Главная | Обратная связь

Інженерно-психологічна і економічна оцінка СЛМ

1 Інженерно-психологічна оцінка (ІПО)полягає у визначенні

основних характеристик діяльності оператора і СЛМ в цілому з метою її перевірки на відповідність важливим інженерно-психологічним вимогами і рекомендаціями.

Інженерно-психологічна оцінка здійснюється на всіх ета­пах «життєвого циклу» СЛМ: проектування, побудови і екс­плуатації. Для отримання вірогідною висновку ІПО має бути;

- багаторівневою як і сама ієрархічна структура СЛМ;

- інтегральною, спрямованою на визначення загальних ха­рактеристик функціонування СЛМ і діяльності оператора;

- динамічною, тобто враховувати зміни, які відбуваються у системі упродовж її функціонування.

ІПО може бути різною, залежно від використовуваних методів. На початкових етапах проектування переважають методи математичного і статистичного моделювання, а на кінчених етапах, коли вже с можливість виготовлення маке­та або імітатора, методи фізичного моделювання на спе­ціальних стендах, На етапі експлуатації СЛМ для оцінки за­стосовують експериментальні методи в робочому режимі функціонування,

Крім цього, ІПО для кожною режиму функціонування СЛМ маєбути окремою. Це дає змогу цілеспрямовано (для певною режиму) розробляти необхідні заходи підвищення ефективності функціонування СЛМ.

За характером II10 може бути статичною і динамічною.

Статична оцінка характеризує СЛМ без урахування особли­востей процесу її функціонування. Прикладом такої оцінки може бути оцінка ЗВІі ОУ, розташування їх у певних зо­нах; оцінка надійності оператора і системи в цілому, без ура­хування конкретних режимів роботи тощо. Ллє статична оцінка недостатня, оскільки не береться до уваги динаміка змін станів системи і оператора. Динамічна оцінка це врахо­вує, і тому вона к головною для визначення всіх характери­стик функціонування СЛМ, оцінки алгоритмів роботи опе­ратора і організації контролю за станом системи і людини,

До того ж сама оцінка за результатами може бути і якіс­ною, і кількісною, і комбінованою.

Важливим методологічним завданням є визначення на­прямків ІПО,зумовлених різнопорядковістю властивостей СЛМ. Виділяють, зокрема, такі:

- оцінка вихідних показників якості СЛМ;

- оцінка і діагностика станів оператора;

- оцінка технічних засобів діяльності оператора;

- оцінка економічної ефективності від запровадження інже­нерно–психологічних розробок.

Для кожного з цих напрямків ІПО повинна бути багато­рівневою. Так, оцінка показників якості СЛМ (наприклад надійність) па першому рівні передбачає узагальнення. По­тім виявляються різні режими роботи СЛМ і відповідні по­казники надійності. На більш високому рівні враховуються різні стани СЛМ і оператора.

При оцінці станів оператора порівнюються і аналізують­ся вихідні показники діяльності СЛМ і оператора з психофізіологічною «вартістю» їх досягнення. При цьому па різ­них етапах проектування СЛМ застосовують і різні експе­риментальні методи: від аналізу аналогів і прототипів до досліджень діяльності оператора в реальних умовах.

При розгляді технічних засобів діяльності оператора на першому рівні проводиться статична оцінка системи: ха­рактеристик ЗВІ і ОУ, їхньою розташування, розмірів ро­бочою місця оператора і його елементів. На другому рівні ці характеристики пов'язують із режимами роботи СЛМ. На третьому рівні враховують різні стани СЛМ, пов'язані з обмеженням у часі, інформаційним навантаженням, тем­пом і ритмом подавання інформації, факторами вироб­ничого середовища і функціональними станами людини-оператора.

Для забезпечення багаторівневості за річними напрямка­ми ІПО розроблена типова програма, яка складається з чо­тирьох розділів.

1. Визначення основною призначення і структурної схеми СЛМ; типових завдань оператора і режимів роботи систе­ми; характеристик інформаційних потоків, що циркулюють у системі; типів і призначення робочих місць, функціональ­них обов'язків оператора на кожному з них; особливостей впливу факторів довколишнього середовища; форми зв'язку між операторами. Крім цього, створюються групи експертів і дослідників, розробляються програми та проводиться ін­структаж з ІПО.

