 |
|
Експертне дослідження проводиться спеціальним суб'єктом кримінального судочинства – судовим експертом.
Судовий експерт – це обізнана в якій-небудь галузі знання особа, яка володіє теорією й методикою проведення одного або декількох видів і родів судових експертиз, якій відповідно до закону доручено дати письмовий висновок з питань, що підлягають вирішенню у кримінальній справі.
Судовими експертами можуть бути співробітники державних експертних установ (служб), для яких проведення експертиз є посадовим обов'язком, а також інші особи, компетентні у вирішенні питань, що цікавлять слідство.
Експерт є учасником процесу доказування. У зв'язку з дорученим йому експертним дослідженням експерт наділяється комплексом процесуальних прав і обов'язків, які регламентовані законом і відомчими нормативними актами. Він має процесуальну самостійність, незалежність від кого-небудь, проводить експертизу особисто, дає висновок від свого імені, формулює висновки за своїм внутрішнім переконанням і несе за них особисту відповідальність.
Експертне дослідження оформляється в спеціальному процесуальному документі – висновку експерта.
Висновок експерта являє собою письмовий документ, складений відповідно до вимог кримінально-процесуального закону. Висновок експерта є одним з видів судових доказів, передбачених ст. 65 КПК України. Він дається в письмовій формі на підставі об'єктивної і всебічної оцінки результатів зроблених експертом досліджень. Структура висновку експерта регламентується ст. 200 КПК України.
Термін «висновок експерта» має двояке значення. По-перше, це кінцевий висновок експерта за результатами проведеного дослідження; по-друге, це процесуальний акт, у якому ці докази викладені. У зв'язку з цим висновок експерта повинен бути процесуально оформлений таким чином, щоб бути допустимий як доказ. Висновок експерта як доказ являє собою єдність фактичних даних (містить умовиводи експерта) і форми їх вираження (відповідність висновку як документа вимогам процесуального закону).
Висновок експерта як процесуальний документ складається в тому випадку, коли за результатами своїх досліджень експерт може дати відповідь, власне кажучи, хоча б на одне з поставлених перед ним питання або зробити висновок зі своєї ініціативи в порядку ст. 200 КПК України. Якщо такі висновки зробити не видається можливим, складається письмове повідомлення про неможливість дачі висновку.
Висновок експерта як судовий доказ підлягає оцінці на загальних підставах. Не слід переоцінювати встановлені експертизою фактичні дані, а експерта вважати «науковим суддею». Згідно зі ст. 75 КПК України висновок експерта для слідчого не обов'язковий, але свою незгоду з ним він повинен мотивувати у відповідній постанові.
Резюмуючи викладене, можна дати наступне визначення судової експертизи, що включає її правовий і пізнавальний аспекти:
Судова експертиза – це проведене судовим експертом з використанням спеціальних знань і відповідно до закону дослідження представлених компетентними органами (особою) об'єктів з метою встановлення фактичних даних по справі, що відображається у висновку експерта, який є самостійним видом доказів.