 |
|
ЕКОЛОГО-МІСТОБУДІВНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
Розділ розроблений відповідно до вимог ДБН 360-92*, ДСН 173-96, ДБН Б.1.1-15:2012. При цьому використані дані: Міського управління Головного управління Держсанепідслужби у м. Тернопіль, департаменту екології та природних ресурсів Тернопільської облдержадміністрації, інформація районних і міських відділів, регіональних управлінь, висновки галузевих спеціалістів, натурні обстеження.
Графічно матеріал представлений на «Схемі існуючих планувальних обмежень» та «Схемі інженерно-будівельної оцінки території», «Схемі проектних планувальних обмежень» (масштаб 1:5000). Санітарно-захисні зони (далі СЗЗ) підприємств і об’єктів наведені головним чином відповідно нормативних параметрів, визначених ДСН 173-96. Інші планувальні обмеження визначені відповідно до законів України, нормативно-правових та нормативних актів у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічних норм та охорони навколишнього природного середовища.
В цьому проекті використані дані, наявні станом на час розробки проекту, що обумовлено в тому числі графіком його виконання, а також режимом роботи, термінами та умовами надання звітної інформації місцевими, районними та регіональними управліннями.
Матеріали проекту внесення змін до генерального плану вирішують основні принципові питання з планування територій і не можуть бути використані замість спеціальних проектів, схем та програм розвитку галузей економіки, охорони навколишнього середовища та здоров’я населення, пам’яток історії культури, інженерного захисту й підготовки території, розвитку систем транспорту, безпеки та організації дорожнього руху, інженерного обладнання тощо. При складанні зазначеної документації повинні враховуватись пропозиції відповідних розділів даного проекту (п. 4.5. ДБН Б.1.1-15:2012).
Повітряний басейн
За метеорологічними умовами місто відноситься до територій з підвищеним потенціалом забруднення атмосферного повітря та несприятливими умовами розсіювання промислових викидів (Районування України за потенціалом забруднення).
Забруднення повітряного басейну здійснюється промисловими та комунальними підприємствами, автотранспортом. Динаміка обсягів викидів забруднюючих речовин наведена нижче, на час розробки проекту, за даними Статистичного щорічника Тернопільської області за 2014 рік.
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в м. Тернопіль (тис. т/рік).
| Показники | 2010 р. | 2011 р. | 2012 р. | 2013 р. | 2014 р. |
| Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т у тому числі: | 12,6 | 12,7 | 12,6 | 11,8 | 11,2 |
| від стаціонарних джерел, тис. т | 0,6 | 0,6 | 0,5 | 0,560 | 0,490 |
| від пересувних джерел, тис. т | 12,0 | 12,1 | 12,1 | 11,22 | 10,66 |
| Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км2, т | 214,0 | 215,5 | 214,2 | 199,1 | 189,0 |
Як видно, по загальній кількості викидів шкідливих речовин протягом останніх чотирьох років спостерігалася тенденція поступового збільшення викидів за винятком за рахунок стаціонарних і пересувних джерел, що пов’язано зі економічним спадом діяльності підприємств.
Тож, у 2014 р. від стаціонарних джерел забруднення викинуто 490 т забруднюючих речовин. При цьому викид на душу населення становив 2,3 кг/особу, при загальнообласному показнику 7,7 кг/особу.
Викиди шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення обумовлені діяльністю понад 300 різногалузевих промислових підприємств та інших суб’єктів господарської діяльності. Протягом 2014 року у місті 66 підприємств здійснювали викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел. Промислову структуру міста складають підприємства агропромислового комплексу, машинобудування, меблевої та деревообробної промисловості. Помітну частку займають виробники будівельних матеріалів, підприємства легкої промисловості та транспорту. Біля 60% викидів стаціонарних джерел проходить очистку на пилогазоочисному обладнанні. Територіально найбільші площі промислово-виробничих територій знаходяться у північній, північно-східній та південній частинах міста.
Співвідношення валових викидів галузевих виробництв постійно змінюється, проте однією з галузей, що найбільше впливає на стан атмосферного повітря, є паливно-енергетичний комплекс. На його долю припадає більше як 70 % від сумарних викидів стаціонарних джерел. До основних підприємств-забруднювачів атмосферного повітря можна віднести котельні КП «Тернопільтеплокомуненерго». Всі вони працюють на природному газі. Найбільш потужні з них: по вул. Київська 3а, Курбаса 3а, Галицька, 40, Лесі Українки, 4, Лемківська, 23, Живова, 12, Дружби, 9а, Просвіти, 9, Франка, 16, Багата, 4. Суттєвий внесок у забруднення атмосферного повітря роблять відомчі котельні що працюють на мазуті.
Основними забруднюючими речовинами, які присутні у викидах більшості об’єктів господарювання, є оксиди азоту і вуглецю, органічні розчинники, сполуки марганцю та зважені речовини, сірчистий ангідрит, зола, метало-абразивний пил. До специфічних забруднюючих речовин що викидаються здебільшого окремими підприємствами можна віднести: пил бавовни, пил зерновий, перхлоретилен, пил борошна, сірчана та фосфорна кислоти (гальванічна обробка металів), пил деревини, аміак, вуглеводні насичені (АГНКС), пари бензину (транспортні підприємства), пил цементний та кремневміщуючий (підприємства будіндустрії).
Основний вплив на стан атмосферного повітря міста спричиняє автотранспорт, на долю якого припадає в залежності від року близько 90-95% від загальної кількості викидів шкідливих речовин. Викид шкідливих речовин від рухомих джерел забруднення в останні декілька років має тенденцію до зменшення становить близько 10,5-11,0 т/рік, в т.ч. біля 60% від транспортних засобів індивідуальних власників.
Біля 85% забруднюючих компонентів від загальної маси автомобільних викидів складають: окис вуглецю, діоксид азоту, діоксид сірки (сірчистий ангідрид), вуглеводні, альдегіди, сажа, сполуки свинцю, бенз/а/пірен. Викиди від автотранспорту особливо небезпечні для здоров’я людини, оскільки потрапляють у повітря в приземному шарі, в зоні дихання людини.
Дана проблема погіршується з причини експлуатації технічно зношеного транспорту, сумнівної якості пального, організації дорожнього руху, стану дорожнього покриття та інших факторів. Досить небезпечним фактором також є загроза прояву фотохімічного смогу, що утворюється при частих туманах і високій вологості повітря, що характерно для кліматичних умов міста.
Висока інтенсивність руху у «час пік» характерна для вулиць: Будьонного - Об’їзна - Бережанська - Протасевича - Збаразьке шосе – 15-го квітня, Микулинецька - Острозького, Мазепи – Руська - прос. С. Бандери, Крушельницької – Збаразька - прос. Зулуки, Хмельницького, Живова, Шептицького, Лесі Українки.
Моніторингові спостереження за станом атмосферного повітря проводяться міською СЕС на транспортних розв’язках м. Тернополя, в зонах відпочинку та в санітарно-захисних зонах підприємств міста, в межах СЗЗ яких знаходиться житлова забудова.
Перевищення ГДК досліджуваних речовин в зонах відпочинку (парк «Топільче», парк «Національного відродження», парк імені Т. Шевченка) та в СЗЗ підприємств на межі житлової забудови не зареєстровано.