2. Обстеження і оцінка СЛМ без обслуговуючого персо­налу, Проводиться ІПО засобів відображення інформації, органів управління, їх розташування, елементів робочого місця, засобів комунікації, вплину факторів виробничого середовища тощо.

3. Обстеження і оцінка СЛМ у процесі діяльності опера­торів. Для кожного з режимів роботи системи розробляють­ся професіограми діяльності операторів. У подальшому на основі їх аналізу визначаються:

- дані про діяльність аналізаторів, центральної нервової си­стеми, опорно-рухового апарату;

- ступінь вольової і емоційної напруженості, важкості пра­ці, інформаційного навантаження;

- особливості групової діяльності, умов і засобів взаємодії операторів;

- характер і місце можливих помилок;

- часові характеристики діяльності оператори).

4. Узагальнення й аналіз отриманих результатів. Аналі­зуються професіограми з точки зору вимог, які висуваються системою до людини, з'ясовується необхідність профвідбору. Розробляються методики навчання і відбору операторів та інженерно-психологічні рекомендації щодо модернізації і проектування аналогічних систем. Визначаються вихідні показники якості функціонування СЛМ.

Наведена програма повинна розглядатися як узагальню-вальна схема обстеження і оцінки СЛМ. Залежно від тину і призначеним конкретної системи, етапу її «життєвого цик­лу», а також під вихідних даних про СЛМ вона може уточ­нюватися, змінюючи цим самим процедуру, послідовність і методику ІІІО, але залишаючи основні принципи та ідеї системного підходу.

Одним із напрямків 1110 с оцінка економічної ефектив­ності від упровадження інженерно-психологічних розробок (ПІР). Економічна оцінка має такі цілі:

- обґрунтувати доцільність упровадження ІПР;

- визначити вплив результатів упровадження ІПР на загальну ефективність СЛМ;

- оцінити діяльність проектувальників СЛМ;

- обґрунтувати матеріальне заохочення від упровадження ІПР.

Економічний ефект досягається за рахунок реалізації загальних інженерно-психологічних вимог і рекомендації! до СЛМ. У таблиці 24 показано характер зв'язку між загальними інженерно-психологічними вимогами і джерела­ми економічної ефективності. Якщо характер зв'язку дуже важливий, то він позначається — ДВ, важливий — В, а неважливий — НВ. Економічна оцінка базується на грошовому вимірі витрат, які характеризують капітальні вкла­дення (К) і експлуатаційні витрати (С). Зважаючи на те, що ці показники різнопорядкові, застосовують показник приведених витрат:

де Е_n — нормативний коефіцієнт економічної ефективності.

Основними показниками економічної ефективності від упровадження ІПР вважаються річний економічний ефект, коефіцієнт економічної ефективності і термін окупності ви­трат па ІПР.

Для визначення річного економічного ефекту викорис­товують різницю між базовим варіантом СЛМ і варіантом, що розглядається;

Для визначення економічної ефективності ПІР необхід­но співвіднести отриманий ефект із суттєвими витратами. Це можна зробити за допомогою коефіцієнта економічної ефективності, який вираховується за формулою:

і терміну окупності витрат на НІН;

Критеріями економічної ефективності СЛМ вважають­ся: рік — нормативне значення і років [92].

Додаткові капітальні витрати (ΔК) — це короткотривалі одноразові витрати, які залежать від особливостей СЛМ і конкретних ІПР. Зменшення поточних, експлуатаційних витрат (ΔС)можна досягти за рахунок реалізації інженер­но-психологічних вимог, наведених у таблиці 24. Методи підрахування докладніше розглянуті у спеціальній літера­турі 1134].

На сьогодні розроблено широкий перелік сучасних інженерно-психологічних вимог і рекомендацій, а також ме­тодик їх реалізації. Однак ефективність їх упровадження ще не досить висока, оскільки це пов'язано з додатковими витратами, та й методики обрахування економічного ефек­ту недосконалі. Це потребує пошуку нових шляхів підви­щення ефективності розробки і здійснення інженерно-психологічних заходів. Одним із таких шляхів с застосування комп'ютерної техніки для вирішення найбільш трудоміст­ких задач, особливо на етапі інженерно-психологічного проектування.

