Главная | Обратная связь

ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА 8 страница

....... ічи ідатність усвідомлювати власні помилки і прорахунки, не піддавати-

н.І»..... .ому впливу; адміністративно-організаторські — вміння планувати

. і, і • |>\ па і и учасниками судового процесу. На жаль, наведена схема кваліфі-і Юрист (судового працівника) залишилася на папері і не одержала втілення .и мил підбору юридичних кадрів. При підборі суддів перевага віддавалася

....... 1.1 володіли, головним чином, ідейно-політичними якостями, під якими розу-

..... пі\ ючс тоталітарне мислення з партійно-державною владою і її ідеологією,

н. .піною як вищою цінністю. Значний внесок у розробку «Моделі фахівця —

..... іка школи...» був внесений Київською вищою школою МВС (1981). Запро-

........... руктура якостей випускника включала: 1) загальні якості — знання,

і........ апнчки, властивості фахівця; 2) конкретні аспекти їхнього прояву:

. пїї-> полі нічні; б) професійні; в) організаційно-управлінські; г) морально-ііі 11 соціально-психологічні. Переломним моментом у розробці професійного МІ і и іриста стало затвердження Міністерством вищої освіти СРСР «Кваліфіка-|| ірпктеристики юриста» за фахом «1801 — правознавство» (09.12.1982 р.). п. и. їм. і характеристики полягала в: 1) визначенні її значення дня професійного ні їм. пня юриста; 2) переліку вимог (що повинен знати і вміти юрист), котрі і ься до нього під час здійснення професійної діяльності; 3) позначенні її. ні.і и іацій: державно-правової; господарсько-правової; судової і прокурор-• ні і чиї. слідчо-криміналістичної. Відповідно до цих спеціалізацій були побудо-

..... іні навчальні плани всіх юридичних вузів країни. Новий важливий крок

і|....... моделі кваліфікаційного паспорта юриста був зроблений Харківським

пгіинм інститутом (Національна юридична академія України) у 1989 р. У ква-

..... ший характеристиці випускника юридичного вузу за фахом «Правознавст-

■ і., іиїділеііо дві частини: загальна — містить вихідні положення про професію о піна — містить соціальну характеристику діяльності юриста-професіо-

....... сих спеціальностей: юрисконсульт, суддя, прокурор, помічник прокурора,

пнжат. У 1994 р. Міністерство освіти України затвердило освітньо-

|..... ту програму вищої освіти за напрямком — «Право» і спеціальністю —

місто». Національним університетом внутрішніх справ (м. Харків)

Щ І 1997 рр. була затверджена кваліфікаційна характеристика фахівця —

. киї і іаких спеціальностей: слідчо-криміналістична (слідство в органах

ч..... м . справ); слідчо-криміналістична (дізнання в органах внутрішніх справ);

иио-аналітична (забезпечення діяльності в органах внутрішніх справ); і.іііпііі.. економічна; фінанси і кредит; бухгалтерський облік і аудит; адміністра-- джмент; інформаційні системи в менеджменті; практична психологія; со-іГюта; правоохоронна діяльність.

C-C

Ьічіиі іп чііта і юридична наука у системі професійної...______________________________________________ 103 0 їм.ноно обов'язковий для всіх установ освіти по даній спеці->, ті

фікаціїишй паспорт юриста-випускника вузу структу-адасться з трьох частин:

Розділ /І

компетентності юриста; систему практичних функцій (правотворч;і. правозастосовча, контрольно-наглядова, інтерпретаційна та їм ), систему типових завдань практичної діяльності, які зобов'язаний уміти виконувати юрист; комплекс умінь для їх реалізації (осінні ний нормативний документ державних стандартів);

