 |
|
Фінансово - результативний рахунок
| Дебет | Кредит |
| Початкова остача - збитки Оборот - зменшення: а) списання прибутку; б) відображення збитків Кінцева остача - дебетова (збитки) | Початкова остача - прибутки Оборот - збільшення прибутку або списання збитку Кінцева остача - кредитова (прибутки) |
Усі розглянуті рахунки бухгалтерського обліку при наявності на них сальдо (остачі) відображаються у балансі у відповідних балансових статтях, а тому їх називають балансовими. Поряд з балансовими є такі рахунки, які не включають у баланс, а показують за його підсумком. Такі рахунки називають забалансовими.
Забалансові рахунки призначені для обліку засобів, які не належать даному підприємству, а лише тимчасово перебувають у його користуванні або зберіганні, і тому їх не можна включити у баланс, де показано власні господарські засоби підприємства. Крім матеріальних цінностей, що належать даному підприємству, на забалансових рахунках облічують дані, наведені у бланках суворої звітності, списані на збитки заборгованість неплатоспроможних дебіторів та ін. Характерною особливістю забалансових рахунків є те, що облік на них ведеться без застосування способу подвійного запису. Це означає, що операції позначаються одинарним записом тільки за дебетом або тільки за кредитом відповідного рахунку. При надходженні засобів забалансовий рахунок дебетується без кредитування іншого рахунку й кредитується при вибутті цих засобів без дебетування іншого рахунку. До забалансових належать такі рахунки: «Орендовані основні засоби», «Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання», “Устаткування, прийняте для монтажу”, «Бланки суворої звітності» та ін.
План рахунків бухгалтерського обліку
Для забезпечення єдності, порівнянності й узагальнення облікових даних необхідно, щоб однорідні господарські операції відображались на рахунках тотожно усіма виробничими об’єднаннями та підприємствами. Це досягається за допомогою єдиної системи рахунків бухгалтерського обліку і єдиних вимог щодо здійснення обліку на них. Для цього розроблено спеціальний перелік рахунків, який називається планом. Рахунки в ньому розміщені в певному порядку на науковій основі, яка базується на їх економічній класифікації.
План рахунків - це групування рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом, призначенням та структурою в систематизованому переліку, що застосовуються в підприємствах та господарських товариствах.
З 1 січня 1986р. Міністерством фінансів за погодженням з Державним комітетом статистики введено єдиний План рахунків бухгалтерського обліку виробничої господарської діяльності об’єднань, підприємств і організацій. У плані рахунків перелічено усі синтетичні рахунки (рахунки першого порядку), які можна застосовувати на підприємствах відповідної галузі народного господарства.
Крім синтетичних рахунків, у плані передбачені також субрахунки (рахунки другого порядку), які мають важливе значення для організації поточного обліку. Кожному синтетичному рахунку у плані рахунків присвоюється шифр (код) - цифрове значення, яке визначає його приналежність до відповідної групи. Шифри (коди) використовують при складанні бухгалтерських проводок і у записах і облікові регістри. Це значно скорочує і прискорює облікові роботи, а також полегшує їх автоматизовану обробку при використанні ПЕОМ.
У Плані рахунків, яким користуються нині (див. додаток 1), прийнято серійно-порядкову нумерацію рахунків. За кожним розділом закріплено відповідну серію порядкових номерів з урахуванням деякої кількості запасних номерів. Шифри (коди) усіх синтетичних рахунків у рахунковому плані, що, складаються з двох знаків, оскільки всіх рахунків не більш ніж 99. Субрахунки мають порядкові номери від одиниці до дев’яти у межах того синтетичного рахунку, до якого вони ведуться. Наприклад, рахунок 01 “Основні засоби” представлений чотирма субрахунками:
01-1 Будинки, споруди.
01-2 Автотранспорт, меблі, прилади.
01-3 Приватизований житловий фонд.
01-4 Інші.
Крім цього, підприємства мають право відкривати субрахунки для обліку основних засобів, які взяті в оренду, зокрема цілісних майнових комплексів або фінансового лізінгу, а також для обліку невиробничих основних засобів.
