Главная | Обратная связь

Поняття про спілкування

Спілкуванняє важливоюдуховною потребою особистості як суспільної істоти. Потреба людини успілкуванні зумовлена суспільним способом її буття та необхідністю взаємодії упроцесі діяльності. Будь-яка спільна діяльність, і в першу чергу трудова, неможе здійснюва­тись успішно, якщо між тими, хто її виконує, не будутьналагоджені відповідні контакти та взаєморозуміння.

Спілкування — явище глибоко соціальне. Соціальна природа спілкування виражається в тому, що вонозавжди відбувається в сере­довищі людей, де суб'єкти спілкування завждипостають як носії соціального досвіду. Соціальний досвід спілкуваннявиявляється у змісті інформації, що є його предметом (знання, відомості, способи діяльності), у засобах (мовна та немовна комунікація при спілкуванні), у суспільне вироблених у процесі історичного розвитку різновидах спілкування.За змістом спілкування охоплює всі царини людського буття тадіяльності,об'єктивні та суб'єктивні їх прояви. Спілкування між людьми відбувається припередаванні знань, досвіду, коли форму­ються різні вміння та навички,погоджуються та координуються спільні дії тощо.

Отже, спілкування —це різноманітні контакти між людьми, зу­мовлені потребами спільної діяльності.

Особливість спілкування — у його нерозривному зв'язку з діяль­ністю. Діяльність єосновним середовищем і необхідною умовою ви­никнення й розвитку контактів міжлюдьми, передавання необхідної інформації, взаєморозуміння та узгодження дій.Змістовий бік спілку­вання завжди становить інформація, зумовленапотребамивзаємодії людей. Вона може стосуватися повідомлення нових знань, наприкладроз'яснення вчителем понять, пояснення сутності певних явищ, про­цесів,інформування про події, що відбуваються, обгрунтування пев­них положень,побудови гіпотез тощо. Спілкування може бути засо­бом передавання певних уміньі навичок. За допомогою словесного опису та пояснення дії, її демонстрування тавправляння в ній людину можна навчити виконувати будь-яку діяльність. Саме таквідбувається процес оволодіння професійними навичками, фізичними та будь-яки­миіншими діями.

Змістом спілкування може бути людина. Реальні контакти між людьми, у процесі яких вонибезпосередньо сприймають одна одну, створюють середовище для об'єктивноговиявлення особливостей їхньої поведінки, манер, рис характеру таемоційно-вольової сфери. Са­ме в таких контактах розкривається справжнязначущість однієї лю­дини для іншої, виявляються їхні симпатії та антипатії. Ухудожній літературі є безліч прикладів, якої глибини та різноманіття психо­логічнихнюансів можуть сягати стосунки між людьми в ситуаціях безпосереднього взаємосприймання, як відбувається процес проник­нення у внутрішній світ людини,її почуття через зовнішні прояви. Іноді виразний погляд або жест можуть нестинабагато більше інфор­мації, ніж вимовлене слово.

Важливий вплив нахарактер спілкування справляють відносини, що склалися між членами контактноїгрупи. Від того, якими є взаємовідносини, залежать система спілкуванняконкретної особис­тості, її манера, колорит, використовувані засоби.