Главная | Обратная связь

Взаємовідносини КМУ з іншими держ. Органами

Місце та роль Кабінету Міністрів України в системі органів державної влади

Кабінет Міністрів України - вищий орган виконавчої влади; взаємовідносини Кабінету Міністрів України з іншими вищими органами державної влади; порядок формування Кабінету Мініст­рів України; строк повноважень, компетенція Кабінету Мініст­рів України; організація роботи Кабінету Міністрів України; акти Кабінету Міністрів України.

Конституція України визначає статус Кабінету Міністрів Ук­раїни як вищого органу в системі органів виконавчої влади (ч. 1 ст. 113). Аналіз конституційних засад організації та діяльності Ка­бінету Міністрів дозволяє характеризувати його як уряд України.

У науці конституційного права під урядом розуміють колегі­альний орган загальної компетенції, який здійснює керівництво виконавчою і розпорядчою діяльністю в державі. Найчастіше уряд іменується Кабінетом Міністрів або Радою Міністрів, хоча в окре­мих країнах використовуються й інші назви, наприклад, Державна Рада (Норвегія, Швеція), Федеральна Рада (Швейцарія), Федераль­ний уряд (ФРН), Адміністративна Рада (КНДР) тощо. Уряд віді­грає особливу роль у механізмі виконавчої влади та в системі ор­ганів, які її здійснюють, під його керівництвом функціонує вся си­стема органів виконавчої влади1. Зазначимо, що конституційний

' У президентських республіках та деяких дуалістичних монархіях уряд як колегіальний орган відсутній або не має самостійного конституційного статусу і відіграє роль дорадчого органу при главі держави, який виступає одноосібним главою виконавчої влади.

статус уряду (обсяг його компетенції, порядок формування і харак­тер взаємовідносин з іншими вищими органами державної влади) суттєво різниться в різних країнах та обумовлюється існуючою формою правління і формою державного устрою.

Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України як уряду України обумовлює дві його основні функції.

Керівництво та спрямовування виконавчо-розпорядчої дія­льності в різних сферах державного життя.

Спрямовування і координація діяльності органів виконавчої влади, контроль за їх діяльністю.

Характеризуючи місце Кабінету Міністрів України в конститу­ційній системі органів державної влади, необхідно виділити най­більш суттєві риси та особливості, які, по-перше, притаманні сис­темі органів виконавчої влади в цілому, котру очолює Кабінет Мі­ністрів України, по-друге, відрізняють уряд від інших органів виконавчої влади, по-третє, визначають його взаємовідносини з Верховною Радою України та Президентом України.

У системі поділу влади уряд здійснює державну владу поряд з іншими органами державної влади: главою держави, законодавчи­ми та судовими органами. Але предмет і сфера діяльності уряду мають свої особливості порівняно з іншими органами. Так, на відміну від органів законодавчої влади уряд не приймає законів, а організує їх виконання, забезпечує управління державним апара­том. Система органів виконавчої влади, яку очолює уряд, характе­ризується підпорядкованістю «по вертикалі» (нижчі органи і поса­дові особи підпорядковані вищим), що дозволяє забезпечити реа­лізацію управлінських функцій та виконання не лише рішень парламенту і глави держави, а й рішення вищих органів і посадо­вих осіб виконавчої влади (акти нижчих органів можуть бути ска­совані вищими).

У системі органів виконавчої влади положення Кабінету Міні­стрів України характеризується такими рисами:

згідно з Конституцією України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. З цього конс­титуційного положення випливає, що уряд здійснює керівництво органами виконавчої влади, забезпечуючи при цьому об'єднання, координацію та погодженість їхньої діяльності;

Кабінет Міністрів України є загальнодержавним органом виконавчої влади загальної компетенції, його діяльність поширює­ться на всю територію України, а компетенція охоплює практично всі найважливіші питання, віднесені, згідно з принципом поділу влади, до сфери виконавчої влади. За характером компетенції в системі органів виконавчої влади більше немає органів, подібних до уряду;

3) Кабінет Міністрів України - це колегіальний орган виконав­чої влади, тобто він працює в системі колегіального прийняття рі­шень. До складу Кабінету Міністрів України згідно з ч. 1 ст. 114 Конституції України входять: Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри. В Конс­титуції України здійснено спробу визначити самостійний статус Прем'єр-міністра України шляхом надання йому самостійних влад­них повноважень. Так, до його повноважень Конституція України відносить: формування пропозицій щодо персонального складу Кабінету Міністрів України; керівництво роботою Кабінету Мініс­трів України, спрямування її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України; формування пропозицій щодо утворення, реорганізації та ліквіда­ції міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання цих органів.

Слід підкреслити, що посади Прем'єр-міністра України, Пер­шого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, міністрів за характером повноважень, порядком призначення на посади та звільнення з посад належать до політичних і не належать до кате­горій посад державних службовців, визначених Законом України «Про державну службу».

