, призовною молоддю, військовослужбовцями, службовцями за призовом та юнаками, які звільняються з лав Збройних сил України. – К.: УДЦССМ, 1999. – 44с.

 

Рекомендована література

1. АБВ. Викладання прав людини / Практична діяльність у початковій і середній школі. - Харків, 1993. – 64с.
2. Андрієнко В. Подаруйте дітям надію // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 174. - С. 7.
3. Антонюк О. Патронат як нова форма сімейного виховання дітей, які потребують державного захисту: Матеріали регіональної наук.- практ. конф. Проблеми захисту прав неповнолітніх . – Донецьк: ДонНУ. – 2001. – С. 51.
4. Боровська Г. Права дитини: шляхи та умови їх реалізації // Права людини в Україні. - К., 1997. - Вип. 18: Права дитини. - С. 124-126.
5. Вінгловська О. Діти України потребують правового захисту. // Право України. – 1996. – № 4. – С. 31-33.
6. Волинець Л.С. Права дитини в Україні: проблеми та перспективи\ Укр..ін-т соц.дослідж., Ін-т дитинства. – К., 2000. – 74 с.
7. Гаврилюк М. Право неповнолітніх на працю захищене законом: [Про проблеми молоді. Питання зайнятості молоді] // Вісник прокуратури. – 2001. – № 1. – С. 65-66.
8. Герейло В. Робота для юних: [Пробл. працевлаштування найменш соціально- захищених: дітей-сиріт… Досвід Одес. обл.] // Уряд. кур’єр. – 2000. – 5 лип. – С. 14.
9. Гром’як І. У центрі уваги людства - діти: [Про виконання Україною основних вимог світової спільноти у ставленні до дітей] // Уряд. кур’єр. – 2000. – 9 серп. – С. 10.
10. Гутварєва О. Подбаймо про своє майбутнє: [Національна програма « Діти України» ] // Голос України. – 1996. – 26 берез. – С. 3.
11. Глущенко В. Права дитини та можливості їх реалізації у сучасному українському суспільстві // Український часопис прав людини. – Українська правнича фундація. – К., 1999. – С. 65.
12. Головченко В.В., Неліп Г. І. Правове виховання учнівської молоді: Питання методології та методики. – К.: Наук. думка, 1993. – 138 с.
13. Грива О. Соціально-педагогічний захист прав дітей і молоді в сучасній Україні // Шлях освіти. – 2002. – №4. – С.40-42.
14. Гуріч В.А. К проблеме подготовки социальных педагогов – специалистов по защите прав ребенка \ Економіко-правові проблеми становлення в Україні громадянського суспільства: Зб.наук.-метод.праць. – Херсон, 2002. – С.370-378.
15. Гуріч В.О. Проблема підготовки спеціалістів з прав дитини в соціальній педагогіці \ Зб.наук.статей. Педагогічні науки. – Херсон: ХДПУ, 2001. – Вип..XVII. – С.230-236.
16. Гуріч В.О. Проблема соціально-педагогічної діяльності щодо захисту гідності дитини \ Проблеми підготовки фахівців на новому етапі розбудови української держави: Зб.наук.праць. – Херсон: ХДУ, 2003. – С.284-290.
17. Гуріч В.О. Сутність соціально-педагогічної діяльності по захисту прав дитини \ Вісник ЗДУ: Зб.наук.статей. Педагогічні науки. Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – С.29-34.
18. Довідник матері особливої дитини: правова інформація – К., 1999. – 53 с.
19. Євченко О. Деякі аспекти особистих прав дитини в міжнародних актах, Конституції України і національному законодавстві: Правознавство // Історія в шк. України. – 1997. – №4. – С.38-40
20. Заблоцька Л. Міжнародні стандарти в галузі прав дитини // Права людини в Україні. – К., 1997. – Вип. 18: Права дитини. – С. 90-94.
21. Звєрєва І. Д., Іванова І. Б. Проблеми соціального захисту сиріт // Довіра і надія: Інформ.-метод. бюл. – К., 1996. – № 2: Соціальна підтримка сиріт. – С. 4-10.
22. Знай свої права, дитино: Основні засади Конвенції про права дитини (1989 р.) /Авт.-упоряд. С.Кириленко, Л.Слабошпицька; Худож. Л.Гончарова. – К.: Махаон-Україна, 2000.
