Главная | Обратная связь

Розвиток пізнавальних психічних процесів у підлітковому віці

Розвиток мислення. Найбільш істотні зміни в структурі психічних пізнавальних процесів підлітків спостерігаються саме в інтелектуальній сфері. Основні властивості інтелектуального розвитку підлітків полягають у наступному:

· у можливості прояву нестандартного підходу до уже відомих проблем;

· в умінні включати часткові проблеми в більш загальні, родові;

· у здатності поставити слушні запитання навіть на основі нечітко сформульованих.

В ході розвитку мислення учнів середнього шкільного віку виникають його нові риси, збагачується його зміст, удосконалюються форми і засоби. Саме на цей період онтогенезу людського мислення припадає формування системи узагальнених, оборотних і достатньою мірою інтеріоризованих мислительних операцій (інтеріоризація – перетворення зовнішніх, предметних дій у внутрішні мислительні) (Ж. Піаже). Формуються елементи стилю розумової діяльності.

Діапазон мислення підлітків стає значно ширшим, а зміст багатшим і складнішим. Стає можливою класифікація неоднорідних об'єктів, аналізуються нові сполучення предметів і категорій, вживаються в мовленні абстрактні висловлювання, висуваються різні ідеї, що співставляються одна з одною різними способами. З'являється логічна система, на основі якої пов'язуються факти життя, що дозволяє підлітку аналізувати, узагальнювати і конкретизувати ситуації, події, явища незалежно від реальних обставин ( О.В.Скрипченко ).

Зміни в інтелектуальній сфері виражаються передусім у розвитку абстрактного мислення, тобто у зміні співвідношень між конкретно-образним і абстрактним мисленням на користь останнього, у формуванні понятійного мислення. Такий вид мислення (теоретичне, рефлексивне) характерне передусім для юнацького віку, але починає розвиватися уже в молодших підлітків.

Мислення продукує гіпотетично-дедуктивні судження (тобто логічні міркування будуються на основі висунутих гіпотез). Розвивається здатність до розумових експериментів, до мисленного розв’язання задач на основі припущень тощо. Уміння оперувати гіпотезами при вирішенні інтелектуальних завдань – найважливіше досягнення підлітків в аналізі дійсності.

Розвиток мовлення в підлітковому віці.Розвиток процесу мовлення відбувається внаслідок оволодіння рідною мовою, її лексичними, граматичними, фонетичними можливостями. У підлітковому віці продовжується активний розвиток навичок читання, а також монологічної і писемної мови. Основна особливість розвитку читання в підлітків виражається в переході від уміння швидко, виразно і правильно читати до здатності декламувати напам'ять. Істотні зміни відбуваються у розвитку монологічної мови. Ці зміни полягають у переході від уміння переказувати невеликий уривок тексту до здатності самостійно готувати усний виступ розмірковувати, висловлювати думки та аргументувати їх. У свою чергу писемна мова поліпшується в напрямку від простого писемного викладу до самостійного твору на задану або вільну тему.

Розвивається мовлення і як засіб спілкування з іншими людьми, і як спосіб набування знань, і як інструмент творення та засіб вираження емоційних станів та вольової регуляції поведінки, і як об'єкт вивчення. Основним у цьому віці є вдосконалення мовлення як засобу спілкування. Посилюється інтерес до оволодіння засобами виразності мови, оскільки багато хто з підлітків вбачає в оволодінні зовнішнім мовленням свою інтелектуальну силу. Розвивається чутливість до художнього слова, часто виникає потяг до писання вірш (М.М.Заброцький).

Розвиток відчуттів і сприймання у підлітковому віці.Відчуття і сприймання підлітка розвиваються й функціонують в органічному взаємозв'язку. Удосконалення чутливості відчуттів знаходить своє відображення у повноті та детальності сприймань. Відчуття стають диференційованішими, сприймання – змістовнішими. Удосконалення сприймання в цьому віці пов'язане як з розвитком уміння краще і продуктивніше використовувати свої органи чуттів, так і з формуванням здатності до більш вдалого аналізу й синтезу сприйманих об'єктів, спрямованих насамперед на з’ясування внутрішніх властивостей останніх. У підлітковому віці відбувається удосконалення зорових та слухових диференціювань.

Інтелектуалізація процесів сприймання – необхідна умова успішного засвоєння будь-якого навчального матеріалу. Сприймання все більшою мірою починає характеризуватися планомірністю і послідовністю. Підліток самостійно може скерувати своє сприймання на ті чи інші сторони об'єктів. Більш систематичними стають спостереження, які включають в себе розумові операції зіставлення, порівняння, узагальнення і класифікації сприйманих об’єктів.

Дедалі більше розвивається цілеспрямованість і активність сприймання. Поглиблюється повнота і точність сприймань, вдосконалюється спостереження. У підлітків виявляються певні суперечності між зрослими їх можливостями сприймати складніші об'єкти та уміння спостерігати. Саморегуляція сприймання в них буває недосконала. Підліток нерідко обмежується сприйманням якоїсь однієї сторони об'єкта, внаслідок чого вона виступає надто перебільшеною. Сприймання спотворюється також поверховим аналізом об'єкту, коли увага концентрується на найбільш яскравих, цікавих, незвичних але не істотних ознак.