Усі синтетичні рахунки згруповані на основі їх економічної однорідності у дев’ять розділів, зокрема такі:
· розділ І - Основні засоби (фонди) - включає рахунки, призначені для обліку основних засобів і нематеріальних активів, їх зношення і витрат на ремонт;
· розділ ІІ - Виробничі запаси - містить рахунки, на яких ведуть облік матеріалів, палива, будівельних матеріалів і обладнання до установки, запасних частин, малоцінних і швидкозношуваних предметів, які належать даному підприємству, а також операції, пов’язані із заготовкою та переоцінкою;
· рахунки, які призначені для відображення витрат основного й допоміжного виробництва, а також витрат, пов’язаних із соціально-побутовим обслуговуванням працівників, об’єднує розділ ІІІ - Витрати на виробництво;
· розділ IV -Готова продукція, товари і реалізація - включає рахунки для обліку надходження, відвантаження і реалізації готової продукції й товару, витрат щодо їх реалізації та виручки від реалізації виконаних робіт і послуг;
· для відображення операцій щодо належності підприємству готових коштів, які знаходяться у касі, на розрахункових поточних рахунках, операцій за грошовими документами використовують рахунки, включені у розділ V - Грошові кошти;
· розділ VI - Розрахунки, відображені рахунки, які призначені для обліку всіх видів розрахунків з товариствами, підприємствами, організаціями, установами й фізичними особами;
· розділ VII - Фінансові результати і використання прибутку - містить розрахунки, на яких обліковують прибутки і збитки, доходи майбутніх періодів, використання коштів за рахунок прибутку;
· рахунки, які призначені для відображення операцій за статутним, амортизаційним фондами, фондами економічного стимулювання й спеціального призначення, а також за резервами, відображені у розділі VIII -Фонди і резерви;
· Розділ ІХ - Кредити банків і фінансування - об’єднує рахунки, призначені для відображення в обліку операцій за розрахунками й збитками, отриманими позиками, кредитами, а також за рухом коштів фінансування на відповідні цілі.
Крім цих розділів, окремою групою після 9 розділів виділенозабалансові рахунки, характеристика яких дана вище.
У разі необхідності до Плану рахунків можна вводити додаткові синтетичні рахунки, використовуючи при цьому вільні номери рахунків. Так, починаючи з 1991 р. були запроваджені нові рахунки: 04 - “Нематеріальні активи”; 36- “Виконані етапи по незакінченим роботах”; 52 - “Валютний рахунок”; 58-”Фінансові вкладення”, 59- “Векселі отримані”,66 - “Векселі видані”, 75- “Розрахунки з учасниками” та ін., а у 1997 році в зв’язку з введенням нової редакції Закону України Про оподаткування прибутку підприємств” та Закону “Про податок на додану вартість” введені нові рахунки 18- “Валові витрати”, 48- “Валові доходи” та 67- “Податкові розрахунки”, а також внесено суттєві зміни до переліку субрахунків рахунків 01 “Основні засоби” та рахунку 02- “Знос (амортизація) майна.
До Плану рахунків додано спеціальну інструкцію для застосування рахунків бухгалтерського обліку, в якій міститься характеристика кожного рахунку та їх типова кореспонденція, що визначає порядок відображення господарських операцій на відповідних рахунках. Вона дозволяє встановлювати єдині підходи до застосування Плану рахунків і відображення однакових фактів господарського життя на рахунках бухгалтерського обліку.
Єдиний План рахунків відіграє значну роль в організації й постановці бухгалтерського обліку. Він забезпечує правильність і єдність використання всієї системи рахунків для відображення господарської діяльності підприємств відповідно до їх галузевих особливостей і сприяє дійовому контролю за виконанням господарських планів. Застосування плану рахунків забезпечує єдину методологію бухгалтерського обліку й складання зведеної звітності у масштабі окремих галузей і всього народного господарства.
Крім цього Плану рахунків бухгалтерського обліку для банківської системи, починаючи з 1 січня 1998 року, Національним банком затверджений новий План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, який відповідає вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, зокрема, у ньому передбачено 10 класів рахунків: 1.Казначейські та міжбанківські операції; 2.Операції з клієнтами; 3.Операції з цінними паперами та інші активи і зобов’язання; 4.Довгострокові вкладення, основні засоби та нематеріальні активи; 5.Капітал банку; 6.Доходи; 7.Витрати; 8.Управлінський облік; 9. Позабалансові рахунки. Характерне для цього Плану рахунків є те, що на відміну від вище розглянутого Плану рахунків для галузей економіки України, в ньому для забалансового обліку застосовується принцип подвійного запису. Установи і організації, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, використовують свій бюджетний план рахунків . Тому одним з важливіших завдань удосконалення бухгалтерського обліку є створення єдиного уніфікованого плану рахунків бухгалтерського обліку для всіх сфер і видів діяльності, виходячи з особливостей розвитку ринкової економіки і відповідно до вимог прийнятої у міжнародній практиці системи обліку і статистики.
