Здавалка
Главная | Обратная связь

Японія на початку XX ст.



 

У 1867-1868 рр. в Японії відбулася революція Мейдзі, внаслідок якої в країні була ліквідована влада сьогунів з роду Токугава і розпочалося правління імператора Муцухіто (1868-1912 рр.). Почінається політика модернізації – адміністративна, податкова, станова, судова, військова, аграрна реформи, у релігійній сфері, у галузі освіти та культури, у виробничо-фінансовій сфері.

Ще у 80-х рр. XIX ст. розпочалася промислова революція, з'явилися великі торговельні компанії і банки, посилилася роль приватного капіталу. Модернізація об’єднувала європейський досвід соціально-економічного та політичного розвитку з національною традицією та досвідом. Значно зросла роль держави, яка своїм коштом будувала залізниці, морські судна, телеграфні лінії, надавала субсидії, позики, податкові пільги.

Темпи розвитку японської економіки стали одними з найвищих у світі. За обсягом виробництва на початку XX ст. Японія залишила позаду Італію, низку інших європейських країн і наблизилася до Франції та Англії. Бурхливе економічне зростання Японії, а також брак землі і накопичення капіталів змусили японських підприємців до економічної експансії на ринки країн Азії, передусім Китаю та Кореї, що сприяло розширенню ринку збуту і зростанню промислового виробництва.

До початку XX ст. монополістичні об'єднання (картелі) і синдикати з'явилися у текстильній, тютюновій, млинарській, цукровій, цементній, вугільній галузях, виробництві залізничного обладнання та в інших галузях. Провідне місце у важкій промисловості посіли великі приватні компанії «Міцуї», «Міцубісі», «Сумітомо», «Фудзіта», а також державні підприємства. Великі монополісти - «Міцуї» і «Міцубісі», які зайняли панівне становище у вугільній галузі, перетворилися на концерни на чолі з холдинг-компаніями.

Після криз початку XX ст. розпочалася активна централізація банківської системи. Найбільш великими були п'ять банків - «Міцуї», «Міцубісі», «Сумітомо», «Ясуда», «Даїті».

Але на початку XX ст. Японія залишилася сільськогосподарською країною. Частка промислового виробництва сягала лише 40%.

Під час російсько-японської війни 1904—1905 рр. внаслідок посилення мілітаризації країни, із 3 до 17 % зріс земельний податок. І до того мізерна реальна заробітна плата знизилася ще на 20 %. Згортання цивільних галузей призвело до безробіття. Скоротилися посівні площі. Зросла зовнішня заборгованість, за рахунок якої покривали 60 % воєнних витрат.

Японської нації завжди були притаманні : працелюбність, бережливість, дисциплінованість, не вибачливість, терпіння, повага і шанування старших, підкорення начальникові. Тому у суспільстві було можливе складення системи патерналізму – коли господар підприємства вважається батьком для своїх робітників. Внаслідок цієї системи народних повстань майже не було, тільки в окремих випадках, як, наприклад, у 1918 р. – т.зв. “рисові бунти”. Причина – висока ціна на рис. Бунти охопили приблизно 10 млн. робітників.








©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.