Главная | Обратная связь

Стадіальність —див. Теорія стадіальності.

Стан — граматична категорія дієслова, якою передається взаємовід­ношення суб'єкта й об'єкта в процесі виконання дії.

Статистичні методи — сукупність операцій та обчислень, використо­вуваних математичною статистикою для аналізу великих масивів даних, що підлягають дії значної кількості факторів, які неможливо індивідуалі­зувати.

Статистичні універсалі! — універсалії, які позначають явища високо­го ступеня ймовірності, але не охоплюють усі мови. Синонім: фреквенталії.

Стилостатйстика — галузь стилістики, що досліджує авторські та фун­кціональні стилі і жанри статистичними методами. Синонім: статистична стилГстика.

Структура мови — спосіб організації мовної системи, її внутрішня бу­дова.

СтруктуралГзм — мовознавчий напрям, який розглядає мову як чітко структуровану знакову систему і прагне до суворого (наближеного до мате­матичних наук) формального її опису.

Структурна схема речення — абстрактний зразок речення, до складу якого входить мінімум компонентів, необхідних для його побудови.

Структурний метод — метод синхронного аналізу мовних явищ лише на основі зв'язків і відношень між мовними елементами.

Структурний синтаксис —див. Дистрибутивний синтаксис.

Короткий термінологічний словник

Суб'єкт (лат. зуЬ]есіит — підкладене) — формально-семантична категорія синтаксису, що означає предмет або істоту, про які повідом­ляється у реченні; підмет.

Субзнаковий рГвень мови (лат. зиЬ — під) — рівень мовних оди­ниць, які не є знаками, а лише складниками знаків.

Субкбд (лат. зиЬ — під і код) — підвид коду, різновид коду.

Субстрат (лат. зиЬ — під і зігаіит — шар, пласт) — мова-підоснова, елементи якої розчинилися в мові, що нашарувалася на неї; сліди виті­сненої місцевої мови.

Суперзнаковий рГвень мови (лат. зирег— над) — рівень мовних одиниць, що складаються зі знаків; надзнаковий рівень.

Суперстрат (лат. зирег— над і зігаїит — шар, пласт) — мова-надоснова, елементи якої розчинилися в мові, над якою вона нашару­валася; сліди мови чужинців, асимільованих корінним населенням.

Сценарій (італ. зсепагіо, від лат. зсаепа — сцена) — різновид струк­тури репрезентації, який виробляється внаслідок інтерпретації тексту, коли ключові слова й ідеї тексту створюють тематичні («сценарні») струк­тури, що вилучаються з пам'яті на основі стандартних, стереотипних зна­чень, приписуваних термінальним елементам.

Табу (франц. ІаЬои, від полінезійського іари — заборонений, свя­щенний) — заборона на вживання певних слів, що зумовлюється міс­тично-забобонними, соціально-політичними, культурними та морально-етичними чинниками.

Тезаурус (грец. іЬезаигоз — скарб, скарбниця) — див. ІдеографГ-чні словники.

Тема висловлення (грец. Ііїета — те, що покладено в основу) — компонент актуального членування речення, вихідний пункт повідом­лення — те, про що стверджується у реченні (дане, відоме).