 |
|
Декомпозиція у моделюванні та системному аналізі.
У наукових дослідженнях велику роль відіграють методи аналізу і синтезу. Ще у XVII ст. Р. Декарт сформулював суть аналітичного методу як розбиття задачі на стільки частин, скільки потрібно для того, щоб її легко розв'язати. Успішність та значення аналізу полягають не тільки в тому, що ціле розбивають на прості частини, а в тому, що, об'єднуючи і синтезуючи ці частини, можна знову утворити ціле.Аналіз і синтез доповнюють, однак не замінюють одне одного. Системні дослідження сполучають обидва вказані методи. Операції розкладання цілого на частини та об'єднання їх у ціле, тобто операції аналізу і синтезу в системних дослідженнях називають декомпозицією та агрегуванням. При застосуванні декомпозиції задачу поділяють на підзадачі, систему - на підсистеми, цілі - на підцілі тощо. Повторюючи цей процес, можна створити ієрархічну деревоподібну структуру поділу. Звичайно, через складність об'єкта, слабку структурованість операцію декомпозиції виконує кваліфікований експерт. Різні експерти можуть давати різні переліки - дерева декомпозиції. Це залежить від їхньої компетентності та методики застосовування. Основою декомпозиції є модель системи. Тому повна декомпозиція (тобто те, наскільки повний список частин цілого) залежить від завершеності моделі, її повноти. З метою забезпечення певної повноти та можливості розширення змістовної моделі, рекомендовано здійснювати логічне замикання списку її елементів компонентою "все інше". Ця компонента буде "мовчазною", коли до неї зачислено все неістотне, проте її наявність постійно нагадує експертові, що, можливо, він не врахував чогось важливого. У процедурі декомпозиції важливо передбачити можливість внесення поправок і доповнень до моделі, використовуючи, наприклад, елемент "все інше" або розукрупнення моделі. Послідовність дій при декомпозиції зображено на рис. Якщо декомпозиція спричинює результат (підціль, підфункцію, підзадачу), який не підлягає подальшому розкладові, тобто простий зрозумілий результат, то його називають елементарним. У деяких задачах (математичних, технічних) елементарність можна класифікувати за певною формальною ознакою. Визначення елементарності справа експертів.
Ускладнення, які виникають під час декомпозиції, трапляються переважно через неінформованість експертів у певних галузях (це потребує додаткових експертів), неповне розуміння системи.
Якщо в науці складність через нерозуміння розцінюється як тимчасове і тому терпиме, то в управлінні діловими, адміністративними, політичними справами нерозуміння часто є неприпустимим.
Іноді недосконалість декомпозиції систем і проектів зумовлена тим, що в її основу покладено тільки позитивні складові, а негативними нехтують. Тому під час розробки проекту експерти повинні виявити усі його можливі негативні наслідки.