 

 

Інженерно- психологічні вимоги	Джерела економічної ефективності
Скорочення загального часу	Зменшення чисельності персоналу	Підвищення надійності СЛМ	Продовження терміну використання СЛМ	Зниження травматизму	Зменшення плинності кадрів	Вивільнення СЛМ
До організації СЛМ: розподіл функцій у СЛМ між операторами; чисельність персоналу	ДВ В В	В В ДВ	ДВ В НВ	НВ НВ НВ	В НВ НВ	В В В	В ДВ В
До організації діяльності: інформаційна модель; організація навчання; режим праці і відпочинку; організація профвідбору; структура діяльності	В   В   ДВ   ДВ ДВ	В   НВ   НВ   НВ В	ДВ   В   В   ДВ В	НВ   ДВ   НВ   ДВ В	НВ   В   ДВ   В ДВ	НВ   ДВ   НВ   ДВ В	ДВ   В   В   ДВ В
До технічних засобів: засоби відобра-ження інформації; органи управління; конструкція робочого місця; експлуатаційна документація ; розташування елементів робочого місця	ДВ   ДВ   ДВ   В   ДВ	В   В   НВ   В   НВ	В   В   В   В   В	НВ   В   НВ   НВ   В	В   В   НВ   ДВ   В	В   В   ДВ   В   НВ	В   В   ДВ   ДВ   В
До заселеності: функціональні приміщення; фізичні фактори; хімічні фактори	В ДВ ДВ	НВ НВ НВ	В В В	В ДВ В	В ДВ ДВ	ДВ ДВ ДВ	В В В

 

Іншим шляхом підвищення ефективності ІПР с стандар­тизація інженерно-психологічних вимог і методик їхнього впровадження .Застосування стандартних методик приво­дить до зменшення витрат на проектування СЛМ, сприяє підвищенню їхньої надійності і якості, а також появі додат­кових джерел економії, серед яких ь:

- скорочення термінів, трудомісткості й вартості виконан­ня проектних робіт;

- зменшення витрат матеріалів;

- скорочення часу на погодження і затвердження документації.

У нашій державі накопичений певний досвід розробки і впровадження інженерно-психологічних вимог і рекомен­дацій. Розглянемо один із прикладів.

У проектно-конструкторському бюро тракторного заво­ду здійснювалось інженерно-психологічне проектування ка­біни трактора. Аналіз недоліків створених моделей трактора дав змогу розробити інженерно-психологічне убезпечення проектування нової кабіни, що сприяло покращенню умов праці і, відповідно, підвищенню її продуктивності, ПІН було передбачене нове компонування ,ЗВІ і ОУ, оптимізована робоча поза тракториста, забезпечені кращі умови діяль­ності завдяки зниженню рівня шуму і вібрації, встановленню кондиціонера. Витрати на і ІПП становили 25 000 грн., з них у перший рік було витрачено 12 000 грн, у другий — 5000 грн., а у третій - 8000 грн. Серійний випуск трак­торів нової конструкції почався на четвертий рік і стано­вив /V - 200 одиниць на рік,

Для випуску нового трактора необхідно було придбати кондиціонер та вдосконалити інші вузли, що збільшило його собівартість з 12 000 грн до 15 000 грн. Кондиціонер коштує 5000 грн. Покращення умов праці підвищило її продуктивність на 15% за тієї самої якості виконання ро­боти. Крім того, ці заходи продовжили термін експлуатації трактора з п’яти до шести років та знизили втрати від тим­часової непрацездатності у середньому на чотири доби за рік на один трактор (збитки за один день на одну людину становлять 15 грн).

Потрібно визначній економічну ефективність від упро­вадження ІПІ І.

Слід підкреслити, що впровадження інженерно-психоло гічних розробок призводить до збільшення витрат на вироб­ництво, а сам економічний ефект можна отримати тільки у сфері експлуатації.

Загальні витрати на ІПП, здійснені до року серійною випуску тракторів, дорівнювали:

=12000(1 + 0,08)' + 5000(1 + 0,08)' і 8000(1 + 0,08) = 29630 грн,

де Р - 0,08 — коефіцієнт, що характеризує темпи росту на­ціонального доходу.