2) освітньо-професійна програма підготовки— визнач.п нормативний термін і нормативну частину змісту освіти за фахом (напрямком) відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня; встапои лює вимоги до змісту, обсягу і рівня освіти і професійної підготовки фахівця. Складається з трьох циклів: а) гуманітарної і соціально економічної підготовки (філософія, логіка, психологія, соціологія, етика, економіка— професійної орієнтації); б) природно-науконоі підготовки (обчислювальна техніка, програмування та ін.); в) профе­сійної і практичної підготовки (блоки — історико-теоретичний, дер жавно-правовий, цивільно-правовий, кримінально-правовий, між™ родний);

3) засоби діагностики якості вищої освіти— представлю ють стандартизовані методики, призначені для кількісної і якіснеоцінки досягнутого рівня знань, умінь і навичок, а також інших яко стей — професійних, світоглядних, громадянських, тобто таких, пю встановлюють відповідність рівня якості здобутої вищої юридичної освіти вимогам його стандартів.

Кваліфікаційний паспорт юриста-фахівцязакріплює стандарі якості професійної юридичної підготовки відповідно до спеціаЛІ ності і кваліфікації, яка привласнюється випускнику. Він є осної ним нормативним документом, що відображає цілі, зміст і резульїаі професійної підготовки юриста даної спеціальності:

— встановлює систему типових завдань (професійних, соціаш.
но-службових і етично-психологічних), до вирішення яких повинен
бути готовий юрист на певному етапі юридичної підготовки (бака
лавр, магістр);

■— включає показники необхідного рівня оволодіння професій ною діяльністю;

— містить визначення, яким параметрам він повинен відповіді
ти, якими особистими і професійними якостями він повинен воло*
діти (стан здоров'я, психічні якості, морально-етичні установки і.і
ін.), тобто дає коротку професіограму (опис професії).

Кваліфікаційний паспорт юриста-випускника вузу містить його загальну характеристику як соціальної індивідуальності. Цей еіап

 

 

1 II.III иміі ЦІННІ.	наявність юридичного мислення, загальної ерудиції і зді­бності до критичної самооцінки, самоконтролю, профе­сійного і морально-психологічного удосконалення
впорядкований комплексний набір загальних і спеціаль­них знань, що одержуються в результаті поглибленого вивчення навчальних дисциплін, первинні відомості про які давалися в загальних середніх школах, коледжах, тех­нікумах і інших установах освіти середнього рівня підго­товки, а також осягнення нових навчальних курсів відпо­відно до спеціальності
....... ома МІН.	впорядкований набір умінь або знання в їх практичному застосуванні, тобто набута здатність цілеспрямовано і творчо користуватися своїми спеціальними знаннями в процесі практичної юридичної діяльності

/і/іі юриста-випускника вищого навчального закладу потріб-і професійно-правові уміння:

І) і нумачити і застосовувати закони та інші нормативні правові 111

абезпечувати дотримання законодавства в діяльності держа-И органів, фізичних і юридичних осіб;

ірпдично правильно кваліфікувати факти і обставини; І) рі і іробляти документи правового характеру; здійснювати пра-

і спертизу нормативних правових актів; давати кваліфіковані
ІИ м.. висновки і консультації;

чіалювати правові рішення і здійснювати інші юридичні дії

ні відповідності з чинним законодавством; '■і розкривати і встановлювати факти правопорушень; визначати її мі відповідальності і покарання винних; вживати необхідних одні до відновлення порушених прав; /) і истсматично підвищувати свою професійну кваліфікацію,

ін законодавство і практику його застосування, орієнтуватися ін їм.і п.ній літературі².

¹ і І осударственньїй образовательньїй стандарт вьісшего профессиона->(ї|>;і шісшігн(специальность 021100 — юриспруденция, квалификация — Н іридическое образование и наука. — М., 2000. — № 1.— С. 2—3.

104___________________________________________ Розділ /І

§ 4. Система вищих установ юридичної освіти

в Україні

В Україні відбувається дещо прискорений процес розвитку вищої юридичної освіти. Функціонують юридичні вищі установи осіч мі широкопрофільні і спеціалізовані. Склалася специфічна універОЯ тетська система підготовки юристів широкого профілю, яка реалі зується в різних вищих освітніх установах відповідно до держак ного стандарту вищої освіти. Існування спеціалізованих освпшч установ, головним чином в системі МВС або СБУ та деяких інших відомств, не заважає цій єдності.

