 |
|
Метод та прийоми економічного аналізу
Вивчаючи це питання, слід пам’ятати, що під методом економічного аналізу розуміють науково обґрунтовану систему теоретико – пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення.
Категорії економічного аналізу — це найбільш загальні, ключові поняття даної науки. До таких належать: фактори, резерви, модель, результативний показник, відсоток, дисконт, фінансовий результат, капітал, зобов’язання, активи, грошовий потік, леверидж та ін.
Принципи економічного аналізу регулюють процедурну сторону його методології та методики. До них належать: системність та комплексність, періодичність, зрозумілість та адекватність тлумачення, достовірність та об’єктивність, доречність та своєчасність.
Метод аналізу реалізується через його науковий апарат, що являє собою сукупність прийомів дослідження.
Найважливішим елементом методики економічного аналізу є технічні прийоми та способи аналізу, які можна назвати інструментарієм аналізу.
Усі прийоми економічного аналізу можна поділити на дві групи: якісні та кількісні. Якісні прийоми дослідження не дають жодної числової характеристики явищам, що вивчаються, а тільки відповідають на питання, як досліджувати економічні процеси, визначають способи підходу до вивчення закономірностей. Якісні прийоми притаманні процесу наукового пізнання в цілому і в інших наукових сферах дослідження.
До якісних (абстрактно-логічних) прийомів дослідження належать: аналіз (деталізація), синтез (узагальнення), індукція, дедукція, порівняння, евристичні прийоми.
Кількісні прийоми дослідження дають числову характеристику економічним явищам, що досліджуються, і поділяються на описові та аналітичні.
Описові прийоми дослідження дають змогу визначити розміри, масштаби, тенденції, динаміку розвитку економічних процесів, стан та структуру економічних явищ, дають певну числову характеристику окремих напрямків діяльності підприємства. До них належать середні та відносні величини, ряди динаміки, графічний прийом, структурні та типологічні групування.
Аналітичні прийоми дають змогу не тільки визначити певні значення показників, що характеризують економічні процеси, а й дослідити причинно – наслідкові залежності між явищами, ступінь впливу окремих факторів на предмет дослідження. Серед прийомів стохастичного факторного аналізу найбільш поширені такі, як аналітичні групування, кореляційно-регресійний метод, дисперсійний аналіз, компонентний аналіз. В окрему групу можна виділити прийоми, що дають змогу оптимізувати певні економічні явища. До них відносять прийоми лінійного програмування, теорію масового обслуговування, теорію ігор та інші економіко – математичні методи.
Інформаційне забезпечення аналізу діяльності банку
Аналіз діяльності банку здійснюється за допомогою різноманітних показників діяльності комерційного банку, які ми беремо з документів, що формують інформаційну базу економічного аналізу.
Аналіз фінансової звітності — це процес, який має на меті дати оцінку поточного і минулого фінансового стану банку й основних результатів його діяльності. При цьому основною метою аналізу є визначення узагальнюючих оцінок і прогнозу майбутніх результатів діяльності банку.
Склад інформаційної бази економічного аналізу розглянемо за допомогою схеми:
Рис. 3.1 Склад інформаційної бази економічного аналізу
Інформація, яка використовується при аналізі діяльності банку, повинна відповідати таким вимогам (рис. 3.2):
В свою чергу, вимога доступність передбачає, що інформація, яка входить у фінансові звіти, має бути зрозумілою для користувача з певним рівнем знання бізнесу, економіки і бухгалтерського обліку. Складну інформацію, яка необхідна для повного розкриття ситуації, слід надавати найбільш зрозумілим способом.
Під значущістю розуміють те, що інформація у фінансовій звітності повинна бути корисною для прийняття рішень економічного характеру.
Для того щоб інформація була значущою, вона має бути матеріальною. Інформація є матеріальною, якщо її ненадання або неправильне подання може вплинути на рішення економічного характеру.
Надійність інформації забезпечується в тому разі, коли вона не містить матеріальних помилок, що передбачає:
1) правдиве уявлення, тобто позиція фінансової звітності забезпечує правдиве її подання, якщо вона може бути оцінена з достатньою точністю, щоб бути корисною;