Додаткові капітальні витрати у сфері виробництва склали;

 

Додаткові витрати становили;

Експлуатація нового трактора не нот ребус додаткових капітальних витрат, і тому ΔΚ_е= 0. Економія на поточних витратах при експлуатації трактора може бути отримана за рахунок таких факторів:

- підвищення продуктивності праці

- продовження строку експлуатації

- зменшення непрацездатності

Загальна економія експлуатаційних витрат упродовж ро­ку дорівнює:

Річний економічний ефект ІПП дорівнює;

= -360 000 + (-0.12 34 630) + 468 000 + 0,12 • 0 = 103 800 грн/рік.

Термін окупності додаткових витрат, пов'язаних з ІПП, дорівнює;

 

Як бачимо, створення нового трактора з урахуванням ІПП не тільки поліпшує умови праці, а й дає: суттєвий еко­номічний ефект.

 

 

Контрольні запитання

 

1. Назвіть сучасні концепції інженерно психологічного проектування СЛМ.

2. Яка Структура інженерно-психологічного проектування СЛМ?

3. Схарактеризуйте специфіку інженерно-психологічного оцінки у проек­туванні і експлуатації СЛМ.

4. Деталізуйте питання економічної оцінки інженерно - психологічного забезпечення СЛМ.

Теми рефератів

 

1. Інженерно-психологічні проблеми сучасного виробництва.

2. Інженерно-психологічне забезпечення проектування і експлуатації СЛМ.

3. Структура і зміст інженерно-психологічних вимог та рекомендацій.

4. Інженерно-психологічна експертиза СЛМ.

5. Сучасні економічні підходи до оцінки інженерно-психологічного забезпечення.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Авиационные цифровые системы контроля и управления / Под ред. В. А. Мясникова, В. П. Петрова. Л., 1976.

2. А. с. 760166 (СССР). Устройство для оценки деятельности операторов систем управления / А. Е. Алексеев, В. И. Иванов, К. В. Людвичек. - Опубл. в Б. И. 1980. № 32.

3. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. М., 1977.

4. Анохин П. К. Почерки по физиологии функциональных систем. М. 1975.

5. Антонов А. В., Трофимов Ю. Л. Восприятие различных форм внетек­стовой информации. К., 1975.

6. Ахутин В. М. Поэтапное моделирование и синтез адаптивных биотех­нических и эргатических систем // Инженерная психология: теория, методология, практическое применение. М, 1977. С. 149—181.

7. Бардин К. В. Проблема порогов чувствительности и психофизические методы. М., 1976.

8. Бедный Г. 3. Совершенствование нормирования труда: психофизиоло­гический аспект. М., 1978.

9. Береговой Г. Т. Проблемы психологии в космических полетах // Ин­женерная психология: теория, методология, практическое примене­ние. М., 1977. С. 258-265.

10.Биомеханика систем «человек—машина» / Под ред. К. В. Фролова. М., 1981.

11.Бобнева М. И. Техническая психология. М., 1966.

12.Борисов С. В. Изменение уровня обученности операторов в процессе приобретения, утраты и восстановления навыков // Прикладные воп­росы инженерной психологии. Таганрог, 1974. С. 106—109.

13.Бокарев В. А. Кибернетика и военное дело. М., 1969.

14.Бондаровская В. М. Психологические вопросы проектирования и экс­плуатации диалоговых автоматизированных систем. К., 1980.

15.Буйко В. К., Евграфов В. Г. Метод определения численности персонала изолированной системы «человек—машина» // Проблемы инженер­ной психологии. М., 1979. 4.1. С. 79—81.

16.Введение в эргономику / Под ред. В. П.Зинченко. М., 1974.

17.Венда В. Ф. Видеотерминалы в информационном взаимодействии (ин­женерно-психологические аспекты). М., 1980.

18.Венда В. Ф. Инженерная психология и синтез систем отображения информации. М., 1982.

19.Вероятностное прогнозирование в деятельности человека / Под ред. И. М. Фейгенберга, Г. Е. Журавлева. М., 1977.

