Главная | Обратная связь

Психологія студентської групи

(комсомол, студентські загони, допомога сільському господарству, шеф­ство над дитячими будинками, зустрічі з видатними діячами культури, мистецтва тощо). У нинішніх умовах студентське самоврядування є се­редовищем найбільш активного формування творчої активності, навичок організаційної і виховної роботи, управлінської діяльності.

Зараз життя та діяльність групи дещо обмежена навчальною роботою студентів. Подекуди виникає недооцінка ролі групи у вихованні особистос­ті фахівця (що важливо і для майбутнього педагога). Можливо, тому про­цес формування студентського колективу дещо уповільнюється. Лише 45% студентів наприкінці першого курсу вважають, що група стала колективом. І на останніх курсах колектив знову руйнується через багато причин.

Фахівці з вищою освітою - це майбутні керівники виробничих колек­тивів (педагог - керівник дитячих колективів). Важливою передумовою підготовки до реалізації цієї професійної функції є участь студентів у сту­дентському самоврядуванні. Зараз студентське самоврядування слугує цілям реформування вищої школи та всіх сторін студентського життя. У зв'язку з цим зростає роль органів студентського самоврядування у фор­муванні професійних та організаторських якостей особистості кожного студента.

Треба звернути особливу увагу на роль органів самоврядування в ор­ганізації студентських колективів: від активу групи до університетських органів самоврядування (наприклад, студентський профком) і навіть міс­цевих (наприклад, орган студентського самоврядування в м. Києві). Ді­яльність органів студентського самоврядування сьогодні спрямована на різні сторони життя у вищій школі.

Самоврядування - це гнучка динамічна система, яка ґрунтується на поєднанні адміністративних і суспільних студентських інституцій (ста-ростат, студентський профком, студентська дирекція тощо). Органи са­моврядування розраховані на широке залучення членів студентського ко­лективу до вирішення питань його життєдіяльності.

Підвищення ролі студентського самоврядування є відображенням процесу гуманізації і демократизації суспільства загалом і системи вищої освіти зокрема. Участь студентів в органах студентського самоврядуван­ня- важливий засіб формування громадянської свідомості, соціальної активності, відповідальності та ін. Це прискорювач соціального розвитку особистості майбутнього керівника.

В органах студентського самоврядування беруть участь і викладачі, що має значення для передачі досвіду старших молодшим.

Головним спрямуванням діяльності самоврядування мусить бути та­кож навчальний процес та наукова діяльність студентів. Студенти по­винні виявляти творчу активність, мати почуття господаря в групі, інсти­туті, університеті.

Розпочинати самоврядування треба зі студентської групи. Через гру­пу потрібно вести суворий та об'єктивний облік ставлення кожного сту­дента до навчання, призначення або зняття стипендії, поселення в гур­тожитку та ін. Група повинна мати можливість обирати та переобирати старосту, визначати, хто достойний працювати за індивідуальним планом або достроково складати сесію. Можна назвати три основні сфери участі студентів в управлінні вищим навчальним закладом:

1) включення студентів у ради інституту (факультету), університету;

2) самоврядування у виробничому і навчально-виховному процесі групи;

3) самоврядування у сфері побуту та відпочинку.

Самоврядування у студентській групі має допомагати виконанню кож­ним членом групи своїх навчальних обов'язків, сприяти професійному зростанню майбутніх фахівців, коригувати групові настанови і міжосо-бистісні взаємини, підтримувати позитивний мікроклімат, облагороджу­вати групові традиції та ін.

Буває, що ідеї, пропозиції подає куратор групи, кафедра або деканат, але вони повинні бути ще прийняті групою. Важливо, щоб турбота про інтереси групи та кожного її члена стала турботою і власною справою кожного члена активу (староста, профорг, відповідальний за окремі ді­лянки роботи, неофіційний лідер та ін.).

Згідно з Законом України «Про вищу освіту» завданням студент­ського самоврядування є «забезпечення і захист прав та інтересів сту­дентів, зокрема стосовно організації навчального процесу; забезпечення виконання студентами своїх обов'язків; сприяння навчальній, науковій і творчій діяльності; сприяння створенню відповідних умов для прожи­вання і відпочинку студентів; сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами; організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними органі­заціями; сприяння працевлаштуванню випускників; участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами».

Функції студентського самоврядування:

1) Забезпечення результативної навчальної роботи студентів, виконан­ня ними щоденних навчальних завдань із врахуванням їхніх здібностей та інтересів.

2) Підготовка студентів як фахівців із вищою освітою до майбутньої управлінської діяльності, формування соціальної спрямованості їхньої активності, розвиток організаторських здібностей.

Які умови забезпечують успіх у роботі органів студентського само­врядування?

І) Участь в органах самоврядування більшості студентів, а не тільки активу.