Главная | Обратная связь

Магістральна вулично-дорожня мережа

Основну структуру вуличної мережі складають (відповідно до ДБН 360-92**): магістральні вулиці загальноміського та районного значення.

Існуюча магістральна мережа Тернополя має радіальну структуру, з ділянками історичної забудови, та прямокутну планувальну структуру в нових промислових та житлових районах. Основними радіальними напрямками є магістралі загальноміського значення, що співпадають з виходами на мережу зовнішніх автодоріг.

Магістральні вулиці загальноміського значення регульованого руху виконують зв’язок між зовнішніми виходами з міста та центром міста, забезпечують пропуск основних потоків автотранспорту.

До магістральних вулиць загальноміського значення відносяться:

- з шириною проїзної частини 13,0-15,0 м: вул. Бережанська, вул. Бродівська, вул. Степана Будного, вул. Гетьмана Мазепи, вул. Руська (ділянка), вул. Степана Бандери, вул. Митрополита А. Шептицького (ділянка), вул. Микулинецька, вул. Злуки, вул. Бродівська, вул. Академіка Корольова, Підволочиське шосе;

- з шириною проїзною частини 9,0-12,0 м: вул. Живова, вул. Збаразька, вул. Текстильна, вул. Полковника Морозенка, вул. Романа Купчинського;

- з шириною проїзної частини 7,0-9,0 м: вул. Руська (ділянка), вул. Митрополита А. Шептицького (ділянка), вул. С. Корольова.

Загальна протяжність магістральних вулиць загальноміського значення складає 47,0 км, щільність мережі магістральних вулиць загальноміського значення складає 1,1 км/км².

Магістральні вулиці районного значення забезпечують транспортний зв’язок в межах одного або двох районів та зв’язують магістральні вулиці загальноміського значення.

До магістральних вулиць районного значення відносяться:

- з шириною проїзної частини 13,0-15,0м: вул. Лесі Українки, вул. Василя Стуса, вул. Лозовецька, вул. Соломії Крушельницької, вул. Євгена Коновальця, вул. Протасевича, Збаразьке шосе, вул. 15-го Квітня;

- з шириною проїзної частини 9,0-12,0м: вул. Князя Острозького, вул. Тролейбусна, вул. Максима Кривоноса, вул. Володимира Винниченка, вул. Карпенка, вул. Миру, вул. Слівенська, вул. Генерала Тарнавського, вул. Василя Симоненка, вул. Київська, вул. Володимира Великого, вул. Лозовецька, вул. Промислова,

- з шириною проїзної частини 7,0-8,0 м: вул. Богдана Хмельницького, вул. Дружби, вул. Бригадна, вул. Грушевського, вул. Олександра Довженка, вул. Дівоча, вул. Замонастирська, вул. Малишка, вул. Глиняна, вул. Татарська, вул. Генерала Шухевича, вул. Вояків Дивізії «Галичина», вул. Замкова, вул. Галицька, Леся Курбаса, вул. Новий Світ, вул. Броварна, вул. За Рудкою, вул. А. Чехова, вул. Наливайка, вул. Оболоня, вул. Гайова, вул. Подільська;

Протяжність магістралей районного значення складає 51,0 км, а щільність мережі вулиць районного значення складає 1,2 км/км².

Важливими елементами магістральної вуличної мережі є штучні споруди (мости, шляхопроводи), в місті налічується 17 штучних споруд, з них: шість автомобільних мостів, 9 шляхопроводів та 2 пішохідних мости. Нижче в таблиці наведено характеристики всіх штучних споруд.

Вулиця, на який знаходиться мостовий перехід	Тип мостового переходу	Довжина моста, метри	Габарит проїзної частини, метри
Шлюзний міст через р. Серет по вул. Руській	автомобільний	38,35	20,70
Міст по вул. Шептицького через р. Серет	автомобільний	43,30	18,00
Міст по вул. Степана Будного (в районі с. Петриків) через р. Серет	автомобільний	34,76	19,00
Міст по пров. Галицькому через зливовий колектор	автомобільний	6,00	18,80
Міст по вул. Тернопільська через потічок	автомобільний	11,60	6,00
Польський шлюзний міст через р. Серет по вул. Руська	автомобільний	4,00	15,00
По просп. С. Бандери – вул. Руській, через залізничні колії	шляхопроводи	49,23	23,50
По вул. Замонастирській, через залізничні колії	шляхопроводи	42,80	10,05
По вул. Бродівській, через залізничні колії	шляхопроводи	675,40	14,00
По вул. Промисловій, через залізничні колії	шляхопроводи	598,40	16,50
По вул. Микулинецькій, через залізничні колії	шляхопроводи	28,00	23,50
Через вул. Бережанську, транспортна розв’язка на перетині з вул. Степана Будного	шляхопроводи	50,75	21,30
Через вул. Об’їзну, транспортна розв’язка на перетині з вул. Микулинецькою	шляхопроводи	49,23	23,50
По вул. С. Будного, через залізничні колії	шляхопроводи	37,00	19,80
По вул. Об’їзній в районі вул. Гайова, через залізничні колії	шляхопроводи	43,00	19,50
від вул. Транспортної до вул. Бродівської	пішохідний	113,79	3,20
від вул. Вояків Дивізії Галичина до привокзальної площі	пішохідний	167,90	3,00

