 |
|
Облік процесу постачання
Процес постачання є невід'ємною умовою забезпечення процесу виробництва та кругообігу капіталу підприємства.
В процесі постачання на підприємство надходять такі виробничі запаси як сировина, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, паливо, покупні напівфабрикати, тара та тарні матеріали, малоцінні та швидкозношувальні предмети, які використовуються протягом одного року. Вони займають особливе місце у складі активів та домінуючі позиції у структурі витрат підприємства.
Придбані виробничі запаси повинні бути оцінені по їх первісній (фактичній) собівартості, яка складається з купівельної вартості, і транспортно-заготівельних витрат.
До транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) належать витрати на заготівлю, навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню вантажу та інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях.
Завданням обліку процесу постачання є надання інформації про виконання плану обсягів постачання, а також здійснення контролю за своєчасністю розрахунків з постачальниками та іншими кредиторами щодо придбання виробничих запасів.
Для цього у бухгалтерському обліку використовується система синтетичних і аналітичних рахунків.
Операції по придбанню матеріальних цінностей обліковуються безпосередньо на рахунках обліку:
20 "Виробничі запаси" (201 "Матеріали", 203 "Паливо", 207 "Запасні частини" та ін.);
21 "Поточні біологічні активи";
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети";
28 "Товари".
По дебету цих рахунків відображають надходження запасів на підприємство по первісній вартості, а по кредиту – списання, відпуск або уцінку запасів.
Інформацію про кількість і вартість окремих видів виробничих запасів одержують за даними аналітичних рахунків, які відкривають до відповідних синтетичних рахунків матеріальних цінностей.
Товарно-матеріальні цінності надходять на підприємство з різних джерел: від постачальників та підрядників, від підзвітних осіб, в якості внеску до статутного капіталу, безкоштовно та ін.
Облік розрахунків з постачальниками за одержані матеріальні цінності та іншими організаціями за надані послуги (транспортними, посередницькими тощо) здійснюють на пасивному рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками". По кредиту цього рахунку відображають заборгованість постачальникам та підрядникам за виробничі запаси, а по дебету – погашення такої заборгованості.
Облік розрахунків з підзвітними особами за одержані матеріальні цінності здійснюють на активному рахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами". По дебету цього рахунку відображають надання сум підзвіт, а по кредиту – придбання матеріальних цінностей за рахунок підзвітних сум.
Основними документами оприбуткування виробничих запасів від постачальників та інших кредиторів є товарно-транспортні накладні, податкові накладні, прибуткові ордери, накладні, акти прийому, авансові звіти, чеки магазинів та інші.
Погашення заборгованості постачальникам та іншим кредиторам здійснюється готівковим або безготівковим шляхом. Підставою для оплати постачальникам безготівковим шляхом служать такі документи як платіжні вимоги, платіжні вимоги-доручення, платіжні доручення, виписка банку, чеки, акт заліку взаємної заборгованості, яка виникла при бартерних операціях, векселя видані. Якщо оплата товару проводиться готівкою або через підзвітну особу, то заповнюють ВКО на видачу готівки під звіт й авансовий звіт про використання виданої готівки (із квитанцією до прибуткового ордера, чеком ЕККА, копією чека з позначкою "оплачено").
Наприклад. Підприємством від постачальника отримані матеріали та згідно розрахункових документів сплачено за:
Термоблоки 20 шт. 20 грн./шт.. 400 грн.
Цемент 200 кг 1,0 грн /кг 200 грн.
Всього 600 грн.
У т.ч. ПДВ 120 грн.
Всього до сплати 720 грн.
За транспортування запасів сплачено автотранспортній організації 100 грн. та 20 грн. ПДВ.
Ці операції треба записати в обліку таким чином:
1. Оприбутковані матеріали від постачальника (збільшилася сума матеріалів і збільшилася заборгованість постачальнику):
Д-т 201 "Матеріали" 600 грн.
К-т 631 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" 600 грн.
2. Нарахована сума ПДВ (зменшуються заборгованість перед бюджетом по сплаті ПДВ і збільшилася заборгованість постачальнику на суму ПДВ):
Д-т 641 "Розрахунки по податках" 120 грн.
К-т 631 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" 120 грн.
3. Сплачена сума заборгованості постачальнику (зменшуються одночасно заборгованість постачальнику і сума грошових коштів):
Д-т 631 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками " 720 грн.
К-т 311 "Рахунки в банку в національній валюті" 720 грн.