Регулювання обсягів викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами здійснюється державними органами охорони навколишнього природного середовища через дозвільну систему на підставі нормативів ГДВ підприємств, через видачу Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Виробництва, на яких розрахункові викиди забруднюючих речовин перевищують ГДК на межі житлової забудови, оснащуються газопилоочисним обладнанням, та здійснюються заходи щодо регулювання викидів. Згідно погоджених графіків проводиться відомчий контроль приземного шару атмосферного повітря на межі санітарно-захисних зон суб’єктів господарювання.
Подальший моніторинг впливу підприємств на оточуюче житлове середовище та вдосконалення контрольно-дозвільної системи щодо розміщення нових виробничих цехів або підприємств, нарощування виробничих потужностей, зміни профілю виробничої діяльності, впровадження заходів щодо зменшення викидів забруднюючих речовин тощо – повинні забезпечувати створення комфортних умов проживання населення.
Щорічно проводиться близько 200 досліджень взірців атмосферного повітря на автотранспортних магістралях міста, з них – біля 20% не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Протягом останніх років Перевищення ГДК реєструються на перехрестях м. Тернополя з інтенсивним транспортним рухом. Найбільш забрудненим можна вважати перехрестя Б. Хмельницького - Чорновола – перевищення ГДК по NО2 та SO2 реєструється майже в 100% проб.
Постійний лабораторний контроль за станом атмосферного повітря на транспортних розв’язках з інтенсивним рухом та в зонах відпочинку м. Тернополя проводить хімлабораторія Тернопільського обласного центру з гідрометеорології, на двох стаціонарних постах: – ПСЗ №1 (перехрестя вулиць Бродівської і Збаразької) і ПСЗ №2 (перехрестя вулиць Живова і Микулинецької). На постах визначається рівень забруднення атмосферного повітря пилом, діоксидом сірки, діоксидом азоту, формальдегідом, оксидом азоту, оксидом вуглецю, а також важкими металами та бензапіреном.
Аналізуючи результати 2014 року, можна сказати, що протягом року найбільший рівень забруднення шкідливими інгредієнтами відзначається у червні, коли індекс забруднення атмосфери (ІЗА) становив 4,43. У цьому місяці було зафіксовано перевищення середньомісячної ГДК по діоксиду азоту в 1,3 рази та пилу – в 0,9 раза.
Найменше забруднення спостерігалося у грудні, коли ІЗА становив 2,32, що пов’язано із зменшенням інтенсивності руху автотранспорту в зимовий період та специфічними метеорологічними умовами.
Середньорічні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста в кратності ГДК становили: по формальдегіду – 0,7 ГДК; пилу – 0,5 ГДК; діоксиду азоту – 1,2 ГДК; оксиду азоту – 0,4 ГДК; оксиду вуглецю – 0,8 ГДК; діоксиду сірки – 0,1 ГДК.
У порівнянні з 2013 роком збільшився вміст формальдегіду, оксиду вуглецю, не змінився вміст пилу, оксиду азоту, діоксин азоту та діоксиду сірки. Високих та екстремально високих рівнів забруднення в повітрі міста зафіксовано не було.
При прийнятті проектних рішень враховується стан повітряного басейну на час розробки проекту. Слід враховувати, що фактор забруднення атмосферного повітря знаходиться в постійно динамічному стані і залежить від багатьох складових. Для забезпечення відповідності стану атмосферного повітря санітарним нормам на території житлової забудови необхідно впровадження більш досконалих технологій виробництва підприємств міста, виконання заходів з планувальної організації промислових територій та їх СЗЗ, раціональної організації системи дорожнього руху.
Водний басейн
Гідрографічна мережа міста представлена р. Серет та водосховищем на ній, її правою притокою – безіменний струмок та лівою притокою (р. Рудка) яка майже повністю протікає у підземному колекторі. Ріка Серет використовується для промислового водопостачання, гідроенергетики, риборозведення.
Джерелами забруднення поверхневих вод в межах міста є: 9 скидів колекторів дощової каналізації значна які не мають локальних очисних споруд або мають не функціонуючі; скиди з міських каналізаційних очисних споруд ВП “Тернопільводоканал”; поверхневі стоки з оточуючої території. Домінуючий негативний вплив на міські водні об’єкти мають промислова зона та мікрорайони з приватною забудовою. Також на якість води річок впливають і інші фактори. Найбільш суттєвим є попадання в них неочищених господарчо-побутових стоків через мережу зливової каналізації, внаслідок їх самовільного відведення від будинків приватного сектору; та перевищення промисловими підприємствами встановлених норм граничнодопустимих скидів (ГДС), що здійснюють скиди у дощові колектори, так і в колектори системи централізованого водовідведення. На якість поверхневих вод також впливає порушення охоронного режиму в водоохоронній зоні: миття автотранспорту, періодичне засмічення побутовим сміттям, розорення земель під городи, внесення добрив.
Незважаючи на те що деякі підприємства, як колишній комбайновий завод, СП ВАО “Кооптранс”, ТОВ “Тернопільбудмеханізація”, ВАТ “Текстерно”, ВАТ ТРЗ “Оріон”, мають локальні очисні споруди дощових та промислових стоків, відбувається попадання забруднюючих речовин у став. Тому необхідно впроваджувати систему заохочень суб’єктів господарювання, розміщених на водозбірній площі з дощовими колекторами, щодо будівництва ЛОС та їх належної технічної експлуатації, впровадження оборотних систем водокористування тощо.
Значне прогрівання води Тернопільського ставу у спекотну літню пору сприяє бурхливому зростанню біомаси синьо-зелених водоростей та погіршує кисневий режим водойми, що спричиняє літню ядуху риби.
Державний моніторинг поверхневих вод на території міста здійснюють обласне управління водних ресурсів, ДП «Тернопільська обласна санітарно епідеміологічна станція».
Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах р. Серет за звітний рік (в одиницях кратності відповідних ГДК).
| Місця спостереження за якістю води | Показники складу та властивостей | ||||||||
| завислі речовини | БСК5 | мінералізація | сульфати | хлориди | азот амонію | нітрати | нафтопродукти | інші | |
| Контрольні створи водного об’єкту господарсько-побутового призначення: | |||||||||
| вхід в Тернопільський став | 0,82 | 0,67 | 0,39 | 0,07 | 0,04 | 0,15 | 0,04 | 0,04 | нітрати –0,01 фосфати–0,07 |
| на витоку з Тернопільського ставу | 1,12 | 1,0 | 0,41 | 0,07 | 0,05 | 0,2 | 0,03 | 0,05 | нітрати –0,01 фосфати–0,05 |
| вище скиду Тернопільського ВУВКГ | 0,96 | 0,45 | 0,44 | 0,22 | 0,05 | 0,06 | 0,07 | нітрати –0,03 фосфати–0,05 | |
| нижче скиду Тернопільського ВУВКГ | 0,75 | 0,7 | 0,53 | 0,05 | 0,07 | 1,57 | 0,12 | 0,103 | нітрати –0,08 фосфати–0,6 |
Низький вміст кисню в створі вище міста пов’язаний з діяльністю водних мікроорганізмів і заболоченою місцевістю (район Чистилівського орнітологічного заказника). Від витоків до Тернополя це відносно чиста ріка. Погіршення води по БСК5 відмічається вже після входу у Тернопільський став, потім після витоку зі ставу і після потрапляння в неї скидів очисних споруд Тернопільського ВУВКГ спостерігається погіршення деяких показників якості.
Каламутність води в середньому 100-200 г/м3, під час повеней та паводків підвищується до 500-600 г/м3 і більше. Під час межені вода ріки тверда і має порівняно значну мінералізацію – 350-550 мг/л.