Підготовка юристів здійснюється у вищих установах освіти різних видів.

Академія — вища освітня установа, яка реалізує програми про* фесійної підготовки фахівців з декількох напрямків і здійснює плідну діяльність у науковій сфері, підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації викладачів і науковців. Як провідний науково-методичні ні центр вищої і післявузівської освіти академія має: аспірантуру, докто­рантуру, одну або декілька спеціалізованих (дисертаційних) рад; від­повідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення

Університет — вища освітня установа, яка реалізує програми професійної підготовки фахівців з широкого спектру напрямки! Університет має ті ж ознаки, що і академія. Від академії він відрі зняється багатопрофільністю, наявністю багатьох факультетів різ­них професій і спеціалізацій.

Інститут — вища освітня установа, яка реалізує програми про фесійної підготовки фахівців, як правило, по одному або декільком напрямкам. Інститут може входити до складу академії або універси­тету на правах структурного підрозділу.

Крім того, є ще один вид професійної освіти — коледж, який реалізує неповні і (або) повні освітні програми професійної підго» товки юристів.

Система юридичної освіти в Україні включає юридичні устшн> ви освіти:

державні — засновані державою; фінансуються з державної о бюджету; підпорядковуються відповідному органу виконавчої влади.

комунальні (муніципальні) — засновані місцевими органами влади; фінансуються з місцевого бюджету; підпорядковані місценпм органам влади.

чіЧікі інаіта і юридична наука у системі професійної... 105

• <і.ииіііпі засновані на приватній власності; підпорядковані

ии\ (нласникам).
Н Ірії тчім установи освіти розташовані, як правило, в містах
.......... раї ішно-територіальних одиниць країни — АР Крим, обла-

|< Іріп пі для здійснення державно-владних функцій в право­ти і \ і судових органах готуються в основному в державних І Іідготовка спеціалістів для сфери приватного права, пра-

..... оридичних служб комерційних організацій здійснюється

і аипіїх і приватних вузах. Установи освіти ряду міністерств її і н готують фахівців для специфічної сфери державної слу-\ІП( СБУ, МЗС і ін.). Такі установи освіти називаються ві-

ІІМП

і лічи освітні установи здійснюють навчання як на бюджет­ні і па платній (договірній) основі. Недержавні навчальні за-иіо падають освітні послуги, повинні бути ліцензовані з на-іп и спеціальності «правознавство», а також акредитовані по цій і н.пості, і ми и іування — процедура визнання спроможності вищого п.його закладу певного типу почати освітню діяльність, по-

........ \ і отриманням вищої освіти і кваліфікації.

\ ■ І>( і п гація — процедура наділення вищого навчального за-пенного типу правом проводити освітню діяльність, пов'язану іримапням вищої освіти і кваліфікації. Ліцензування і акредитація II |н і' іачають проведення освітньої діяльності вузами відповідно до і і андартів вищої освіти, а також відповідно до державних і щодо кадрового, науково-методичного і матеріально-техніч­ні >с '.печення. Акредитація дає право вузам видавати випуск-• іипломи державного зразка, що важливо для їх подальшого и< м і.цінування.

І < і ііііови освіти юридичного профілю мають різні рівні ак-и і її ції: від І до IV.

