ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА 6 страница

і"і. швий захисник справедливості. За будь-яких обставин він не
... ні і ні і захищати порушення права. Головне зобов'язання і етич
ніш обов 'язок адвоката — захист особи, а не допущеного нею без-
'■іі. чшя. Адвокат як захисник не має права визнати в суді винність
того в тому випадку, якщо він особисто одержав від нього

...... пізнання. Він не має права використовувати свої повноваження

п і шкоду особі, на користь якої прийняв доручення, або відмовити-і прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого,

ні п УДПОГО.

\і>ішкатом може бути громадянин України, який: має вищу юридичну освіту; мас: стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не

.... не двох років;

склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право і німі і ися адвокатською діяльністю і має реєстраційне свідоцтво; прийняв присягу адвоката України. А токати письмово повідомляють у місцеві органи влади про Втримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльніс-

• Дня ведення справи в суді адвокат повинен мати повноваження, рджені ордером відповідної юридичної консультації. Адвокат,

Розділ III

що займається адвокатською діяльністю індивідуально, набуває повноважень після подання в суд доручення, виданого довірителем, а також свідоцтва про право займатися адвокатською діяльній тю.

Згідно із Законом України «Про адвокатуру» адвокат не має прана прийняти доручення про надання юридичної допомоги у випадках:

1) якщо в даній справі він надає чи раніше надавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, котра звернулася з проханням вести її справу;

2) якщо він брав участь в даній справі як слідчий, дізнавач, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, фахівець, представник потерпілого, цивільний позивач (відповідач), свідок, перекладач, понятий;

3) якщо в розслідуванні або в розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат знаходиться в родинних відносинах.

Будь-яке втручання в діяльність адвоката заборонено законом. Не може бути внесено подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також винесено окреме визначення щодо правової позиції адвоката в справі. Діяльність адвоката може бути припинена рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Виключається робота адвоката за сумісництвом у суді, прокура
турі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ і служби без
пеки, державному управлінні. \

Адвокатом не може бути особа, що має судимість.

Адвокат може мати помічника або декілька помічників із числа осіб, котрі мають вищу освіту. Умови роботи визначаються контрактом між адвокатом (адвокатським об'єднанням) і помічником адвоката з дотриманням законодавства про працю. Помічник адвоката може виконувати доручення в справах, що знаходяться у провадженні адвоката, окрім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього.

Іноземні адвокати і адвокатські компанії можуть представляти в суді чи в іншому органі України інтереси іноземних інвесторів.

. § 4. Нотаріус

Нотаріус (від лат. поїагіиз — писар, секретар) — посадова особа, що на професійній основі здійснює нотаріальні дії в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні

.//<>// професії «юрист»__________________________ 77

11) ч 11 зай мається приватною нотаріальною практикою (при-

...... юіаріус).

ні- призначення нотаріуса — складання і оформлення но-І і іміих актів та інших документів, передбачених законодавст-I м іім громадяни або організації хочуть надати достовірний

..... р На відміну від багатьох інших юристів нотаріус спеціалі-

........ > у сфері певних галузей права—цивільного права і про-

..... х частини, яка торкається, перш за все, формальної сторо-

Юри;.... них актів, здійснення особами прав і обов'язків. При

ім\ нотаріус зобов'язаний здійснювати лише санкціоновані дер-рОЮ нотаріальні дії у визначеному законом процесуальному поїм і к і гриманням загальних норм права (наприклад засвідчува-

..... юри обміну, дарування, довіреності таін.).

щОіноваження нотаріуса: 1) складання проектів угод і заяв; ІИГОТовлення копій документів і виписок з них; 3) роз'яснення ні.ми. провадження нотаріальних дій; 4) консультування з питань ЦОЮго характеру. Частина з цих дій зближує роботу нотаріуса цім.ппо адвоката, але діяльність кожного з них має свою специ-I (.і ознакою законної сили нотаріальних дій робота нотаріуса

■ І ■ і судді, проте на відміну від суду юрисдикція нотаріуса

■ ні. речною: вона не підлягає ні касації, ні апеляції.
Здійснення нотаріальних дій не є підприємницькою діяльністю

ми на меті одержання прибутку. Нотаріус, з одного боку, особа їм. 'і професії, а з іншою, він, як і адвокат, діє від імені держави, і|шпішою особою⁴.