Науковцями Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка було досліджено сучасний рівень забруднення Тернопільського ставу на основі аналізу гідрохімічних показників водойми. Проаналізовано сучасний рівень токсикологічного забруднення важкими металами водойми на основі аналізу зразків води, прибережного мулу, прибережного ґрунту та водоростей. Порівняння результатів проведених досліджень з фоновими значеннями дозволяє підсумувати, що став є слабо забрудненою водоймою, однак вміст кобальту перевищує стандартні фонові значення у всіх складових (ґрунт, прибережний мул, вода) середовища. Спостерігається незначне перевищення фонових значень вмісту кадмію у прибережному мулі та ґрунті, порівняно високий вміст свинцю у водоростях, а міді – у воді, прибережних ґрунтах і водоростях. За токсикологічними показниками на сьогоднішній день Тернопільський став класифікується як досить чистий (III категорія). Також за результатами досліджень виявлено, що у Тернопільському водосховищі протікають процеси самоочищення водної товщі.
Для покращення екологічної ситуації Тернопільського водосховища необхідне виконання таких першочергових заходів, як забезпечення аерації водойми, зменшення органічного забруднення, створення системи біоплато для очищення і доочищення стічних вод та забрудненого поверхневого стоку.
За умов невиконання необхідних гідротехнічних заходів з експлуатації ставків, каналів, та інших водойм створюються передумови для утворення анофелогенних ділянок та виплоду малярійних комарів. У місті зареєстровані 17 водних об’єктів з анофелогенними ділянками, загальною площею близько 50 га, в тому числі анофелогенна площа становить орієнтовно 5,4 га.
Дані водойми знаходяться переважно в парку “Топільче” (7 ставків), с. Березовиця (4 ставки) а також по вул. Чумацька (став і струмок), вул. Білогірська (меліоративна канава), в районі об'їзної дороги, біля с. Пронятин (2 става) та с. Кутківці (1 став).
Враховуючи, що у вищих навчальних закладах міста навчаються студенти, які прибули з країн, ендемічних з малярії (понад 400 студентів) та щорічний від’їзд людей на відпочинок в країни південно-східної Азії, дані фактори при певних умовах можуть призвести до виникнення місцевих випадків малярії.
Необхідними заходами по санітарному оздоровленню територій є:
- днопоглиблення водойм, очищення їх від мулу та рослинності;
- пониження рівня ґрунтових вод та повне охоплення території системою зливової каналізації, з ліквідацією причин затоплення ділянок дощовими водами та інші;
Проектним рішенням передбачається ряд заходів з розчищення та екологічного оздоровлення водойм, (див. розділ «Інженерна підготовка та захист території»).
Джерелом водопостачання міста є підземні води водоносних горизонтів туронського та сеноманського ярусів верхньокрейдяних відкладів. Основним водозабором є Верхньо-Івачівський, який налічує 16 свердловин з загальним дебітом 87,6 м3/добу. Центральна частина забезпечується водою від Білецького водозабору, що має 14 свердловин загальним дебітом 31,6 м3/добу. Також на території міста розміщені колонки-качалки, призначені для цілей децентралізованого водопостачання на випадок виникнення аварійних ситуацій у водопровідних мережах та 2 каптажі (парк Національного відродження та парк Топільче). Близько 30 суб’єктів господарювання мають власні свердловини.
Якість питної води контролюється відомчою лабораторією КП “Тернопільводоканал”, міськими та обласними установами Держсанепідслужби України.
За результатами лабораторних досліджень "Тернопільського обласного лабораторного центру" Держсанепідслужби України відсоток проб невідповідності питної води санітарним нормам в останні роки орієнтовно становив: із джерел централізованого водопостачання (2 водозабори) – по хім. показниках 3 - 5%, по бак. показниках 1,8 - 2%; з 36 джерел децентралізованого водопостачання по хімічних показниках 14%, по бактеріальних показниках 50%; 34 громадських криниць по хімічних показниках 18%, по бактеріальних показниках 36%; каптажів (2шт.) - по хімічних показниках 0%, по бактеріальних показниках 100%.
За даними КП “Тернопільводоканал” вода водозабору “Тернопільський” відповідає вимогам ГОСТу “Вода питна”, за винятком жорстокості (8,4 мг/дм3 при нормі 7,0), підвищеного вмісту заліза та недостатнім вмістом фтору (0,2 - 0,3 мг/дм3 при нормі 0,8-1,5 мг/дм3). На даному водозаборі працює станція знезалізнення. Водоканал має дозвіл міської СЕС на експлуатацію водоносних горизонтів із показниками жорстокості в межах до 10 мг/дм3. Дане питання потребує заходів по впровадженню технологій пом’якшення води або інших заходів, що забезпечать відповідність питної води допустимим нормативам. Вода водозабору “Верхньо-Івачівський” відповідає вимогам ГОСТу “Вода питна”, за винятком підвищеного вмісту заліза (0,22 при нормі 0,2 мг/дм3) та недостатнім вмістом фтору (0,2-0,3 мг/дм3 при нормі 0,8-1,5 мг/дм3). Водоканал має дозвіл міської СЕС на експлуатацію водоносних горизонтів із показниками заліза в межах до 1 мг/дм3. Необхідно будівництво станції знезалізнення води, що забезпечать відповідність питної води допустимим нормативам. На двох водозаборах необхідно впроваджувати установки фторування води.
Джерелом забруднення, що впливає на стан водного басейну, ґрунтів та підземних вод залишається Малашівське сміттєзвалище, що розташоване в зоні депресійної лійки Верхньо-Івачівського водозабору, визначається як можливе джерело його забруднення і є головним елементом екологічного ризику для регіону.
ВАТ “Тернопільводпроект” здійснює моніторинг впливу сміттєзвалища на Верхньо-Івачівський водозабір у 12 точках спостережень (наглядові свердловини та колодязі) по 30 показниках. За результатами останнього етапу спостережень в період 1997 - 2013 роки, зроблені висновки, що: площа депресійної лійки встановилась 50 - 60 км2 і має тенденцію до збільшення; промисловий горизонт в верхньо-крейдяних відкладах відноситься до недостатньо захищених; результати аналізів підземних вод з наглядових свердловин і колодязів мешканців прилеглих сіл свідчать що відбувається забруднення водоносних горизонтів; а результати аналізів по свердловині №34 Верхньо-Івачівського водозабору свідчать, що значного забруднення ще не відбулося, але можливість такого з часом можлива – так, у порівнянні з результатами аналізів води при здачі цієї свердловини в експлуатацію (1976 р.) показники змінилися в гіршу сторону по поліфосфатах, сульфатах і хлоридах; в останній звітний період до 2013 року показники змінюються в більшу чи меншу сторону, але знаходяться в межах ГДК; вміст нафтопродуктів, ртуті, хрому, і цинку не виявлено, а показники кількості аніонних СПАР зменшуються.
Деяка стабілізація процесу забруднення в останні роки пояснюється зменшенням внесення добрив, ліквідацією ферм і тракторних бригад, складів ПММ. Першочерговим заходом для запобігання забруднення водозабору є ліквідація та знешкодження джерел забруднення, котрі розташовані в зоні впливу депресійної лійки.
В цілях упередження подальшого забруднення підземних вод необхідно виконання комплексу заходів з санітарного благоустрою території, що потрапляє в сферу впливу депресійної лійки Верхньо-Івачівського водозабору. Вцілому, негативний вплив сміттєзвалища на міський водозабір №2 питної води є недостатньо контрольованим і не піддається чіткому прогнозуванню, тому його закриття з подальшою рекультивацією є вкрай необхідним, що і передбачено проектним рішенням генерального плану. Також передбачається будівництво підприємства промислової переробки твердих побутових відходів з використанням сучасних технологій, з подальшою поетапною рекультивацією та консервацією сміттєзвалища за сучасною технологією. На час розробки проекту вирішується питання відведення земельної ділянки для розміщення сміттєпереробного підприємства.