20.Вершинин К. И. Ускоренная оценка предельных эргономических ха­рактеристик устройств ввода алфавитно-цифровой информации // Те­зисы докладов Всесоюзной конференции «Диалог человека — ЭВМ». Л., 1982. С. 74-76.

21.Вопросы профессиональной пригодности оперативного персонала энергосистем / Под ред. Б. М.Теплова. М., 1966.

22.Гаврилов Э. В. Эргономика на автомобильном транспорте. К., 1977.

23.Галактионов А. И. Основы инженерно-психологического проектиро­вания АСУ ТП. М., 1978.

24.Галлай А/. Л. К вопросу о критериях деятельности человека-оператора // Проблемы инженерной психологии. Л., 1965. Вып. 2. С. 78—83.

25.Глушков В. М. Гносеологическая природа информационного модели­рования // Вопросы философии. 1963. № 10. С. 56—65.

26.Глушков В. М. Математизация научного знания и теория решений // Вопросы философии. 1976. № 1. С. 28—30.

27.Голант Ю. А. К вопросу оценки деятельности группы операторов в системе управления // Приборы и системы управления. 1970. № 10. С. 8-10.

28.Голубев В. С, Живов Н. П., Рызикова М. Л. Пневмоэлектронные сис­темы управления химико-технологическими комплексами (разработ­ка эргономического обеспечения). М., 1977.

29.Горбов Ф. Д., Лебедев В. И. Психоневрологические аспекты труда опе­ратора. М., 1975.

30.Грудзинскас И. К., Рубахин В. Ф. Особенности решения перцептивных задач в условиях общения двух операторов // Психологические систе­мы человеческой деятельности. М., 1979. С. 28—32.

31.Губинский А. И., Евграфов В. Г. Эргономическое проектирование судо­вых систем управления. Л., 1977.

32.Денисов В. А., Чернышев А. П. К оценке сложности сигналов для вы­полнения слежения // Техническая эстетика. 1980. № 6. С. 25—27.

33.Денисов В. Г., Онищенко В. Ф., Скрипец А. В. Авиационная инженер­ная психология. М., 1977.

34.Дмитриева М. А., Крылов А. А., Нафтульев А. И. Психология труда и инженерная психология. Л., 1979.

35.Довгяло А. М. Диалог пользователя и ЭВМ: основы проектирования и реализации. К., 1981.

36.Душков Б. А. Двигательная активность человека в условиях термока­ меры и космического полета. М., 1969.

37.Душков Б. А. Индустриально-педагогическая психология. М., 1981.

38.Елисеев С. А. Психологические факторы в производственном травма­тизме. Ташкент, 1975.

39.Забродин Ю. Л/., Лебедев А. Н. Психофизиология и психофизика. М., 1977.

40.Завалишина Д. Н. Психологический анализ оперативного мышления М., 1985.

41.Завалова Н. Д., Пономаренко В. А. Значение теоретических концепций психологии для прикладных исследований // Психологический жур­нал. 1981. № 6. С. 3-16.

42.Зараковский Г. М. Психофизиологический анализ трудовой деятель­ности. М., 1966.

43.Зигель А., Вольф Дж. Модели группового поведения в системе «чело­век-машина» / Пер. с англ. М., 1973.

44.Зинченко В. П., Леонова А. Б., Стрелков Ю. К. Психометрика утомле­ния. М., 1977.

45.Зинченко В. П., Мунипов В. М. Основы эргономики. М., 1980.

46.Зинченко Т. П. Опознание и кодирование. J1., 1981.

47.Инженерная психология / Под ред. Г. К. Середы. К., 1976.

48.Инженерная психология в применении к проектированию оборудова­ния. Пер. с англ. / Под ред. Б. Ф. Ломова, В. И. Петрова. М., 1971.

49.Инженерная психология: теория, методология, практическое приме­нение/ Под ред. Б. Ф. Ломова, В. Ф. Рубахина, В. Ф. Венды. М., 1977.

50.Инженерно-психологические требования к системам управления / Под ред. В. М. Мунипова. М., 1967.

51.Инженерно-психологическое проектирование АСУ / Под ред. А. И. Про­хорова. К., 1973.

52.Кабикин В. Е. Диагностика оперативного мышления. К., 1977.

53.Калошина И. П. Проблемы формирования технического мышления. М., 1974.

