 |
|
Облік амортизації основних засобів
Амортизація - це систематичний розподіл амортизаційної вартості основних засобів протягом строку їх корисного використання.
Амортизаційна вартість - це первісна вартість за вирахуванням ліквідаційної вартості.
Ліквідаційна вартість - це сума грошових коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення строку їх корисного використання за вирахуванням витрат, пов'язаних з реалізацією (ліквідацією).
Знос основних засобів - це сума амортизації об'єктів основних засобів, накопичена з початку строку його корисного використання.
Розрахунок амортизації основних засобів оформляється первинним документом форми ОЗ-14, ОЗ-16 (по автотранспорту).
Для синтетичного обліку основних засобів використовується рахунок 13 "Знос необоротних активів", який має субрахунки:
- 131 - "Знос основних засобів";
- 132 - "Знос інших необоротних матеріальних активів";
- 133 - "Знос необоротних активів".
Аналітичний облік зносу необоротних активів ведеться відповідно за видами основних засобів, іншими необоротними матеріальними і нематеріальними активами.
Рахунок 13 призначений для узагальнення інформації про нарахування амортизації та індексації зносу необоротних матеріальних і нематеріальних активів, які підлягають амортизації.
Об'єктом амортизації є всі основні засоби крім землі.
Амортизація нараховується протягом строку корисного використання об'єктів, що визначається підприємством самостійно при визнанні цього об'єкта активом.
Термін повного використання переглядається у разі зміни очікуваних економічних вигод від даного об'єкта.
Амортизація основних засобів нараховується з використанням наступних методів:
- прямолінійний (річна сума амортизації визначається шляхом ділення амортизаційної вартості на очікуваний період часу використання об'єкта);
- прискореного зменшення залишкової вартості (річна сума амортизації розраховується як добуток залишкової вартості на початок звітного року та подвоєної норми амортизації, розрахованої виходячи з очікуваного періоду часу);
- кумулятивний (річна сума амортизації визначається як добуток амортизаційної вартості та кумулятивного коефіцієнта).
Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного періоду часу використання об'єкта, на суму числа років його повного використання.
- виробничий (річна сума амортизації визначається як добуток фактичного річного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації).
Виробнича ставка амортизації визначається діленням амортизаційної вартості на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробити даним об'єктом.
Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від використання об'єкта.
Метод амортизації об'єкта переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від використання об'єкта.
Нарахування амортизації починається (припиняється) з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів визнано активом (вибув зі складу активів).
Амортизація об'єктів за новим методом нараховується починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни методу амортизації.
Амортизація припиняється (призупиняється) на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації об'єктів основних засобів.
У синтетичному обліку нарахування амортизації основних засобів відображається записами:
а) нарахована амортизація основних засобів: Дт 23, 91, 92, 93, 941, 949 Кт 131;
б) для підприємств, які використовують рахунки 8-го класу робиться запис: Дт 83 Кт 131.