Здавалка
Главная | Обратная связь

Поняття системи, її властивості та структура



Основні засади системного аналізу

Останніми десятиліттями в економічній теорії і господарській практиці поширились такі поняття: системний аналіз, системний підхід до вивчення явищ, теорія систем, системологія.

Це пояснюють тим, що сьогодні в науці і господарській практиці щораз частіше доводиться мати справу з явищами чи процесами не просто складними, а комплексними. Тобто аналіз цих явищ чи процесів зумовлює потребу використання різноманітних, проте пов’язаних між собою моделей, методів чи підходів.

Суть системного аналізу можна визначити так:

· по-перше, це наукова дисципліна, яка розробляє загальні принципи дослідження складних об’єктів з урахуванням їхнього системного характеру;

· по-друге, це методологія (дослідження) аналізу об'єктів шляхом представлення їх як систем і дослідження цих систем з метою визначення найефективніших методів управління ними.

Отже, завданням системного аналізу є побудова цілісної картини досліджуваного об'єкта як системи, врахування взаємозв’язків та взаємодії між частинами цієї системи. Тож поглиблення і конкретизація наукових істин в сфері конкретної економіки необхідно здійснювати шляхом використання кібернетичних методів системного аналізу, за рахунок чого ці істини доводитимуть до математичної формалізації, перетворюючи економіку у точну науку.

До головних методологічних принципів належить застосування системного підходу для опису і дослідження складних систем. Системний підхід полягає у комплексному вивченні системи з позицій системного аналізу, тобто аналізу проблем і об’єктів як сукупності взаємозв’язаних елементів.

 

Поняття системи, її властивості та структура

Система– це деяка сукупність елементів довільної множини, їхніх взаємозв’язків, властивостей і взаємовідношень, які взаємодіють як цілісний комплекс і функціонують відповідно до визначених закономірностей, притаманних цьому комплексові.

Найпростішою частиною, неподільною з огляду вирішення конкретної задачі, є елемент. Отже, систему можна розчленувати на елементи різними способами залежно від мети дослідження.

Систему можна розчленувати на елементи не відразу, а послідовно – шляхом розбиття на підсистеми, які бувають компонентами крупнішими, ніж елементи, і водночас детальнішими, ніж система загалом. Отже, підсистема є компонентом системи, крупнішим порівняно з елементом, і детальнішим, ніж система загалом.

Термін підсистема підкреслює те, що така частина системи повинна володіти властивостями системи (наприклад, властивістю цілісності). Цим підсистема відрізняється від простої групи елементів, для якої не сформульовано мети, і яка не володіє властивостями системи.

Структура системи – це її склад за елементами, взаємовідношення між елементами та їхніми групами, які мало змінюються під час змін у системі, забезпечують існування системи та її головних властивостей.

Структуру системи можна подати у вигляді ієрархічної системи. Термін ієрархія означає впорядкованість компонентів за ступенем важливості. Між рівнями ієрархічної структури можуть існувати взаємовідношення строгої підлеглості компонентів нижчого рівня одному з компонентів вищого рівня (сильна ієрархія, чітка ієрархія, ієрархія типу дерева). В інших випадках можуть існувати зв’язки між елементами одного рівня ієрархії. Один вузол нижчого рівня ієрархії може бути одночасно підпорядкованим кільком вузлам вищого рівня (слабка ієрархія). Властивості Пов'язані з цілями та функціями

1. Ефект синергії — односпрямованість (або цілеспрямованість) дій компонентів посилює ефективність функціонування системи.

2. Пріоритет інтересів системи ширшого (глобального) рівня перед інтересами її компонентів (ієрархічність).

3. Емерджентність — цілі (функції) компонентів системи не завжди збігаються з цілями (функціями) системи.

4. Мультиплікативність — і позитивні, і негативні ефекти функціонування компонентів в системі мають властивість множення, а не додавання.

5. Цілеспрямованість — діяльність системи підпорядкована певній цілі.

6. Альтернативність шляхів функціонування та розвитку.

7. Робастність - здатність системи зберігати часткову працездатність (ефективність) при відмові її окремих елементів чи підсистем.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.