54.Казмиренко В. П. Социальная психология организаций. К., 1993.

55.Косилов С. А., Душков Б. А. Медико-биологические проблемы НОТ.М., 1971.

56.Коренев Г. В. Введение в механику человека. М., 1977.

57.Котик М. А. Курс инженерной психологии. Таллинн, 1978.

58.Котик М. А. Психология и безопасность. Таллинн, 1989.

59.Крищюнас К. С. Преобразование эргатической информации. Вильнюс, 1982.

60.Крылов А. А. Человек в автоматизированных системах управления.Л., 1972.

61.Кузьмин В. П. Исторические предпосылки и гносеологические осно­вания системного подхода // Психологический журнал. 1982. № 3. С. 3-15; № 4. С. 3-14.

62.Кузьмин И. В., Явна А. А., Ключко В. И. Элементы вероятностных мо­делей АСУ. М., 1977.

63.Кулюткин Ю. Н. Эвристические методы в структуре решений. М., 1970.

64.Курицкий Б. Я., Максименко А. #., Рыльский Г. И. Оценка и оптимиза­ция систем. Л., 1973.

65.Лабораторный практикум по основам инженерной психологии / Подред. Б. А. Душкова. М., 1983.

66.Леонов А. А., Лебедев В. И. Психологические особенности деятельнос­ти космонавтов. М., 1971.

67.Леонова А. Б. Психодиагностика функциональных состояний челове­ка. М., 1984.

68.Лепский В. Е., Субботин Ю. А. Проблемы комплексного использо­вания методов исследования коллективной деятельности операто­ров // VIII Всесоюзный симпозиум по кибернетике. Тбилиси, 1976. С. 314-316.

69.Литвак И. И., Ломов Б. Ф., Соловейчик Е. И. Основы построения ап­паратуры отображения автоматизированных систем. М., 1975.

70.Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психоло­гии. М., 1984.

71.Ломов Б. Ф. О качестве, надежности, стандартах и человеческих фак­
торах // Стандарты и качество. 1967. № 7. С. 24—27.

72.Ломов Б. Ф. О системном подходе в психологии // Вопросы психоло­гии. 1975. № 2. С. 31-46.

73.Ломов Б. Ф. О проектировании трудовой деятельности человека // Физиология труда. М., 1967. С. 192—198.

74.Ломов Б. Ф. О роли практики в развитии общей теории психологии // Вопросы психологии. 1971. № 1. С. 12—21.

75.Ломов Б. Ф., Осницкий А. К. О влиянии вероятностного прогнозиро­вания на непреднамеренное запоминание событий // Психологичес­кие механизмы памяти и ее закономерности в процессе обучения. Харьков, 1970. С. 137-141.

76.Ломов Б. Ф., Сурков Е. Н. Антиципация в структуре деятельности. М., 1979.

77.Ломов Б. Ф. Человек и техника. М., 1966.

78.Лоос В. Г. Промышленная психология. К., 1980.

79.Людвичек К. В., Алексеев В. £., Иванов В. И. Метод исследования ка­чества функциональных взаимодействий в группе операторов // Про­блемы бионики. Харьков, 1983. Вып. 31. С. 119—120.

80.Маньшин Г. Г., Кантылев Е. Я. Инженер осваивает ЭВМ. Минск, 1984.

81.Маньшин Г. Г. Управление режимами профилактики сложных систем. Минск, 1976.

82.Малашинин И. И., Сидорова И. И. Тренажеры для операторов АЭС. М., 1979.

83.Межотраслевые рекомендации по разработке рациональных режимов труда и отдыха. М., 1975.

84.Мельник И. М. Влияние объективных характеристик предъявляемой информации на кратковременную память // Вестник Харьковского ун-та. 1976. № 132. С. 36-42.

85.Меньшов А. И., Рыльский Г. И. Человек и системе управления лета­ тельным аппаратом. М, 1976.

86.Методические рекомендации по оценке надежности и эффективности систем «человек—техника» / Под ред. А. И. Губинского. М., 1971.

87.Методология исследований по инженерной психологии и психологии труда / Под ред. А. А. Крылова. Л., 1975. Ч. 1; 1976. Ч. 2.