Міжнародні системи Планів рахунків бухгалтерського обліку
Міжнародні системи Планів рахунків бухгалтерського обліку - це таке їх групування, що дає змогу обліковувати та контролювати господарську діяльність як в рамках окремих підприємств, країн, так і на міжнародному рівні.
Питанням створення та впровадження Планів рахунків бухгалтерського обліку в світі приділяється дуже багато уваги. Це пояснюється необхідністю забезпечення достовірності облікових даних, підвищення їх управлінських функцій, впровадження на їх підставі діючих систем оподаткування.
Тепер створено три міжнаціональні Плани рахунків:
* Європейського Союзу;
* Організації Африканської єдності;
* Латиноамериканських країн.
Найбільш значного поширення набув План рахунків Організації Африканської єдності, розроблений у 1969 році та поширений в більшості країн Африки як національного Плану рахунків.
Слід виділити такі принципи побудови Планів рахунків бухгалтерського обліку:
1. Міжнародні вимоги до бухгалтерського обліку: точне відображення майнового та фінансового становища підприємств; оцінка засобів та джерел; обережність в обліковій політиці; наявність облікових періодів, постійності методів, що використовуються; повнота охоплення об’єктів обліку та його аналітичність.
2. Чітке виділення в Плані рахунків 4-х категорій рахунків:
· балансові рахунки (активні, пасивні, активно-пасивні). Як правило сюди входять 5 класів рахунків, що дають змогу скласти бухгалтерський баланс;
· рахунки для визначення результатів діяльності підприємства за експлуатаційною, фінансовою та непередбаченою діяльністю;
· рахунки управлінської, (маржинальної та аналітичної бухгалтерії), що використовуються для прийняття тактичних та стратегічних рішень, визначення та аналізу собівартості продукції та результатів центрів відповідальності;
· рахунки, за допомогою яких поєднується дані фінансової та управлінської бухгалтерій.
Використання цього принципу в світовій практиці дає змогу організувати
фінансове управління підприємством за даними фінансової бухгалтерії, а також тактичне і стратегічне управління за даними управлінської бухгалтерії.
3. Визначення фінансових результатів роботи підприємства трьома різними способами за чотирма категоріями рахунків:
· балансовим;
· витрати-випуск ;
· управлінським методом, що пов’язує фінансову та управлінські бухгалтерії.
4. У більшості регіональних та національних Планів рахунків виділяються
основні рахунки, субрахунки першого та другого порядків та аналітичні рахунки першого та другого порядків (табл.20 ). Отже здійснюється кодування на підставі десяткової системи кодування планів рахунків.
Таке кодування дає можливість виділити: балансові рахунки (1-5 класи);
рахунки витрати-випуск (класи 6-7); рахунки управлінської бухгалтерії (клас 9) та резерв для внутрішніх потреб підприємства (клас 10).
Табл. 20 Кодування основних рахунків і субрахунків
| Основні | Субрахунки | Аналітичні рахунки | |||
| Клас | рахунки | першого порядку | другого порядку | першого порядку | другого порядку |
| 10-19 | 100-199 | 1000-1999 | 10000-19999 | 100000-199999 | |
| 20-29 | 200-299 | 2000-2999 | 20000-29999 | 200000-299999 | |
| та інші |
Дальше розглянемо особливості побудови названих вище трьох видів Планів рахунків (Європейського Союзу, Організації Африканської єдності і Латиноамериканських країн).
Національні Плани рахунків бухгалтерського обліку Європейського Союзу визначають облік насамперед як функцію управління та інформаційне джерело прийнятих рішень. Вони грунтуються на міжнародних та національних стандартах, а також юридичних законах:
Вони розроблені у відповідності до Директиви ЄЕС від 25 червня 1978 року, яка встановлює єдині норми і вимоги для країн співдружності стосовно кожної статті балансу та звіту про прибутки та збитки.
У них враховуються вимоги торговельного кодексу, який визначає перелік обов’язкових звітних реєстрів, що використовуються господарськими одиницями.
Вони виходять із податкових кодексів, що регламентують норми та методи проведення інвентаризації, створення резервів і визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню.
Вони відповідають законодавству, яке передбачає організацію обліку та контролю в залежності від форм власності, видів підприємств та їх розмірів.
Побудову Плану рахунків бухгалтерського обліку Європейського Союзу наведемо на прикладі національного Плану рахунків Франції (табл. 21).