 

Вид установи освіти	Підстави для вступу до вузу	Привласнювана кваліфікація
Технікуми, училища та ін., які прирівняні до них за наслідками акре-	Неповна загальна середня освіта	Молодший спеціа­ліст з одночасним отриманням пов-

РозділП

 

	дитації		ної загальної се­редньої освіти
II	Коледжі та ін. навча­льні заклади, які при­рівняні до них за нас­лідками акредитації	Повна загальна середня освіта	Молодший спеці ;і ліст, бакалавр
III	Університети, академії, інститути та ін., які при­рівняні до них за нас­лідками акредитації	Повна загальна середня освіта	Бакалавр, спеціа­ліст, магістр
IV	Університети, академії, інститути	Повна загальна середня освіта	Спеціаліст, магіст

Відповідно до Державного стандарту встановлені такі терміни навчання: для молодшого спеціаліста 2,5—3 роки, бакалавра З 4 роки, спеціаліста 4—5 років, магістра 1—1,5 року. У зв'язя з переходом на європейську систему вищої освіти (Болонський осві­тній процес) встановлюються основні кваліфікації: бакалавр, ма­гістр.

Вищі навчальні заклади юридичного профілю в Україні.

Національна юридична академія України ім. Ярослава Му дрого (НЮА — таку назву вона одержала в 1995 р., раніше цс буй Харківський юридичний інститут, потім Українська юридична ака­демія). Як вищий юридичний заклад освіти Харківський юридичіїни інститут функціонує з 1920 р., а початок цього вищого юридичного навчального закладу сягає у давнину — у 1805 р., коли запрацюиан юридичний факультет Харківського університету. Нині у складі НЮА України існує Інститут підготовки кадрів для органів прокура тури (створений в 1995 р. на базі прокурорсько-слідчого факульїс ту). Крім того, Академія має такі факультети: господарсько-пра­вовий; слідчо-криміналістичний; юстиції; підготовки слідчих для Служби безпеки України; військової юстиції; підготовки юристів для Міністерства зарубіжних справ України; підготовки спеціалістів для кримінально-виконавчої системи; підготовки фахівців для Пенсійно го фонду України; підготовки професійних суддів (магістратура) і а ін.

Одеська національна юридична академія (ОНЮА) — спи» рена в 1997 р. (спочатку це був Одеський юридичний інститут, що виник у 1993 р. на базі юридичного факультету Одеського держаи

Чічічі і псі та і юридична наука у системі професійної... 107

решету імені І. І. Мечникова). На факультетах цієї ака-

I к ржавиого будівництва і управління, правосуддя і правової
ні і народному господарстві, прокурорсько-слідчому та ін.)

і професіонали, які можуть працювати в органах держав-

і ні і управління, прокуратури, Міністерства внутрішніх

її» 111 ції, в митниці, в юридичних службах господарських

піп кіімерційних структурах та ін.

Юридичний факультет Київського національного універ-

....... \ ім. Г. І'. Шевченка (заснований в 1834 р.) проводить підго-

юрнегів за фахом «правознавство». Існують кафедри: теорії і >і і держави і права, конституційного і адміністративного пра-

...... пін її.ного права; трудового, земельного і екологічного права;

мрі і.кого права; правосуддя; кримінального права і криміно-

і рнміналістики та інші, на яких проводиться спеціалізація фа-

піпрокого профілю.

Юридичний факультет Львівського національного уні-

... |.. іпсту ім. І. Я. Франка — бере початок від Львівської колегії

II ). створений в 1784 р., коли західноукраїнські землі входили
іаду Австрійської монархії. Спочатку викладання велося на
і і пі мові, а з 1862 р. — на українській, що була замінена поль-
> мовою в результаті польської окупації Львова (1918 р.). На

іаеадах зазначений факультет почав функціонувати з 1939 р., і по (з'єднання українських земель з Україною. Нині активно іон, кафедри: історії держави і права; теорії і філософії права; іп\цінного, адміністративного і фінансового права; криміналь­ні іапа і кримінології; цивільного права і процесу; трудового, аг-

і і екологічного права; основ права України та ін.; готуються

'ні широкого профілю; функціонує магістратура.

