Здавалка
Главная | Обратная связь

Основні види навчальних занять з теоретичної підготовки та їх характеристика



До основних видів навчальних занять у вищих закладах юри­дичної освіти відносяться:

♦ лекція;

♦ практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

♦ консультація.

Інші види навчальних занять визначаються у порядку, встанов­леному вищим закладом юридичної освіти.

Лекція- основна форма проведення навчальних занять у вищих закладах юридичної освіти. Вона є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кіль­кох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визна­чається робочою навчальною програмою.

Лекції проводяться лекторами - професорами і доцентами (викладачами), а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.

Лектор, якому доручено читати курс лекцій, до початку відповідного семестру повинен подати на кафедру (предметну або циклову комісію) складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для прове­дення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.

Лектор зобов'язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

Практичне заняття- форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоре­тичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичне заняття прово­диться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем практичних занять визначається робочою на­вчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття грунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті.

Практичне заняття включає проведення попереднього конт­ролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням, розв'язування контроль­них завдань, їх перевірку, оцінювання.

Семінарське заняття- форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індиві­дуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття про­водяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визна­чається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготов­лені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.

Індивідуальне навчальне заняттяпроводиться з окреми­ми студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану сту­дента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випад­ках - повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього або кваліфікаційного рівня.

Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуаль­ним навчальним планом студента.

Консультація- форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх прак­тичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індиві­дуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисцип­ліни.

 

 

28. Види самостійної роботи студента

 

Індивідуальні завданняз окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом само­стійно при консультуванні викладачем.

Курсові проекти(роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкрет­ного фахового завдання. Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Порядок затвердження тематики курсових проектів (робіт) і їх виконання визначається вищим навчальним закладом.

Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами.

Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комі­сією у складі двох-трьох викладачів кафедри (предметної або циклової комісії) за участю керівника курсового проекту (роботи).

Дипломні(кваліфікаційні) проекти (роботи) виконуються на завершальному етапі навчання студентів у вищому навчаль­ному закладі і передбачають систематизацію, закріплення, розши­рення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та засто­сування їх при вирішенні конкретних наукових, професійних й інших завдань, а також розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов'язаних з темою проекту (роботи).

Студенту надається право обрати тему дипломного проекту (роботи), визначену випускаючими кафедрами (предметними або цикловими комісіями), або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки. Керівниками дипломних проектів (робіт) призначаються професори і доценти (викладачі) вищого навчаль­ного закладу, висококваліфіковані спеціалісти виробництва.

Самостійна робота студентає основним засобом оволо­діння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше І /3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисциплі­ною визначається навчальною програмою дисципліни, методич­ними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Самостій­на робота студента забезпечується системою навчально-методич­них засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної робо­ти студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліо­теці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах, ком­п'ютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах.

Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.