Взаємовідносини Кабінету Міністрів України з іншими вищи­ми органами державної влади будуються на засадах принципу по­ділу влади і характеризуються:

1) формуванням уряду непарламентським шляхом. Участь Верховної Ради України у формуванні Кабінету Міністрів по суті обмежується наданням згоди Президентові України на призначення Прем'єр-міністра України, що, своєю чергою, забезпечує автоном­ність уряду від парламенту і самостійне здійснення органами ви­конавчої влади відповідної гілки влади. Водночас, взаємовідноси­ни уряду з парламентом не обмежуються лише номінальною учас­тю останнього у формуванні Кабінету Міністрів України. Вони будуються за трьома основними напрямками і реалізуються, по-перше, через прийняті Верховною Радою України закони, що їх уряд повинен виконувати і втілювати в життя; по-друге, в рамках бюджетного процесу; по-третє, в процесі законопроектної діяль­ності (Кабінет Міністрів України як суб'єкт законодавчої ініціати­ви забезпечує підготування значної кількості законопроектів, вно­сить їх до Верховної Ради України, призначає своїх офіційних представників для їх обговорення тощо);

відповідальністю Кабінету Міністрів України перед Прези­дентом України. Власне, Конституція України встановлює подвійну відповідальність Кабінету Міністрів України: його може відправити у відставку Президент України як за власним бажанням, так і з огляду на прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри уряду, але безпосереднє рішення щодо відставки Кабінету Міністрів України може прийняти лише Президент України;

підконтрольністю і підзвітністю Кабінету Міністрів України Верховній Раді України.

Порядок формування Кабінету Міністрів України визначає­ться Конституцією України. Вихідна формула міститься в ст. 114 Конституції України: Прем'єр-міністр України призначається Пре­зидентом України за згодою більше ніж половини від конститу­ційного складу Верховної Ради України.

Процедура розгляду у Верховній Раді України запропонованої Президентом України для затвердження кандидатури Прем'єр-міністра України визначається Регламентом Верховної Ради Украї­ни і передбачає таке:

1) з пропозицією про отримання згоди на призначення Прем'єр-

міністра України до Верховної Ради України Президент України

звертається особисто;

2) одночасно з письмовою пропозицією до Верховної Ради

України подаються інформаційні матеріали щодо кандидатури на

посаду Прем'єр-міністра України, зокрема:

відомості про освіту, фах; витяг із трудової книжки про трудо­ву діяльність; автобіографія з висвітленням найбільш істотних ре­зультатів трудової діяльності, що не становлять таємницю, яка охороняється законом;

декларація про доходи, зобов'язання фінансового характеру, ві­домості про нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цін­ні папери відповідно до вимог, установлених для державного служ­бовця першої категорії;

відомості (власноручно підписані кандидатом) щодо самостій­ного входження кандидата (або через представника) до складу керівних органів підприємств, господарських товариств, організацій, спі­лок, об'єднань, кооперативів тощо, що здійснюють підприємницьку діяльність.

Під час розгляду кандидатури Прем'єр-міністра України в засі­даннях Верховної Ради України бере участь Президент України. Він може зняти з розгляду запропоновану ним кандидатуру в будь-який момент її обговорення, але тільки до початку голосування у Верховній Раді України щодо цієї кандидатури.

Перед внесенням на розгляд Верховної Ради України кандида­тури Прем'єр-міністра України вона обговорюється у відповідних комітетах і може розглядатися в депутатських фракціях і групах.

У разі, коли запропонована Президентом України кандидатура на посаду Прем'єр-міністра України не здобула підтримки необ­хідної більшості депутатів, Президент України представляє Вер­ховній Раді України в десятиденний строк іншу кандидатуру, що­до якої проводиться нове обговорення і голосування. Повторне подання відхиленої Верховною Радою України кандидатури не допускається.

В обговоренні кандидатури на посаду Прем'єр-міністра Украї­ни можуть брати участь тільки народні депутати України.

Рішення про надання згоди на призначення Прем'єр-міністра України приймається Верховною Радою України на її пленарному засіданні таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.

Персональний склад Кабінету Міністрів України призначаєть­ся Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.

Строк повноважень Кабінету Міністрів України Конституцією України не визначається. Частина 1 ст. 115 Конституції України лише передбачає, що Кабінет Міністрів України складає повно­важення перед новообраним Президентом України. До інших під­став припинення повноважень уряду відносять:

відставку Прем'єр-міністра України (добровільна або за рі­шенням Президента України), що має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України;

прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України, що має наслідком відставку уряду.

З метою забезпечення безперервного керівництва виконавчо-розпорядчою діяльністю в державі Конституція України (ч. 5 ст. 115) передбачає, що Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято Президентом України, за його дорученням продовжує

 

виконувати свої повноваження до початку роботи новосформова-ного Кабінету Міністрів України, але не довше ніж 60 днів.

Компетенція Кабінету Міністрів України закріплена, насампе­ред, у Конституції України, ст. 116 якої передбачає, що уряд здійс­нює такі основні повноваження:

забезпечує державний суверенітет і економічну самостій­ність України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Прези­дента України;

вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці та зайнятості насе­лення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони при­роди, екологічної безпеки і природокористування;

розробляє і здійснює загальнодержавні програми економіч­ного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;

забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійс­нює управління об'єктами державної власності відповідно до закону;

розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;

7) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності й

національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі

злочинністю;

організовує та забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;

спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.