Юридичний факультет Таврійського національного уні-

-■■ |м пк-іу ім. В. І. Вернадського (ТНУ, м. Сімферополь) — бере

пік під юридичного факультету Кримського філіалу Київського

Іи иіету (1917 р.). Філіал, де функціонував юридичний факуль-

и перетворений на Таврійський університет (1918 р.). У 1921 р.

п.и г був закритий і відроджений в 1995 р. Останніми роками

їм от переживає період організаційно-наукового піднесення.

і ||и.... а матеріально-технічна, науково-методична і інформаційна

підвищився рівень забезпечення науково-педагогічними кадра-иіцої кваліфікації та ін. У складі юридичного факультету ТНУ

Роздп /І

діють кафедри: теорії і філософії права; історико-правових дисцішіми і основ правознавства; конституційного і міжнародного права; ци­вільного і трудового права; господарського і екологічного праи.і. кримінально-правових дисциплін та ін.; готуються фахівці широкої 11 профілю; функціонує магістратура.

Юристів готують також державні університети: Волинськії її (м. Луцьк), Дніпропетровський, Донецький, Запорізький, Одесі, кий, Прикарпатській (м. Івано-Франківськ), Ужгородський, Схід­но-український (м. Луганськ), Харківський, Чернівецький. Наці­ональний університет «Києво-Могилянська академія» (м. Київ Національний університет «Острозька академія» (м. Рівне) м ін.

Юридичні факультети організовані в технічних, сільськогосподар ських, педагогічних й інших державних установах освіти. Юристів готують недержавні вузи, інститути і факультети: Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України (м. Київ) Донецький інститут економіки і господарського права, Європеік і. кий університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і І іі знесу, Інститут адвокатури при Київському національному універси теті ім. Т. Г. Шевченка, Міжнародний інститут лінгвістики і праве (м. Київ), Київський інститут туризму, економіки і права, Київськіш університет права (первинна назва Вища школа права) при Інсти туті держави і права Національної академії наук (НАН), Міжнаро. і ний Соломонів університет (м. Київ), що має філіали в інших містах України та ін.

Підготовка кадрів юридичного профілю здійснюється також у ві домчих вищих навчальних закладах Національної академії служ би безпеки України (1995 р), Академії податкової міліції при Департаменті податкової адміністрації; Київському та Харківські» му національних університетах внутрішніх справ, Кримсько му, Донецькому, Львівському, Луганському та інших інститути * внутрішніх справ (МВС України) та ін. Готує юристів-фахівцін і Військовий інститут Київського національного університет Держдепартамент інтелектуальної власності відкрив двері для абі турієнтів своєї установи освіти — Інституту інтелектуальної власності і права.

Випускники всіх акредитованих юридичних вузів, незалежно ш і форм власності, користуються рівними правами під час влаштушіи

і ічіиі і паїпі а і юридична наука у системі професійної... 109

н' ні рпініту іч дповідно до їх спеціальності. Це є одним з головних ні Державної програми розвитку юридичної освіти. 11 іПішжливішим завданням вищих установ освіти України є під-і ми ококваліфікованих фахівців, які володіли б новітніми ці пнями вітчизняної і зарубіжної науки, були виховані у дусі и моралі, глибоко освоїли загальнолюдські цінності, здатні н п мс іалежну демократичну правову соціальну державу і ре-н' і.и >е (иечувати права і свободи громадян. Ірої і.пііія числа вищих і середніх установ освіти в Україні — ■і і ітміпі процес, пов'язаний з реорганізацією суспільства і дер­ії.шримку розвитку ринкових відносин, участі в європейсь-итеграційних процесах. У цих умовах природним є підвище­ні ти і па кваліфікованого юриста.

§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів 11, ичііцснин кваліфікації юридичних кадрів — це навчання по послідовного оволодіння новими знаннями і розвитку умінь

..... иунати додаткові завдання і обов'язки в рамках спеціальності

і.іч ефективності практичної юридичної діяльності. Перепідготовка — це навчання, здійснюване з метою отриман-н і п' івої спеціальності на основі одержаного раніше освітньо-квалі-

|........ того рівня і практичного досвіду або у разі переміщення на

(і поріднену) роботу, виконання якої вимагає нових знань, умінь

і п II ПІЧОК.

