 |
|
Семінарське заняття 7
Тема: Речові права на чуже майно
1. Поняття та види обмежених речових прав. Обмежені речові права і право власності.
2. Володіння як обмежене речове право:
ü Поняття та зміст володіння;
ü Суб’єкти та об’єкти володіння;
ü Виникнення та припинення володіння;
3. Сервітути як обмежені речові права:
ü Поняття та види сервітутів;
ü Земельні сервітути;
ü Особисті сервітути;
ü Особливості суб'єктного складу, змісту і здійснення сервітутних прав;
ü Узус та узуфрукт;
ü Припинення сервітутів.
4. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
5. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).
6. Речові права юридичних осіб на господарювання з майном (майновим комплексом) власника.
ü Право повного господарського відання;
ü Право оперативного управління;
ü Право установи на самостійне розпорядження доходами, отриманими за рахунок дозволеної власником господарської діяльності.
Методичні вказівки
Ключові терміни та поняття: володіння, сервітут, суперфіцій, емфітевзис.
Під час вивчення зазначеної теми потрібно з’ясувати загальні положення про обмежені речові права, підстави їх виникнення та припинення.
Слід звернути увагу на такі правові акти: глави 30-34 Цивільного кодексу України від16.01.2003 р., Житловий кодекс Української РСР від 30.06. 1983 р., Земельний кодекс України від 25.10.2001 р., Господарський кодекс України від 16.01. 2003 р.
Особливу увагу слід звернути на такі питання:
поняття обмежених речових прав та їх види;
особливості обмеженого користування земельною ділянкою;
підстави виникнення обмежених речових прав.
Задача № 1.
Після смерті Петрова приналежний йому на праві власності дачний будинок і дачна ділянка були нарівно поділені між його дочками — єдиними спадкоємцями усього його майна. Дачна ділянка, оточена капітальним забором, була розділена між спадкоємицями таким чином, що на території однієї виявилися ворота для в’їзду автомашин, а на території іншої — хвіртка чорного ходу. Власниця тієї частини ділянки, на якій виявилася хвіртка чорного ходу, звернулася з проханням до старшої сестри в офіційному порядку дозволити їй користатися воротами для в’їзду і виїзду автомашин і, відповідно, надати право проїзду через приналежний сестрі ділянку. Сестра відповіла відмовою, заявивши, що проїзд автомашин через її ділянку зашкодить частині насаджень і, крім того, ворота можна зробити й в іншому місці.
Молодша сестра звернулася в суд з вимогою підтвердити її законне право сервітутного характеру на проїзд через ворота і земельну ділянку сестри.
Що можна визнати правом сервітутного характеру? На якій підставі виникає сервітут: у силу закону, договору й інших угод, по яких-небудь інших обставинах? Чи можна вважати, що в даному випадку, з огляду на рівні права обох сестер на спадкування майна, сервітут виникає автоматично, без яких-небудь додаткових умов: висновку, договору, державної реєстрації і т.п.? Якщо ні, то що може бути основою для встановлення сервітуту в даному випадку? Чи вплине на рішення суду, з урахуванням викладених обставин наявність об’єктивної неможливості установити другі ворота на ділянці позивача (через наявність перед забором комунікацій, інженерних споруджень, що виключають проїзд через них)? Яким повинне бути рішення суду по даній справі?
Задача № 2.
Ф., що одержав у 1994 р. у власність земельну ділянку для організації фермерського господарства, побудував на ньому двоповерховий житловий будинок, ряд надвірних будівель, огородивши усі високим забором. На території його подвір’я виявилося джерело, водою якого до виділення ділянки Ф. користався Ч., що постійно проживає в цьому селі. Перший час Ф. дозволяв сусіду брати воду з джерела, однак пізніше відносини між ними зіпсувалися. Він заявив, що не бажає, щоб з його колодязя, що він побудував над джерелом, що б’є з землі, брали воду сторонні люди. Ч. вирішив у суперечку не вступати, вирити колодязь на своїй ділянці. Спроби вирішити проблему власними силами виявилися безуспішними, воду знайти не удалося. Запрошені ним працівники спеціалізованої фірми установили, що колодязь на його земельній ділянці побудувати не можна, вода знаходиться на занадто великій глибині. У ситуації, що створилася, Ч. прийшлося відстоювати своє право на забір води з джерела, що опинилось на ділянці сусіда. Він звернувся в суд із проханням визнати за ним таке право.
Яке рішення по даній справі повинний прийняти суд? Чи має значення для рішення питання той факт, що земельна ділянка належить Ф. не на праві власності, а на праві довічного наслідуваного володіння чи він користується ним за договором оренди?
Задача № 3.
Директор пансіонату, розташованого поблизу ріки, став активно перешкоджати громадянам, що постійно відвідують ці місця метою риболовлі і відпочинку на березі ріки. Він вважає, що переважне право використання цієї ділянки ріки і її прибережної зони належить колективу пансіонату і відпочиваючим. Вважаючи дії керівництва пансіонату неправомірними, громадяни звернулися зі скаргою в місцеву прокуратуру. У листі, спрямованому прокуратурою керівництву пансіонату, роз’яснялося, що ріка як водний об’єкт загального користування є державною власністю. Пансіонат не вправі встановлювати які-небудь правила використання такого об’єкта. Законом у відношенні водних об’єктів загального користування закріплюється так називаний публічний водний сервітут, що надає будь-якому суб’єкту право обмеженого користування таким об’єктом, якщо інше не передбачено українським законодавством.
Незважаючи на отримане з прокуратури роз’яснення і розпорядження не лагодити перешкод громадянам у реалізації їхнього права на користування водним об’єктом, керівництво пансіонату як і раніше продовжувало наполягати на своєму праві використовувати дана ділянка ріки винятково для відпочинку працівників пансіонату і громадян, що приїхали в пансіонат по путівках.
Як і на підставі яких норм цивільного законодавства повинна бути вирішена суперечка, якщо громадяни звернуться з позовом у суд?
Задача № 4.
Старий К., не маючи інших коштів до існування крім пенсії, вирішив продати свою земельну ділянку. Покупцю, що з’явився до нього по оголошенню, він сказав, що продає землю, але зберігає за собою старенький будинок. Спадкоємців у нього немає, і він бажає дожити своє життя в цьому будинку.
Покупець з умовами, висунутими К., погодився, і сторони уклали договір про купівлю-продаж земельної ділянки. У договорі було зафіксовано, що будинок залишається у власності продавця, про умови користування земельною ділянкою нічого не говорилося. При будівництві будинку для покупця виникла необхідність визначити місце для складування будівельних матеріалів. Покупець заявив Куликову, що для цього треба знести дров’яний сарай, що розташований біля його будинку. Він вважає, що за умовами договору продавець вправі користатися тільки тією частиною землі, що знаходиться під його будинком. К. з цим не згодний, без запасу дров він не може проживати в будинку. К. звернувся за порадою в юридичну громадську приймальну Хмельницького університету управління та права.
Яке роз’яснення повинен йому дати черговий по приймальні?