Главная | Обратная связь

Методи експертних оцінок

Під час використання методу експертних оцінок припускають, що думка групи експертів є надійнішою, ніж думка окремого експерта. Це підтверджується експериментальними дослідженнями за умови дотримання у цьому випадку певних вимог, до яких належать: а) розподіл оцінок, отриманих від експертів, повинен бути “гладким” (тобто відхилення від усередненої оцінки не повинні дуже сильно відрізнятись одне від одного); б) дві групові оцінки, подані двома однаковими підгрупами, вибраними випадково, повинні бути близькими. Множину проблем, які вирішують методами експертних оцінок, умовно поділяють на два класи. До першого класу належать такі проблеми, щодо яких є достатня забезпеченість інформацією. У цьому випадку методи опитування та опрацювання інформації базуються на використанні принципу “доброго вимірювача”, тобто: а) експерт – сховище великого обсягу інформації, якісне джерело інформації; б) групова думка експертів є близькою до істинного вирішення проблеми. Якщо ці гіпотези є вірними, то для опрацювання індивідуальних оцінок можна використовувати формальні методи. До другого класу належать проблеми, щодо яких недостатньо бути впевненим у справедливості перелічених вище гіпотез. У цьому випадку експертів вже не можна розглядати як “добрих вимірювачів” і необхідно обережно підходити до опрацювання результатів експертизи. У зв’язку з цим щодо задач другого класу переважно застосовують якісну обробку. А використання методів усереднення у цьому випадку може спричинити до великих помилок.

В організації експертизи можна виокремити такі головні етапи: – формування цілей (мети) експертизи і розробка процедури опитування; – формування групи експертів; – опитування, аналіз і опрацювання інформації, а також здійснення перевірки узгодженості думок експертів. Деякі дослідники виокремлюють також етап формування групи спеціалістів-аналітиків.

Спосіб підбору експертів. Переважно людина, яка організовує експертизу, не компетентна у даній сфері діяльності, однак саме їй необхідно підібрати групу людей – фахівців у цій галузі діяльності. Чисто суб’єктивно визначають декілька спеціалістів з зазначеної галузі. За їх опитуванням формують певну групу фахівців. Визначають списки людей, які, на думку групи, є компетентними у цій галузі. Виокремивши тих людей, прізвища яких найчастіше повторюються у списках, опитують їх із цією ж метою. Так остаточно формують групу експертів з конкретного питання.

Спосіб опитування експертів. Опитування експертів здійснюють двома шляхами: 1. З дозволом обміну інформацією між експертами. Позитивна сторона цього варіанту полягає у тому, що під час обговорення розкриваються деякі сторони проблеми, які не всім експертам були відомими. Недолік: тиск авторитету (титул, звання, вік), тому результат експертизи може бути хибним. 2. Без дозволу обміну інформацією (експерти є ізольованими). Позитивна сторона цього варіанту проявляється у тому, що зникає тиск авторитетів, що спричинює собою більшу об’єктивність оцінки. Недолік: втрачається додаткова обізнаність експертів унаслідок ізольованості.

Спосіб одержання результату у випадку ізольованості експертів. Кожен експерт вказує число, яке означає значення шуканого параметра. За остаточне рішення приймають середнє зі всіх значень параметра, які вказали експерти. З погляду психології відповіді експерта здатні відхилятися нерівномірно від істинного значення в обидва боки. Щоб врахувати цю психологічну тенденцію, експертам пропонують назвати не одне число, а три: оптимістичне, найправдоподібніше і песимістичне (або максимальне, середнє, мінімальне). На підставі отриманих даних обчислюють середнє значення з урахуванням психологічних чинників:1) 2)

xi – середнє значення параметрів, вказаних і-им експертом; x1i, x2i, x3i – відповідно максимальне, найправдоподібніше і мінімальне значення параметра, вказане і-им експертом; а1,а2,а3 - психологічні коефіцієнти (відповідно оптимістичний, найправдоподібніший, песимістичний).Остаточне середнє (узагальнене) значення параметра визначають за 2).

n – кількість експертів.

 

Метод Дельфі

Метод Дельфі спочатку було запропоновано як ітеративну процедуру під час проведення мізкової атаки, яка б допомагала знизити вплив психологічних чинників унаслідок повторення засідань і підвищити об'єктивність результатів.

Однак майже одночасно Дельфі-процедури стали основним засобом підвищення об'єктивності експертних опитувань з використанням кількісних оцінок під час оцінювання дерев цілей розробки сценаріїв.

Основними засобами підвищення об'єктивності результаті при застосуванні Дельфі-методу є використання зворотног зв'язку, ознайомлення експертів з результатами попереднього туру опитування і врахування цих результатів під час оцінювання значущості суджень, думок експертів.

Для зниження таких чинників, як навіювання чи пристосування до думки більшості, інколи необхідно, щоб експерти обґрунтували свої погляди, проте це не завжди дає бажаний результат, а навпаки, може спричинити до посилення ефекту пристосування.

У найрозвиненіших методиках експертам присвоюють вагові коефіцієнти значимості їхніх думок, суджень, які обчислюють на підставі попередніх опитувань і які уточнюють від туру до туру та враховують під час отримання узагальнених результатів оцінок.

Через трудомісткість обробки результатів і значних головних затрат початкові методики Дельфі не завжди вдається реалізувати на практиці.

Розглянемо одну з процедур застосування методу Дельфі. Нехай експертам необхідно впорядкувати певну сукупність об'єктів, оцінки яких є якісного типу.

Розглянемо питання визначеної оцінки кожного з об'єктів. Припустимо, що відома нижня а_min і верхня а_maх допустимі границі для певного об'єкта. Інтервал між нижньою і верхньою границями розбиваємо на кілька однакових під проміжків.Кожному експертові пропонують визначити ймовірність потрапляння оцінюваної величини у кожен з підінтервалів, тобто величину р_ij, де р_ij- імовірність потрапляння оцінюваної величини, вказаної i-им експертом в j-ий інтервал. Очевидно, що для

Імовірності для одного проміжку, одержані від кожного експерта, усереднюють:

,

На цьому перший етап експертизи завершено

З метою оброблення результатів роблять якомога довшу перерву, протягом перерви відбувається подальше опрацювання результатів. Визначають медіану одержаних результатів та два квадрилі, які позначають так: , (медіана),

Другий етап експертизи розпочинають з того, що усім експертам повідомляють величини , , Водночас зазначають також обґрунтування тих варіантів експертів, які потрапили у проміжок до , і далі від

Ознайомившись з цією інформацією, експертам необхідну знову зазначити такі ж імовірності, як і на першому етапі.

Процедура виконання експертизи відбувається у кілька етапів.

Вважають, що експертиза вдала, якщо виконується така умова:

,

де - величина проміжку , на першому етапі;

- величина проміжку , на m-му етапі.

За остаточну оцінку приймають медіану, одержану на останньому етапі. На підставі таких оцінок відбувається ранжування об'єктів. У випадку, коли кількаразова експерти оцінка не спричинює зменшення величини , належить розпустити експертну групу і розпочати всю процедуру з іншою групою експертів, яку формують заново .