88.Методология инженерной психологии, психология труда и управле­ния / Под ред. Б. Ф. Ломова, В. Ф. Венды. М., 1981.

89.Методы инженерно-психологических исследований в авиации / Подред. Ю. П. Доброленского. М., 1975.

90.Навайтис Г. А., Крылов А. А., Никифоров Г. С. Исследование процес­сов взаимодействия в летном экипаже // Проблемы инженерной пси­хологии. Ярославль, 1979. Вып. 3. С. 135—136.

91.Назаров А. И., Сосновский Б. А. Латентность и длительность ручных движений оператора при двух режимах наблюдения // Психологичес­кие исследования. М., 1975. Вып. 5. С. 121 — 133.

92.Научно-технический прогресс и безопасность труда / Под ред. А. Н. Гржегоржевского. М., 1970.

93.Небылицын В. Д. Надежность работы оператора в сложной системе управления // Инженерная психология. М., 1964. С. 358—367.

94.Небылицын В. Д. Психофизиологические исследования индивидуаль­ных различий. М., 1976.

95.Наенко Н. И. Психическая напряженность. М., 1976.

96.Нерсесян Л. С, Конопкин О. А. Инженерная психология и проблема надежности машиниста. М., 1978.

97.Никифоров Г. С. Самоконтроль как механизм надежности человека оператора. Л., 1977.

98.Николаев В. И. Информационная теория контроля и управления. Л., 1973.

99.Обозов Н. И. Межличностные отношения. Л., 1979.

100.Основы инженерной психологии. М., 1986.

101.Очерки психологии труда оператора / Под ред. Е. А. Милеряна М 1974.

102.Ошанин Д. А. Роль оперативного образа в выявлении информаци­онного содержания сигналов // Вопросы психологии. 1969. № 4 С. 21-27.

103.Павлов В. В. Начала теории эргатических систем. К., 1974.

104.Парин В. В., Космолинский Ф. П., Душков Б. А. Космическая биоло­гия и медицина. М., 1975.

105.Платонов К. К. Вопросы психологии труда. М., 1970.

106.Платонов К. К. Психология лётного труда. М., 1960.

107.Повилейко Р. П., Левицкий Л. В. Человек, машина, красота. Новоси­бирск, 1969.

108.Полякова Л. В., Лет В. М. Отображение измерительной информа­ции. М., 1978.

109.Попов Г. П. Инженерная психология и радиолокации. М., 1971.

110.Попов Е. П., Ющенко А. С. Роботы и человек. М., 1984.

111.Проблемы психологической поддержки человека-оператора / Подред. Ю. М. Забродина. Саратов, 1983.

112.Психические состояния и эффективность деятельности / Под ред. Ю. М. Забродина. М., 1983.

113.Психологические вопросы регуляции деятельности / Под ред. Д. А. Ошанина, О. А. Конопкина. М., 1973.

114.Психологические проблемы взаимной адаптации человека и маши­ны в системах управления / Под ред. В. Ф. Венды, Ю. М. Заброди­на, Б. Ф. Ломова, М., 1980.

115.Психологические проблемы космических полетов / Отв. ред. Б. Ф. Ло­мов, Н. Д. Самсонов. М., 1979.

116.Психология и математика / Под ред. В. Ф. Рубахина. М., 1976.

117.Психология — производству и воспитанию / Под ред. А. А. Крыло­ва. Л., 1977.

118.Психологические методы в работе с кадрами на АЭС. М., 1988.

119.Психологические факторы операторской деятельности. М., 1988.

120.Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гон­чарук та ін. / За ред. Ю. Л. Трофімова. К., 1999.

121.Репкина Г. В. Об объеме оперативной памяти // Проблемы инже­нерной психологии. М., 1967. С. 133—140.

122.Рожин О. В. Информационные методы исследования эргатических систем. М., 1976.

123.Романов Г. М. Человек и дисплей. Л., 1986.

124.Роль психологических факторов в интенсификации экономики. М., 1984.

125.Рубахин В. Ф. Психологические основы обработки первичной инфор­мации. М., 1974.

126.Рубахин В. Ф., Филиппов А. В. Психологические аспекты управления. М., 1973.

127.Рубинштейн С. Л. Основы обшей психологии. М., 1946.