Цей перелік повноважень не є вичерпним; Кабінет Міністрів України виконує інші функції, визначені Конституцією та закона­ми України, актами Президента України.

Організація роботи Кабінету Міністрів України. Згідно з Тимчасовим регламентом Кабінету Міністрів України, затвердже­ним постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. №915, питання, що належать до повноважень Кабінету Міністрів

України, розглядаються на його засіданнях, а також Прем'єр-міністром, Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-мініст-рами, урядовими комітетами та іншими утворюваними Кабінетом Міністрів України органами.

Роботою Кабінету Міністрів України керує Прем'єр-міністр України, який спрямовує її на виконання Програми діяльності Ка­бінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, та інших завдань, покладених на Кабінет Міністрів України. Прем'єр-міністр України спрямовує та координує діяльність Пер­шого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, міністрів, ке­рівників інших центральних і місцевих органів виконавчої влади.

Основною організаційною формою роботи Кабінету Міністрів України є його засідання.

Порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України де­тально визначається Тимчасовим регламентом Кабінету Міністрів України.

Так, засідання Кабінету Міністрів України проводяться щосе­реди і починаються о 10-й годині. Порядок денний засідання Кабі­нету Міністрів формується Міністром Кабінету Міністрів на основі перспективних і поточних програм і планів, актів Президента України та Кабінету Міністрів, а також доручень Прем'єр-міні­стра. Він складається з трьох розділів:

концептуальні засади реалізації урядової політики (проекти концепцій нормативно-правових актів);

проекти нормативно-правових актів (законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів);

інформація, звіти.

Засідання Кабінету Міністрів України проводяться під голову­ванням Прем'єр-міністра України.

Засідання Кабінету Міністрів України вважається правомоч­ним, якщо на ньому присутні не менше двох третин його членів. При цьому члени Кабінету Міністрів України повинні брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України особисто, а якщо міністр не може бути присутнім на засіданні з поважних причин, то за погодженням із Прем'єр-міністром України замість нього в засіданні може брати участь із правом дорадчого голосу його пер­ший заступник.

У разі потреби з питань, включених до порядку денного, на за­сідання Кабінету Міністрів можуть запрошуватися посадові особи, яких стосується обговорюване питання. Перелік цих осіб визнача­ється Міністром Кабінету Міністрів за пропозиціями керівників

органів, визначених відповідальними за підготування розглядува­них питань, і узгоджується з Прем'єр-міністром.

На засіданнях можуть бути присутніми працівники Служби Прем'єр-міністра, а також керівники структурних підрозділів Сек­ретаріату Кабінету Міністрів, які безпосередньо проводили аналіз та експертизу поданих матеріалів. їх перелік визначається Мініст­ром Кабінету Міністрів.

Рішення Кабінету Міністрів України приймаються більшістю голосів членів Кабінету Міністрів України, присутніх на засіданні. За умови рівного розподілу голосів вирішальним є голос Прем'єр-міністра України.

Кабінет Міністрів для забезпечення ефективної реалізації своїх повноважень, координації дій центральних і місцевих органів вико­навчої влади під час виконання відповідних завдань, розроблення проектів актів законодавства (крім законопроектів, головним розроб­ником яких є Міністерство юстиції України), загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурно­го розвитку України, а також для вирішення оперативних питань мо­же утворювати постійні й тимчасові робочі органи (комітети, комісії, робочі групи тощо). До складу постійних і тимчасових робочих орга­нів залежно від покладених на них завдань включаються представни­ки центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також народні депутати України, представники інших органів, не підвідомчих Кабінетові Міністрів, суб'єктів підприємницької діяльності, гро­мадських організацій, науковці та інші фахівці за їхньою згодою.

Постійно діючим робочим органом Кабінету Міністрів України є Урядовий комітет, який формується із членів Кабінету Міністрів України, а головою комітету за посадою є Перший віце-прем'єр-міністр або Віце-прем'єр-міністр.

До основних завдань Урядового комітету належить формуван­ня та проведення державної політики у відповідній сфері згідно зі стратегією, визначеною Кабінетом Міністрів України.

Урядовий комітет: розглядає та схвалює концепції проектів нормативно-правових актів та інших документів, що підлягають розробленню; розглядає, врегульовує розбіжності щодо проектів нормативно-правових актів, схвалює ці проекти та інші докумен­ти, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів України; розгля­дає інші питання, пов'язані з формуванням і реалізацією державної політики у відповідній сфері.

За станом на 31 травня 2004 р. утворено п'ять урядових комі­тетів

З питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності;

Економічного розвитку та з питань європейської інтеграції;

Соціального, науково-технічного та гуманітарного розвитку;

З питань промислової політики, паливно-енергетичного комплексу, екології та надзвичайних ситуацій;

З реформування аграрного сектору.