Даним проектом передбачається 100% охоплення міста централізованим водопостачанням і водовідведенням, надається перелік заходів необхідних для забезпечення якості питної води у системі централізованого водопостачання; формування, озеленення та благоустрій прибережних захисних смуг водойм міста.
Стан ґрунтів
Джерелами та причинами забруднення ґрунтів на території міста є викиди від автотранспорту, відсутність розвинутої системи зливової каналізації, неповне охоплення садибної забудови господарсько-фекальною каналізацією. Додаткове забруднення на території міста створюють несанкціоновані стихійні сміттєзвалища, на ліквідацію яких залучаються бюджетні кошти.
Комплексне геохімічне обстеження території міста не проводилось. Моніторинг стану ґрунтів міста проводить обласна СЕС по санітарно-бактеріологічним показникам та на вміст важких металів 2 рази на рік: у місцях масового проживання і відпочинку населення (парк Топільче, міський пляж) та у місцях транспортних розв’язок. Також контроль ґрунтів проводить управління екологічної інспекції у Тернопільський області на 9 постах на вміст солей важких металів переважно на транспортних розв’язках 2 рази на рік. За результатами спостережень перевищення ГДР по вмісту важких металів відмічається в усіх точках на перехрестях вулиць по кадмію (валовий вміст і рухомі форми) та фосфору (рухомі форми) на перехрестя вул. Микулинецької та Острозького (пост №2 гідромету). У місцях відпочинку населення відхилень від нормативів не відмічалося.
За даними департаменту ЖКГ, екології та транспорту міської ради промислові території міста характеризуються як забруднені. За санітарно – хімічними показниками ґрунти промислових зон не відповідають нормативним значенням гранично – допустимих концентрацій важких металів (в Північній промисловій зоні вміст важких металів складає 1, 2 – 1, 8 ГДК, в Південній зоні – 1, 1 – 1, 2 ГДК). Крім цього, потенційними територіями, де можливе забруднення ґрунтів з перевищенням нормативних ГДР є території нафтобаз, ділянки обслуговування залізниці, АЗС, автостоянки та підприємства обслуговування автотранспорту, ділянки вздовж основних автомагістралей.
Санітарна очистка та захоронення побутових відходів є однією із найгостріших проблем комунального господарства міста. На даний час у місті функціонують дві системи поводження з відходами – унітарна та роздільна.
У місті розроблений проект Схеми санітарної очистки, але населення приватного сектору не завжди користується послугами підприємств які збирають та вивозять тверді побутові відходи внаслідок чого відбувається утворення стихійних сміттєзвалищ. Захоронення відходів здійснюється на міському сміттєзвалищі, що розташоване на відстані близько 9 км від межі міста і шкідливого впливу на ґрунти міста не здійснює, але є потенційно-небезпечним джерелом забруднення основного водозабору питної води міста.
Роздільну систему поводження з відходами представляють декілька підприємств, які через стаціонарні та пересувні пункти здійснюють приймання ресурсних відходів. У 2008 році міською радою запроваджена і продовжує розвиток система попереднього сортування ресурсоцінних відходів (скла, ПЕТ-пляшок та пластикової тари) у спеціальних контейнерах. У секторі приватної садибної забудови міста продовжує домінувати унітарна схема видалення відходів.
Актуальним є питання утилізації небезпечних відходів, що утворюються населенням: відпрацьованих акумуляторних батарей, масел та шин від експлуатації приватного автотранспорту, відпрацьованих люмінесцентних ламп від освітлення житлових приміщень та ін. Для вирішення цього питання з метою запобігання потрапляння їх на полігони побутових відходів та довкілля необхідне створення пунктів прийому небезпечних відходів від населення та подальшою передачею на спеціалізовані підприємства з їх переробки та знешкодженню.
В сфері поводження з відходами особливу екологічну небезпеку становлять промислові відходи І - ІІІ класів небезпеки. Значний відсоток з них, що утворюється підприємствами міста, використовується як вторинні ресурси або передається на утилізацію іншим підприємствам. Решта надходить до спеціально відведених місць зберігання.
Основні показники поводження з відходами І-ІV класів небезпеки, (тонн) у 2014 році по м. Тернопіль наведені станом на 1.01. 2015р. за даними Статистичного щорічника в Тернопільській області.
| Кількість підприємств, охоплених спостереженням, одиниць | Наявність відходів на 01.01.2014р., | Прибуло відходів протягом року, т | Вибуло відходів протягом року т | Наявність відходів на 01.01.2015р. |
| 84.319 | 80731.878 | 80501.113 | 315.084 |
Протягом 2014 року загальні обсяги утворення відходів всіх класів небезпеки становили 77066,5 т, в т.ч. 39022,2 від економічної діяльності.
Отримано відходів зі сторони 41709,7 т, в т.ч.: від виробничої сфери 3652,0 т, домогосподарств 38044,3 т, сфери послуг – 13,4 т.
Спалено 1058,7 т відходів, у т.ч. використання у вигляді палива чи іншим чином для отримання енергії – 1058,4 т; з метою теплового перероблення енергії – 0,32 т.
Утилізовано виробниками відходів 25215, 5 т. Видалено відходів у спеціально відведені місця та об'єкти 243,6 т. Передано відходів на сторону 53929,9 т , у т.ч. виробниками відходів 12414, 6 т, переробниками відходів – 41515,3 т.
Проектним рішенням передбачається 100% охоплення міста, з урахуванням перспективних ділянок житлово-громадської забудови, системою санітарного очищення; заходи щодо поводження та видалення ТПВ; повне охоплення міста централізованим водопостачанням та водовідведенням, рекультивація порушених ділянок.
Радіаційний стан території
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991р. №106, з урахуванням наступних поточних змін (Постанова від 29.08.1994 р. №600) територія міста не входить в перелік територій, забруднених в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.
Спостереження за радіаційним станом території міста здійснює обласним центром з гідрометеорології на АМСЦ "Тернопіль". Рівні радіаційного гамма-фону (мкр/год) за 2014 рік та за результатами багаторічних спостережень не перевищують природного і становлять близько 11-12 мкР/годину. Протягом 2014 р. максимальні значення становили 17 мкР/годину (1 раз).
Прояви природної радіоактивності – виходи на денну поверхню радону не зафіксовані.
При проведенні будівельно-проектних робіт необхідно керуватись вимогами радіаційної безпеки щодо будівельних матеріалів та будівельної сировини (сертифікація радіологічної якості) відповідно НРБУ 97 і “Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України”, затверджені МОЗ України № 54 від 02.02.2005р.
Електромагнітне забруднення
Джерелами електромагнітного випромінювання на території міста є трансформаторні підстанції, ЛЕП, Тернопільський РТПЦ, базові станції мобільного зв’язку.
З метою захисту території житлової забудови від впливу електромагнітного випромінювання на дані об’єкти (РТП центри, базові станції мобільного зв’язку тощо) оформлюються санітарні паспорти, проводяться інструментальні дослідження рівнів густини потоку енергії ЕМВ та за необхідності встановлюються санітарно-захисні зони та зони обмеження забудови.