< і лжування — придбання особою досвіду виконання завдань

н я псів певної спеціальності (стажування адвоката, прокурор-

•' працівника та ін.).

Україна потребує гнучкої системи перепідготовки, стажування

і ні пміщсння кваліфікації фахівців з нових напрямків розвитку юри-

іичиоі науки і юридичної практики. Юрист зобов'язаний постійно

її........ іувати свій професійний рівень як самоосвітою, так і періоди-

і проходженням курсів професійної перепідготовки і підвищен-ппфікації³. Важливо оптимізувати терміни і періодичність на-

1997 р. в Україні прийняті Положення про систему підготовки і підвищення |икііції державних службовців і Положення про єдиний порядок підготовки, і -и шовки і підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, уста-■ і|н амізацій.

по

Розділ /І

попиті освіта і юридична наука у системі професійної... 111

 

вчання в системі післявузівської освіти, передбачити обов'язком! підвищення кваліфікації працівників і фахівців суду, органів юсішш, прокуратури, інших сфер державної служби не менше одного рЯ Я на 4—5 років. Відомо, що якщо юрист впродовж 5 років не прм тикує і не займається самоосвітою, він повністю втрачає кваліфі кацію.

Обсяги підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в конкретній галузі, виходячи з потреб цієї гал) її її спеціалізованих установ і організацій, а також вимог до освітнья кваліфікаційного рівня працівників, і дотримуючись приписів за­кону.

Формування правової системи і системи соціально-політичної о і економічного управління в Україні зумовлює гостру потребу вперепідготовці управлінських кадрів на фундаментальній юридЩ чній основі з урахуванням як традиційного, так і інноваційного вітчизняного і зарубіжного досвіду.

Основне призначення у підвищення кваліфікації юридичних кадрів — вивчення змін у законодавстві і нормативно-правовій базі, що відноситься до сфери професійної діяльності, послідовне удоско­налення професійної майстерності, вивчення і використання пози пі вного вітчизняного і зарубіжного досвіду в роботі.

Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юри­дичних кадрів відбувається відповідно до основних вимог, що пред'являються державою при підборі і розстановці кадрів:

1) мати високий рівень професійної освіти і тверді громадяни.м установки, тобто чесно виконувати свій професійний обов'язок — служити людям;

2) володіти глибокими знаннями Конституції України, закоти і усвідомлювати своє соціальне призначення — стояти на варті ЗІ конності і правопорядку, захищати соціальну справедливість;

3) мати не тільки громадянство України, а й бути громадянином своєї Вітчизни, володіти самостійністю, здатністю взяти відпові­дальність на себе і довести почату справу до кінця.

Особа, котра пройшла перепідготовку і державну атестацію, одержує відповідний диплом про вищу освіту. Особа, котра пройш ла стажування або підвищила кваліфікацію (розширила профіль), одержує відповідний документ про післявузівську освіту.

II. міри підвищення кваліфікації юридичних кадрів в Ук-

і и усіх сферах прикладання їх праці — судовій, прокурорсь-

іш іаріальній, адвокатській та інших. Юристи-практики підви-

і. і пою кваліфікацію, як правило, в інститутах і на курсах

... пня кваліфікації міністерств і відомств, вищих навчальних

« 11 їїне рідше за один раз в 4—5 років.

її іоніпіі внесок у справу професійної підготовки суддів внесли:

11, нір підготовки суддів при Верховному Суді і Центр суддівських

мі ирп Міністерстві юстиції.

