 |
|
ТЕМА 8. Словники як джерело інформації у професійному мовленні. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури
Лексикографія як розділ мовознавства. Типи словників української мови: енциклопедичні й лінгвістичні (орфографічні, тлумачні, перекладні, словники синонімів, словники антонімів, словники паронімів, словники іншомовних слів та ін.). Юридична лексикографія: історія та сучасність. Макро- і мікроструктура фахових словників. Сучасні вимоги до новотворів і перекладної частини двомовних (російсько-українських) термінологічних словників. Принципи роботи з фаховими термінологічними словниками. Використання лексикографічних джерел у практичній діяльності юриста. Функції словників.
Роль і значення теми для діяльності юристів: Тема має ознайомити студентів з термінологічними галузевими (юридичними) словниками.
Ключові слова:науковий стиль, термінологія, юридична термінологія, термінографія, термінологічний словник.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: Необхідно знати: визначення понять «словник», «словникова стаття», «лексикографія», «термінографія», «макроструктура словника», «мікроструктура словника», типологію словників і принципи роботи з різними їх типами. Треба вміти: визначати тип словника, його макро- та мікроструктуру, працювати з термінологічними фаховими словниками, юридичними енциклопедіями.
ТЕМА 9. Технологія перекладу українською мовою юридичних текстів і юридичної термінолексики. Складні питання перекладу українською мовою правничої термінології.
Складні питання перекладу українською мовою правничої термінології. Особливості перекладу багатозначних слів та усталених мовних зворотів у юридичних текстах. «Лжедрузі» в перекладі термінів. Особливості перекладу фахових термінів. Правопис деяких термінів і термінологічних словосполучень.
Складні випадки перекладу українською мовою іменниково-прикметникових словосполучень фахової мови та прийменникових конструкцій. Особливості перекладу форм ступенів порівняння прикметників. Переклад дієслівних форм (дієприкметників, дієприслівників) у наукових текстах. Правила узгодження підмета з присудком у наукових текстах при перекладі. Складні випадки перекладу українською мовою ускладнених простих речень. Особливості перекладацьких трансформацій складного речення в прості і простих у складне у текстах фахового спрямування.
Правила редагування юридичних текстів відповідно до сфери функціонування
Роль і значення теми для діяльності юристів: Тема має ознайомити студентів зі складними питаннями перекладу українською мовою правничої термінології.
Ключові слова:термінологія, юридична термінологія, мовна культура, науковий стиль, переклад, професійна лексика.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:Студенту необхідно знати: проблему текстуальності права; ідентифікуючі ознаки мовлення; специфіку сучасної української юридичної терміносистеми. Для освоєння професії варто вміти здійснювати текстологічний аналіз наукової літератури; володіти технікою вибору слова для використання при написанні наукових робіт; дотримуватись основ оформлення наукових робіт, послідовності й точності викладу думок у науковому стилі.
Змістовий модуль 2
ТЕМА 10.Документ як основний різновид офіційно-ділового стилю.
Мовні ознаки офіційно-ділового стилю: високий ступінь стандартизації мовних засобів (використання усталених вербальних формул, закріплених за певними ситуаціями, - мовних кліше); широке використання безособових і наказових форм дієслів, уживання нейтральної лексики; застосування специфічної термінології; сувора регламентація тексту, поділ офіційно-ділового тексту на параграфи, пункти, підпункти; вживання простих поширених речень, складних речень з сурядним та підрядним зв’язком, з відокремленими зворотами, зі вставними і вставленими конструкціями; активне вживання розщеплених присудків (типу ведеться розслідування), а також присудків у формі дієслів теперішнього часу із значенням поза часовості (типу впроваджує, організовують).
Підстилі офіційно-ділового стилю: законодавчий, дипломатичний, адміністративно-канцелярський.
Ділове мовлення в Україні: історія і сучасність. Традиції «ділової мови» Київської Русі: документальна точність, уживання термінів, семантична обмеженість лексичного складу, одноманітність синтаксичних конструкцій, відсутність художніх засобів зображення.
Документ як основний вид офіційно-ділового стилю мовлення. Широке і вузьке значення поняття «документ». Функції документа та вимоги до нього.
Джерела формування комунікативної норми ділового мовлення: стандарти, взірці, збірники, словники. Текст як головний елемент документа. Структура текстів ділових паперів.