і тішення нотаріальних дій в Україні покладається як на дерні ті \ нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних кон-І'іп так і на приватних нотаріусів, які займаються приватною іі|и.ііі,ною діяльністю. Державні нотаріальні контори відкрива-I ч і ліквідуються Міністерством юстиції України. Воно ж визна-

м її.кість приватних нотаріусів у межах нотаріальних округів.

Тонус дні моделі нотаріату: 1) латинського типу (Бельгія, Іспанія, Нідерланди, і-ч'іііи.і, Україна, Франція, Швейцарія, Японія та ін.) — нотаріус є посадовою

.... ■ що наділена державною владою, здійснює діяльність публічно, офіційно.

ні мін не знаходиться на державній службі, діє вільно, за власним розсудом, але

ікону; 2) англо-американського типу (Англія, СІЛА, колишні колонії

ні...і,Іспанії) — нотаріус надає послуги головним чином через представництво

І..... і V суді, а також шляхом посвідчення документів і підписів; серед доказів

і.н іп ревагу не письмовим документам, а свідченням свідків.

Розділ III

Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, ма« ють однакову юридичну силу.

Нотаріуси України посідають відповідні посади в результаті призначення управліннями юстиції Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій

Нотаріусом може бути громадянин України, який:

— має вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут);

— пройшов стажування протягом шести місяців у державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою;

— склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю (видається Міністерством юстиції України на основі рішення кваліфікаційної комісії нотаріату) і реєстраційне свідоцтво;

— прийняв присягу.

Стажистом нотаріуса може бути громадянин України, який має:

— вищу юридичну освіту;.

— відповідні ділові і моральні якості.

Стажист нотаріуса виконує додаткову і технічнуррботу, окрім тієї, виконання якої входить у виняткову компетенцію нотаріуса. Він має право давати консультації, готувати проекти нотаріальних документів, вести реєстри, посилати запити і виконувати інші підготовчі роботи. За дорученням нотаріуса він може виїжджати в будь-який населений пункт округу, де працює нотаріус⁵, і готувати документи для здійснення нотаріальної дії. Підписувати ці документи повинен тільки нотаріус. Стажист нотаріуса працює під керівництвом нотаріуса, тобто він не має права підписувати за нотаріуса нотаріальні документи і ставити його печатку.

Нотаріус та його стажист не можуть бути в штаті інших державних, приватних і громадських підприємств і організацій, займатися підприємницькою діяльністю, виконувати іншу оплачувану роботу, окрім викладацької і наукової, у вільний від роботи час. Для виконання побічної оплачуваної роботи нотаріус повинен отримати дозвіл від управління юстиції.

⁵ Нотаріальний округ (територія діяльності) приватного нотаріуса вказуі п.с н в реєстраційному посвідченні.

к)и професії «юрист»_________________________ 79

і Ішлріусу та його стажисту заборонено бути посередниками

їм.ніш позики і складанні угод щодо земельних ділянок. Нота-

ш повинен пропонувати свої послуги як посередник при скла-

і уі і іди між своїми клієнтами або радити свої варіанти одній зі

н Піп не може включати в свої нотаріальні акти ніяких умов,

і іти. па меті задоволення його власних інтересів.

і її.іаріусом та його стажистом не може бути особа, яка мала су-

11. І Іогаріуси можуть об'єднуватися у регіональні, загальнодер-і і м 111 міжнародні спілки та асоціації.

§ 5. Юрисконсульт

И >|>псісонсульт (від лат. ^гіз-сопзиіґиз — правознавець) —

іі|іі.... шик правової служби державного органу, комерційної і неко-

• і'ііпіпої організації, що забезпечує правовими послугами їх по-іпІилежно від обсягу, характеру і складнощів правової роботи

|....... її■ рствах, підприємствах створюються юридичні управління

і........ сектор, бюро, група і т. п.) або вводиться посада юрискон-

н її відповідної категорії (юридична служба).

