Главная | Обратная связь

Розшифровка матеріальних витрат

Назва матеріалів	Норма витрат на од. прод, нат. од.	Кількість ресурсів на обсяг виробництва, нат. од.	Ціна за од. матеріалу, грн.	Витрати
на од. продукції, грн.	на випуск, тис. грн.
…
Усього

Подібні розшифровки подаються на окремих аркушах або на зворотному боці калькуляції.

2. Стаття «Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, роботи та послуги виробничого характеру сторонніх підприємств» включає витрати на отримані від інших підприємств та витрачені на потреби основного виробництва заготовки, вузли. У собівартість продукції витрати по даній статті включаються аналогічно витратам по передній статті.

3. Стаття «Паливо й енергія на технологічні цілі» містить усі види палива і енергії як власного виробництва, так і одержаних від сторонніх організацій. Витрати за статтею визначаються за нормами витрат на калькуляційну одиницю та планово – розрахунковими цінами (або за питомою собівартістю – уразі їх виготовлення власними силами).

4. Стаття «Зворотні відходи» містить вартість залишків матеріалів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, які утворились у виробництві, втратили споживчі властивості первісного ресурсу і можуть бути спожитими або самим підприємством на господарські потреби, або як сировина, матеріали та інші ресурси можуть бути реалізовані на сторону.

Оцінюються звичайно за заниженими цінами або за цінами можливого використання (за цінами, які встановлюють на відходи або за повною ціною сировини та матеріалів, якщо відходи реалізуються на сторону як повноцінна сировина).

Витрати по даній статті виключаються з вартості сировини та матеріалів. Тому поряд з назвою статті ставиться знак уваги (-).

5. До статті «Основна заробітна плата» відносяться витрати на виплату основної заробітної плати, обчисленої згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці, у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників, зайнятих виробництвом продукції.

6. До статті «Додаткова заробітна плата» відносяться витрати на виплату виробничому персоналу підприємства додаткової заробітної плати, нарахованої за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.

Розмір додаткової заробітної плати визначається множенням суми основної заробітної плати (попередньої калькуляційної статті) на середню норму додаткової заробітної плати. Розмір останньої розраховується діленням фонду додаткової заробітної плати основних виробничих робітників на фонд основної заробітної плати тих же робітників.

7. До статті «Відрахування на соціальне страхування» включають:

а) відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

б) відрахування на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

в) відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності;

г) відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Розмір відрахувань визначається як добуток встановленої державними актами норми (у %) та суми витрат на оплату праці (основної і додаткової). Розрахунок по статті виконується по заробітній платі робітників, зайнятих виробництвом продукції.

 

Непрямі витрати включаються до собівартості продукції у відповідності з встановленим порядком їх розподілу. Методи розподілу непрямих витрат зазначаються в галузевих інструкціях або встановлюються підприємством самостійно і фіксуються в обліковій політиці.

Основні методи розподілу непрямих витрат:

- пропорційно обсягу виробництва кожного виду продукції;

- пропорційно основній заробітній платі основних робітників;

- пропорційно сумі витрат на основну заробітну плату і ВУЕУ;

- пропорційно витратам по переділах.

Таким чином, калькуляція на кожен виріб або групу виробів складається шляхом підсумування прямих і непрямих витрат по їх статтям.

Постатейний розрахунок витрат на одиницю продукції здійснюється в грн. та копійках з урахуванням відсоткових їх часток. Наприклад, 20-19, 27 грн./од. (тобто 20 грн. 19 коп. 27 відсоткових копійки).

У планових калькуляціях по видах продукції наводиться, окрім постатейного розрахунку витрат, також діюча оптова ціна підприємства, розмір прибутку, ставка і сума акцизного збору, ПДВ, відпускна (договірна) ціна.

Для розробки планових калькуляцій собівартості попередньо складаються кошториси комплексних витрат. До них належать:

ü кошториси витрат на виробництво по допоміжним цехам;

ü кошториси витрат на утримання та експлуатацію устаткування основних цехів (ВУЕУ);

ü кошториси витрат, пов’язаних з підготовкою та освоєнням виробництва продукції (ВПО);

ü кошториси загальновиробничих витрат цехів основного виробництва (ЗВВ);

ü кошторис транспортно-заготівельних витрат;

ü адміністративних витрат;

ü кошторис витрат на збут та інші.

Усі кошториси комплексних витрат складають за встановленими для них статтями з розподілом за економічними елементами.

Після складання кошторисів комплексних витрат необхідно порівняти плановий обсяг витрат по цим кошторисам з відповідними даними за попередній період, виявити зміни по кожній статті і перевірити їх обґрунтованість.

6. Кошторис витрат на утримання та експлуатацію устаткування, його склад і порядок розробки.

Кошторис ВУЕУ містить, як правило, наступну номенклатуру статей витрат, представлену у табл. 2.