Табл. 21 Національний план рахунків бухгалтерського обліку Франції
( введено в дію з 1 січня 1982 року)
| Клас | Номер рахунку | Назви рахунків | ||
| Рахунки капіталів | ||||
| Капітал | ||||
| Результат минулого року | ||||
| Результат звітного року | ||||
| Субсидії для капітальних вкладень | ||||
| Регламентовані оцінки резервів | ||||
| Оцінні резерви майбутніх витрат та ризиків | ||||
| Довгострокові та середньострокові позики та прирівнена до них кредиторська заборгованість | ||||
| Розрахунки з учасниками (кредиторська заборгованість) | ||||
| Внутрішньофірменні розрахунки | ||||
| Рахунки матеріальних та нематеріальних основних засобів та фінансових вкладень | ||||
| Нематеріальні основні засоби | ||||
| Продовження табл. 21 | ||||
| Матеріальні основні засоби | ||||
| Матеріальні засоби, здані на концесію | ||||
| Незавершені капітальні вкладення | ||||
| Фінансові вкладення | ||||
| Інші капітальні вкладення | ||||
| Спрацювання основних засобів | ||||
| Оцінні резерви за основними засобами | ||||
| Рахунки запасів та незавершеного виробництва | ||||
| Сировина та матеріали | ||||
| Інші матеріальні запаси | ||||
| Продукція в незавершеному виробництві | ||||
| Послуги в незавершеному виробництві | ||||
| Готова продукція | ||||
| Товари | ||||
| Матеріали | ||||
| Оцінні резерви щодо здійснення запасів і незавершеного виробництва | ||||
| Рахунки розрахунків | ||||
| Постачальники та пов’язані з ними розрахунки | ||||
| Покупці та пов’язані з ними розрахунки | ||||
| Персонал | ||||
| Соціальні організації | ||||
| Держава | ||||
| Дочірні підприємства | ||||
| Різні дебітори і кредитори | ||||
| Перехідні рахунки | ||||
| Регулюючі рахунки | ||||
| Оцінні резерви щодо знецінення рахунків розрахунків | ||||
| Фінансові рахунки | ||||
| Акції, облігації та бони | ||||
| Банки та інші фінансові органи | ||||
| Каса | ||||
| Аванси та акредитиви | ||||
| Внутрішні операції | ||||
| Оцінні резерви щодо обезцінення фінансових рахунків | ||||
| Рахунки витрат за елементами | ||||
| Покупки | ||||
| Послуги зі сторони | ||||
| Інші послуги зі сторони | ||||
| Податки, такси та інші прирівнені до них платежі | ||||
| Витрати на утримання персоналу | ||||
| Інші експлуатаційні витрати | ||||
| Фінансові витрати | ||||
| Непередбачені витрати | ||||
| Витрати за амортизаційними відрахуваннями та оцінними резервами | ||||
| Податок з прибутків та участь працівників в них | ||||
| Рахунки доходів за видами | ||||
| Реалізація продукції. Виробництво в запасах (зміни залишків готових виробів та незавершеного виробництва) | ||||
| Виробництво для власних потреб | ||||
| Часткові доходи за довгостроковими контрактами | ||||
| Продовження табл.21 | ||||
| Експлуатаційні дотації | ||||
| Інші експуатаційні доходи | ||||
| Фінансова виручка | ||||
| Непередбачені доходи | ||||
| Невикористані оцінні резерви | ||||
| Спеціальні збалансовані рахунки | ||||
| Рахунки аналітичної експлуатації | ||||
| Відображаючі рахунки | ||||
| Рахунки попереднього перегрупування витрат та виручки від реалізації | ||||
| Рахунки центрів відповідальності | ||||
| Рахунки собівартості готової продукції | ||||
| Рахунки залишків | ||||
| Рахунки собівартості реалізованої продукції | ||||
| Рахунки відхилень від стандартних витрат | ||||
| Різниці в процесі бухгалтерської обробки | ||||
| Результати аналітичної експлуатаційної бухгалтерії | ||||
| Рахунок внутрішніх зв’язків | ||||
Метою створення Плану рахунків Організації Африканської єдності(ОАЄ)було:
· розробка системи рахунків, яка б задовольнила всіх користувачів обліковою інформацією;
· нормалізація фінансової бухгалтерії;
· пристосування бухгалтерських методів до сучасних засобів інформації.
Характерною особливістю Плану рахунків ОАЄ є чітке виділення
дев’яти класів рахунків в двох розділах (табл. 22).
