Главная | Обратная связь

Поняття систематизації наукових знань і види підсистем

Диференціація й інтеграція як діалектичне пов'язані процеси знаходять своє відображення в загальній теорії судової експерто­логії, доповнюються такими процесами, як систематизація і кла­сифікація, що притаманні кожній науковій теорії.

Першим етапом є систематизація знань, накопичених судовою експертологією. Систематизація— це встановлення між окремими фактами, явищами логічних зв'язків і закономірностей. Виникнен­ню будь-якого виду експертиз передувала систематизація її об'єктів і знань про них, вирішуваних завдань, методів і методик досліджен­ня. Систематизація на різних рівнях пізнання, від інтегрування і си­стематизації знань на рівні методологічного синтезу до системати­зації знань у кожному з елементів теорії, і ще нижче, на рівні окремих вчень і теорій, передбачає загальний і окремі системні підходи до проблеми, що розглядається.

Вивчення за допомогою системного підходу об'єкта як само­стійної системи (підсистеми) дає змогу розглядати ще більш дрібні системи: якості, ознаки, засоби їх відображення, фіксації, виокремлення, дослідження, зіставлення, аналізу і синтезу, що враховують специфіку об'єкта.

З метою впорядкування цих знань поряд із систематизацією в загальній і окремих теоріях судової експертології широко застосо­вується і класифікація.

До системи науки судової експертології включені елементи або підсистеми чотирьох рівнів[1, с. 122].

Підсистема першого рівня -- фундаментальні базові (мате­ринські) науки. Це наукові дані, що використовуються для право­суддя і беруться з різних суспільних, природничих і технічних наук. Це дані далеко не всіх наук, а лише основних, які найбільше застосовуються для вказаної мети. Вони умовно називаються відповідно до науки: технологія, економіка, статистика, математи­ка, медицина, машинобудування, будівельна наука, металургія, хімічна технологія.

Підсистема другого рівня — предметні судові науки. Вони міс­тять в основному судові науки або в окремих випадках судові наукові дисципліни, що формуються і розвиваються на основі даних базових наук в тій їх частині, яка необхідна для становлен­ня цих судових наук і розроблення методик судових експертиз. Вказані наукові дані використовуються для цілей правосуддя, збагачені теорією і є предметними науками, які містять теоретичні основи предметних судових експертиз.

Всі предметні судові науки, крім криміналістичної техніки, включають в основному трансформовані знання, що використову­ються в судових експертизах. Це криміналістична техніка, судова психологія, судова фізика, судова хімія, судова біологія, судова ме­дицина, судова психіатрія.

Третій рівень системи -- галузі предметних судових наук - містить елементи, в яких сформувалися безпосередньо теоретичні основи судових експертиз. Більшість з них ще не мають своїх назв.

До четвертого рівня віднесені елементи системи, які становлять предметні судові експертизи. Елементи зведені в блоки, тобто кла­си судових експертиз. Таких класів зараз шістнадцять.

Кожний клас об'єднує ряд судових експертиз за принципом за­гальності їх зв'язків із предметами судових і базових наук і деякою близькістю їх об'єктів і методів дослідження, які вирішують зав­дання, що виникають перед судовими експертизами цього класу [1,с. 124].