I >. повне призначення юрисконсульта полягає в забезпеченні

ічіми послугами потреб міністерства, іншого центрального

Іірі ту виконавчої влади, державного підприємства, установи, ко-

II і мийної або некомерційної організації. Робота юрисконсульта

щ.і бути спрямована на правильне застосування, неухильне

ІОіримання актів законодавства, інших нормативних документів

ерством, підприємством, а також їх керівниками під час вико-

п ти і покладених на них завдань і функціональних обов'язків.

і її повні посади юридичної служби міністерства (підприємст-

керівник, його заступник, головний юрисконсульт.

II її посаду керівника юридичної служби міністерства (підпри-
| <<• пша), його заступника, головного юрисконсульта признача-

. ч громадяни України: і вищою юридичною освітою; с і ажем роботи за фахом не менше трьох років; і мі ажем необхідних знань і навичок у справі правового забез-і • їм державних або комерційних організацій та наданні інших юпомоги.

Розділ II

/// види професії «юрист»

Керівник юридичної служби міністерства призначається на поса ду за погодженням з міністром юстиції.

На посаду провідного юрисконсульта і відповідних катего рій юрисконсультів, що входять до складу юридичної служби, призначаються громадяни України, які:

— мають вищу юридичну освіту;

— навчаються на останніх курсах вищих юридичних навчальних закладів⁶.

У своїй діяльності юрисконсульт стикається з широким колом питань — цивільне і трудове право, господарський (арбітражний) і цивільний процес, фінансове право, земельне право та ін. На підприємстві юрисконсульт забезпечує правильне виконання законодавчих актів, інших нормативних актів і документів, представляє керівництву пропозиції з вирішення правових питань виробничої, економічної і соціальної діяльності підприємства. У міністерствах і органах місцевого самоврядування юрисконсульт використовує, як правило, адміністративне право, бере участь у забезпеченні реалізації державної правової політики у відповідній галузі, захищає законні інтереси міністерства і органу самоврядування. Крім того, в процесі роботи юрисконсульт повинен спиратися на знання основ економіки, організації праці, виробництва і управління, правил і норм охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежного захисту.

Юрист на підприємстві і в будь-якій господарській структурі -це представник закону і держави. Він служить закону, забезпечує виконання державних розпоряджень, правовими засобами захищас інтереси підприємства і членів трудового колективу. За допомогою правових засобів і юридичної служби держава може управляти процесом єдності і узгодження державних і корпоративних інтересів, здійснювати захист національних, суспільних і особистих інтересів у всіх сферах діяльності.

⁶ Особи, які навчаються у вищих юридичних закладах або не мають досш;і\ роботи, після прийняття їх на роботу до юридичної служби міністерства (підири ємства) повинні пройти стажування в управлінні юстиції в області, мм. Києві їм Севастополі. Див.: Загальне положення про юридичну службу міністерств іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації (затверджено постановою Кабінету Міністрів Укриши від 27.08.1995 р.).

§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану

Мрщпвник органів реєстрації (запису) актів громадянсько-і пну (загс) — посадова особа, що здійснює у встановленому ним порядку реєстрацію актів громадянського стану, тобто ос-

м. .ні її і ч модні В ЖИТТІ ЛЮДИНИ.

Основне призначення працівника органів реєстрації (запису) Ін громадянського стану (загс) — засвідчувати від імені дерії факти народження, смерті, одруження, розлучення, встанов-і ним і іатьківства, зміни прізвища, імені, по батькові — тобто актів її пінського стану. Ці акти є юридичними актами, з якими закон ііипикнєння, зміну або припинення відповідних прав і обов'я-

Рсєстрацію актів громадянського стану (відповідно до Закону

і піп «Про органи реєстрації актів громадянського стану») здій-

• ті иоть працівники відділів реєстрації актів громадянського стану

івиого управління юстиції Міністерства юстиції України в АР

I |цім, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних
\ містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції; пра-
ііп пики виконавчих органів сільських, селищних, міських (окрім

ІІС'і загального значення) рад; також за кордоном консульські установи і дипломатичні представництва країни.

Працівником відділу реєстрації актів громадянського стану — і притиком і спеціалістом — призначається громадянин України,

НІШ

має вищу юридичну освіту;

рекомендований кваліфікаційною комісією для роботи у від-ігм\ реєстрації актів громадянського стану.