Табл. 22 План рахунків бухгалтерського обліку Організації Африканської
Єдності
| Клас | Номер рахунку | Назви рахунків | ||
| 1-й розділ “Рахунки фінансової бухгалтерії” | ||||
| Рахунки капіталів | ||||
| Капітал | ||||
| Резерви | ||||
| Результат минулих періодів | ||||
| Субсидії для капітальних вкладень | ||||
| Довгострокові та середньострокові позики | ||||
| Інші кредиторські позики та кредиторська заборгованість | ||||
| Внутрішньофірменні розрахунки | ||||
| Оцінні резерви для ризику та втрат | ||||
| Продовження табл.22 | ||||
| Рахунки основних засобів | ||||
| Нематеріальні активи та основні засоби | ||||
| Інші матеріальні основні засоби | ||||
| Матеріальні основні засоби в незавершеному виробництві | ||||
| Аванси за основними засобами | ||||
| Довгострокові та середньострокові дебіторські заборгованості | ||||
| Цінні папери ( окрім короткострокових) | ||||
| Амортизація та оцінні резерви | ||||
| Рахунки запасів | ||||
| Товари | ||||
| Сировина та матеріали | ||||
| Відходи та брак | ||||
| Тара та тарні матеріали | ||||
| Напівфабрикати | ||||
| Готова продукція | ||||
| Незавершене (основне) виробництво | ||||
| Незавершені роботи | ||||
| Товари в дорозі | ||||
| Оцінні резерви | ||||
| Рахунки розрахунків та регулятиви | ||||
| Постачальники | ||||
| Покупці | ||||
| Персонал | ||||
| Державні та міжнародні організації | ||||
| Члени асоціації | ||||
| Дочірні підприємства | ||||
| Дебітори і кредитори | ||||
| Пасивні регулятиви | ||||
| Активні регулятиви | ||||
| Оцінні резерви | ||||
| Фінансові рахунки | ||||
| Короткострокові позики | ||||
| Короткострокова кредиторська заборгованість | ||||
| Короткострокові цінні папери | ||||
| Векселя до оплати | ||||
| Векселя до отримання | ||||
| Чеки до отримання | ||||
| Рахунки в банках та на пошті | ||||
| Каса | ||||
| Аванси та кредитори | ||||
| Оцінні резерви | ||||
| 2-й розділ “Рахунки управлінської бухгалтерії” | ||||
| Рахунки витрат за елементами | ||||
| Запаси продані | ||||
| Сировина та матеріали спожиті | ||||
| Транспортні послуги | ||||
| Інші послуги на сторону | ||||
| Інші витрати | ||||
| Витрати на утримання персоналу | ||||
| Податки і такси | ||||
| Продовження таблиці 22 | ||||
| Відсотки сплачені | ||||
| Амортизаційні відрахування та витрати за оцінними резервами | ||||
| Рахунки доходів за видами | ||||
| Продаж товарів | ||||
| Продаж продукції | ||||
| Виробництво з запасами | ||||
| Виробництво для власних потреб | ||||
| Різні доходи і прибутки | ||||
| Дотації за експлуатацією | ||||
| Відсотки та дивіденди отримані | ||||
| Невикористані оцінні резерви | ||||
| Ефективність управління | ||||
| Визначення валової маржі | ||||
| Визначення додаткової вартості | ||||
| Визначення експлуатаційних та позаексплуатаційних результатів | ||||
| Визначення результатів реалізації елементів активу | ||||
| Визначення чистого результату без врахування податків | ||||
| Визначення чистих результатів діяльності | ||||
| Рахунки результатів | ||||
| Визначення чистого результату звітного періоду для розподілу | ||||
| Використання прибутків попередніх періодів | ||||
| Чистий результат малих періодів у момент розподілу | ||||
| Рахунки аналітичної експлуатації | ||||
| Відображаючі рахунки | ||||
| Рахунки перерозподілу витрат | ||||
| Рахунки секцій | ||||
| Собівартість продукції | ||||
| Рахунки залишків | ||||
| Рахунки собівартості реалізації продукції | ||||
| Рахунки відхилень від стандартних витрат | ||||
| Бухгалтерські різниці | ||||
| Результати аналітичної бухгалтерії | ||||
Взаємозв’язок між рахунками витрати - випуск - результат (класи 6,7,8) та рахунками аналітичної управлінської бухгалтерії (клас 9) здійснюється на основі використання рахунку 90 “Відображаючі рахунки”.
Цей план рахунків передбачає два шляхи визначення чистого результату роботи.
