Главная | Обратная связь

Розділ 8 Джерела, види та масштаби забруднень навколишнього середовища

Види антропогенного впливу.

Антропогенний вплив на середовище поділяється на 3 типи.

1.Експлуатація природних ресурсів. Навіть відновні ресурси не встигають поповнюватися внаслідок бурної людської діяльності, невідновні ж ресурси, до яких належать поперед усього корисні копалини, зараз стоять перед загрозою швидкого вичерпання.

2.Безпосередня антропогенна дія. Для будівництва міст, фабрик, заводів потрібні нові землі, які виймаються з природних екосистем. При цьому гинуть вигнані із звичних місць існування тварини, або змінюється середовище їх існування. При цьому людина не збиралася заподіяти шкоду цим тваринам, вони були їй непотрібні. В цьому й полягає безпосередня антропогенна дія.

Приклад безпосередньої антропогенної дії – це екосистема Азовського моря. Азовське море – це цінніше внутрішнє водоймище. Воно відрізняється від інших водоймищ малою глибиною, мілководністю, а звідси й малою інерційністю і швидкою зміною абіотичних характеристик. До початку 50-х років ХХ сторіччя Азовське море уявляло собою повністю збалансовану екосистему із своєрідними властивостями, яка дозволяли видобувати до 20-25% риби колишнього Радянського Союзу. Гідробіологічний режим Азовського моря визначається стоком рік, які в нього впадають і водообміном з Чорним морем. Раніше щорічний прісний стік в Азовське море складав 43 км³, в тому числі: 28 км³ привносив Дон, 13 км³ – Кубань, решта 2 км³ – сума малих річок. При такому стоці середньорічна солоність моря складала 10,5 г/л, тоді як у відкритих частинах океану вміст солей у воді в середньому складає 35 г/л. Суттєве зменшення прісного притоку в Азовське море почалося з 1948 року, коли була введена в експлуатацію перша черга Невіномиського гідровузла на Кубані. Цимлянський гідровузол, який був побудований в 1952 році на Дону, зменшив весняний стік Дону, відрізав усі місця нересту белуги, 75% місць нересту осетра, рибця і 50% місць нересту севрюги, оселедця, чухоні. Біомаса планктону значно знизилася (160-250 мг/м³ замість 400 мг/м³, необхідних для розмноження хамси). Зараз загальний річний прісний стік складає 31 км³, що лежить на нижній межі функціонування екосистеми моря з тенденцією переходу до низькопродуктивного рівня. Зменшення прісного притоку призвело до притоку солоної води з Чорного моря, що значно підвищило солоність Азовського моря, внаслідок чого почав деградувати прісноводний планктон, а за ним і прісноводні породи риб. Раніше при сприятливих умовах улови цінних риб досягали 160 тис. т щорічно. Зараз улови цих риб з 35 тис. т в 1955 році зменшилися до 8 тис. т. щорічно, а загальні запаси риби зменшилися в 35 разів. І це тільки внаслідок порушення водообміну, гідрологічного режиму, без всілякого забруднення та бажання принести шкоду.

3. Антропогенне забруднення. Третім, найбільш небезпечним типом антропогенної дії на навколишнє середовище є антропогенне забруднення.