()бмеження працівників (керівників і спеціалістів) органів ре-

II трації актів громадянського стану, що встановлені законом і по
тренують неухильного дотримання:

І) не реєструвати акти відносно себе, іншого з подружжя, своїх її гей і родичів;

') і іе перебувати в штаті інших підприємств будь-якої форми вла-. ності і об'єднань громадян;

>) не займатися безпосередньо підприємницькою діяльністю, і ікрім викладацької і наукової, у вільний від роботи час.

Н2

Розділ III

'П (піди професії «юрист»

Реєстрацію народження, смерті, одруження, розлучення, встановлення батьківства, зміни прізвища, імені, по батькові працівник органу загсу робить акуратно в книгах спеціального зразка, які є єдиними доказами засвідчених в них фактів.

При реєстрації актів громадянського стану дотримується встановлений порядок, відповідно до якого пред'являється паспорт або паспортний документ заявника, а також документи, які підтверджують факти, що підлягають реєстрації. Особи, котрі не досягли 16 років, пред'являють свідоцтво про народження і довідку з місця проживання.

Інформація, що міститься в акті громадянського стану, є конфіденційною, має обмежений доступ і не може розголошуватися працівниками органів реєстрації актів громадянського стану.

§ 7. Слідчий

Слідчий (лат. §иаезііог, §иаего) — посадова особа органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції, що призначена на посаду в установленому законом порядку і наділена винятковими повноваженнями провадження досудового слідства.

Основне призначення слідчого — проводити досудове слідство, яке є головною формою досудового розслідування. Досудове слідство починається з порушення кримінальної справи і передбачає збір і перевірку доказів, необхідних і достатніх для з'ясування обставин, що мають принципове значення для вирішення справи У суді.

При проведенні досудового слідства всі рішення про напрямок слідства і проведення слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено отримання мотивованої ухвали судді чи визначення суду, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.

Слідчий може самостійно вирішувати кримінальні справи, призначати експертизу, проводити допит, огляд, обшук, виїмку, ексгумацію трупа, накладати арешт на майно і поштово-телеграфну кореспонденцію, відновлювати обстановку і обставини подій, проводити огляд та інші слідчі дії, залучати особу до участі в справі як обвинуваченого, закривати справу. Слідчі дії є частиною процесуальних дій, які полягають у виявленні, фіксації і повторній перевірці доказів у кримінальній справі. Слідчий має право давати органам

|| чі піні доручення і вказівки про проведення розшукових і слідчих

правах, що розслідуються, і вимагати від органів дізнання до-

і її мри проведенні окремих слідчих дій.

< 'лідчий кожного органу має визначену законом підслідність.

идність справ про злочини встановлена Кримінальним проце-

• ) і н.ним кодексом (КПК) України (ст. 112): визначені справи, що

..... с< сні до ведення слідчих прокуратури, слідчих органів Служби

'» піски України, слідчих органів внутрішніх справ, слідчих податкової мі и 11 її і Гак, слідчими прокуратури проводиться досудове слідство \ м< і \ справах про злочини, вчинені службовими особами, які займа-и > 11.1 и-обливо відповідальне становище, а також працівниками правоохоронних органів і деяких інших; слідчими органів внутрішніх і прав —- у всіх справах про злочини, вчинені неповнолітніми, та ба-

I .ІІІ.ИЧ ІНШИХ.

( іідчі органів прокуратури: старші слідчі з особливо важли-иііч (прав і слідчі з особливо важливих справ Генеральної проку-р.і і \ ри і прокуратури Автономної Республіки Крим; слідчі з особини) важливих справ і старші слідчі прокуратур областей, міст і прирівняних до них прокуратур; старші слідчі і слідчі районних, Міжрайонних і міських прокуратур. Слідчими прокуратури прово-

іп і і.ся досудове слідство в усіх справах про злочини, здійснені службовими особами, які займають особливо відповідальне становими а також працівниками правоохоронних органів та ін.

( іідчі органів внутрішніх справ: старші слідчі і слідчі міських Вр] :ппв внутрішніх справ, старші слідчі і слідчі районних органів ІНутрішніх справ; старші слідчі і слідчі органів внутрішніх справ п,і транспорті та ін. Таким є штат посадових осіб у всіх відділах і -підмого управління органів МВС (слідча частина; відділ розслідування тяжких злочинів по лінії кримінального розшуку; відділ розслідування злочинів, пов'язаних з незаконним оборотом наркотиків; іч їділ розслідування злочинів у сфері економіки; відділ розсліду-ічіпіія злочинів, здійснених неповнолітніми; відділ розслідування

кірожньо-транспортних подій; відділ розслідувань злочинів, здійснених організованими групами).