Перший за даними управлінської бухгалтерії: підсумок рахунків класу 7 “Рахунки доходів за видами мінус підсумок рахунків класу 6 “Рахунків витрат за елементами” плюс (мінус) результат реалізації основних засобів (рахунок 84) та мінус підсумок рахунку 86.
В другому способі результат визначається за даними рахунків фінансової бухгалтерії балансовим методом зіставлення дебетових та кредитових залишків вз рахунками, а саме: сума дебетових залишків рахунків 1-5 класів (+) та сума кредитових залишків за рахунками 1-5 класів (-) дорівнює чистому прибутку (+) або чистому збитку (-).
З метою контролю достовірності визначення прибутку чи збитків за даними управлінської бухгалтерії та даних балансового обліку довідково вводиться рахунок 087 “Рахунки результатів”, який в плані розміщують в довідковому розділі та його результат, що визначений за даними рахунків 1-5 класів і дорівнює результату рахунку 87 “Визначення чистого результату періоду до перерозподілу”.
Підсумовуючи розгляд структури Плану рахунків ОАЄ, можна зробити висновок, що цей план рахунків в цілому схожий на План рахунків ЄЕС.
Характерною ознакою англосаксонської облікової системиє відсутність загальноприйнятих національних Планів рахунків (Англія, Канада, США).
Це пояснюється незначним рівнем нормалізації бухгалтерського обліку державою. Однак, для неї характерні такі принципи роботи:
* наявність двох самостійних бухгалтерій: фінансової та управлінської. При цьому, фінансова бухгалтерія дає загальну характеристику майна підприємства і всієї економічної діяльності фірми. Вона включає аналітичний облік розрахунків з постачальниками, покупцями, іншими юридичними та фізичними особами, а також аналітичний облік фінансових операцій. За даними фінансового обліку виявляють прибуток чи збиток і складають звітність. Управлінський облік призначений для задоволення інформаційних потреб управління. Він вирішу. Такі завдання, як визначення очікуваного доходу від тієї чи іншої господарської операції або заходу, складання цілого ряду прогнозів, а саме: про рентабельність випуску нових видів продукції на підставі вивчення ринків збуту, про фінансове становище фірми на перспективу, фінансову оцінку альтернативних варіантів розвитку підприємства. В його основу покладено широке застосування фінансової математики; управлінська бухгалтерія є необов’язковою, як правило, вона застосовується тільки на великих підприємствах;
* План рахунків будується на основі методу “витрати-випуск”;
* постійна спрямованість бухгалтерського обліку на оперативне визначення фінансових результатів;
* значна інтеграція планування та обліку на рівні фінансової та управлінської бухгалтерій;
* визначення фінансових результатів здійснюється на основі групування витрат за елементами і з чітким відокремленням додаткової вартості.
Виходячи зазначеного, кожна фірма, враховуючи внутрішні потреби, розробляє власний план рахунків бухгалтерського обліку. Для прикладу розглянемо План рахунків однієї американської фірми (табл.23).
Табл. 23 План рахунків бухгалтерського обліку фірми “West”
| Рахунки засобів підприємства | Рахунки джерел формування засобів підприємства | ||
| Номер рахунку | Назва рахунку | Номер рахунку | Назва рахунку |
| Каса | Векселі видані | ||
| Рахунки до отримання | Рахунки до оплати | ||
| Векселі до отримання | Отримані аванси | ||
| Винагороди до отримання | Заборгованість за | ||
| Матеріали | Видані зобов’язання | ||
| Малоцінні швидкозношувані інструменти | Капітал | ||
| Авансом оплачена оренда | Вилучення капіталу | ||
| Авансом оплачена | Прибуток | ||
| Земля | Доходи | ||
| Будівля | Видатки на заробітну плату | ||
| Нарахований знос за будівлями | Видатки на комунальні послуги в будівлях | ||
| Обладнання виробниче | Поштові, телефонні та телеграфні видатки | ||
| Нарахований знос за обладнанням | Видатки на оренду | ||
| Обладнання невиробниче | Видатки за страхуванням | ||
| Нарахований знос за невиробничим обладнанням | Видатки на матеріали | ||
| Видатки на канцелярські потреби | |||
| Видатки на амортизацію будівель | |||
| Видатки на амортизацію виробничого обладнання | |||
| Видатки на амортизацію невиробничого обладнання |
При ручному способі ведення бухгалтерського обліку на кожний рахунок відкривають окрему сторінку чи картку, які об’єднують в Головну книгу.
Розділ 7 ДОКУМЕНТИ