' і мирена в 2000 р. (відповідно до Указу Президента України)

мі і,на академія суддів при Міністерстві юстиції України забез-

нрактичну підготовку осіб, які вперше претендують на занят-

і, ці судді, а також підвищення кваліфікації суддів і працівників

щир.11 \ і уддів, проведення наукових досліджень з питань організації

і пішої діяльності суддів. У відділенні підвищення кваліфікації

■ і іііісі.кої академії суддів підвищують свій професійний рівень:

і ці районних судів загальної юрисдикції (перед кожною атес-

і.... ю на присвоєння чергового класу, але не рідше одного разу

роки); (2) судді апеляційних судів; (3) судді спеціалізованих ііи (• І) працівники апарату суддів.

міаді Вищого господарського суду з 1995 р. працює Науково-

і мнім центр з комплексних проблем організації і компетенції

ткційних органів по вирішенню господарських спорів і підви-

іііі ммч кваліфікації суддів господарських судів України⁴. Аналога цій

і урі немає в жодній.

і мі і тут Генеральної прокуратури України по підвищенню ква-

Ііфн .піп ирокурорсько-слідчих кадрів і науково-практичних роз-

і і питань організації роботи на основних напрямках проку-

1.1)1 діяльності (м. Київ) з 2000 р. проводить перепідготовку

рорів з урахуванням посади і класного чину.

Іміцнюється система підвищення кваліфікації працівників Служ-

іпски України, яка проводиться на базі Національної академії

■ '' ні безпеки України.

11.имішальна школа підвищення кваліфікації слідчих прокуратури,

мі внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції (поліції)

' '(ми Постанова Верховної Ради України «Про забезпечення діяльності судів» 12 1994 р.

Розділ І

покликана забезпечити своєчасну перепідготовку фахівців відмові і них професій.

Центри підвищення кваліфікації кадрів є в Українській ака

державного управління при Президенті України (м. Київ) і її філії Ц

(Дніпропетровськ, Одеса, Львів, Харків), а також при держаним

адміністраціях: АР Крим, обласних, Київської і Севастополь 11 -

міських. Тут проходять практичне навчання працівники упран..

юстиції різних рівнів.

Перепідготовка і підвищення кваліфікації працівників органік иіі) трішніх справ України здійснюється на факультетах і в інстиі \ і її відомчих навчальних закладів і включає: професійну підготовку ми лодого фахівця; підвищення кваліфікації працівників середньої ланіі і органів внутрішніх справ; підвищення кваліфікації керівних ка, ірії органів внутрішніх справ. Підвищення кваліфікації відбуваєти н ні основі нових підходів до вирішення питань зростання ефективної роботи міліції: одним з основних критеріїв ефективності службової діяльності працівників міліції є її оцінка громадськістю.

Усі центри по підвищенню і перепідготовці юридичних практиЧ них кадрів повинні володіти новітньою інформацією про правові акти що приймаються в державі; новітніми науково-технічними ден 11 неннями в галузі юриспруденції в країні і за її межами; новітні.ит технологією отримання і обробки таких відомостей; широким на­уко во-методичним забезпеченням викладання та ін. Необхідним є періодичне висвітлення в засобах масової інформації про рої таких центрів, оскільки ця, здавалося б, непомітна робота є важ ш вим показником кадрової політики держави, спрямованої на сич р дження законності і правопорядку в суспільстві.

§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції

Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції здійснкх і м н в процесі наукової діяльності, яка існує в різних видах: науково-д<н п дна; науково-організаційна; науково-інформаційна; науково-педакн і чна та ін.

Науково-дослідна діяльність у галузі юриспруденції ш

інтелектуальна діяльність, що спрямована на отримання і викоріп тання нових знань. В межах науково-дослідної діяльності здійсни ються наукові дослідження.

і чи 11 освіт а і юридична наука у системі професійної..._____ 113

11 і ідпю-дослідною діяльністю у галузі юриспруденції займа-

п'к'ііі, що володіють знаннями і уміннями, кваліфікацією і до-

■ І (і и ш і ірацюють в спеціальних юридичних науково-дослідних

■ і \ і лч, в творчих колективах юридичних навчальних закладів.