 |
|
Моральна свідомість
“Мораль – це вчення не про те, як ми повинні зробити себе щасливими, а про те, як ми повинні стати гідними щастя”.
І.Кант
Моральна свідомість – це основна ціннісна форма суспільної свідомості,
в якій знаходять відображення загально прийняті норми і оцінки людської діяльності. Ця свідомість показує відносини між особистостями і ті позиції з яких людина оцінює своє власне “Я”. Необхідність моральної свідомості визначається необхідністю регулювати міжособові відносини людей в усіх сферах суспільного життя.
Моральна свідомість має свої особливості:
- моральні норми формуються у процесі практичного життя людей, а не розробляються спеціалістами як правові;
- моральні категорії історично замінюються, вони залежать від особливостей розвитку суспільства, рівня цивілізації;
- моральна свідомість тісно пов‘язана з релігійним світоглядом, який часто визначає напрямок основних моральних категорій.
В сучасній науці розрізняють два рівня моральної свідомості: буденно-
практичний і теоретичний.
На буденно-практичному рівні відображаються реальні норми поведінки людей, які зумовлені особливостями розвитку і станом конкретного суспільства. На теоретичному рівні формується суспільством ідеал прагнення людей. В реальному житті ці рівні не співпадають, але можуть досягти більшої чи меншої близькості.
У зв‘язку з тим, що моральні норми юридично не закріплені, існує така моральна категорія як свобода волі, яка відображає право людини самостійно вибирати свою поведінку. Коли самостійно обрана поведінка особистості співпадає із загальноприйнятими нормами моралі, - то такі дії людини вважаються високоморальними. Але досить часто розуміння власної свободи не співпадає з інтересами інших людей, суспільства в цілому, тому людина повинна обмежувати свою свободу волі. Нідерландський філософ Бенедикт Спіноза зазначив, що “свобода – це усвідомлена необхідність”, підкреслюючи цим положенням, що повністю вільною людиною можна почувати себе лише тоді, коли загальноприйняті у суспільстві моральні принципи стануть власними переконаннями.
Моральна свідомість має свою структуру:
1. Ціннісні орієнтації, які визначають загальний напрямок, суспільну мету у вихованні людей.
2. Моральні почуття – це емоційні переживання моральних норм, які забезпечують переростання знань моральних категорій в мотиви поведінки, стимулюють особистість жити і діяти у відповідності із загальноприйнятою мораллю.
3. Моральні ідеали – це конкретні образи, в яких втілюються всі принципи етичної поведінки.
4. Моральні судження – це повна оцінка поведінки людини чи суспільства по відношенню до інших людей.
5. Моральні категорії утворюють систему, своєрідний логічний каркас моральної свідомості. Категорії визначають поведінку людини, напрямок її ціннісних орієнтацій.
Історія розвитку моральної свідомості знає кілька етапів.
1. У первіснообщинний період моральні принципи визначаються звичаями, передаються в традиціях, вони не мають теоретичного обгрунтування. Ще спостерігається сильний вплив простих матеріальних потреб, особистих інстинктів. Моральним вважається те, що необхідно для виживання роду, сім‘ї.
2. В період перших цивілізацій, феодальну епоху основними у моральній свідомості виступають поняття честі, справедливості, відваги, гордості, але вони є ознакою певного стану (воїн, рицар, шляхтич). Разом з тим моральні принципи не однакові для всіх. Етична поведінка залежить від того, до якого класу відноситься людина. Морально правильним є панування одних, їх свобода і залежність інших і обмеження їх прав.
3. З розвитком товарно-грошових відносин, підприємницької діяльності, концентрацією капіталу змінюються основні моральні принципи. На перше місце виходить не авторитет стану і гербу сім‘ї, а уміння збагатитися, рівень матеріального достатку особистості. Для свідомості цього періоду характерна ціннісна орієнтація на багатство, яке стає сенсом людського буття.
У ХХ столітті моральні цінності змінюються. На теоретичному рівні на
перше місце виходять такі цінності як свобода особистості, гармонійний розвиток людини. Це століття супроводжувалося протиставленням двох типів моральної свідомості: одна, основана на комуністичній ідеології, інша несе в собі принципи свободи і вільної підприємницької діяльності. У першій моральній свідомості переважали принципи колективізму, інтернаціоналізму, атеїзму, головна мета – спільне щасливе майбутнє і людина є лише засобом досягнення цієї мети. Мораль, що панувала в країнах Західної Європи. США, основувалась на принципі індивідуальної свободи і задоволення власних потреб і потреб сім‘ї в усіх сферах життя, визначальними були основні принципи християнської моралі.
На сучасному етапі світ вступив у нове століття і нове тисячоліття. Після розпаду Радянського Союзу принципи комуністичної моралі втратили свій вплив на значні й території планети. Але світове співтовариство не є однорідним, хоча спостерігається тенденція до пошуку спільних принципів розвитку. Визначальними стають принципи християнської моралі, повага до особистості, її свободи і життя.
Проблемні питання для самостійного осмислення
1. Як вплинула на моральну свідомість українців їх ментальність?
2. Яка залежність моральної свідомості від релігійних ідеологій у сучасному світі?
3. Які моральні принципи сучасності в епоху середньовіччя вважались аморальними?
4. Які принципи моралі епохи середньовіччя в сучасних умовах вважаються аморальними?
5. Які категорії є визначальними у моральній свідомості?