Здавалка
Главная | Обратная связь

Підготовка звіту за результатами слухань.



До обов'язків робочої групи з підготовки слухань повинно бути включено підготовку звіту за результатами слухань. У ньому має бути висвітлено аналіз наступних питань:

1) інформацію про організаторів, робочу групу, зацікав­лених сторін, місце і час проведення;

2) ведучий та оцінка його роботи;

3) важливі гості;

4) порядок денний і мета слухань;

5) аналіз виступів з доповідями і питаннями, активність громадян;

6) ідеї та пропозиції, що обговорювалися;

7) даних анкет учасників слухань;

8) прийняті рішення;

9) опрацювання заповнених учасниками слухань анкет;

10) участь влади;

11) шляхи втілення у життя результатів слухань;

12) перспективи щодо продовження дискусії з цього питання.

Звіт доцільно поширити серед усіх учасників цього проекту, включаючи зацікавлених посадових осіб, громадські організації, журналістів, присутніх громадян.

Нарешті деякі рекомендації щодо обґрунтування тематики громадських слухань.Проблематика громадських слухань має бути чітко визначена і обґрунтована для їх ініціаторів: "Для чого проводиться цей захід?", "Чому саме це питання виноситься на слухання?", "Що організатори сподіваються досягти в результаті його проведення?". В ході формування теми було б дуже слушним здійснення соціологічного опитування населення у відповідному населеному пункті, а також консультації фахівців з РR-технологій.

Обґрунтування теми повинно передбачати інтереси і пріоритети громади (найбільш "наболілі" проблеми), влади (ситуативні питання) та бізнесових кіл ( від регуляторних актів до вигідних бізнес-проектів), незалежно від того хто виступає ініціатором слухань. Найбільш ймовірно, що на сьогодні офіційним ініціатором слухань можуть виступати або влада, або громадськість. А представники бізнесу можуть, навіть, не завжди взяти участь у цьому заході, але це не значить, що при цьому можна дозволити забути про їх інтереси. При обґрунтуванні теми слід враховувати, чи слухан­ня проводяться як окремий захід, чи передбачається цикл слухань з вибраної тематики (наприклад, у Черкасах для отримання підтримки з боку громади щодо захисту інтересів міста стосовно бюджету на 2000 рік міською владою за три тижні було проведено цілу низку слухань).

Якщо організатор слухань це робить вперше і ще не має відповідного іміджу, назва теми повинна відображати очікування широких кіл громадськості та висвітлення найбільш для них "наболілої" проблеми. Наприклад, проблема якості комунальних послуг та відповідності її розміру тарифів є і буде завжди актуальною в кожному населеному пункті. Тільки в одному з них найбільш гострою проблемою є водопостачання, в іншому - водовідведення чи вивезення і утилізація сміття тощо. Тому тема слухань, що стосується управління комунальним майном і забезпечує вирішення цих проблем, є завжди цікавою для населення.

На­приклад, якщо організатором слухань є громадськість, то тут можна запропонувати більш "гострі" формулювання теми :

— Як не знищити муніципальний транспорт?;

— Пропозиції громади щодо можливості перенесення початку опалювального сезону з січня на жовтень;

— Чи буде надано статус "пустелі" чи "напівпустелі" місту (або якомусь його району), якщо водоканалом (на кому є необхідність загострити увагу: директором водоканалу, мерією, мером, радою) і надалі буде збережено існуючий режим його водозабезпечення?;

Якщо організатори мають на меті вирішення складної проблеми з управління комунальним майном, найближча перспектива якої є невизначеною, то потрібно вирішити - проводити цикл слухань окремо чи в системі інших заходів. Загальна проблема розбивається на кілька підпроблем, слухання з яких проводяться у послідовності: ідентифікації проблеми, її усвідомлення, визначення шляхів вирішення, і т.д. до прийняття рішення про конкретні дії.

Приклад. З метою покращення експлуатації муніципального житлового фонду та якості комунальних послуг стратегічним планом розвитку міста передбачено створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Як свідчить світовий досвід, діяльність ОСББ є ефективною формою організації для забезпечення населення, що проживає в багатоквартирних будинках, усім комплексом житлово-комунальних послуг. На жаль, в Україні на цей час діє всього приблизно 1500 - 2000 таких об'єднань, а процес створення нових є складним і повільним, що в першу чергу пов'язано з ментальністю населення ("я за колгосп, але не в нашому селі"). В цьому випадку одночасно з іншими підготовчими заходами (включаючи можливості засобів масової інформації) до створення ОСББ доцільно було б провести цикл громадських слухань: "Перспектива діяльності ОСББ в нашому місті". При цьому перше засідання могло би пройти під назвою з подібним змістом до цього: "Темні, брудні під'їзди і висока квартирна плата не повинні мати майбутнього! Як змінити ситуацію?"

На другому етапі слухань можлива тема "Хто дасть лад в нашому під'їзді? Де взяти кошти?".

Наступні слухання могли б мати такі назви: "Місцева влада і порядок в нашому домі. Шляхи вирішення проблеми"; "Об'єднання співвласників у нашому багатоквартирного будинку. Переваги і недоліки".

Як показує досвід, у деяких містах у практику входять щорічні бюджетні слухання. Зокрема, такі слухання проводилися у Бердянську, Івано-Франківську, Львові, Комсомольську, Чернівцях та інших містах. Так, в грудні 2003 року такі слухання пройшли у місті Чернівці. Необхідність їх проведення була зумовлена тим, що міністерство фінансів України при доведенні показників Чернівцям на 2004 рік для соціально-культурної сфери не врахувало, що з 01.09.2003 р. була підвищена заробітна плата працівникам органів місцевого самоврядування, а також введення з 01.12.2003 р. мінімальної заробітної плати в розмірі 205 грн., а з 01.11.2004 р. у розмірі 237 грн. та деякі інші моменти. Цим самим поставлено під загрозу функціонування всієї інфраструктури Чернівців. Після всестороннього обговорення проблем формування міського бюджету на 2004 рік учасники слухань прийняли відповідне звернення до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України.

Досвід проведення Громадських слухань з різноманітних питань мають також інші міста України.

У третій частині посібника наводиться текст Примірного положення про громадські слухання[32].

На базі цього примірного Положення "Про громадські слухання" у кожній конкретній сільській, селищній, міській громаді мають бути розроблені й ухвалені свої власні місцеві Положення, що відповідають умовам цієї громади.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.