Контроль за додержанням параметрів визначених паспортом СЗЗ та зон обмеження забудови від зазначених об’єктів, які враховуються при їх розміщенні для запобігання впливу на житлову забудову, здійснюється державними санітарно-епідеміологічними службами.
Так, за даними Головного управління Держсанепідслужби у Тернопільській області станом на 01.01.2015р., під наглядом спеціалістів на території м.Тернополя знаходиться 151 об’єкт, що є джерелами електромагнітних випромінювань, в т.ч. БС мережі стільникового зв’язку ПрАТ «Київстар» -52, ПрАТ «МТС Україна» - 39, ТОВ «Астеліт» - 23, ТОВ «Інтертелеком -7, ТОВ «ТриМоб» -20, ВАТ «Тернопільобленерго» -1, ЗАТ «Телесистеми України» - 7, Міністерство транспорту та зв’язку України Державна адміністрація зв’язку Тернопільська філія Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення -1, Державний комітет телебачення і радіомовлення України «Тернопільська ОДТРК» -1.
Існуюча забудова в зону обмеження забудови не потрапляла, що підтверджено розрахунками та інструментальними замірами.
Всі трансформаторні підстанції розташовані в межах промислових територій і не створюють впливу на житлову забудову.
Від ЛЕП напругою 35, 110 кВ, з метою обмеження впливу на суміжні ділянки та об’єкти, згідно ДБН 360-92**, табл. 8.5*, встановлюються охоронні зони в обидві сторони відповідно 15, 20 м.
Дані обмеження відносяться до постійного фактору присутності і враховуються при прийнятті проектних рішень щодо організації планувальної структури території міста.
Акустичний режим
Джерелом акустичного забруднення території міста є залізниця в 4 напрямках, магістральні вулиці з підвищеною інтенсивністю транспортних потоків та періодичний акустичний вплив від авіатранспорту.
Основними ділянками значних акустичних навантажень з перевищенням ГДР можуть бути магістральні вулиці, на ділянках яких може утворюватись підвищена інтенсивність транспортного руху. Це ділянки вулиць: Острозького, Замонастирська, Руська, Хмельницького, Коновальця, Зулуки, Збаразька, Крушельницької, Протасевича, Л. Українки, 15 Квітня, Будного, Микулинецька, Мазепи, Об’їзна.
Система організації дорожнього руху, яка намічена комплексом заходів генерального плану (див. розділ Транспорт) направлена на вирішення питання розподілення інтенсивності транспортних потоків.
Для забезпечення нормативних рівнів шуму на території житлової забудови, на ділянках існуючої забудови та вздовж проектних доріг передбачається формування зелених насаджень в межах червоних ліній, а також при необхідності застосування шумозахисних заходів для першої лінії забудови.
Для об’їзної дороги, відповідно вимог ДСН 173-96 (п.5.25, 5.26), передбачається формування санітарного розриву, зі смугою озеленення шириною 20-50м.
Шумове забруднення від залізниці має лінійно-векторне поширення і утворює зону акустичного дискомфорту. Залізниця проходить через місто сполученнями в 4 напрямках: Тернопіль – Хмельницький, Тернопіль – Красне –Львів, Тернопіль – Ланівці – Шепетівка, Тернопіль – Острів. Основна лінія залізниці перетинає місто з південного сходу на північ.
Як планувальне обмеження по даному фактору в проекті враховується нормативна санітарно-захисна зона 100м від основних колій, та 50м від під’їзних колій (у відповідності з ДБН 360-92**, п.7.8). В межах даних параметрів рівні шуму можуть перевищувати 65 дБА.
В межах нормативних параметрів СЗЗ, частково знаходиться житлова забудова, переважно приватного сектору. На ділянках впливу залізниці на існуючу та перспективну житлову забудову, за умов неможливості досягнення нормативних рівнів звуку шумозахисним озелененням, пропонується спорудження шумозахисних екранів. Здійснення спеціальних шумозахисних заходів, з урахуванням забезпечення на території житлової забудови нормативних рівнів шуму, дозволить зменшити параметри СЗЗ до 50м.
Тернопільський аеропорт цивільної авіації розташований у східному, південно-східному напрямку від межі міста. За класифікацією аеродром належить до класу "Г", індекс повітряних суден – 4.
Територія що проектується знаходиться на відстані 4,1км по вісі від ЗПС, тому східна околиця міста знаходиться в зоні акустичного впливу – переважно південна промислова зона та незначна частина житлової забудови.
Проект визначення зон обмеження забудови за умов авіаційного шуму від злітно-посадкової смуги, відповідно сучасної нормативної бази, не розроблявся. Враховуючи клас об'єкту та малу інтенсивність польотів акустичний вплив від даного об’єкту є епізодичним та незначним. Проте, з урахуванням подальшої перспективи функціонування об’єкту, при містобудівному освоєнні ділянок у південній частині міста (мікрорайони Східний, Оболонь, Дружба), слід передбачити відповідні комплекси планувальних та інженерних заходів, як для будівель та споруд що розташовані в межах зон Б, В, в т. ч. з підвищеною звукоізоляцією зовнішніх огороджень, які забезпечують зниження максимальних рівнів шуму на 25-30 дБА.
Уточнення параметрів зон обмеження забудови навколо аеропорту потребує розробки спеціалізованого проекту з урахуванням останніх методик обчислення, перспективи використання та розвитку аеродрому, сучасного та перспективного парку повітряних суден, що експлуатуються та сучасних вимог сертифікації літаків ІКАО щодо двигунів повітряних суден.
Природно-заповідний фонд та екомережа міста.
В місті наявні 11 об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) місцевого значення загальною площею 725,33га, в тому числі урочище «Чагарі Кутківецькі», заказник, розташований в межах території що проектується (проектна межа міста).
Перелік територій та об`єктів природно-заповідного фонду міста, станом на 01.07.2015р.
| Назва території чи об’єкта ПЗФ | Категорія (тип) | Площа, га | Місце розташування території чи об`єкту ПЗФ | Рішення, яким створено (змінено) територію чи об’єкт ПЗФ |
| Загребелля | регіональний ландшафтний парк | 630,0 | дендропарк по вул. Львівській - Бережанській, лісопарк "Кутківці", лісове урочище "Пронятин", став з намитою частиною і гребним каналом | Рішення Тернопільської обласної ради вiд 18. 03. 1994 р., зі змінами, затвердженими рішенням Тернопільської обласної ради від 23.12.2005 №517 |
| Урочище "Чагарі Кутківецькі" | заказник (ботанічний) | 87,0 | західна околиця, Тернопільське лісництво, кв.20, 21, лісове урочище "Чагарі кутківецькі" | Рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради вiд 22.07.1977 р. № 360 |
| "Тернопільські джерела" | пам’ятка природи (гідрологічна) | 0,10 | гідропарк "Топільче", ряд джерел у межах правосторонньої заплави р. Серет | Рішення Тернопільської обласної ради від 18.03.1994 р. |
| "Тернопільське джерело" | пам`ятка природи (гідрологічна) | 0,01 | парк Національного відродження, біля Співочого поля | Рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 14.03.1977 р. №131 |
| "Дуб "Тернопільський" | пам`ятка природи (ботанічна) | 0,01 | вул. Живова,1, біля гуртожитку медичного університету | Рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради вiд 22.12.1987 р. №310 |
| "Тернопільська липа" | пам`ятка природи (ботанічна) | 0,01 | вул. Листопадова, між будинками № 1-3 | Рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 21.12.1974 р. №554 |
| "Заповідний куточок імені Миколи Чайковського" | пам`ятка природи (ботанічна) | 0,03 | вул. Винниченка, 13, у дворі будинку | Рішення Тернопільської обласної ради вiд 18.03.1994 р., зі змінами, затвердженими рішенням Тернопільської обласної ради від 12.11.2013р. №1522 |
| "Старий парк" | парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва | 6,35 | вулиці: Генерала Шухевича, Є.Петрушевича, Клінічна, біля центрального міського стадіону | Рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 14.03.1977 р. №131, зі змінами, затвердженими рішенням Тернопільської обласної ради від 27.04.2001р. №238 |
| "Сквер ім.Шевченка" | парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва | 1,0 | бульвар Тараса Шевченка, між музично-драматичним театром та центральним універмагом | Рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 14.03.1977 р. №131 |
| "Сквер по вул. Чорновола" | парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва | 0,5 | вул. В'ячеслава Чорновола, між Театральним майданом та центральною площею | Рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 14.03.1977 р. №131 |
| "Сквер Кобзаря" | парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва | 0,32 | по вул. Грушевського, на захід біля Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру імені Т.Г.Шевченка | Рішення Тернопільської обласної ради від 09.04.2015 р. №1942 |
| Разом | 725,33 |
Враховуючи особливу ландшафтну цінність та функціональне призначення РЛП “Загребелля”, потребує розробки проекту організації його території, що дасть можливість більш широкого рекреаційного використання території.
