Здавалка
Главная | Обратная связь

Австро-Угорщина на початку XX ст.



 

 

У 1867 р. між Австрією і представниками угорського національного руху був підписаний договір, за яким Австрійська імперія перетворювалася на дуалістичну монархію Австро-Угорщину. До складу Австрії входили власне австрійські землі + Чехія (Богемія), Моравія, Сілезія, Далмація, Істрія, Трієст, а також Галичина та Буковина. Угорщина, крім власне угорських земель + включала також Словаччину, Воєводину, Хорватію, Трансільванію, Закарпатську Україну. Кожна з частин Австро-Угорщини отримала повний суверенітет відносно внутрішніх справ, мала власний парламент, незалежний уряд, систему державної адміністрації, юстиції.

Загальноімперському уряду передавалися питання зовнішньої, військово-морської і фінансової політики. Для обговорення спільних справ скликалися Коронна рада і рада міністрів, включаючи, окрім спільних міністрів, глав урядів Австрії та Угорщини. Австрія брала на себе 70 % загальноімперських витрат, Угорщина - 30 %. Уряди Австрії та Угорщини стали відповідальними перед своїми парламентами. Монарх зберігав право попереднього схвалення законопроектів, призначав голів урядів і міністрів, залишався верховним головнокомандувачем єдиної австро-угорської армії.

В обох частинах держави були проголошені демократичні свободи, рівність усіх громадян, недоторканність приватної власності тощо. Проте новий державний устрій мав недоліки, серед яких найбільш значними були збереження сильної влади імператора і незадоволення інтересів інших націй імперії, (наприклад, Чехії і Хорватії). Саме ці чинники за умов поразки у війні викликали крах і розпад імперії у 1918 р.

 

Національні протиріччя в Австро-Угорщині часто відсували на другий план соціальні та політичні проблеми.

 

Кінець XIX- початок XX ст. супроводжувався прискоренням економічним розвитком. Але господарство все ще залишалося аграрним, на долю с/г-ва у 1910р припадало 56,8 %, а на долю промисловості - 24,2 %.

До 1914 р. 9 найбільших віденських банків контролювали 53 % капіталу австрійських акціонерних товариств у гірничодобувної і борошномельної промисловості, у сфері виробництва цукру, в машинобудуванні, металургії та військовій індустрії. Схожа ситуація склалася і в Угорщині.

Акціонерні товариства в Австро-Угорщині формувалися повільно. Наприклад, у 1907 р. в Німеччині було у 8 разів більше корпорацій, ніж в Австрії, і навіть у Росі - утричі більше.

У країні поступово зростали реальні доходи і добробут населення, але залишався нижчим, ніж у передових країнах світу. Наслідком цього стала активна еміграція - 200 тис. чоловік на рік місцевого населення до США.

Австро-Угорщина за рівнем соціально-економічного розвитку відставала від передових країн Європи. Національний прибуток на душу населення становив приблизно 60% від німецького рівня і 75% від французького. Габсбурзька монархія лише у 1904 р. змогла вийти на ті темпи зростання економіки, які відрізняли передові країни світу.

 








©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.