Короткий словничок паронімів
Буття – перебування. Виключення – винятковість. Вимога – вимогливість. Декларація – декларування. Дія – діяльність. Довіряти – завіряти. Договір – зговір. Законодавство – законотворчість. Згода – погодженість. Обмеження – обмеженість. Організований – організаторський. Прийомний – приймальний – прийнятний. Продукт – продукція. Рекомендаційний – рекомендований. Технічний – технологічний. Угода – згода. Укладати – складати.
Отже, серед лексичних помилок і недоліків найпоширеніші ті, що стосуються: 1) уживання слів у невластивому для контексту значенні: заважати вчитися (а не мішати вчитися), ставитися до неї з повагою (а не відноситися до неї з повагою); 2) уживання слів-паразитів, які засмічують особливо усне мовлення і заважають зрозуміти висловлену думку: ну, значить, взагалі, от, так би мовити, знаєте, розумієте, також, так сказати, га, ага, як це, тобто; 3) уживання ненормативних слів, жаргонізмів, які мають знижений, згрубілий колорит і перебувають поза літературною нормою: говорити(а негавкати), обманювати(а небрехати), продати(а незагнати), доносити комусь (а некапати), міліціонери(а нементи); 4) уживання лайливих і вульгарних слів, недопустимих з погляду літературної норми та етикетних правил: чорт візьми, холера ясна, паскудний, дурепа та інші; 5) уживання росіянізмів: праска (а не утюг), їдальня (а не столова), наступний (а не слідуючий)та інші; 6) перенасичення тексту чужомовними запозиченнями, зловживання іншомовними словами, які в українській мові мають свої відповідники: перевезення(а не транзит), товариство (а не корпорація), особливий (а не ексклюзивний), добірнісорти (а не елітні сорти), найкраща ціна 7) уживання тавтології – невиправданого повторення однокореневих слів: виконати роботу (а не зробити роботу), осінній день (ане осінній день осені), свято (а не святкове свято); 8) уживання зайвих слів (плеоназму, тобто багатослів’я): кожна хвилина дорога (а не кожна хвилина часу дорога), будемознайомитися (а не будемо вперше знайомитися); 9) сплутування паронімів: моя домашня адреса (а не мій домашній адрес), дружна група (а не дружня група); 10) порушення фразеологічної точності: мова про(а не мова йдеться); брати участь (а не прийматиучасть);дослівний переклад іншомовних висловів, які в українській мові мають свої відповідники: збожеволіти(а не зійти з розуму), незнання точного значення фразеологізму, його слововживання: Це була лебедина пісня для цих підлітків-злочинців.
Питання 2. Словники синонімів і паронімів: правила користування. Лексикографія- це наука, яка збирається збиранням слів якої-небудь мови, їх систематизацією та укладанням словників. Словники відображають культуру мови народу і сприяють її нормалізації. Вони є багатим джерелом її вивчення, зокрема правил написання, вимови, добору слів. Видатний поет і вчений М.Рильський , підкреслюючи важливість словників, писав: Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля. Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля. Словники поділяються на дві основні групи: 1. Енциклопедичні (у цих словниках пояснюється не значення слів, а зміст і характер предметів та різних явищ); 2. Лінгвістичні (предметом пояснення в цих словниках є слово): перекладні, тлумачні, термінологічні, етимологічні, історичні, орфографічні, іншомовних слів, діалектологічні, словники мови творів окремих письменників. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|