На північній околиці міста, до меж території що проектується прилягає орнітологічний заказник загальнодержавного значення "Чистилiвський", площею 321,0 га, створений рішенням Постанови Ради Міністрів УРСР вiд 25.02.1980 р. №132. Місце розташування території: землі Тернопільського району, біля с.Плотича, с.Чистилів, с.Біла, с. Великий Глибочок, мікрорайон Пронятин.
Дана територія разом із гідрологічним заказником загальнодержавного значення «Серетський» входить в межі водно-болотного угіддя «Серетські болота», яке є перспективним до включення в реєстр водно-болотних угідь міжнародного значення, що охороняються Рамсарською конвенцією.
Перспективні до заповідання території та об`єкти природно-заповідного фонду міста:
- «Тернопільські магнолії» (пам`ятка природи (ботанічна) місцевого значення), на території дитячого сиротинця, просп. Ст. Бандери, 81;
- «Парк національного відродження», площею орієнтовно 51,3га. - парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення ;
- «Сквер по вул. Миру», площею орієнтовно 1,6га, -пам`ятка природи (ботанічна) місцевого значення;
- «Дендропарк ТНПУ», площею орієнтовно 4,1га;
- «Парк ім. Шевченка», площею орієнтовно 18,3 га - парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення ;
- Гідропарк «Топільче», площею орієнтовно 58,2 га - парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення.
Наявні та перспективні природно-заповідні території та об’єкти ПЗФ складають основу екостабілізаційного каркасу міста. Проектне рішення внесення змін до генерального плану враховує дані території та передбачає їх подальшу охорону щодо функціонального використання.
З метою збереження та відновлення природних екосистем для міста розроблена Схема екомережі м. Тернопіль, яка затверджена рішенням Тернопільської міської ради від 16.12.2011 р. № 6/16/2.
Відповідно науково-дослідно роботи "Обгрунтування схеми локальної екомережі м. Тернопіль", розробленої ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2011р., екомережа міста складається з природних ядер, екокоридорів та буферних (захисних) територій, а саме:
- трьох ключових територій (ядер) – РЛП «Загребелля», парк «Національного відродження», ботанічний заказник місцевого значення «Чагарі Кутківецькі»;
- чітко вираженого осьового Серетського екологічного коридору (сполучної території) – регіональний рівень;
- Кутківецького і Галицького екологічних коридорів - місцевий рівень;
- відокремлених елементів екологічної мережі: Старий парк, сквер на вул. В. Чорновола, сквер ім. Т. Шевченка, сквер Театральний, сквер на вул. Миру, Тернопільські магнолії, Дендропарк педагогічного університету, заповідний куточок на вул. В. Винниченка.
Згідно даної роботи загальна площа земель структурних елементів екологічної мережі в межах міста складає 1106,3 га або 18,75%. З урахуванням площ відокремлених елементів екологічної мережі площа локальної екологічної мережі зростає до 20%.
При розробленні схеми екологічної мережі міста встановлено, що частка земель, які потребують певних обмежень або зміни їх напрямків використання у складі екологічної мережі, є невисокою. В основному це ділянки сполучних територій (Кутківецької та Галицької). Якщо сполучна територія «Кутківецька» представлена переважно природною лучною і чагарниковою рослинністю і потребує ренатуралізаційних заходів лише на окремих ділянках в межах міської забудови, то в межах перспективної сполучної території «Галицька» є потреба проведення докорінних заходів з відновлення рослинності прибудинкових територій, висадки лісосмуг, максимального створення зелених газонів тощо для відновлення певних міграційних потоків між ключовими територіями "Парк «Національного відродження» і «Загребелля», Серетським екокоридором.
Рішення проекту внесення змін до генерального плану міста враховують дані вимоги щодо формування локальної екологічної мережі та рекомендації щодо визначення режимів охорони, відновлення та використання складових земель ключових, сполучних, буферних та відновлювальних територій.
Так, на ділянці сполучної території «Кутківецька» передбачається створення зелених насаджень загального користування. В межах перспективної сполучної території "Галицька" передбачається зміна функціонального використання ділянок промислово-комунального призначення на території житлово-громадського призначення, що дозволить зменшити техногенне навантаження та дозволить впровадження значних ренатуралізаційних заходів, в тому числі відтворення первинного природного стану присадибних і прибудинкових територій.
Проектні рішення внесення змін до генерального плану враховують перспективу формування екологічної мережі міста та направлені на ландшафтно-інженерне впорядкування її складових, що сприятиме формування цілісного природного комплексу міста.
Планувальні обмеження
Система планувальних обмежень представлена санітарно-захисними зонами (СЗЗ) від промислових підприємств і виробництв, об’єктів комунального призначення, охоронними зонами об’єктів комунальної інфраструктури, природоохоронними територіями.
Параметри нормативних санітарно-захисних зон (СЗЗ) промислово-комунальних підприємств і виробництв представлені відповідно санітарної класифікації ДСН №173-96. Найбільші території охоплюють СЗЗ підприємств І, ІІ та ІІІ класу шкідливості, які мають параметри відповідно 1000, 500 та 300 м.