128.Руководство по эргономическому обеспечению разработки техники: В 2 ч. М., 1979. Ч. 1.

129.Саноян Г. Г. Создание условий оптимальной работоспособности на производстве. М., 1978.

130.Синглтон В. Т. Введение в эргономику. М., 1974.

131.Системный подход к психофизиологической проблеме / Под ред. В. Б. Швыркова. М., 1982.

132.Смирнов Б. А., Душков Б. А., Космолинский Ф. П. Инженерная психо­логия: Экономические проблемы. М., 1983.

133.Смирнов Б. А. Инженерная психология (Практические занятия). К., 1979.

134.Смирнов Б. А. Моделирование деятельности человека-оператора с учетом характеристик оперативной памяти // Проблемы бионики. Харьков, 1978. Вып. 15. С. 33-40.

135.Сосновникова Ю. Е. Психические состояния человека, их классифи­кация и диагностика. Горький, 1975.

136.Справочная книга по охране труда / Под ред. О. Н. Русака, А. А. Шайдарова. Кишинев, 1978.

137.Справочник по инженерной психологии / Под ред. Б. Ф. Ломова. М., 1982.

138.Справочник по надежности: В 3 т. Пер. с англ. / Под ред. Б. Е. Бердичевского. М., 1970. Т. 3.

139.Справочник по прикладной эргономике. М., 1980.

140.Суходольский Г. В. Основы психологической теории деятельности. Л., 1988.

141.Суходольский Г. В. Структурно-алгоритмический анализ и синтез де­ятельности. Л., 1976.

142.Таран В. А. Эргатические системы управления. М., 1976.

143.Теплое Б. М. Проблемы индивидуальных различий. М. 1961.

144.Трофимов Ю. Л. Исследование восприятия информации в иллюстра­тивных формах // Техническая эстетика. 1975. №8. С. 12.

145.Троф'шов Ю. Л. Психофізіологічна оцінка діяльності операторів вво­ду даних в ЕОМ // Вісник Київського університету. Соціологія, пси­хологія, педагогіка. 1999. Вип. 7. С 27—30.

146.Трофимов Ю. Л. Техническое творчество в САПР. Психологические аспекты. К., 1989.

147.Фокин Ю. Г. Надежность при эксплуатации технических средств. М, 1970.

148.Цибулевский И. Е. Ошибочные реакции человека-оператора. М., 1979.

149.Цибулевский И. Е. Человек как звено следящей системы. М., 1981.

150.Чачко А. Г. Подготовка операторов энергоблоков: Алгоритмический подход. М, 1986.

151.Чачко А. Г. Приборный щит без приборов // Наука и жизнь. 1975. № 8. С. 2-13.

152.Чачко А. Г. Производство—язык—человек. М., 1977.

153.Чачко С. А. Предотвращение ошибок операторов на АЭС. М., 1992.

154.Человек и вычислительная техника / Под ред. В. М. Глушкова. К., 1971.

155.Чернышев А. П. К вопросу об инженерно-психологическом проекти­ровании полуавтоматических систем управления // Психологический журнал. 1980. № 5. С. 105-117.

156.Шадриков В. Д. Проблемы системогенеза профессиональной деятель­ности. М., 1982.

15.7.Шапиро С. И. Мышление человека и переработка информации ЭВМ. М., 1980.

158.Шер С. Электронные дисплеи. М., 1982.

159.Шеридан Т. Б., Феррел У. Р. Системы «человек—машина». М., 1980.

160.Шерсшюк И. Н. Речевой вывод информации в системе управления мощным энергоблоком // Системы отображения информации. К., 1972. С. 125-129.

161.Шнейдерман Б. Психология программирования. М., 1984.

162.Экспериментально-психологические исследования в авиации и кос­монавтике / Сост. Г. Т. Береговой, Н. Д. Завалова, Б. Ф. Ломов, В. А. Пономаренко. М., 1978.

163.Эмери О., Акоф Р. О целеустремленных системах / Пер. с англ. М., 1974.

164.Эргономика: Учебник / Под ред. А. А. Крылова, Г. В. Суходольского. Л., 1988.

165.Эргономика: Труды ВНИИТЭ. М., 1988-1991.