23. Как прочитать, понять Конвенцию ООН о правах ребенка и что сделать для её выполнения (Рекомендации) \\ Документы ООН о детях, женщинах и образовании. – М., 1995. – С.34-53.
24. Колосов Ю. М. Комментарий к Конвенции о правах ребенка // Советский журнал международного права. – 1991. – № 2. – С. 170-171.
25. Кормич А.І. Проблеми судового захисту прав дітей як пріоритетного напрямку політико-правового процесу в Україні. // Актуальні проблеми політики. – «Юридична література» . – Одеса, 2002. – С. 823-828.
26. Маштагер В. Закони поважай! Свої права захищай! / Навчальний посібник. – Кам'янець-Подільський: АБЕТКА, 1998. – 80с.
27. Мороз В. Деякі питання ефективності правових норм, спрямованих на захист дітей від жорстокості батьків // Право України. – 1999. – № 8. – С. 48-49.
28. Никитин А.Ф. Педагогика прав человека: Пособие для детей. – Москва: 1993. – 102 с.
29. Оржеховська В.М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх. Навчально-методичний посібник. – К., 1996. – 352 с.
30. Основи сімейного права // Світ права: Навч. посіб. – К., 2004.
31. Полешко А. Правові аспекти захисту дітей в Україні. // Право України. – 1996. – № 7. – С. 32-34.
32. Права людини \ Підручник для 10-11 класів ліцеїв та гімназій. – К.: Право, 1997. – 225с.
33. Права людини: Методичні рекомендації для вчителів загальноосвітніх шкіл, гімназій та ліцеїв. – Київ: Право, 1996. – 154 с.
34. Права дитини: від витоків до сьогодення: Зб.текстів, метод. та ін форм.матеріалів6 Метод.видання\ Авт.-упор. Г.Лактіонова (кер.). – К.: Либідь, 2002. – 280с.
35. Права человека: Сборник международных договоров. – Н.-Й., 1989. – С. 418.
36. Рогачов С. Право знати право\ Юридичний журнал «Юстиніан», 2004. – №11.
37. Санжаровська Т.В. Право неповнолітніх дітей на батьківську турботу та належне виховання в сім’ї як об’єкт судового захисту. // Актуальні проблеми політики. – «Юридична література»: Одеса. – Випуск 13-14. – 2002. – С. 829-831.
38. Смагина Л.И., Карнейчук А.С., Петрикевич Д.А., Царик И.А. Сто уроков по правам ребенка. – Минск: ЮНИСЕФ, 1998. – 208с.
39. Суслова О., Семіколенова О., Пометун О. Кроки до права. – К., А.П.Н., 2001. – Методичний посібник для державних соціальних служб та громадських організацій, до працюють з підлітками та для підлітків.
40. Тарасенко В.С. Закон України «Про охорону дитинства»: пропозиції щодо вдосконалення. // Актуальні проблеми політики. – «Юридична література». – Одеса., 2001. – Випуск 12. – С. 737-743.
41. Татаринцева Е.В. Правовое воспитание: методология и методика. – М.: Высшая школа, 1990. – 174с.
42. Фаунтин Сьюзен. Эти уникальные права: Практическое пособие по изучению Конвенции о правах ребенка. – Минск, 1993. – 77 с.
43. Федоров М. П. Проблема соціального захисту обдарованих дітей // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. пр. – Суми, 1999. – Вип. 6. – С. 50-52.
44. Фіцула М.М. Правове виховання учнів: Навчально-методичний посібник. – Київ: 1997. – 147 с.
45. Шибанова М. Правовий статус дитини її очима // Юрид. вісн. України. – 1998. – 25 черв.-1 лип. ( № 26). – С. 6.
46. Шлях до життя дітей с особливими потребами. // Соціальний захист. – 2003. – № 4. – С. 32-34.
47. Юзікова Н. Діти потребують захисту. // Право України. – 1998. – № 6. – С.111-112.
48. Чиж Э., Мацей Р. Мои права, или Конвенция прав ребёнка для детей \ Кн. для детей ср. шк. возраста. – Донецк, 1996.
49. Яковлева Л. Л. Социальная защита детства в деятельности детских организаций // Луганський держ. пед. ун-т ім. Т.Г.Шевченка. Вісник. – Луганськ, 1999. – № 1 (11): Лютий. – С. 132-136.