Слідчі органів податкової міліції: працівники Слідчого управ-

н і пня податкової міліції Державної податкової адміністрації⁷; слідчих

"'Державна податкова адміністрація — це система інспекційних органів, що ідійснюють контроль за дотриманням законодавства про податки.

Розділ III

відділень податкової міліції в органах державної податкової служби відповідних податкових адміністрацій в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі; слідчих відділень (груп) податкової міліції відповідних податкових інспекцій в районах, містах, районах міст, міжрайонних і об'єднаних державних податкових інспекцій. Слідчі податкової міліції розслідують головним чином справи, пов'язані з ухиленням від податків.

Слідчі органів безпеки: працівники слідчого підрозділу Центрального управління і обласних управлінь СБУ. Слідчі органів Служби безпеки розслідують злочини проти основ національної безпеки України, проти миру, людства і міжнародного правопорядку, справи про контрпропаганду, терористичні акти та ін.

На посаду слідчого призначається громадянин України, який:

— має вищу юридичну освіту;

— пройшов стажування як помічник слідчого;

— знає специфіку роботи правоохоронних органів;

— володіє певними знаннями процесуального законодавства;

— прийняв присягу.

Слідчими військових прокуратур можуть бути призначені громадяни з числа офіцерів, що проходять військову службу або знаходяться у запасі і мають вищу юридичну освіту.

Начальник слідчого управління, відділу, відділення органів внутрішніх справ, служби безпеки, а також його заступники здійснюють відомчий контроль за роботою слідчих керованого відділу. Що стосується начальників слідчих відділів і управлінь органів прокуратури, то вони користуються всіма правами прокурора відносно здійснення нагляду за дотриманням законів слідчими.

Начальник слідчого відділу здійснює контроль за своєчасністю дій слідчого по розкриттю і попередженню злочинів, вживає заходи щодо якнайповнішого, всебічного і об'єктивного провадження досудового слідства у кримінальних справах. Його повноваження досить широкі: має право перевіряти кримінальні справи, давати вказівки слідчому про провадження досудового слідства, про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, про провадження окремих слідчих дій, передавати справу від одного слідчого іншому, доручати розслідування справи декільком слідчим, а також брати участь у провадженні досудового слідства та особисто провадити

ишЬі професії «юрист»

і нідство, користуючись при цьому повноваженнями слід-

іі.мі начальника слідчого відділу в кримінальній справі і і мдчому у письмовій формі і є обов'язковими для вико-

( и і < 11111 не може займатися підприємницькою діяльністю.

і Іотрсбує законодавчого закріплення принцип недоторканності

ІІНІІ

її ну< охоронний бізнес, однак він не має права на проведення ніііноіо розслідування. У перспективі можливий розвиток при-

■ .... і н і скгивної служби в Україні.

§ 8. Державний виконавець Державний виконавець — посадова особа органів виконавчої і "її що на професійній основі, на підставах, способом і в мені чііюважень, визначених законодавством, здійснює сукупність

їм. і прямованих на примусове виконання судових рішень, поста-існих іменем України, та рішень інших органів (посадових

.... ') відповідно до переліку, встановленому законом⁸.

Державними виконавцями є: заступник директора Департаме-

кржавної виконавчої служби Міністерства юстиції України —

і гіьник відділу примусового виконання рішень, заступник нача-

и цикл відділу примусового виконання рішень Департаменту дерши виконавчої служби Міністерства юстиції України, головний

• ржавний виконавець, старший державний виконавець, державний
виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту

и ржавної виконавчої служби Міністерства юстиції України, нача-п.іпікп підрозділів примусового виконання рішень відділу державці п шіконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства ■і" гиції України в АР Крим, обласних, Київського та Севастополь-

■ її .по міських управлінь юстиції, їх заступники, головні державні
і пі онавці, старші державні виконавці, державні виконавці підроз-
п і їв примусового виконання рішень відділів державної виконавчої

• і\ кип Головного управління юстиції Міністерства юстиції Укра
їни в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Сева-

■ і "польського міських управлінь юстиції, начальник, заступник

" І Іе ототожнювати з працівником державної кримінально-виконавчої служби країни на якого покладається виконання кримінальних покарань.