Роль і значення теми для діяльності юристів:
Ключові слова:документ, інформація, класифікація документів, реквізит.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:Необхідно знати: правові, технічні, логічні та лінгвістичні вимоги укладання документі. Треба вміти: готувати й укладати правові документи різних жанрів; самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення.
ТЕМА 11.Правила оформлення особових ділових паперів. Зіставний аналіз мови цих документів.
Укладання документів щодо особового складу: заява (рапорт), автобіографія, характеристика, резюме.
Види, структура, реквізити, особливості лексики, морфології, синтаксису, пунктуації та стилістики тексту цих документів і вживання типових мовних кліше. Зразки. Україномовні та російськомовні кліше-відповідники у тексті документів.
Роль і значення теми для діяльності юристів: Студенти повинні навчитися складати документи щодо особового складу та робити їх мовний аналіз.
Ключові слова: документ,реквізит,документи щодо особового складу, заява, автобіографія, характеристика, резюме.
Обсяг знань, вмінь студента, слухача після вивчення теми: Необхідно знати основні правила оформлення документів, особливості ділового спілкування; особливості морфології й синтаксису як фундаменту тексту службового документа. Треба вміти: готувати й укладати правові документи різних жанрів; здійснювати текстологічний аналіз ділової документації; дотримуватись основ оформлення службових документів; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення. Мовні особливості документів щодо особового складу.
ТЕМА 12.Правила оформлення довідково-інформаційних документів. Службовий лист як узагальнена назва різноманітних за змістом документів.
Укладання службових інформаційних документів: доповідна записка, пояснювальна записка. Доручення, розписка, довідка. Види, структура, реквізити, особливості лексики, морфології, синтаксису, пунктуації та стилістики тексту цих документів і вживання типових мовних кліше. Зразки. Україномовні та російськомовні кліше-відповідники у тексті документів.
Особливості оформлення акта і звіту як підсумкових документів.
Службовий лист як найпоширеніший вид документації в системі управління. Види ділових листів за функціональними ознаками. Службова телеграма, телефонограма, телетайпограма. Телефакс. Структура, реквізити, особливості лексики, морфології, синтаксису, пунктуації та стилістики тексту цих документів і вживання типових мовних кліше. Зразки. Україномовні та російськомовні кліше-відповідники у тексті документів.
Запрошення як інформаційний документ з коротким повідомленням про певну подію і проханням узяти в ній участь. Структура, реквізити, особливості лексики, морфології, синтаксису, пунктуації й стилістики тексту запрошення і уживання типових мовних кліше.
Роль і значення теми для діяльності юристів: Студенти повинні навчитися складати довідково-інформаційні документи та робити їх мовний аналіз.
Ключові слова: документ, реквізит, довідка, доповідна та пояснювальна записки, доручення, розписка, довідка, службовий лист, запрошення.
Обсяг знань, вмінь студента, слухача після вивчення теми: Необхідно знати: основні правила оформлення документів, особливості ділового спілкування; особливості морфології й синтаксису як фундаменту тексту службового документа. Треба вміти: готувати й укладати правові документи різних жанрів; вести ділові переговори і ділове листування; здійснювати текстологічний аналіз ділової документації; дотримуватись основ оформлення службових документів; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення. Мова довідково-інформаційних документів.
ТЕМА 13.Правила оформлення організаційно-розпорядчих ділових паперів.
Укладання розпорядчих (наказ, розпорядження, інструкція, вказівка, постанова, ухвала) і організаційних (статут, положення, правила) документів.
Види, структура, реквізити, особливості лексики, морфології, синтаксису, пунктуації та стилістики тексту цих документів і вживання типових мовних кліше. Зразки. Україномовні та російськомовні кліше-відповідники у тексті документів.
Роль і значення теми для діяльності юристів: Студенти повинні навчитися складати розпорядчі документи та робити їх мовний аналіз.
Ключові слова: документ, реквізит, текст, наказ, розпорядження, вказівка, постанова, статут, положення, правила.
Обсяг знань, вмінь студента, слухача після вивчення теми: Необхідно знати: основні правила оформлення документів, особливості ділового спілкування; особливості морфології й синтаксису як фундаменту тексту службового документа. Треба вміти: готувати й укладати правові документи різних жанрів; здійснювати текстологічний аналіз ділової документації; дотримуватись основ оформлення службових документів; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення. Мова організаційно-розпорядчих документів.