Главная | Обратная связь

Математизація експертної діяльності

Загальновідомо, що математизація науки є одним із показників її зрілості. У наукознавстві розрізняють три етапи математизації наукових знань:

- кількісне оброблення емпіричного матеріалу і статистичних операцій з ним;

- створення математичних моделей процесів та явищ;

- побудова математичних теорій даної науки [6, с. 18].
Математичні методи - - це в основному методи оперування кількісними характеристиками.

Математику слід застосовувати не лише з метою «вирахуван­ня» абстрактних понять, але й для встановлення конкретних взає­мовідносин між речами. Кількісні характеристики разом з якіс­ними складають структурні характеристики [6, с. 28]. Кількісні характеристики предметів та явищ досліджуються різними тра­диційними математичними засобами. Для дослідження викорис­товуються такі сучасні математичні галузі, як теорія ймовірності, теорія інформації й особливо сучасна математична логіка.

Різні соціально-кількісні і структурні характеристики дослі­джуються поряд зі статистичними й іншими математичними мето­дами. Деякі з цих методів потребують більших підрахувань і засто­совувати їх можна практично лише у разі наявності ЕОМ.

Значенню методу вимірювання як окремого випадку застосуван­ня математичних методів дослідження в судовій експертизі приділяли достатньо уваги практично з моменту її становлення. На­прикінці XIX - на початку XX ст. у працях піонерів-криміналістів — Г.Гросса, Е.Локара, Є.Ф.Буринського підкреслюва­лася роль вимірювання в установленні фактичних даних під час проведення експертиз різного виду. Так, Г. Гросс у своїй відомій праці [16, с. 631] у главі, присвяченій дослідженню слідів ніг люди­ни, писав, що слід звертати увагу на деякі особливості, що стосують­ся вимірювання і порівняння слідів. У цій галузі слід бути дуже обе­режним і не робити нічого, що не приводить до достовірних резуль­татів. Є.Ф.Буринський підкреслював, що експертиза почерків тільки тоді перестане бути суб'єктивною, коли в дослідження мож­на буде ввести вимірювання, тобто відповідні прийоми й інструмен­ти [17, с. 269].

Е. Локар запропонував загальні правила вимірювання (йшло­ся про метод графометрії), вимірювання можуть стосуватися багатьох елементів, які можна звести до чотирьох розрядів: відносні величини напрями, перериви, форми... [18, с. 454-455].

У сучасний період в криміналістиці і судовій експертизі засто­совуються більш складні математичні методи, ніж просте порівняння об'єкта з мірою. На початку 60-х років почалося наукове використання математичних методів у наукових дослі­дженнях, особливо з метою вирішення завдань криміналістичної експертизи, зокрема завдань ідентифікації. Математичні методи часто органічно входять до складу інших спеціальних методів правового дослідження, наприклад, до методу конкретно-соціоло­гічного дослідження, ідентифікації та інших.

Так, ідентифікація особи за письмом і почерком — найбільш складний вид криміналістичних експертних досліджень. Обумов­лено це тим, що письмо — не механічний процес, у кожному його акті знаходять вияв багато різних факторів і станів, які впливають на індивідуальність і стійкість письма. Роздільне і порівняльне дослідження — найбільш складні стадії, які ґрунтуються на візу­альному аналізі рукопису текстів і досвіді експертів. Тому під час судово-почеркознавчого дослідження, на відміну від інших видів криміналістичного дослідження, велике значення має суб'єктив­ний підхід експерта до відбору і оцінки ідентифікаційних ознак. Тому криміналістика намагається створити надійні об'єктивні ме­тоди дослідження рукописів, які б забезпечували усунення суб'єктивізму і підвищення достовірності висновку про виконав­ця тексту або підпису.

Такі спроби впровадити в судове почеркознавство методи точ­них наук робилися давно, було запроваджено два математичних методи: розрахунковий і графометричний. Проте вони були недо­статньо відпрацьовані і на практиці не набули поширення.

Пізніше з цією метою почали застосовувати математичну статис­тику, теорію ймовірності і сучасну обчислювальну техніку [2; 3; 7; 8]. Застосування математичних методів у почеркознавчих дослі­дженнях вимагало вирішення таких завдань:

- метризації почеркового матеріалу (отримання числових да­них, що характеризують письмові знаки);

- математичного дослідження числових даних, отриманих у ре­зультаті метризації графічного матеріалу рукописів;

- оцінки результатів дослідження окремих рукописних знаків і вирішення питання про виконавця рукопису.

Колектив радянських експертів (С.П.Папков, А.П.Краснов, П.Г.Орлов, 3.І.Кірсанов) провів у Москві експериментальну роботу з підрахунку відносної частоти зустрічальності ознак по­черку в російському скорописі (1954-1958), у письмі друковани­ми літерами (1959-1980), ознак зовнішності за фотознімками (1960-1962). Було складено таблиці ідентифікаційної значущості ознак, які успішно застосовувалися на практиці. Провадилася та­кож експериментальна робота підрахунку частоти зустрічальності й ідентифікаційної цінності ознак почерку в рукописах, викона­них українською мовою, у Київському НДІСЕ, а також частоти зустрічальності ознак почерку в рукописах, виконаних іншими мовами народів колишнього СРСР (литовською, грузинською, білоруською тощо). Л.Ю.Ароцкер, І.В.Сироджа запропонували статистичний напрям у почеркознавстві, заснований на математич­ному апараті функцій В.Л Рвачева і класичної теорії статистично­го аналізу. У почеркознавстві існують і нестатистичні напрями. Праці Б.Н.Козинця, Р.М.Лагщмана, В.А.Якубович, Р.Е.Ельбура засновані на багатомірній і проективній геометрії.

