Главная | Обратная связь

Короткий термінологічний словник

Фреквенталії (лат. їґеуиепз, род. відм. іїециепііз — частий, чис­ленний) —див. Статистичні універсали.

ФузГйні мови(лат. їизіо — плавлення) —див. Флективні мови.

Функції мови(лат. ґипсіїо — виконання, здійснення) — призначен­ня, роль, завдання, що їх виконує мова в суспільному вжитку.

Функціоналізм—див. Функціональна лінгвГстика.

Функціональна лінгвГстика— сукупність шкіл і напрямів, які хара­ктеризуються переважною увагою до вивчення функціонування мови як засобу спілкування. Синонім: функціоналізм.

Функціональний синтаксис— 1)синтаксис, об'єктом вивчення яко­го є функції синтаксичних засобів у побудові зв'язного мовлення; 2) син­таксис, який використовує в дослідженні функціональний підхід (підхід від функції до засобів її вираження).

Функціонально-семантйчне поле— система різнорівневих мовних одиниць (лексичних, морфологічних, синтаксичних), здатних виконувати од­ну спільну функцію, що грунтується на спільності категоріального змісту.

Цілеспрямований асоціативний експеримент— методика психо­лінгвістичного опитування (анкетування), за якої експериментатор ви­значає реципієнту конкретні завдання (навести означення до слів-стимулів, оцінити в балах семантичну відстань між словами тощо).

Час— граматична категорія дієслова, що співвідносить дію або стан з моментом мовлення.

Частини мови— лексико-граматичні класи слів, які виділяють на основі спільності логіко-семантичних, морфологічних і синтаксичних вла­стивостей.

Частотні словники— словники, в яких слова розташовуються не за алфавітом, аза спадом частот, тобто в порядку від найбільш частотного до найменш частотного.

Члени речення— мінімальні синтаксичні одиниці, які виконують у реченні формально-синтаксичні та семантико-синтаксичні функції і ви­ражаються повнозначними словами або сполуками слів.

Школа естетичного ідеалГзму— мовознавчий напрям, представ­ники якого критикували молодограматизм зпозицій так званої естети­чної філософії мови, розглядали мову як творчу діяльність індивіда.

Школа «слів і речей»— мовознавчий напрям, який висунув прин­ципи вивчення лексики у зв'язку з культурою й історією народу.

Предметний покажчик

Абсолютний і відносний прогрес у розвитку мови 353

Абсолютні універсалі! 371, 416

Автоматичний (машинний) переклад 18,19

Аглютинативні мови 45, 52, 53,116,125, 282, 351, 416

Агрегатування 272, 416

Адстрат 78, 343, 416

Актанти 255, 258, 416

Активна граматика 128,129

Актуалізація 89

Актуальне членування речення 95,188, 205, 260—261, 360, 416

Актуальний синтаксис 252,416

Акциденції 29

Алофон 227,416, 416

Аморфні мови 244, 369, 416

Аналіз 359

Аналітизм 177, 416

Аналітичні мови 116, 244, 246, 352, 369, 416

Аналогісти 28—29

Аналогія 28, 66, 72, 83,142, 346, 416

Аномалісти 28—29

Аномалія 28

Антиномії 49, 268, 416

Антонімія 177, 268, 295, 416

Антропоцентризм 149,157,158,161, 416

Апостеріорні мови 330,417

Апперцепція 60—61

Апріорні мови 330, 417

Ареальна лінгвістика 372, 417, 428

Ареальний метод 357

Артикуляційно-акустичні прийоми 361, 417

Архетипи 362, 363, 417, 435

Архісема 387, 417

Архіфонема 222,417

Асиметричний дуалізм мовного знака 177, 417

Асоціативний експеримент 392—393, 417

Атомізм 66, 417

Атрибут 12, 417

Афазія 82,128,190, 417

Афікс 23, 417

Багатомірні опозиції фонем 229,417

База 154