Розвиток уваги в підлітковому віці.Наприкінці початкового навчання дедалі виразнішою стає післядовільна увага, що формується на ґрунті пізнавальних інтересів. У підлітковому віці увага, поряд із зовнішніми, обслуговує вже й внутрішні дії, хоча в зв'язку з тенденціями притаманними цьому вікові, ступінь її довільності може коливатись. Увага підлітка розвивається у зв'язку з формуванням у нього умінь вчитись і працювати. Учбова діяльність вимагає як мимовільної, так і довільної уваги і сприяє їх розвитку. Підліток краще спрямовує увагу на певні об'єкти, вміє тривалий час зосереджуватися на них, долає відволікання, спроможний переключати увагу на нові завдання й розподіляти її. Все це свідчить про формування вищих довільних форм уваги. Пов'язані такі зміни з розвитком мислення. Зростає обсяг уваги, її концентрація та стійкість. Водночас підліткам ще важко керувати увагою в умовах підвищених вимог до себе, що зумовлено певною імпульсивністю, яка властива цьому віку.

З недоліками уваги пов'язані нерозуміння підлітками нового матеріалу, погане запам'ятовування, неможливість логічно пов'язувати судження, допущення помилок при виконанні письмових робіт. При зацікавленій позиції виробляється вміння бути уважним, зростає концентрація і стійкість уваги.

При спілкуванні у референтному оточенні підліток може виявляти уважність, зібраність, спостережливість. Уважність у взаємовідносинах набуває особистісного і морального смислу.

У підлітків підвищується рівень уважності до оточуючих людей, їх поведінки, характерологічних якостей. Уважно спостерігаючи за іншими, підліток водночас прискіпливо аналізує власні прояви.

Розвиток пам'яті у дітей підліткового віку.Цей процес також багато в чому залежить від процесу навчання, від тенденції ускладнення навчальних програм в міру дорослішання дитини. Під впливом навчання зазнають прогресивних змін усі процеси пам'яті підлітків, всі її сторони, а саме запам'ятовування, заучування, відтворення, пригадування і впізнавання, їх розвиток відбувається нерівномірно. Розвиток пам'яті відбувається в тісному взаємозв'язку з розвитком мовлення і мислення. У цей віковий період пам'ять інтелектуалізується. Значні зростання обсягу навчального матеріалу призводить до остаточної відмови від дослівного заучування за допомогою багаторазових повторень. В процесі все глибшого розуміння підлітки здатні трансформувати текст, запам'ятати його, відтворити загальний зміст того, що прочитано.

Процес оволодіння більш складною системою знань впливає на розвиток мимовільної і довільної пам'яті. Новий фактичний матеріал ставить вищі вимоги до пам'яті, порівняно з молодшим шкільним віком. Засвоєння такого матеріалу потребує переходу від конкретно-логічної пам'яті до абстрактно-логічної. При цьому у деяких підлітків може зберігатися тенденція до механічного запам'ятовування навчального матеріалу, що викликає труднощі в його розумінні. Між тим, більша частина підлітків здатна керувати своїм довільним запам'ятовуванням. Здатність до останнього повільно, але постійно зростає. У середині підліткового віку спостерігається найбільш швидкий темпу розвитку пам'яті.

Ускладнення і значне збільшення обсягу матеріалу приводить до якісної перебудови в організації мнемічних процесів. У процесі ускладнення навчання і розвитку інтелектуальних здібностей діти починають трансформувати текст або інший навчальний матеріал, полегшуючи його запам'ятовування і відтворення. Визначне місце займають у запам'ятовуванні умовні позначення (формули, схеми, графіки тощо). Істотно посилюється використання різного роду „опор”, які відіграють опосередковану роль у запам'ятовуванні і відтворенні.

Розвиток уяви в підлітковому віці.Паралельно з розвитком мислення, сприймання і пам'яті в підлітка розвивається уява. Розширюється зміст її образів, оскільки уява бере участь у створенні образів не сприйманих безпосередньо об'єктів, у процесах розуміння художніх творів, технічних креслень, описів історичних подій, у переходах думки від конкретного до абстрактного, в різних видах творчої діяльності тощо. З іншого боку, саме завдяки цьому і створюються можливості для розвитку уяви.

Про розвиток творчої уяви у підлітків свідчать продуктивність, оригінальність, самостійність процесу уяви, а також зміна домінування її видів: від мимовільного (пасивного) до довільного (активного), від репродуктивного до творчого. Дитина все частіше починає звертатися до творчості. Деякі підлітки починають писати вірші, серйозно займатися малюванням і іншими видами творчості. Хоча уява підлітка менш продуктивна, ніж уява дорослої людини, вона істотно багатша фантазіїдитини більш молодшого віку.

Фантазії дитини виконують ще одну значиму функцію – регуляторну. Незадоволеність потреб і бажань підлітка в реальному житті легко втілюється у світі його фантазій. Тому уява і фантазії в ряді випадків приносять заспокоєння, знімаючи напругу і усуваючи внутрішній конфлікт. У критичні моменти підліток може будувати власний уявний світ, де створює особливі стосунки із дорослими і однолітками. В уяві він програє одні і ті ж сюжети, переживає одні і ті ж почуття доки не зникнуть його внутрішні проблеми. Однак, реальність уявного світу підлітка суб'єктивна – це тільки його реальність. Дії з образами уяви приносять йому задоволення, бо він може володарювати над часом, бути звільненим від причинно-наслідкових зв'язків у просторі соціальних взаємин реального буття людей. Така свобода проживання у внутрішньому просторі просуває підлітків у психічному розвитку. Розвиток уяви підлітків може впливати на пізнавальну, емоційну-вольову сферу та на становлення особистості в цілому