 |
|
Практичне заняття 6.
МОВНІ ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ МІЖФРАЗОВОГО ЗВ’ЯЗКУ В ТЕКСТІ
І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:
1. Засоби, що забезпечують семантичну єдність.
2. Предметно-логічна сітка висловлювання.
3. Засоби, які передають логічні відношення.
ЛІТЕРАТУРА: основна [1, 3, 6, 22];додаткова [2, 7, 8, 10].
ІІ. Дайте відповіді на запитання:
1. Які засоби передають семантичну єдність?
2. Охарактеризуйте засоби, які передають логічні відношення.
3. Поясніть поняття «предметно-логічна сітка висловлювання».
ІІІ. Завдання для самостійної роботи:
1. Прочитайте тексти. Випишіть мовні засоби, що забезпечують семантичну єдність тексту. Які з них використані найчастіше?
І. Як у давнину людина відчувала плин часу і як увічнювала це в слові? Про те, що людина дуже давно збагнула своє існування в часі, свідчать найдавніші календарі, які дійшли до нас.
Слово «календар» з’явилося у Давньому Римі. Там „календами”називали перший день кожного місяця. Усі розрахунки у римлян пов’язувалися з цими першими числами місяця. У ці дні сплачувалися борги, виконувалися зобов’язання й робилися різні розрахунки. Тоді греки ще не прийняли римського календаря. Тому вислів «відкласти до грецьких календ»означав «до безконечності».
За першими числами місяця жреці вели рахунок часу, а «календарі умом» звалася «книга боргів». У нас слово «календар» з’явилося у XVII столітті. Очевидно, прийшло через польську мову. Проте наявність у мові слів «коляда», «колядка», «колядування», які сягають корінням дохристиянських часів, свідчать про те, що слово «календи» вперше було запозичене усним шляхом з латинської мови в дуже давні часи (О. Стрижак).
2. Прочитайте речення. Доведіть неправильність використання займенників при послідовному зв’язку речень. Запишіть, виправивши помилки.
1. Перед нами бузок. Він стоїть у кошику. Він сплетений з лози. 2. Ми з матір’ю ходили на виставку квітів. Вона дуже гарна. 3. Тут росли береза й осика. Нею не можна було не любуватися. 4. Актор читав вірш. Ми слухали його вперше. 5. Брат приніс улюблену книгу й газету. Мені сподобалась її обкладинка.
3. Перепишіть текст, увиразнюючи його різноманітністю мовних засобів, що забезпечують семантичну єдність тексту.
Особливості слов’янського одягу
Свита так само, як і кожух, є дуже давнім одягом. Уже в XIстолітті свита була поширена серед усіх прошарків княжої України-Русі.
Найдовші та найширші свити носили на Харківщині та Дніпропетровщині. Найкоротші та найвужчі свити – на Поліссі. Щодо Галичини, то населення підніжжя Карпат має довгі свити, а карпатське навпаки: весь одяг має короткий. Колір свит також не скрізь однаковий. На Поліссі та на Лемківщині носять сірі свити. Вся середня і південна смуга України знають тільки чорну барву селянської свити, тобто природний колір овечої вовни чорних овець. В Галичині фарбували колись свої свити в червоний колір.
Запинають свиту справа наліво. Застібають з лівого боку на шкіряний ґудзик.
Свита – це найстародавніший і найпоширеніший верхній одяг українських селян (Зі студ. твору).
5. Складіть текст, до предметно-понятійної сітки якого входили б такі мовні одиниці: свобода, закон, гідність, обов’язок, відповідальність, слова, нездатний, вільний, залежний, дозволити, думати, говорити.
Практичне заняття 7.СТВОРЕННЯ Й РЕДАГУВАННЯ ТЕКСТІВ
І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:
1. Поняття про сприйняття, розуміння, відтворення і створення тексту.
2. План, конспект, тези.
3. Поняття анотації й рецензії.
4. Редагування текстів.
ЛІТЕРАТУРА:основна [1, 3, 6, 22];додаткова [2, 7, 8, 10].
