Здавалка
Главная | Обратная связь

Набуття права власності на земельні ділянки за цивільно-правовими угодами.



ЗКУ (зокрема, ст. 130) передбачає можливість купівлі-продажу земельних ділянок. Ч. 1 ст. 131 ЗКУ передбачає можливість набуття права власності на земельні ділянки на підставі таких цивільно-правових угод, як міна, рента, дарування, «успадкування та інших цивільно-правових угод». ЗК передбачає, що укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦКУ з урахуванням вимог ЗКУ (ч. 2 ст. 131). Ч. 2 ст. 132 ЗКУ визначено, що в угодах про відчуження земельних ділянок незалежно від їх виду має бути зазначено: а) назву сторін (прізвище, ім´я та по батькові громадянина, назва юридичної особи); б) вид угоди; в) предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо); г) документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку; е) відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки; д) відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо); е) договірну ціну; є) права та обов´язки сторін; ж) кадастровий номер земельної ділянки; з) момент переходу права власності на земельну ділянку. Водночас, слід пам’ятати, що не для всіх угод характерним є наявність договірної ціни (напр., вона не потрібна при даруванні). Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються та підлягають державній реєстрації.

Загальна процедура виникнення (переходу) права власності на земельні ділянки за цивільно-правовими угодами включає:

• укладення у письмовій нотаріальній формі угоди та її реєстрацію.

• реєстрацію права власності відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Саме з моменту такої реєстрації виникає право власності на земельну ділянку.

Купівля-продаж.Обмежується коло покупців земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Ними можуть бути: громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва; юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва. Проте на даний час через мораторій на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного виробництва дані положення фактично не діють. Передбачене переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення: його мають «громадяни України, які постійно проживають на території відповідної місцевої ради, де здійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні органи місцевого самоврядування». Можливість реалізації переважного права вважаємо сумнівною, оскільки закон не встановлює механізму.

Рента.За договором ренти одна сторона передає другій стороні у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов´язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. У разі передання під виплату ренти земельної ділянки або іншого нерухомого майна одержувач ренти набуває право застави на це майно. Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за згодою одержувача ренти.

Дарування.Згідно із ЦКУ, право обдарованого на дарунок виникає з моменту його прийняття. Цю норму слід застосовувати з урахуванням особливих правил щодо моменту виникнення права власності на земельну ділянку (з моменту його реєстрації). Добровільна відмова власника від земельної ділянки на користь держави або територіальної громади (ст. 140 ЗКУ) за своєю природою є даруванням, тому на неї теж поширюються загальні правила цивільного законодавства про дарування.

Спадкування. Підставою для реєстрації права власності на землю при спадкуванні є свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусами.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.