 |
|
Зміст семінарських (практичних) занять
Інструктивно-методичні матеріали та вказівки до організації та проведення семінарських занять
У матеріалах досемінарських занять містяться питання для обговорення на семінарі, завдання, приводяться переліки літератури і правових актів, необхідних для вивчення теми семінару, вказуються теми доповідей, що рекомендуються, і рефератів. Спірні в літературі теоретичні питання по даній темі, на які необхідно звернути увага студентам при підготовці до семінару, зазначаються викладачем.
Семінари можуть проводитися по доповідній системі, у вигляді «круглих столів», наукових конференцій, диспутів у студентських навчальних чи групах в іншій формі за розсудом викладача. Метою підготовки студентами доповідей (співдоповідей) і виступів під час проведення семінарів, написання ними рефератів є прищеплення навичок самостійної роботи над літературними джерелами, законами й іншими правовими актами, використання опублікованої судової і судово-арбітражної (господарської) практики для того, щоб на основі їхнього аналізу й узагальнення студенти могли робити власні висновки теоретичного і практичного характеру, обґрунтовуючи їх відповідним чином. Кількість часу, виділюваного на розгляд теоретичних питань і дискусії, визначається викладачем. Проведення теоретичних семінарів не виключає обговорення теоретичних питань і на практичних заняттях.
Основна задачазанять — навчити студентів розуміти зміст закону і застосовувати норми права до конкретних життєвих ситуацій. Такі ситуації викладаються в задачах, більшість яких мають у своїй основі розглянуті судові і судово-арбітражні (господарські) справи. Їхнє рішення дозволяє в навчальній аудиторії домогтися максимального наближення студентів до практичної діяльності юриста-цивіліста.
У матеріалах до занять також містяться питання для обговорення. Для рішення задач по кожній темі приводяться переліки необхідних правових актів і постанов Пленумів Верховних Судів СРСР, УРСР і України. Література, що рекомендується до вивчення, складається з двох розділів — загальнообов'язкова (міститься на початку всього списку літератури і обов'язкова для опрацювання по кожній темі) і спеціальна (міститься в кожній з тем і необхідна для опрацювання з метою поглибленого вивчення даної теми). У списку загальнообов'язкової літератури зазначені роботи, знання яких необхідно студентам для засвоєння матеріалів даної теми і рішення задач; спеціальна література призначена для більш глибокого вивчення питань теми.
При вирішенні задач студенти, керуючись правовими актами і практикою їхнього застосування, повинні визначити юридичне значення фактичних обставин, згаданих у задачі, самостійно сформулювати питання, зв'язані з правами й обов'язками учасників правовідносин, що виникли, визначитись про обґрунтованість їхніх вимог чи заперечень, а якщо справа уже вирішена судом — то і про обґрунтованість викладеного в задачі рішення. Відповіді на ці питання повинні бути обґрунтовані посиланнями на конкретні правові норми.
Задачі, що містяться в практичних завданнях, базуються на основі законодавства України. Однак у тих випадках, коли відповідні відносини українським законодавством не урегульовані, у переліку правових актів зазначені акти Союзу РСР, що застосовуються на території України в частині, що не суперечить законодавству України.
При підготовці до занять студенти повинні вивчити відповідну главу в підручнику, рекомендовану літературу і стосовні до даної теми правові акти й інші матеріали. Лише після цього можна приступити до складання доповідей і співдоповідей на теоретичних семінарах, написанню рефератів, рішенню задач і виконанню завдань.
Викладач, що веде теоретичний семінарське заняття, може рекомендувати студентам і іншу, крім зазначеної в переліку, літературу з урахуванням новітніх публікацій.
Усі питання, які виникають у студентів при підготовці до семінарських робіт вони можуть уточнити у викладача перед таким заняттям або на індивідуальних консультаціях, що здійснюються викладачем, відповідно до затвердженого кафедрою графіку.
Змістовий модуль 3