ІІ. Дайте відповіді на запитання:
1. Що називається міжфразовим зв’язком?
2. Охарактеризуйте напрями міжфразного зв’язку.
3. Назвіть і поясніть способи міжфразного зв’язку.
ІІІ. Завдання для самостійної роботи:
1. Відомо, що дієслово – носій динамічної ознаки, за висловом французького лінгвіста Л. Теньєра, «режисер усієї вербальної фрази». Використовуючи лише дієслова, можна дуже багато розповісти, наприклад: Зустрілися. Загорілися. Одружилися. Роздивилися. Посварилися. Побилися. Розлучилися. Розгорніть цей текст так, щоб він став повноцінним. Виділіть автосемантичні речення.
* Складіть свій приклад «історії», використовуючи тільки дієслова.
2. Прочитайте. Запишіть переклад українською мовою. Складіть план до записаного тексту. Визначте тему тексту, підтеми й мікротеми (якщо це можливо).
Слово «этикет», которое вошло в жизнь людей в XVIII веке, в переводе с французского означает церемониал, то есть определённый порядок придворного быта. В эпоху расцвета королевской власти говорили, что законы этикета связывают монархов сильнее, чем законы конституций. Порой необходимость их соблюдения ставилась выше человеческой жизни.
Один из таких случаев, имевший место при дворе Филиппа II, описан в «Мемуарах об испанском дворе». Королева, которая захотела показать знати, что она хорошо держится на лошади, села на строптивого андалузского коня. Конь взвился на дыбы. Королева упала, её нога застряла в стремени. Конь помчался, волоча всадницу за собой.
Это случилось под стенами дворца. Король видел всё с балкона, площадь было полна знати, но никто не решался помочь королеве: никому нельзя было дотрагиваться до ноги её величества. Наконец, двое придворных всё же решились остановить скачущего коня. Вытащив из-под него полуживую королеву, они тут же скрылись, боясь королевского гнева: их поступок мог быть воспринят как недопустимая дерзость (С кн. „Эмоции, этикет...”).
* Чи наявний в тексті перспективний напрям міжфразного зв’язку?
3. Законспектуйте одну статтю, проблематика якої стосувалася б вашої спеціальності. Сформулюйте тему й головну ідею тексту.
4. Прочитайте текст виступу й відредагуйте його. Виправлений варіант запишіть.
Людина, на яку я хочу бути схожим
Шановні друзі! Хочу сказати кілька слів про людину, яка для мене є взірцем.
Це мій брат, який старший мене на три роки. Він успішно закінчив середню, а також музикальну школи. Окрім того, він початкуючий поет і вже надрукував кілька віршів, охоче малює масляними фарбами.
Між нами давно встановилися дружні відносини, і ми любимо у вільний час поговорити по душам, помандрувати по вулицям Києва, помилуватися оточуючим світом на схилах Дніпра.
Проте це буває не так часто, бо брат чистолюбивий і багато працює над собою. Він підписує багато газет і журналів і засиджується над книжками й періодикою допізна, подовгу грає на піаніно, не любить, коли я відволікаю його по любому поводу. Ще відзначу, що брат не живе на чужий рахунок, випрошуючи кошти у батьків, а заробляє, даючи уроки музики.
Брат мріє пройти по конкурсу в консерваторію і стати композитором.
Я пишаюся своїм братом і хочу бути подібним на нього.
Практичне заняття 8.СТРУКТУРА ТЕКСТУ І ТИП МОВЛЕННЯ.
І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:
1. Поняття типу мовлення.
2. Опис, розповідь, роздум як основні типи мовлення.
3. Функціональні стилі мовлення.
4. Поняття жанру.
5. Залежність структури тексту від типу і стилю висловлювання.
ЛІТЕРАТУРА:основна [1, 6, 8, 22]; додаткова [2, 3, 7, 10].
ІІ. Дайте відповіді на запитання:
1. Назвіть і охарактеризуйте основні типи мовлення.
2. Що називається стилем мовлення?
3. Що називається жанром мовлення?
4. Охарактеризуйте жанрові особливості твору?