Нижче наведені нормативні санітарно-захисні зони і санітарні розриви для основних промислових, комунальних та інших об’єктів міста.
| Підприємства | СЗЗ, м | Документ |
| Промислові підприємства | ||
| дільниця виробництва асфальту шляхоексплуатаційного підприємства (Пд-Сх околиця)[1] | ДСП 173-96 (додаток №4) | |
| ПАТ Тернопільський завод штучних шкір “Вінітекс” (виробництво штучних шкір; екструзійнго пінополістиролу) | - // - | |
| ТОВ ОСП «Корпорація «Ватра» | - // - | |
| ВАТ “Тернопільське об’єднання “Текстерно” | - // - | |
| ПАТ “Оріон” (гальваничний цех, лиття) | - // - | |
| ПП ”Янтос” (гальванічний цех) | - // - | |
| ТОВ “Шредер” | - // - | |
| ВАТ ”Тернопільбуд” | - // - | |
| ТОВ “Аргентум-Т” | - // - | |
| ТОВ „КВП“Ватра” | - // - | |
| ТзОВ ”Вівіпак ” | - // - | |
| ТОВ ”Омега ЛТД” (полімери) | - // - | |
| Кооператив ”Дельта” (поліетилен) | - // - | |
| ЗАТ “Сатва” | - //- | |
| ПП “Форель” | - //- | |
| ТОВ “Вінісан” | - //- | |
| ВАТ “Тернопільський з-д ЗБК” | - // - | |
| ТОВ ”Тервікнопласт” | - // - | |
| ВАТ ”Тернопільбуд” промислова база | - // - | |
| комбінат ”Будіндустрія” ВАТ ”Тернопільбуд” | - // - | |
| СП ”Тернопільський з-д ЗБВ і буд. конструкцій” | - // - | |
| Деревообробний комбінат ВАТ “Тернопільбуд” | - // - | |
| ТОВ “ЛіхТнер – бетон Тернопіль” | - // - | |
| ТОВ ”СУНП – ТЕР-БауГіпс” | - //- | |
| ВАТ ”Тернопільнафтопродукт” | - // - | |
| ДЕД ДП ”Тернопільський облавтодор” | - // - | |
| КП ”Тернопільелектротранс” (тролейбусний парк) | - // - | |
| РУ ”Львівавтогаз” АГНКС | - // - | |
| Управління будівельно-монтаж. робіт і споруд Львівської залізниці | - // - | |
| ПАТ ”Топільче” (склад ПММ) | - // - | |
| ВАТ ”ЕКОР ТВ” | - // - | |
| ТОВ “Текіс” | - //- | |
| ДП ДАК ”Хліб України” (комбінат хлібопродуктів) | - // - | |
| Філія ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Тернопільський комбінат хлібопродуктів» | - // - | |
| ПРАТ “Тернопільський молокозавод” | - // - | |
| ТОВ "Тернопільхлібпром" | - // - | |
| ТОВ пивоварня “Опілля” | ||
| ТОВ “Тернопільський завод безалкогольних напоїв” | - // - | |
| ТОВ “Галичина Ласунка” | - //- | |
| ПАТ “ ТерА” | - //- | |
| ТОВ “Рейв-Техно” | - //- | |
| ПП “Моноліт” | - //- | |
| ТОВ “Дарт” | - //- | |
| ВАТ “Техінмаш” (майданч. №1) | - //- | |
| ТОВ “Тернофарм” | - //- | |
| ТОВ “Саюз” | - //- | |
| ТОВ ”Завод Альфа-газпромкомплект” | - //- | |
| ТОВ“Ремпобуттехніка“ | - //- | |
| ТзОВ „Тернопільська меблева фабрика” | - //- | |
| Фабрика меблів “Нова” | - //- | |
| ТОВ „ЛЮІЗО” | - //- | |
| ТОВ "Агробудкомплект" | - //- | |
| ТОВ “Кранівник” | - //- | |
| ТОВ “Взуття” | - //- | |
| Тернопільське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство | - //- | |
| ТОВ ”Сатва і К” | - //- | |
| ТОВ ”Енергоресурс” | - //- | |
| ТОВ “Термобуд-плюс” | - //- | |
| ТзОВ ”Сат плюс” | - //- | |
| ДП “Електромонтаж 470” | - //- |
Окрім того, планувальні обмеження також представлені:
| Об’єкти | Нормативні СЗЗ / санітарний розрив, м | Документ |
| Транспортні коридори | ||
| Залізниця | ДБН 360-92**, п. 7.8. | |
| Під’їзні колії | ||
| Об’їзна автодорога (за межею міста) | ДСП 173-96 п. 5.25 | |
| Об’їзна автодорога (в межах міста) – категорія магістральної вулиці | 25-50 | ДБН 360-92**, п. 7.32 |
| Об’єкти комунального призначення | ||
| Кладовища діючі / закриті | 300 / 50 | ДСП 173-96 (дод. №4) |
| Водозабірні споруди (свердловини): І, ІІ та ІІІ пояси зон санітарної охорони | відповідно спецпроекту | відповідно вішення Тернопільської обласної ради №40, від 08.09.2006 |
| КОС | ДСП 173-96 (додаток №12) | |
| ГРС | ДСП 173-96 (додаток №4) | |
| АЗС | -//- | |
| СТО, гаражі | 15-50 | -//- (додаток №10) |
| Сільськогосподарські об’єкти | ||
| НДВГ "Наука" ТНЕУ (розведення худоби) | ДСП 173-96 (додаток №5) | |
| худобомогильник | - //- | |
| Природоохоронні об’єкти | ||
| Прибережні захисні смуги р. Серет/ приток | 50/25 | ВКУ (ст. №88), з урахуванням проекту Тернопільводпроект |
| Прибережні захисні смуги озер та водойм площею понад 3 га | - //- |
До підприємств IV класу шкідливості переважно відносяться – будівельно-монтажні, ремонтно-будівельні, виробничо-транспортні підприємства. До V класу шкідливості – підприємства обслуговування транспорту, харчової промисловості, промислово-складські бази. Території складів, баз а також екологічно нешкідливих виробництв відповідно діючих нормативів мають 50-метрові санітарні розриви ( ДБН 360-92, п.4.5).
Виробничо-комунальний комплекс розміщений переважно у двох промислово-комунальних зонах на північній та південній околицях міста, де знаходяться промислові та комунальні підприємства ІІ та ІІІ класів шкідливості. Вздовж об'їзної дороги, на південно-західній та східній околицях сформувалися три промислово-виробничі вузли, підприємства яких відносяться переважно до V класу шкідливості. Також в межах житлової забудови наявні окремо розташовані комунальні і промислові підприємства.
За даними міської СЕС в місті наявні близько 20 підприємств нормативні параметри СЗЗ яких не витримуються. З метою регулювання їх впливу на прилеглу сельбищну територію на даних підприємствах впроваджуються заходи щодо регулювання викидів, здійснюється оснащення пилогазоочисним обладнанням та згідно погоджених графіків проводиться контроль стану атмосферного повітря на межі з житловою забудовою.
Проекти організації СЗЗ промислових підприємств і виробництв необхідно розробляти відповідно ДСН 173-96 (п. 5.14) в комплексі з проектом будівництва (реконструкції) підприємств, з першочерговою реалізацією заходів, передбачених в СЗЗ. Тобто питання організації СЗЗ є складовою виробничо-технологічного процесу самих підприємств. Враховуючи те, що в умовах сформованого міста витримати вимоги по територіальних розривах СЗЗ неможливо, головне завдання підприємств, в межах СЗЗ яких знаходиться житлова забудова, полягає в впровадженні новітніх технологій та інших інженерно-планувальних заходів, виконання яких дозволить забезпечити організацію СЗЗ з дотриманням параметрів до меж житлової та певних видів громадської забудови. Проекти організації СЗЗ зі скороченням їх нормативних параметрів мають бути погоджені відповідними контролюючими органами і затверджені у встановленому законодавством порядку. Головним механізмом реалізації даних вимог є законодавча база по охороні довкілля через механізм приписів, штрафів, компенсаційно-соціальних виплат та закриття виробництв державними контролюючими органами.
Головними об’єктами, що створюють планувальні обмеження для території що проектується є діючі кладовища, сільськогосподарські підприємства, об’єкти транспортної інфраструктури – об’їзна автодорога, залізниця, аеропорт та об'єкти комунального господарства – КОС, компресорна станція, а також території природоохоронного значення.
