 |
|
Сімейні ролі до внутрішньосімейна рольова структура
Природою і суспільством кожен чоловік готується до того, щоб стати чоловіком і батьком, а жінка - дружиною і матір'ю.
У загальному плані відносини між чоловіком і жінкою в сім'ї визначаються економічним устроєм суспільства. Матріархат мав свою економічну основу, патріархат - свою. Однак, в обох ситуаціях сім'я була авторитарною. Перевага однієї статі над іншою пронизувала все сімейне життя. Однак, як у матріархальній так і у патріархальній сім'ях, деякі питання вирішуються подружжям спільно.
Однією з важливих сторін сімейного життя є сімейні ролі. Поняття «сімейна роль» відображає і конкретизує соціальні ролі чоловіка, дружини, матері, батька, сина, доньки тощо і по своїй суті є соціологічною. Соціальна роль розуміється як певна модель поведінки, що задана соціумом.
Роль - це соціальна функція особистості, згідно прийнятих норм, спосіб поведінки людини залежно від їхнього статусу, або позиції в суспільстві, в системі міжособистісних відносин.
Процес визначення рольової структури сім'ї є головним аргументом її становлення, адаптації подружжя один до одного та вироблення стилю сімейної життя. В умовах існування різних норм і зразків рольової поведінки цей процес тісно пов'язаний з міжособистісними відносинами подружжя та їх установками.
У зарубіжній психології розгляд сімейних ролей здійснюється у контексті розгляду статевих ролей. Під статевими ролями розуміється система культурних норм, що визначають допустимі способи поведінки та особистісні якості на основі статевої приналежності. Іноді цю систему називають статево-рольовою системою.
Статево-рольові системи - це культурні очікування щодо соціальних ролей та соціальних діяльностей чоловіків і жінок.
Від чоловіки традиційно вимагається, в першу чергу, щоб він став професіоналом, в результаті чого отримав постійну, стабільну і гідно оплачувану роботу. Сім'я повинна розглядатися ним як щось підконтрольне, другорядне по відношенню до роботи. На жінку покладається відповідальність за будинок, побут, сім'ю, дітей, професійна діяльність допускається, але як щось другорядне по відношенню до сім'ї, в тій мірі, в якій вона не заважає основному призначення жінки. Така диференціація ролей чоловіків і жінок часто називається статево-рольової диференціацією. З розподілу соціальних ролей чоловіків і жінок зумовлює і розподіл сімейних ролей. На чоловіка лягає відповідальність за матеріальне забезпечення сім'ї, на жінку - відповідальність за виховання дітей та ведення господарства.
Такої рольової моделі дотримуються більшість і зарубіжних дослідників.
Однак останнім часом зарубіжні вчені вивчають фактори і наслідки, прийняття жінкою ролі годувальника сім'ї, участі чоловіка у веденні господарства та вихованні дітей. Було виділено ряд факторів, що впливають на «вибір» сім'єю того чи іншого способу рольової взаємодії, а також на традиційність / егалітарність рольових установок - це соціально-демографічні фактори, приналежність до соціального класу, стадія сімейного циклу, факт роботи дружини тощо.
У сучасній сім'ї батько все більше виступає як партнер матері по вихованню дітей, беручи на себе значну частку турбот про них. Не пережитими є уявлення про роль батьківства, які нерідко зводяться до суворого і жорсткого панування у сім'ї, який розподіляє нагороди та покарання; на практиці батькові відводиться роль «ката», «тирана», «деспота», що виконує вирок матері («Ось почекай - прийде батько ...»).
Прогресивна тенденція полягає в тому, що роль батька як глави сім'ї змінюється роллю більш урівноваженого, помірковано, стабільного й сильного друга дружини й дітей: від нього очікуються стриманість у прояві почуттів, при їх наявності. Вклад батьківства у виховання дітей пов'язують зі стратегічним плануванням життя сім'ї, роллю експерта, яка виявляється у справедливій та неупередженій оцінці позитивних і негативних подій.
Тим часом, змінюється і роль матері в сім'ї - на спілкуванні з дітьми позначається «емансіпаціонная маскулінізація »жіночої поведінки, завдяки якій жінка нерідко прагне домінувати і над чоловіком, і над дітьми. Споконвічно значущим внеском материнства у виховання дітей є - догляд за дітьми, турбота про них, своєчасна і повноцінна емоційна підтримка. Вклад матері й батька не визначається кількісної міркою «більше - менше», але залежить від загальної атмосфери в сім'ї, системи відносин дорослих членів сім'ї один до одного і дитини.
Як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники вказують, що правила рольової поведінки та рольових відносин встановлюються в процесі життєдіяльності сім'ї, в тісному взаємозв'язку з міжособистісними відносинами і спілкуванням членів сім'ї.
Наведемо класифікацію основних ролей у сім'ї:
1. Відповідальний за матеріальне забезпечення сім'ї.
2. Господар - господиня.
3. Роль відповідального по догляду за немовлям.
4. Роль вихователя.
5. Роль сексуального партнера.
6. Роль організатора розваг.
7. Організатор сімейної субкультури.
8. Роль відповідального за підтримку родинних зв'язків.
9. Роль «психотерапевта».
Сімейні ролі повинні створювати систему, яка б могла задовольнити психологічні потреби членів сім’ї.
У традиційних та егалітарних сім'ях різні системи розподілу внутрішньо сімейних ролей. Так, традиційна сім'я - це сім'я, де за подружжям відповідно до їх статі закріплені певні ролі - дружина виконує роль матері і господині, чоловік відповідальний за матеріальне забезпечення і сексуальні відносини.
В егалітарної сім'ї фактично всі ролі розподіляються між чоловіком і дружиною переважно порівну.
Найважливішими характеристиками сім'ї є не тільки її функції, але також її структура, аналіз якої дозволяє відповісти на запитання, яким чином реалізуються функції сім'ї: хто здійснює керівництво і хто виконання, як розподілені між членами обов'язки і права. Можна виділити такі сім'ї, де керівництво і організація всіх її функцій зосереджені в руках одного члена сім'ї (авторитарна і деспотична мати). Різною може бути структура сім'ї з точки зору того, як у ній розподілені обов'язки: більшість обов'язків лежать на одному з членів сім'ї або обов'язки розподілені рівномірно.
Порушення структури сім'ї - це такі особливості, які утруднюють або перешкоджають виконанню сім'єю її функцій. У результаті порушуються стосунки в сім'ї, що спричиняє сімейні конфлікти, розпад сім’ї. Внаслідок розлучення подружжя, може порушуватися емоційна функція сім'ї, тобто дитина не отримує емоційної підтримки від батька.
Таким чином, функціонально-рольова структура має істотний вплив на сімейні відносини та успішність шлюбу. На даний час традиційні норми функціонально-рольових відносин поволі поступаються сучасним. Сучасні норми передбачають не єдиний для всіх спосіб встановлення функціонально-рольових стосунків у сім'ї, а диференційований для різних сімей, не жорстке закріплення функцій за кожним членом сім'ї, а гнучкий розподіл обов'язків. Рольові і функціональні відносини в сім'ї встановлюються на основі «набутих» критеріїв, таких як особисті якості, схильності, здібності, досвід, бажання, добровільна згода, ступінь зайнятості у професійній сфері тощо.