ІІІ. Завдання для самостійної роботи:
1. Прочитайте. Визначте тип текстів. Складіть і введіть у тексти елементи інших типів мовлення. Як від цього зміниться зміст висловлювання?
І. Червневий вечір. Берег Дніпра. На безхмарному темному небі засвічуються яскравими вогниками зорі. Вони чудернацькими візерунками прикрашають небесне полотно. Раптом одна з них полетіла по бездонному морю сузір’їв. Від місяця на воду стелиться світла доріжка. Вітерець ледь-ледь колише комиші, що хиляться на сон. Ледве чутно приплив маленьких хвиль. Вони легенько накочуються на дрібні камінці біля берега... Тиша...
2. Виберіть з будь-якого підручника з сучасної української літературної мови уривок, що являє собою опис. Запишіть його й доведіть, що завдання виконано правильно.
3. Прочитайте автобіографію В.Симоненка й охарактеризуйте жанрово-ситуативний стиль її як службового документа.
Я, Симоненко Василь Андрійович, народився 8 січня 1935 року в селі Біївці Полтавської області Лубенського району в сім’ї колгоспника.
Батько мій – Симоненко Андрій Леонтович; мати – Щербань Ганна Федорівна.
У період тимчасової окупації я разом з матір’ю жив на окупованій території. Ніхто з рідних з окупаційною владою не співробітничав.
У 1942 році поступив до 1-го класу Біївської початкової школи.
У 1947 році поступив у 6-й клас Тарандинцівської середньої школи, де й закінчив 10 класів весною 1952 року. У цьому ж році поступив на перший курс факультету журналістики Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка, де й навчаюся до цього часу.
Зараз мати працює в колгоспі. Про батька точних відомостей не маю. Знаю тільки, що в перші післявоєнні роки він був військовослужбовцем.
Член ВЛКСМ із 1950 року.
9.11.1957. Вас. Симоненко
* Проаналізуйте тканину наведеної нижче літературної (поетичної) автобіографії В.Симоненка. Установіть, чим відрізняється мовлення літературної автобіографії від мовлення автобіографії службової?
4. Напишіть твір-опис, твір-роздум і твір-розповідь за одним з малюнків:
А) 
Б) 
В) 
Практичне заняття 9.ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕКСТУ
І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:
1. Аналіз тексту як наукова проблема.
2. Схеми аналізу тексту.
3. Повний лінгвістичний аналіз тексту.
ЛІТЕРАТУРА:
основна [1, 6, 8, 22]; додаткова [2, 3, 7, 10].
ІІ. Дайте відповіді на запитання:
1. Розкрийте поняття компресія тексту.
2. Охарактеризуйте поняття «план», «конспект», «тези».
3. Назвіть основні правила і вимоги щодо редагування текстів.
ІІІ. Завдання для самостійної роботи:
1. Виконайте частковий лінгвістичний аналіз текстів: визначте співвідношення в них ССЦ і абзаців. Зробіть висновок про залежність особливостей структури тексту від типу й стилю мовлення.
Факс – це спосіб передачі різних за змістом документів за допомогою телекомунікативного зв’язку та принтера.
Обов’язкові реквізити факсу такі:
1. Місце відправлення.
2. Адресат.
3. Телефон місця відправлення.
4. Дата відправлення.
Вони подаються англійською мовою або українські слова записуються латинськими літерами. Текст факсу пишеться без скорочень.
Факс – це поширений, але менш доступний спосіб передачі інформації, ніж телефон або телеграф. Тому одне й те саме місце відправлення (місце призначення) може бути адресою різних авторів (адресатів). У цьому полягає особливість реквізитів факсу (З кн. „Сучасні ділові папери”).
2. Знайдіть у газетних текстах 3 приклади невідповідності ССЦ і абзаців. З’ясуйте, наскільки, на ваш погляд, виправдана така невідповідність.
3. Установіть, зразками яких стилів і жанрів є наведений текст. Охарактеризуйте різноманітність мовних засобів тексту.
Поділ мови на стилі є наслідком її історичного розвитку: у процесі становлення й розквіту літературної мови частина її засобів набуває виразного стилістичного забарвлення, закріплюється за певною сферою спілкування.