Розділ 111

начальника, головний державний виконавець, старший державний
виконавець, державний виконавець районного, міського (міста об
ласного значення), районного в місті відділу державної виконавчої
служби. V

Основне призначення державного виконавця — своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів загальної юрисдикції та інших органів (нотаріату товариських і третейських судів й ін.) відповідно до законів країни. Примусове здійснення виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) державними виконавцями проводиться у разі невиконання їх громадянами в добровільному порядку. Рішення судів та інших органів, які виконуються державним виконавцем, називається «виконавчий документ»⁹. Його юридична форма — письмовий правозастосовчий акт. Це — рішення, постанови і ухвали судів у цивільних справах; вироки, постанови і ухвали судів у кримінальних справах в частині майнових стягнень; вироки судів у частині позбавлення права посідати певні посади або займатися певною діяльністю; ухвали судів у частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення; мирові угоди, затверджені судом; виконавчі написи нотаріусів; рішення, постанови, ухвали господарських судів; рішення третейських судів відповідно до законів України; рішення комісій по трудових спорах; ухвали державного виконавця про виконавчий збір і накладання штрафу та ін.

Державний виконавець покликаний діяти в межах таких правових інститутів:

1) звернення стягнення на майно боржника — фізичної особи;

2) звернення стягнення на майно боржника — юридичної особи;

3) звернення стягнення на заробітну платню та інші види доходів боржника;

4) виконання рішень по спорах немайнового характеру;

5) здійснення виконавчих дій відносно іноземних громадян, осіб без громадянства, іноземних організацій та ін.

⁹ У виконавчому документі вказуються: 1) найменування документа, дата видачі і найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, відповідно до якого виданий виконавчий документ; 3) найменування стя-гувача і боржника, їх адреси, дата і місце народження боржника і його місце роботи (для громадян), номери рахунків у кредитних установах (для юридичних осіб); 4) резолютивна частина рішення; 5) дата вступу в силу рішення; 6) термін пред'явлення виконавчого документа до виконання.

щ кіі<)ц професії «юрист»________________________ 87

//.; посаду державного виконавця призначається громадянин чіііш, який:

має нищу юридичну освіту;

її.11 ний за своїми особистими і діловими якостями виконува-

..... >і і.ідеш на нього обов'язки.

//</ посаду начальника районного, міського (міста обласного чіііч.іііія), районного в місті відділу державної виконавчої служ-■ 'лс бути призначений громадянин України, який: має вищу юридичною освітою; паж юридичної роботи не менше трьох років. Призначення на посаду і звільнення з неї в системі виконавчі служби здійснюють уповноважені особи: начальники район-исі.ких (міст обласного значення), районних (у містах) відділів н ржавної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції; на-•і.і іі.ііііки Головного управління юстиції України в АР Крим, обласних Київському і Севастопольському управліннях юстиції за поданням начальників відділів державної виконавчої служби відповідних \ правлінь юстиції; міністр юстиції України. Директор Департаменту іержавної виконавчої служби Міністерства юстиції України при-шачагться на посаду та звільняється з посади міністром юстиції N країни.

Державні виконавці є державними службовцями, мають службові і ІІдоцтва єдиного зразка, формений одяг, який видається їм безко-мі іонно і який вони повинні одягати під час виконання службових обов'язків.

І Іс можуть бути призначеними на посаду державного виконавця 9< чий, щодо яких є обмеження, передбачені Законом України «Про |< ржавну службу»: 1) визнані недієздатними; 2) мають судимість, 100) місну із заняттям посади; 3) у разі прийняття на службу будуть і к шосередньо підпорядковані особам, які є їх близькими родичами чи снояками.

Вимоги державного виконавця при виконанні рішень обов'язкові і ля всіх організацій, посадових осіб і громадян на всій території України. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби роз-і іядаються господарським судом.

⇐ Предыдущая 2 3 4 5 678 9 10 11 Следующая ⇒