Із застосуванням математичних методів розроблено принципи побудови методик ідентифікаційного дослідження підписів, ство­рено блок-схему вирішення експертних завдань, систематизовано методи дослідження різних підписів (з наслідуванням справжніх підписів, підписів осіб похилого віку, виконаних у незвичних умовах тощо), створено комплексні методики вирішення складних експертних завдань.

Сучасні методи математичного моделювання дають змогу розв'язувати завдання, які раніше зовсім не вирішувалися. До таких належать методи діагностики статі особи (П.Г.Кулагін, О.Н.Колонутова, 1968), її віку (3. І. Кірсанов, А. Б. Рогозін, 1970) за по­черком. З цією метою виділено коефіцієнти співвідношення ймо­вірних ознак, які відображаються в рукописах чоловіків (Nі) і жінок (Мі), їх почерки диференціюють за формулою Кі= Nі/Мі |8, с. 41].

В експертну практику впроваджено так зване інструментальне почеркознавство. Дослідникам вдалося з'ясувати, що зовсім невеликі почеркові об'єкти, які не розрізняються за контуром, що виконані різними виконавцями, відрізняються між собою за розподілом натиску. На цих якостях письмово-рухового навику, який визначається шляхом фізичних параметрів штрихів (їхньої оптич­ної тотожності, ширини і глибини рельєфу), побудовані фізичні моделі і відповідні їм методики отримання інформації про натиск­ний «паттерн»). Наприклад, криміналісти Німеччини використо­вують систему «Денситрон», яка визначає особливості натиску за щільністю штрихів. Вчені Литовського НДІСЕ і колишнього Все­союзного НДІСЕ визначали ритмічну структуру натиску за шири­ною штриха з допомогою кібернетичної системи «Dеnsі».

Криміналісти Казахського НДІСЕ розробили і впровадили в практику фізичну модель розподілу натиску шляхом фотографу­вання штрихів у полі струму високої частоти. О.Ф.Аубакіров розробив два підходи дослідження малоінформативних простих підписів: метод фізичного моделювання шляхом фотографування підписів у полі струму високої частоти та їх фотометрична харак­теристика в графічній формі, що свідчило про: а) її справжність; б) її підробку.

У сучасний період, якщо додаткова інформація про структуру натиску письмово-рухового навику прив'язана до просторово-гео­метричних параметрів почерків за умов розпізнання її ЕОМ, вона визначає усереднену структуру натиску незалежно від контуру конкретних письмових знаків або літерних написів.

Найважливіше завдання експертної ідентифікації — виділення конкретного об'єкта з сукупності інших об'єктів матеріального світу — вирішується і в інших видах експертиз за допомогою мате­матичних методів.

Так, під час дослідження слідів у трасологічній експертизі про­водиться їхнє вимірювання в трьох чи більше напрямах.

Експерти використовують сучасні експертні методики з чутли­вими і точними вимірювальними приладами, які можуть реєстру­вати просторові та часові вимірювання не тільки на молекулярно­му рівні, але й на рівні елементарних частин. Проведено дослі­дження щодо вимірювання (визначення) кольорового рівня об'єктів. Складність вирішення цієї задачі пояснюється суб'єктив­ним визначенням кольору за наявності 109 характеристик (позна­чень) основних кольорів і багатьох їх відтінків. Правильне вимірювання кольорового рівня сприяє ідентифікації або встанов­ленню групової належності предметів, визначенню сутності явищ тощо. Практичне значення вимірювань рН полягає в тому, що течія води в річці, підвищена вологість повітря можуть за корот­кий час змінити склад змісту викидів (скидів) неочищеної стічної води заводів чи фабрик у водойми, хімічних реакцій на вироб­ництві, заважаючи отриманню важливих доказів.

Тому під час будь-якого огляду необхідно по можливості час­тіше вимірювати об'єкти. Так, різні предмети, сліди, що мають або можуть мати значення для розслідування, необхідно порівнювати не менше ніж з двома постійними орієнтирами. При цьому слід зазначити відстань з достатньою точністю, залежно від місцезна­ходження і характеру цих предметів або слідів (слід протектора транспортного засобу, доріжки слідів ніг, відбитків пальця, кулі тощо). Проводиться вимірювання ознак зовнішності людини з ме­тою ідентифікації у фотопортретній експертизі.

У сучасний період розроблено лазерну систему, яка застосо­вується з метою вимірювання динамічних відхилень. Лазерне моделювання дає змогу визначити відстань до предмета, товщину віддалених предметів, напрям пострілу. Лазерні мас-спектромерти використовуються для вимірювання виробів дуже малої площини і невеликого обсягу. Цей спосіб застосовується в хімії, біології, ме­дицині. За його допомогою можна проводити аналіз повітря під час одорологічних досліджень, дослідження мінеральних вклю­чень з метою визначення складу речовин, сплавів, складу волосся людини, кераміки тощо.

Переваги порівняно зі звичайними вимірюваннями має і фото­графічний метод, який є точним і об'єктивним. Вимірювальний знімок передає такі деталі об'єктів, описання яких викликає труд­нощі. Вимірювальна фотозйомка дає змогу зафіксувати, а в по­дальшому точно відтворити обстановку місця події й отримати до­даткову інформацію [7, с. 35-36].

Таку роль відіграють логіко-математичні методи (і засновані на них методи вимірювання, ймовірно-статистичні методи) у вирі­шенні завдань судової експертизи.

Лекція 7