 |
|
Еволюція поглядів П.Л.Лаврова на політичний шлях розвитку Росії.
Інтелігенція як основний двигун історії.
Субєктивний метод та суспільний прогрес. у творчості М.К.Михайловського.
Розуміння общини та державного елементу у працях ідеолога ліберального народництва М.К.Михайловського.
Рекомендована література:
1 Н. К.Михайловский Полное собр. соч., Т.10, СПб, 1913
2. П. Л. Лавров. Исторические письма. Избр. произведения, т. 2, М., Изд. «Мысль», 1965
3. . История политических и правовых учений: Учебник. / Под ред. О.Э. Лейста. – М.: Юридическая литература, 1997
4. Происхождение, сущность государства и права в работах Н.К. Михайловского //Человеческий фактор в повышении эффективности деятельности правоохранительных органов: Материалы международной научно-практической конференции. - Луганск: РИО ЛИВД МВД, 1995. - с.21-23.
5.Нерсисянс История политических и правовых учений
Додаткова література:
1.Ленин В. И., Что такое "друзья народа" и как они воюют против социал-демократов, Полное собр. соч., т. I, изд. 2-е, 1926;
2. О проблеме относительной самостоятельности государства в работах Н.К. Михайловского //Межвузовский сборник научных статей, посвященных 75-летию ЛСХИ. - Луганск, 1996. - с.99-101.
Додаткова література для викладача
1.Шацилло К. Ф. Русский либерализм накануне революции 1905—1907 гг. М., 1985; 2.Э.С. Виленская Н.К. Михайловский и его идейная роль в народническом движении 70-х - начала 80-х годов XIX века. М., 1979;
3. Андрусяк Т. Історія політичних і правових вчень. – Л., 2001.
Тема семінарського заняття: „ Ліберальне народництво“
Вступне слово.
Народництво –ідеологія та суспільно-політичний рух російської інтелігенції в другій половині XIX ст., різновид селянської (общинної) соціалістичної утопії.
Народництво - це перш за все, віра в народ, у його особливе призначення. Під народом розумівся трудящий люд, головним чином селянство з його потребами й інтересами. В основі народницької ідеології лежало відчуття відірваності російської інтелігенції від народу і власної провини за його знедолене життя й неосвіченість. Звідси намагання народників повернутися до народу, увійти в нього, просвітити і вивести із занепаду. Характерною рисою народництва всіх відтінків було неприйняття західного капіталізму й віра в самобутній, не капіталістичний шлях розвитку Росії, в особливе призначення російського народу, краще й швидше, ніж Захід, вирішити соціальні конфлікти. Передумову цього народники вбачали в ідеалізованій ними селянській общині та визнанні природного права на землю. Селянська община уявлялася їм оригінальним продуктом російської історії, за словами М.Михайловського, «високим типом на низькому ступені розвитку». Її вбачали як прообраз організації суспільного життя у майбутньому. Кінець 80-х до кінця 90-х pp. — характеризується переважанням у народництві ліберальних ідей. Його представники були зв'язані з революційним народництвом, співчували йому, проте не ставили питання про селянську революцію. Ідеалом ліберального народництва було міцне селянське господарство, яке протиставлялось капіталістичному, проголошувалися демократичні вимоги ( збільшення селянських наділів, забезпечення селян поліпшеним сільськогосподарським реманентом, упорядкування орендних відносин, зниження високих платежів, реорганізація селянських банків, повне забезпечення селянам громадянських прав та ін. ), пошуки компромісів із самодержавством.
Мета семінарського заняття:
У першому питанні з’ясувати еволюцію поглядів П.Л.Лаврова на політичний шлях розвитку Росії.
В другому питанні з’ясувати, що є двигуном історії. Також, що являє собою інтелігенція на протязі всього історичного процесу
У третьому питанні дати характеристику суб’єктивного методу у соціології та суспільного прогресу за М.К.Михайловського.
У четвертому питанні розглянути общину та державний елемент, як основу теоретичних поглядів М.К.Михайловського.
Питання 1: Еволюція поглядів П.Л.Лаврова на політичний шлях розвитку Росії.(25 хвилин)