Для виконання різноманітних функцій у мові історично склались і оформились окремі різновиди, які характеризуються наявністю у кожному з них лексичних, фразеологічних і, частково, граматичних засобів, переважно використовуваних у певній суспільній сфері функціонування мови. Ці різновиди здобули назву функціональних стилів.
4. Прослухайте останні новини на будь-якому українському телевізійному каналі. Визначте комунікативні функції мовлення. Подумайте, до якого типу аналізу текстів відноситься ваше завдання.
Практичне заняття 10-11.СПЕЦИФІКА АНАЛІЗУ МОВИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ.ЛЕКСИЧНИЙ РІВЕНЬ АНАЛІЗУ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ – 4 год.
І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:
1. Художній текст і твір.
2. Тропи:
3. Прозове мовлення.
ЛІТЕРАТУРА: основна [1, 6, 8, 22];додаткова [2, 3, 7, 10].
ІІ. Дайте відповіді на запитання:
1. Якими ознаками відрізняється текст художнього твору від текстів інших стилів?
2. Перелічіть ознаки художнього стилю
3. Чим відрізняються переносні контекстуальні значення від переносних значень загальновживаних слів?
4. Як досягається образність художнього мовлення?
5. Охарактеризуйте епітет як елемент творення образності та способи його вираження.
ІІІ. Завдання для самостійної роботи:
1. Доберіть заголовок. Які мовні засоби служать для створення художнього образу? Випишіть словосполучення з епітетами, метафорами, порівняннями.
Степ вражає своїм безмежжям, блиском, сліпучістю.
І все тут пахне. Пахне особливими пахощами степового різнотрав’я, гарячим лоєм отари, батьковим чабанським духом та відкритою навстіж сухою кошарою.
Спочиває степ, сизіє, бузковіє, гасне, набираючись прохолоди після денної сліпучої спеки. Вечірня зірка, далека невідома красуня, алмазно світить з неба. Місяць зійшов, прадавнє козацьке сонце. Тиша, тиша, мов на дні океану. Океан місячної ночі розливається навкруги. І глибину тиші не зменшує ні сюрчання коника десь у траві, ні шелест тополиного вершечка. Як можна не любити цей зоряний степ уночі! Десь пісня тане далека, наче крізь сон. Повітря чисте, запашне. А над тобою простір, всіяний зорями. Світлою порошею курить Чумацький Шлях –шлях твоїх пращурів, що проходили тут чумаками в чорних дігтярних сорочках... (О.Гончар).
2. Складіть художній опис весни. Зробіть повний лексичний аналіз тексту.
3. Прочитайте. Визначте тип текстів. Складіть і введіть у тексти елементи інших типів мовлення. Як від цього зміниться зміст висловлювання.
Людина стає великою тоді, коли вона ліпше за інших розуміє потреби свого часу. Поки вона спрямовує всі суспільні сили на здійснення цих потреб, за нею всі йдуть, охоче пропонують свої послуги, помагають діяти для загального добра. Але часто такий чоловік на цьому не зупиняється й починає здійснювати вже свої власні плани. Вони, цілком можливо, видаються йому і мудрими, і грандіозними, але, на превеликий жаль, не базуються на справжньому стані речей. Скажімо, хто стане заперечувати, що кукурудза –прекрасний злак? Або що горох –надзвичайно корисна рослина? Але спробуйте засіяти кукурудзою й горохом усю країну – що матимете?
Завжди знаходяться люди, готові підскакувати при кожній нагоді: ах, як це прекрасно! Ах, як грандіозно! Ах, яка мудрість! Але народ ніколи довго не може жити в розлуці з істиною. Він нікому не дозволить зловживати його терпінням. Неминучі зміни, цей закономірний наслідок зусиль цілого народу, усувають з дороги все (П. Загребельний).
4. Виконайте частковий лінгвістичний аналіз текстів: визначте співвідношення в них ССЦ і абзаців. Зробіть висновок про залежність особливостей структури тексту від типу й стилю мовлення.