З метою забезпечення санітарно-гігієнічних умов проживання, для частини промислово-комунальних підприємств що розташовані в оточені сельбищної забудови даним проектом передбачається зміна функціонального призначення цих ділянок з виробничо-комунального на житлово-громадського призначення.
Також проектом передбачається винесення дільниці асфальтного виробництва з існуючої ділянки шляхоексплуатаційного підприємства, що на південно-східній околиці міста. Передбачається впровадження нового технологічного устаткування та скорочення СЗЗ у встановленому законодавством порядку. Нове місце розміщення дільниці асфальтного виробництва передбачається на території існуючої промислової зони з урахуванням перспективних ділянок промислового використання. Питання вибору нової ділянки, з урахуванням дотримання параметрів СЗЗ, вирішується органами виконавчої влади на час розробки даного проекту.
В питанні вдосконалення роботи КОС проектом передбачається будівництво споруд по термообробці і механічному зневодненню сирого осаду. Розташування даних споруд передбачається на ділянці (межує з територією КОС) відведеної рішенням №6/8/65-15 від 19.05.2011, восьмої сесії шостого скликання Тернопільської міської ради. З урахуванням функціонування в технологічній схемі КОС відділення термомеханічної обробки осадів в закритих приміщеннях санітарно-захисна зона становитиме 400 м, згідно ДСП 173-96 (додаток №12). При будівництві споруд по термообробці і механічному зневодненню сирого осаду виробничі цехи необхідно розміщувати з урахуванням можливості організації СЗЗ від джерел викидів забруднюючих речовин до існуючої житлової забудови шляхом дотримання нормативних параметрів, або за рахунок впровадження інженерного устаткування з очищення та скорочення викидів забруднюючих речовин.
В межах території що проектується існує 4 кладовища. СЗЗ від діючих кладовищ 300 м переважно не витримані. В їх межах розташована переважно садибна житлова забудова. Для даної забудови необхідно першочергове виконання 100% забезпечення централізованим водопостачанням та водовідведенням. Проектним рішенням також передбачається закриття органами місцевого самоврядування ділянок діючих кладовищ, що найближче розташовані до існуючої житлової забудови, після їх остаточного заповнення, з забороною послідуючого їх повторного використання (проведення підзахоронення на місці існуючих поховань). СЗЗ закритих кладовищ (ділянок) після закінчення кладовищного періоду може бути зменшена до 50 м.
На суміжній території, в західному напрямку (с. Великі Гаї) розташований аеропорт «Тернопіль» який створює планувальні обмеження, як по фактору обмеження забудови та акустичними умовами, так і по вимогам щодо дотримання зони обмеження перешкод для повітряних суден.
Від об’єктів комунальної інфраструктури враховуються охоронні зони. Відповідно Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів» №3041-VI від 17.02.2011, охоронна зона компресорної станції, що розташована на південно-східній околиці міста становить 700 м.
На північно-західній околиці міста розташоване Навчально-дослідне виробниче господарство «Наука» Тернопільського національного економічного університету, в складі якого серед іншої виробничої діяльності також передбачено розведення худоби (свині, ВРХ). Згідно висновку державної санепідекспертизи від 20.08.2014, нормативна СЗЗ не дотримується, однак ступінь небезпечності об'єкта є безпечним, а рівень забруднення є допустимий. За даними міської СЕС тваринницька ферма НДВГ "Наука" є стаціонарно-неблагополучним пунктом щодо сибірки, а на відстані 1,3 км від ферми у північно-західному напрямку знаходиться ґрунтове вогнище сибірки – худобомогильник, в якому здійснювалося захоронення тварин, які загинули від сибірки. Для визначення активності ґрунтових вод щодо сибірки щорічно проводяться планові моніторингові лабораторні дослідження проб ґрунту. Останні відбір проведений 17.06.2014, результаті досліджень від'ємні.
Проектні рішення визначають розвиток міста в північно-західному напрямку, що передбачає ліквідацію сільськогосподарських об'єктів тваринницького напрямку з санацію відповідних ділянок, а для худобомогильника передбачається встановлення санітарно-охоронної зони, згідно вимог п. 4, Наказу МОЗ України №314 від 09.07.2003 «Про заходи профілактики захворювань на сибірку. Медичні рекомендації з епідеміології та профілактики сибірки у людей».
Враховуючи що існуюча ферма є стаціонарно-неблагополучним пунктом щодо сибірки містобудівне освоєння на даній ділянці та в зоні впливу необхідно проводити відповідно вимог Наказу МОЗ України №314 від 09.07.2003 Відповідно вимог даного наказу, санітарно-охоронна зона від ґрунтового вогнища сибірки (худобомогильника), відповідно до рельєфу місцевості, визначається державною санітарно-епідеміологічною службою спільно із державної службою ветеринарної медицини. На час розробки проекту дана зона не встановлена, тому в проекті даються проектні пропозиції щодо її встановлення, згідно «об'єктів-аналогів». При встановлені даної зони уповноваженими державними службами її параметри можуть бути відкориговані. Містобудівне освоєння в околицях худобомогильника можливе лише після визначення санітарно-охоронної зони, у встановленому санітарними нормами порядку, відповідними державними службами.
Природоохоронні території представлені системою прибережних захисних смуг водойм міста і водоохоронними зонами, зеленими насадженнями загального користування, об’єктами природно-заповідного фонду, зонами санітарної охорони джерел водопостачання. Дані ділянки потребують ландшафтно-планувальної організації та відповідного благоустрою а також дотримання встановлених режимів господарської діяльності.
Згідно Водного кодексу України р. Серет та водосховище, належить до середніх річок з прибережною захисною смугою 50 м, а струмки, до малих – 25 м. Параметри прибережних захисних смуг та водоохоронних зон у межах міста визначені відповідно спеціально розробленого проекту – «Встановлення зовнішніх меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг Тернопільського ставу і р. Серет» (ВАТ «ТернопільВОДПРОЕКТ», 1998р.), що затверджений Рішенням Тернопільської міської Ради №4/10/134 від 25.03.2004 Для інших водних об’єктів та на ділянках, що не були враховані у спецпроекті, в проекті надані пропозиції щодо встановлення ПЗС з урахуванням нормативних параметрів, згідно ст.88 Водного кодексу України, які можуть бути відкориговані при розробці спеціалізованого проекту – технічної документації із землеустрою із встановлення ПЗС.
Зони санітарної охорони І, ІІ та ІІІ пояси для Тернопільського та Верхнє-Іванівського водозаборів. встановлені відповідно розроблених проектів. Для водозабору Тернопільського розроблений проект “Зони санітарної охорони водозабору №1 Тернополя”, ВАТ “Тернопільводпроект” – 1998 р., та відкоригований у 2007 р. відповідно Рішення Тернопільської обласної ради V скликання №40 від 08.09.2006, де І пояс ЗСО прийнято встановити по межі КП «Тернопільводоканал».
Смуги відведення системи відкритих меліоративних каналів, встановлюються відповідно спеціальних проектів із землеустрою, але за відсутності таких необхідно враховувати мінімальні параметри в розмірі 5 – 10 м
Також проектом враховуються існуючі і перспективі території природно-заповідного фонду та розвиток локальної екологічної мережі міста.
Таким чином, система планувальних обмежень, що регламентує проектне рішення представлена СЗЗ, природоохоронними зонами, системою зелених насаджень різного виду використання. При прийнятті проектних рішень враховуються існуючі та перспективні планувальні обмеження, режими господарської діяльності в їх межах.
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ
В існуючій характеристиці планування і забудови міста, у висновках визначені кілька напрямків основних проблем, які необхі