АКЦЕНТУАЦІЙНІ НОРМИ
З орфоепічними нормами тісно пов'язані акцентуаційні, що визначають правильне наголошування слів.
В українській мові наголос вільний, різномісцевий і рухомий, тобто може падати на будь-який склад слова і змінювати своє місце в одно-кореневих словах або у формах одного й того ж слова: збитки-збитковий, приймальня - прийми, будувати - будую, багаж - багажем.
Дотримання норм наголошення й вимови є одним із важливих показників культури усного мовлення.
Як відомо, в українській літературній мові є чимало слів, у яких мовці порушують усталений літературний наголос, тобто акцентологічні норми.
Правильно Неправильно
безпристрасний безпристрасний
безрозмірний безрозмірний
безрозмірний
| (без певного розміру)
|
безрозмірний
|
| (не залежний від одиниць
|
| вимірювання)
|
беремо
| беремо
|
бюлетень
| бюлетень
|
валовий
| валовий
|
вимова
| вимова
|
випадок
| випадок
|
вчення
| вчення
|
виразний
| виразний
|
відсотковий
| відсотковий
|
вісімдесят
| вісімдесят
|
втрутитися
| втрутитися
|
господарчий
| господарчий
|
довідник
| довідник
|
документ
| документ
|
експерт
| експерт
|
змовчати
| змовчати
|
йдемо
| йдемо
|
каталог
| каталог
|
компроміс
| компроміс
|
контрактовий
| контрактовий
|
корисний
| корисний
|
котрий
| котрий
|
кредитор
| кредитор
|
кулінарія
| кулінарія
|
легкий
| легкий
|
листопад (місяць)
| листопад
|
масляний
| масляний
|
машинописний
| машинописний
|
металургія
| металургія
|
мітинговий
| мітинговий
|
надлишковий
| надлишковий
|
надлишок
| надлишок
|
найцікавіший
| найцікавіший
|
напередодні
| напередодні
|
насамкінець
| насамкінець
|
недовідний
| недовідний
| |
ненавидіти
| ненавидіти
| |
ненависний
| ненависний
| |
ненависть
| ненависть
| |
неприйнятний
| неприйнятний
| |
новий
| новий
| |
об'єм
| об'єм
| |
один (одного, одному)
| одного, одному
| |
одинадцять
| одинадцять
| |
одинадцятий
| одинадцятий
| |
ознака
| ознака
| |
окрім
| окрім
| |
пайовий
| пайовий
| |
перегодя (присл.)
| перегодя
| |
передпокій
| передпокій
| |
перекупка (перекупниця)
| перекупка
| |
перекупний
| перекупний
| |
переобрання
| переобрання
| |
пересічний (середній,
| пересічний
| |
посередній)
| | |
перипетія
| перипетія
| |
підзахисний
| підзахисний
| |
податковий
| податковий
| |
поживний
| поживний
| |
по-новому
| по-новому
| |
поняття
| поняття
| |
порядковий
| порядковий
| |
посильний (кур 'єр)
| посильний
| |
похибка
| похибка
| |
почасти
| почасти
| |
приєднання
| приєднання
| |
приятель
| приятель
| |
прожитковий
| прожитковий
| |
прожиток
| прожиток
| |
промисловик
| промисловик
| |
протипоказання
| протипоказання
| |
ректор (ректори мн.)
| ректори
| |
речовина
| речовина
| |
ринковий
| ринковий
| |
розголос
| розголос
| |
роздрібний
| роздрібний
| |
сантиметр
| сантиметр
| |
середина
| середина
| |
сімдесят
| сімдесят
| |
сороковий
| сороковий
| |
співробітник
| співробітник
| |
старий
| старий
| |
сторінка (на сторінках)
| на сторінках
| |
текстовий
| текстовий
| |
той (того, тому)
| того, тому
| |
ув'язнити
| ув'язнити
| |
Україна
| Україна
| |
український
| український
| |
умовчати
| умовчати
| |
уродженець
| уродженець
| |
усередині
| усередині
| |
устояти
| устояти
| |
факсиміле
| факсимше
| |
фаховий
| фаховий
| |
феномен
| феномен
| |
цеховий
| цеховий
| |
час (часу)
| часу
| |
чотириразовий
| чотириразовий
| |
чотирнадцять
| чотирнадцять
| |
шлях (шляху)
| шляху
| |
щодобовий
| щодобовий
| |
щотижневик
| щотижневик
| |
яловичина
| яловичина
| |
яскравіший
| яскравіший
| |
| | | | | | | |
Запам'ятайте!
Слово просити вживається з двома наголосами: прошу-у значенні "звертаюся з проханням, клопочу"; прошу - у значенні "запрошую, будь ласка".
ЛЕКСИЧНІ НОРМИ
Лексичні норми регааментують правила слововживання. їх фіксують насамперед словники: "Словник української мови" в 11-ти томах (1971-1980), "Новий тлумачний словник української мови" (1998), "Великий тлумачний словник сучасної української мови" (2001), "Український орфографічний словник" (2002), "Російсько-український словник ділового мовлення" (автор Шевчук С. В., 2002).
Відхилення від норм слововживання у мовній практиці зумовлені кількома чинниками:
- незнанням точного лексичного значення слова, наприклад: Часопис "Вечірній Київ" відсвяткував свій ювілей. Часопис - періодичне друковане видання у вигляді книжки; журнал. Отже, у цьому реченні слід вживати слово газета, а не часопис;
- невмінням вибрати із синонімічного ряду найточніше слово, тобто незнанням синонімічного багатства мови, яке є "одним із невичерпних джерел урізноманітнення вислову"6.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.