Майже всі штучні транспортні споруди в місті – це перетини штучних (залізничні колії, зливові колектори) або природних (річки, потоки) перешкод. Транспортних розв’язок в різних рівнях тільки дві, це розв’язки типу «повний лист конюшини» на виходах з міста в напрямку на Бережани та Теребовлю. Всі інші перетини магістралей виконані в одному рівні, значна кількість з яких перевантажена транспортними потоками, що зумовлює зниження пропускної спроможності вузлів. Це, в свою чергу, призводить до зниження пропускної спроможності магістральної мережі міста в цілому. Деякі з перетинів виконано як перетини з рухом транспортних потоків по кільцю. Це такі вузли, як перетин вул. Бродівської, Збаразької та Галицької; перетин вулиць Збаразької, Текстильної та проспекту Злуки; перетин вулиць Генерала Тарнавського, Текстильної, Євгена Коновальця та проспекту Злуки; перетин вул. Протасевича, Збаразького шосе та проспекту Степана Бандери.

Крім того в місті організована мережа вулиць одностороннього руху: вул. Оболоня, вул. Паращука, вул. Шашкевича, вул. Січових Стрільців, вул. Пирогова, вул. Гоголя, вул. Івана Франка, вул. Коперніка, вул. Татарська, вул. Глиняна, вул. Монюшко, вул. Зелена, вул. Шопенка, вул. Весела, вул. Малишка, вул. Дівоча, пров. Галицький.

Загальна довжина магістральних вулиць м. Тернопіль становить 98,0 км, у т.ч. загальноміського значення – 47,0 км, районного значення – 51,0 км. Щільність магістральної вуличної мережі становить 2,3 км/км².

З огляду на незначне фінансування направлене на розвиток магістральної мережі за останні 5 років та щорічне збільшення кількості автомобілів, вже через декілька років основні магістральні напрямки міста втратять свою пропускну спроможність. Без належного фінансування будівництва та реконструкції магістральних вулиць, тротуарів, будівництво мостів, шляхопроводів через залізничні лінії, призведе до великої кількості заторів і як наслідок до погіршення екологічного стану міста.

Легковий транспорт

За станом на 01.01.2015 року в місті Тернополі зареєстровано 45745 автомобілів. Нижче в таблиці наведено кількість автомобілів по типам та рівень автомобілізації.

Наявність транспортних засобів у місті Тернополі	Одиниць	Рівень автомобілізації, од./1000 мешканців
1. Автомобілі всього, з них
легкові, з них
легкові індивідуальні
2. Вантажні
3. Автобуси

Приватні легкові автомобілі зберігаються власниками на автостоянках, в гаражах, гаражних кооперативах, а також в межах ділянок індивідуальної житлової забудови їх власників.

У місті налічується 20 гаражно-будівельних кооперативів (ГБК) із загальною площею території 17,2 га, що забезпечують орієнтовно 4300 машино-місць (виходячи з норми приблизно 40,0 м на один автомобіль в гаражах боксового типу) для тривалого зберігання індивідуального легкового автотранспорту, найбільші (територією більше 1,0 га) з них наступні – ГБК «Ветеран», ГБК «Темп», ГБК «Маяк», ГБК «Супутник», ГБК «Дружба», ГБК «Цукровик» та інші. Окрім того, в місті існує ряд відкритих автостоянок та окремих гаражів, як індивідуальних, так і для зберігання відомчого автотранспорту. Забезпечено орієнтовно 15000 машино-місць.

Для технічного обслуговування парку легкових автомобілів у межах міста (враховуючи об’їзну дорогу) функціонує 35 АЗС та 23 СТО (крім того велика кількість невеликих приватних СТО).

На сьогодні потреба в забезпеченні потужностями об’єктів технічного обслуговування автотранспорту становить (з урахуванням транзитного автотранспорту):

- станції технічного обслуговування ~ 170 постів Приймаючи середню потужність одного СТО в середньому 5 - 6 постів виходить, що на сьогодні для забезпечення транспортного обслуговування необхідно 30 СТО;

- автозаправних станцій ~ 90 паливно-роздавальних колонок. Приймаючи середню потужність однієї АЗС в середньому 3 колонки виходить, що на сьогодні для забезпечення транспортного обслуговування необхідно 30 АЗС.

На сьогодні потреби у АЗС повністю задоволені. Додатково до існуючих СТО необхідно ще 7 одиниць в середньому по 5-6 постів.