4. Відображені транспортні послуги (збільшується сума матеріалів оскільки витрати по транспортуванню включаються до їх собівартості та збільшилася заборгованість перед транспортною організацією):
Д-т 201 "Матеріали" / ТЗВ 100 грн.
К-т 631 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" 100 грн.
5. Нарахована сума ПДВ (зменшуються заборгованість перед бюджетом по сплаті ПДВ і збільшилася заборгованість перед транспортною організацією на суму ПДВ):
Д-т 641 "Розрахунки по податках" 20 грн.
К-т 631 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" 20 грн.
6. Сплачена сума заборгованості перед транспортною організацією (зменшуються одночасно заборгованість перед транспортною організацією і сума грошових коштів):
Д-т 631 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками " 120 грн.
К-т 311 "Рахунки в банку в національній валюті" 120 грн.
Вартість перевезення стосується обох видів матеріалів. Тому всі транспортно-заготівельні витрати протягом місяця обліковують на окремому аналітичному рахунку "Транспортно-заготівельні витрати", на дебет якого треба записати суму 100 грн., а при використанні таких матеріалів ТЗВ повинні бути списані на виробництво продукції.
Придбання запасів з різних джерел наведено в у табл. 8.1.
Таблиця 8.1
Придбання запасів
| Зміст операції | Кореспонденція рахунків | |
| Дебет | Кредит | |
| Придбані і оприбутковані матеріали підзвітними особами | 20 “Виробничі запаси” | 372 “Розрахунки з підзвітними особами” |
| 22 “МШП” | ||
| Відображена сума ПДВ | 641 “Розрахунки за податками” | 372 “Розрахунки з підзвітними особами” |
| Прийняті на склад товари | 28 “Товари” | 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” |
| Списана сума раніше нарахованого податкового кредиту з ПДВ | 644 “Податковий кредит” | 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” |
| Оприбуткований надлишок матеріалів, виявлений при інвентаризації | 20 “Виробничі запаси” 22 “МШП” | 719 “Інші доходи від операційної діяльності” |
| Надійшли на склад відходи виробництва | 209 “Інші матеріали” | 23 “Виробництво” 24 “Брак у виробництві” |
| Надійшли запаси від засновників в рахунок їх внеску до статутного капіталу | 20 “Виробничі запаси” 22 “МШП” | 46 “Неоплачений капітал” |
При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті їх оцінка здійснюється за одним з таких методів:
ідентифікованої собівартості;
середньозваженої собівартості;
собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
нормативних витрат;
ціни продажу.
Оцінка за ідентифікованою собівартістю здійснюється щодо запасів, які відпускаються, та послуг, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запасів, які не замінюють одне одного. Суть цього методу полягає в тому, що в кожний момент точно відомо, які запаси за якою вартістю знаходяться на складі, а які відпущені на виробництво продукції, стороннім покупцям, тощо.
Оцінка за середньозваженою собівартістю провадиться за кожною одиницею запасів за середньою ціною для запасів, які вибули.
Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності відповідно до їх надходження на підприємство.
Оцінка за нормативними витратами полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством.
Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельної націнки товарів. Згідно з цим методом собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною вартістю цих товарів та торгівельною націнкою на них. В свою чергу торгівельна націнка на реалізовані товари – це добуток середнього відсотка торгівельної націнки товарів та продажної вартості реалізованих товарів.
В бухгалтерському обліку вибуття запасів розглянемо на прикладі.
Наприклад. Підприємство у звітному місяці витратило цементу та термоблоків в кількості 115 кг та 15 шт. відповідно на будівництво гаража за методом ідентифікованої вартості.
Ці операції треба записати в обліку таким чином:
1. Витрачено матеріали на будівництво гаража (збільшуються капітальні витрати на будівництво гаража та зменшується вартість матеріалів) на суму 115*1 + 15*20 = 415:
Д-т 15 «Капітальні інвестиції» 415 грн.
К-т 201 «Матеріали» 415 грн.
2. Списані транспортні витрати на будівництво гаража (збільшуються капітальні витрати на будівництво гаража та зменшується вартість транспортних витрат) на суму 100/600*415=69,17.
Д-т 15 «Капітальні інвестиції» 69,17 грн.
К-т 201 «Матеріали»/ ТЗВ 69,17 грн.
В процесі діяльності запаси можуть бути витрачені на будь які цілі (виробництво, адміністративні цілі, на збут продукції та ін.), тому в обліку це операції будуть відображені таким чином, як показано в табл.8.2:
Таблиця 8.2