Розрахунок по статтям витрат визначають наступним чином:

1) амортизація визначається за прийнятими нормами від вартості власного та орендованого устаткування, транспортних засобів, інструментів в складі основних виробничих фондів на початок планового періоду;

2) витрати на експлуатацію устаткування (технічний огляд, обслуговування) включають:

- вартість мастильних, обтиральних матеріалів, охолоджуваних емульсій, змінних дрібних запчастин;

- вартість спожитих палива, електроенергії, води, пари, стисненого повітря на приведення в рух верстатів, насосів, пресів та іншого виробничого устаткування;

- оплату праці робітників, що обслуговують устаткування (наладчиків, електромонтерів, слюсарів, мастильників, ремонтників за винятком заробітної плати за час планово-попереджувального ремонту);

- відрахування на соціальне страхування;

- вартість послуг спеціалізованих допоміжних виробництв по утриманню та експлуатації устаткування (ремонтно-механічних цехів та інших);

3) витрати на проведення ремонту устаткування і транспортних засобів включають:

- вартість запчастин, деталей, вузлів для ремонту;

- оплату праці робітників (слюсарів, верстатників, ремонтників та інших), зайнятих на ремонтних роботах;

- відрахування на соціальне страхування;

Таблиця 2

Кошторис витрат на утримання та експлуатацію устаткування, тис. грн.

№ з/п	Статті витрат	Усього	у т.ч. за економічними елементами
Матеріали	Паливо	Енергія	Оплата праці	Відрах на соц. заходи	Аморт. відрах.	Інші витрати	Послуги цехів допоміжного виробництва
1.	Амортизація устаткування та транспортних засобів	30,0						30,0
2.	Експлуатація устаткування	80,0	5,0	10,0	25,0	20,0	10,0		6,0	4,0
3.	Ремонт устаткування та транспортних засобів	45,0	12,5			18,5	6,0		3,0	5,0
4.	Внутрішньозаводське переміщення вантажів	108,0	10,0	5,0	15,5	49,0	20,0		4,0	4,5
5.	Знос МШП та інструментів (нецільового призначення)	14,0	6,0			4,2	1,8			2,0
6.	% (винагороди) за користування орендованими основними фондами	1,0							1,0
7.	Інші витрати	2,0							2,0
Разом	280,0	33,5	15,0	40,5	91,7	37,8	30,0	16,0	15,5

- вартість послуг ремонтних цехів та інших допоміжних виробництв;

У сучасних умовах розмір по даній статті обмежується 10% балансової вартості відповідних об’єктів основних фондів;

4) витрати на внутрішньозаводське переміщення вантажів містять витрати на утримання та експлуатацію власних і залучених транспортних засобів (вантажних автомобілів, авто- та електрокарів) для переміщення матеріалів, інструментів, заготівок тощо з базового складу до цехів і доставки готової продукції із цехів на склад зберігання, а саме:

- матеріальні витрати для утримання транспортних засобів (мастильні і обтиральні матеріали);

- паливо та енергія для приведення транспортних засобів в рух;

- оплата праці робітників (водіїв авто- і електротоварів тощо), зайнятих управлінням та обслуговуванням транспортних засобів;

- відрахування на соціальне страхування;

- вартість транспортних послуг допоміжних цехів і господарств;

- вартість транспортних послуг, наданих сторонніми організаціями;

5) знос малоцінних і швидкозношуваних інструментів та пристроїв (нецільового призначення) містить витрати, які розраховують в залежності від прийнятого методу списання МШП на виробництво. Можливе складання окремого кошторису з відображенням наступних статей витрат:

- знос МШП;

- вартість заточування, ремонту інструменту (матеріали, оплата праці, відрахування);

- вартість послуг інструментального цеху;

6) проценти (винагороди) за користування орендованими основними фондами. По статті відображається сума сплачених орендарем процентів (винагороди) за користування наданими в оренду або лізинг основними фондами;

7) інші витрати, які належать до витрат на утримання та експлуатацію устаткування і включаються до собівартості продукції, але не належать до попередньо перелічених витрат:

- витрати сторонніх організацій за роботи, спрямовані на підвищення надійності та можливостей подальшої експлуатації металоконструкцій, кранів та іншого устаткування.

Кошторис витрат на утримання та експлуатацію устаткування складають окремо по кожному цеху, але до зведеного по підприємству включають тільки витрати на утримання та експлуатацію устаткування цехів основного виробництва.

Вихідні дані для розробки кошторису ВУЕУ:

- балансова вартість відповідних груп основних фондів на початок розрахункового періоду, їх введення та вибуття в плановому періоді;

- норми амортизаційних відрахувань;

- нормативи витрат енергії двигунів по групам устаткування і середні ціни (собівартість) окремих видів енергії;

- норми витрат покупних матеріалів для експлуатації та ремонту устаткування;

- нормативи обслуговування та ремонту устаткування і транспортних засобів допоміжними робітниками;

- розрахунки розподілу продукції допоміжних цехів;

- розрахунки потреби в МШП і інструменті, їх зносу та витрат на ремонт та відновлення;

- ціни на інструмент;

- плановий ФОП допоміжних робітників по утриманню та експлуатації устаткування;

- норми відрахувань на соціальне страхування;

- звітний (очікуваний) кошторис ВУЕУ за попередній період.

7. Кошторис загальновиробничих витрат, його склад і порядок розробки.

Загальновиробничі витрати – це витрати по управлінню та обслуговуванню цехів.

В окремі відповідні кошториси виділяють витрати тільки основних цехів, тому що цехові витрати допоміжних цехів в зведений кошторис загальних витрат по підприємству включають через відповідні статті (“надання послуг, виконання робіт основному виробництву”).

Типовий перелік ЗВВ представлено у табл. 3.

Таблиця 3