ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ

На схилах р. Серет спостерігаються прояви зсувів (мікрорайон Дружба і вул. Драгоманова - 0,1 га; вулиць Пирогова і Миру - 0,3 га та на правому березі в вершині Тернопільського ставу – 5,0 га; в районі розташування будівлі Тернопільського обласного драматичного театру, вул. Замкової), де необхідно проведення додаткових ретельних інженерно-геологічних вишукувань та інженерно-будівельного обстеження таких ділянок.

Характерною особливістю території міста є високе залягання ґрунтових вод на окремих ділянках (від 0,5 до 3,0 м). Загальна площа підтоплених територій в межах міста складає 257,4 га. На окремих невеликих ділянках рівень ґрунтових вод досягає глибини від 4 до 9 м. Внаслідок неглибокого залягання ґрунтових вод погіршуються санітарно-гігієнічні умови території міста, пониження заповнюються водою і перетворюються в заболоченості.

В заплаві р. Серет локально виділяються заболочені ділянки. Також на заплавах виділяються ділянки затоплення паводковими та високими дощовими водами, що виникають в результаті неналежної експлуатації дренажних систем дощової каналізації або її відсутності, особливо, в місцях щільної забудови.

Максимальні рівні весняного паводку р. Серет у місті, визначені в абсолютних відмітках: 306,0 мБС для верхнього б’єфу водосховища та 304,0 для нижнього б’єфу. В межах міста є території, що затоплюються максимальними паводковими водами.

Ерозійні і зсувні процеси мають розвиток невеликими локальними ділянками на пересічених ярками крутосхилих берегах водосховища, у великих ярах. Це дуже круті, в деяких місцях зсувонебезпечні схили плато і балок з ухилами понад 15%. Згідно з ДБН В.1.2-14 для забудови необхідно враховувати 7-бальну сейсмічність території міста.

Території намивних та насипних ґрунтів розташовані локальними ділянками, переважно виконувались при вертикальному плануванні територій під будівництво промислово-виробничих об’єктів, будівництво ставу та парку біля нього, або при рекультивації відпрацьованих кар’єрів.

Згідно інженерно-будівельної оцінки території, місто розташоване в межах зон несприятливих інженерно-геологічних процесів і явищ: тут має розвиток карст у вигляді воронок, провалів, пустот; І тип просідання по ґрунтових умовах ; водна площинна струмкова та яружна ерозія; можливий розвиток зсувонебезпечних процесів; порушені ділянки та зриті місця.

Дощова каналізація

За топографічних умов територія м. Тернопіль розчленована численними балками та поділяється рікою Серет, на якій розміщено Тернопільський став, на право та лівобережну територію. Лівобережна частина міста має водорозділ між р. Серет та її лівою притокою р. Гніздечка.

Формування поверхневого стоку відбувається у напрямку існуючих балок, річок та Тернопільського ставу по 9-ти водозбірних басейнах.

На сьогодні місто має загально сплавну та повну роздільну системи каналізації.

У центральній частині міста основна частина дощових стоків відводяться загально сплавною каналізацію на міські очисні споруди (дощоприймальні колодязі та ділянки дощових колекторів підключено до колекторів господарчо-побутової каналізації). Стоки з території багатоповерхової забудови та промислових зон відводяться по повній роздільній системі колекторами дощової каналізації.

Випуски дощових вод відбувається у водні об’єкти та окремі пониження рельєфу. З північної промислової частини міста та території комбайнового заводу дощові стоки відводяться на існуючі очисні споруди комбайнового заводу, побудовані у районі с. Біла з випуском стоку у канал і далі у р. Серет. Очисні споруди побудовані з дотриманням усіх технологій, але на даний час не працюють. На решті випусків дощових стоків очисні споруди відчутні.

З лівобережної центральної частини міста стоки відводяться без очищення у Тернопільський став та у пониження рельєфу в районі бавовняно-прядильного комбінату.

З південного сходу стоки відводяться у р. Серет нижче Тернопільського ставу.

Зі східної частини міста стоки відводяться у р. Гніздечну.

Стоки правобережної західної частини міста відводяться у Тернопільський став та р. Серет.

Окремі дощоприймальні колодязі збирають стоки у понижених місцях та місцях з зустрічними ухилами по вулицям Хмельницького, Грушевського, Руській, Шептицького, Острозького та Чехова.

На сьогодні, згідно даних УЖКГ, в місті побудовано близько 42,0 км дощової каналізації. Стан дощових мереж в основному незадовільний. До 80% колекторів потребують прочищення, а до 50% - реконструкції та перекладки. Багато дощоприймальних колодязів та дощових колекторів замулено. Окремі мережі не забезпечують належне відведення дощових та талих стоків з проїзної частини вулиць та прилеглих території.

Одна із основних проблем щодо відведення дощових вод полягає в тому, що головний колектор дощової каналізації, який прокладено по вулицям Галицькій, Крушельницької, має недостатній переріз. Випуск стоку із колектора здійснюється нижче рівня води Тернопільського ставу. За умов великої водозбірної площі цього колектора, в період інтенсивних опадів, колектор не забезпечує повне відведення дощових вод, відбувається зворотній підпір води із ставу. В наслідок чого вся центральна частина міста, театральна площа та прилеглі вулиці затоплюються.

Проблеми з відведення дощових вод постійно виникають по наступних вулицях: Глибока – Татарська; Злуки - Спортивна; Збаражська – Галицька – Весела; Липова – Князя Островського; Живова; Шептицького; Оболоня; Гайова (район шляхопроводу); Монастирського; Текстильна; Коновальця; Генерала М.Тарнавського; Володимира Великого – Симоненка; Полковника Морозенка; Львівська - Тернопільська (замулено водопропускну трубу).

З метою нормативної організації поверхневого стоку та покращення екологічного стану річок Серет, Гніздечна і Тернопільського ставу необхідно відведення дощового стоку за межі міста з влаштування перед його випуском очисних споруд.