 

Методи навчання

Протягом вивчення дисципліни передбачене комплексне використання різноманітних методів організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності студентів та методів стимулювання і мотивації їх навчання, що сприяють розвитку творчих засад особистості майбутнього соціального педагога з урахуванням індивідуальних особливостей учасників навчального процесу й спілкування.

З метою формування професійних компетенцій протягом вивчення дисципліни використовуються як традиційні (репродуктивний, пошуково-евристичний та інш.) методи навчання, так і інноваційні методи, що забезпечують комплексне оновлення традиційного педагогічного процесу: інтерактивні методи навчання (робота в малих групах, мозковий штурм, ситуативне моделювання, опрацювання дискусійних питань, кейс-метод тощо), комп’ютерна підтримка навчального процесу,

 

Методи контролю

Педагогічний контроль здійснюється з дотриманням вимог об’єктивності, індивідуального підходу, систематичності і системності, всебічності та професійної спрямованості контролю.

Використовуються такі методи контролю (усного, письмового), які мають сприяти підвищенню мотивації студентів-майбутніх фахівців до навчально-пізнавальної діяльності. Відповідно до специфіки фахової підготовки перевага надаєтьсяусному, письмовому, практичному і тестовому контролю.

КРІТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в Херсонському державному університеті	Оцінка за національною шкалою
А		відмінно
В	4,5	добре
С
D	3,5	задовільно
E
FX		незадовільно з можливістю повторного складання
F		незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

Критерії оцінювання знань, вмінь та навичок студентів з курсу “Правові основи соціальної роботи”

А5 (відмінно)	Студент системно і глибоко володіє теоретичними знаннями у межах програми та літератури, що має як основний, так і додатковій характер; вміє використовувати набуті знання, уміння у практичній роботі, володіє спеціальною соціально-правовою термінологією, вміє аналізувати, застосовувати набуті знання в професійній діяльності; може застосовувати теоретичні знання у практичній роботі без помилок, має творчий підхід у виконанні завдань. При виконанні тестових завдань припускається 90% правильних відповідей; виконання в повному обсязі всіх поточних завдань протягом вивчення курсу.
В 4,5 (добре)	Студент має міцні ґрунтовні знання у межах програми та літератури, що має як основний, так і додатковій характер; виконує практичні завдання на доброму рівні, без грубих помилок, може проаналізувати невеликі неточності і виправити їх самостійно. При виконанні тестових завдань припускається 85-90% правильних відповідей; виконання в повному обсязі всіх поточних завдань протягом вивчення курсу.
С 4 (добре)	Студент досить повно володіє теоретичними знаннями з курсу, але має стандартне мислення, бракує власних висновків, недостатньо володіє спеціальною термінологією; виявляє глибоке засвоєння теоретичного матеріалу, допускає невеликі помилки у практичній роботі, які потребують допомоги викладача, трапляються недоліки у виконанні практичних завдань. При виконанні тестових завдань припускається 80-85% правильних відповідей; виконання в достатньому обсязі всіх поточних завдань протягом вивчення курсу.
D 3,5; (задовільно)	Студент може відтворити лекційний теоретичний матеріал, не завжди послідовно та логічно використовує знання з предмету курсу, тому не завжди вміє самостійно зробити аналіз помилок своєї роботи; знає найважливіший теоретичний матеріал, але знання недостатньо стійкі, спостерігаються помилки в логіці виконання завдань, але за обсягом виконання вони є достатнім. При виконанні тестових завдань припускається 75-80% правильних відповідей; виконання в достатньому обсязі 75% поточних завдань протягом вивчення курсу.
E 3 (задовільно)	Студент може репродукувати теоретичні знання, отриманні на лекції, але не завжди розуміє суть матеріалу, зміст термінів; володіє навичками та уміннями, які дають змогу проаналізувати практичне завдання, але не завжди вміє створити план роботи, структурувати її, виявляє недостатнє знання спеціальної термінології. При виконанні тестових завдань припускається 60-70% правильних відповідей; виконання в достатньому обсязі 60-70% поточних завдань протягом вивчення курсу.
Х2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	Студент здатний відтворювати окремі фрагменти предмету курсу, знає незначну частину теоретичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом. При виконанні тестових завдань припускається 50-60% правильних відповідей; виконання в неповному обсязі 50-60% поточних завдань протягом вивчення курсу.
F1 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	Студент має слабко сформований рівень теоретичної підготовки; демонструє слабко сформоване правове мислення, відсутність елементарних навичок та умінь у професійній діяльності; володіє незначною частиною теоретичного матеріалу, словниковий запас не дає змогу чітко проаналізувати свої помилки. Не працював в аудиторії з викладачем або самостійно. При виконанні тестових завдань припускається менш 50% правильних відповідей; невиконання в повному обсязі всіх поточних завдань протягом вивчення курсу.