Лектуальної власності
Перераховані нижче дії, що вчинені без дозволу вла- сника патенту на винахід або корисну модель, визнаються порушенням його прав:
− виготовлення продукту із застосуванням запате- нтованого винаходу (корисної моделі), застосу- вання такого продукту, пропонування для про- дажу, у тому числі через Інтернет, продаж, ім- порт (ввезення) та інше введення його в цивіль- ний оборот або зберігання такого продукту в за- значених цілях;
− застосування процесу, що охороняється патен- том, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняєть- ся без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.
Порушенням прав визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, у тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та ін- ше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях. Виріб визнається виготовленим із застосуванням за- патентованого промислового зразка, якщо при цьому вико- ристані всі суттєві ознаки промислового зразка.
Що стосується географічного зазначення походжен- ня товару, то порушенням прав визнається:
− нанесення його на товар або на етикетку; − нанесення його на упаковку товару, застосуван- ня у рекламі;
− запис на бланках, рахунках та інших документах, що супроводжують товар.
Крім того, порушенням прав власника свідоцтва на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару є:
− використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару особою, яка не має свідоцтва про право на його використання;
− використання зареєстрованого зазначення геог- рафічного походження товару, якщо цей товар не походить із зареєстрованого для цього зазна- чення географічного місця, навіть якщо справжнє місце походження товару або географічне за- значення його походження використовується у перекладі або супроводжується словами: "вид", "тип", "стиль", "марка", "імітація" тощо;
− використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару або подібного до нього позначення для відмінних від описаних у Реєстрі однорідних товарів, якщо таке викорис- тання вводить в оману споживачів щодо похо- дження товару та його особливих властивостей або інших характеристик, а також для неоднорі- дних товарів, якщо таке використання завдає шкоди репутації зареєстрованого зазначення або є неправомірним використанням його репу- тації;
− використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару як видової назви.
Вказані далі дії, вчинені без дозволу власника свідо- цтва на торговельну марку, визнаються порушенням його прав:
− нанесення знака на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, про- даж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
− застосування його під час пропонування та на- дання будь-якої послуги, для якої знак зареєст- ровано;
− застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в до- менних іменах.
Знак визнається використаним, якщо його застосо- вано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Неправомірне (без дозволу автора) використання творів є порушенням прав автора. Посилання користувача твору на низький художній чи науковий рівень твору, на ме- ту використання твору, на невеликий обсяг використання твору тощо не можуть братися до уваги при вирішенні пи- тання про відповідальність користувача.
Вважається порушенням особистих немайнових прав автора оприлюднення твору без зазначення імені автора, ілюстрування твору, спотворення твору, зміна твору тощо. Будь-яке відтворення чи використання твору без дозволу автора без виплати йому винагороди, є порушен- ням його виключних майнових прав.
Використання виконань творів шляхом публічного повідомлення виконань, фіксації їх на носії та розповсю- дження зафіксованих виконань без дозволу виконавця є порушенням його прав.
Категорії спорів
Суб’єкт, права якого порушені, може вимагати:
- визнання цього права;
- визнання правочину недійсним;
- припинення дії, яка порушує право;
- відновлення становища, яке існувало до пору- шення;
- примусове виконання обов’язку в натурі;
- зміна правовідношення;
- припинення правовідношення;
- відшкодування збитків та інші способи відшкоду- вання майнової шкоди;
- відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
- визнання незаконними рішення, дій чи бездіяль- ності органу державної влади або органу місце- вого самоврядування, їхніх посадових і службо- вих осіб. Суд також може захистити право інтеле- ктуальної власності та охоронювані законом інте- реси іншим цивільно-правовим способом, що встановлений договором чи законом.
Суперечки щодо інтелектуальної власності поділя- ються на дві групи. До першої відносяться суперечки про визнання (чи невизнання) результату інтелектуальної дія- льності об'єктом інтелектуальної власності. Стосовно об'єк- тів промислової власності це суперечки: - пов'язані з відмовою у видачі патенту; - по запереченнях третіх осіб проти видачі патенту; - про визнання патенту недійсним.
До другої групи відносяться суперечки, що стосують- ся порушення прав: - про заборону дій, що порушують права на патент; - про відшкодування шкоди, заподіяної порушни- ком патентних прав; - про визнання дій, що не порушують патент; - про післякористування винаходів, пов’язане з ук- ладанням чи використанням ліцензійних угод; - про надання примусової ліцензії; - про виплату винагороди автору роботодавцем; - про компенсацію за використання винаходу дер- жавою тощо.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|