Главная | Обратная связь

Прогнозування кінцевих фінансових результатів малого підприємства.

Фінансове прогнозування являє собою основу для фі­нансового планування (складання поточних і оперативних фінан­сових планів) і для фінансового бюджетування (складання фінан­сових бюджетів).

Прогнозування — це спосіб передбачення, в якому викорис­товується як накопичений у минулому досвід, так і поточні при­пущення, врахування майбутнього з метою його визначення. Ви­вчення минулого і сучасного необхідно для виявлення стійких тен­денцій, можливих змін багатьох показників, що дозволяє більш обґрунтовано забезпечити планування найважливіших показни­ків діяльності малого підприємства.

Фінансове прогнозування необхідне для збереження фінансо­вої рівноваги малого підприємства, для уникнення накопичення зайвих ліквідних засобів, тому повинно охоплювати всі фінансо­во-економічні та виробничо-господарські процеси. Методологія фінансового прогнозування включає в себе такі принципи:

принцип науковості прогнозування означає, що розрахунок про­гнозованих показників повинен базуватися на аналізі звітних да­них, на визначенні перспектив розвитку фінансових показників;

принцип комплексності прогнозування означає, що показники фінансового плану повинні бути взаємопов’язаними між собою;

принцип оптимальності потребує найбільш раціонального ви­користання капіталу і усіх фінансових ресурсів.

Для оцінки впливу на фінансовий стан малого підприємства

ймовірних змін основних факторів (виручки від реалізації проду­кції витрат виробництва, цін на сировину, матеріали, готову продукцію) прогнозовані розрахунки доцільно робити по декіль­кох варіантах з різними вихідними даними. Тільки при наявності альтернативних варіантів прогнозу накопичується достатньо ма­теріалу для всебічного і обґрунтованого вибору того чи іншого шляху розвитку і прийняття оптимальних управлінських рішень. Науковий рівень прогнозування значною мірою забезпечує об­ґрунтованість планів. Прогнозування за своєю суттю є непере­рвним процесом. Сучасні фірми здійснюють дослідження ринків на підставі системи неперервної обробки інформації. Це дозволяє вдосконалювати і уточнювати прогнози в умовах зовнішніх фак­торів, що постійно змінюються, нових даних і нових явищ, які з’являються в процесі виконання плану.

Для складання прогнозів фінансових показників розроблено ряд методик.

Незважаючи на відмінність цих методик, всі вони ґрунтуються на показниках діяльності фірми за минулі роки. Точність прогнозів залежить, таким чином, від того, чи зберігаються установлені в ми­нулому співвідношення і залежності. Слід зазначити, що прогнози завжди ґрунтуються на визначених припущеннях. При цьому при­пущення повинні бути ясними і точними і не повинні знецінювати результати прогнозів. Не якісно зроблені припущення призводять до появи недостовірних прогнозів. Тому прогнозування краще всього почати з аналізу досягнутих результатів, фінансових коефі­цієнтів. Використовуючи екстраполяцію, можна оцінити майбутні величини і пропорції, ґрунтуючись при цьому на визначених при­пущеннях. Слід також ураховувати ті зміни, які можуть відбувати­ся в майбутньому як у фінансовій політиці фірми, так і в економіч­ному зовнішньому середовищі (дії конкурентів, зміни податкового законодавства, відсотків за користування кредитом тощо).

Існує два основних методи фінансового прогнозування. Пер­ший метод базується на фінансовій інформації минулих років з урахуванням планів малого підприємства на майбутній період, впливу зовнішніх факторів, а також вірогідних витрат малого під­приємства в майбутньому.

Другий метод у більшій чи меншій мірі не враховує ретроспе­ктивну інформацію. Цей метод основується на досягненні перед­бачених цілей у процесі реалізації продукції, а саме досягнення оптимального розміру прибутку або в межах беззбитковості вироб­ництва в перші два роки господарювання малого підприємства.

Фінансове прогнозування здійснюється за допомогою:

неформалізованих методів прогнозування;

формалізованих методів прогнозування.

Неформалізовані методи прогнозування базуються на логіч­них висновках, а не на визначених аналітичних залежностях. За­стосування цих методів характеризується суб’єктивізмом і його результати значною мірою залежать від інтуїції, досвіду і знання

керівника малого підприємства.

До другої груп належать методи, в основі яких є формалізова­ні аналітичні залежності, тобто прогнозування здійснюється на основі фінансової інформації минулих періодів з врахуванням планів малого підприємства на майбутній період, діючого і май­бутнього впливу на елементи структури попиту, а також вірогід­них витрат малого підприємства в майбутньому. 1 аке прогнозу­вання використовується тоді, коли мале підприємство функці­онує декілька років і накопичений достатній обсяг фінансової ін­формації, за допомогою якої можна визначити тенденції зміни витрат і доходів, а також зв’язок між обсягом реалізації продукції

і витратами.

Формалізовані методи прогнозування можна поділити на дві великі групи:

методи, які базуються на застосуванні стохастичних моделей;

методи, які базуються на застосуванні жорстко детерміно­ваних моделей.