 |
|
Не хотів про це говорити
Не хотів про це говорити, бо ти, мабуть, втомився це слухати. Але мушу.
Борись зі шкідливими звичками, дбай про своє здоров'я.
Наркотики, алкоголь, куріння – це не просто тема для лекцій.
Куріння раніше було модним, зараз в моді – здоровий спосіб життя, треноване тіло, спорт і раціональне харчування. Куріння призводить до раку, від смол жовтіють і випадають зуби, отрута погано впливає на потенцію в хлопців та здатність народжувати дітей у дівчат. Є тисяча причин не курити… Подумай як мінімум про те, що мати здорову дитину, нормальний запах, гарну посмішку і хороший секс у п’ятдесят років – це краще, аніж нічого цього не мати і просто палити.
Комусь допомагає кинути цю звичку книга «Легкий спосіб кинути палити» Аллена Карра (спробуй, прочитай), комусь – кохана людина, спорт, а хтось просто сам приймає рішення.
Алкоголь – велике зло, він руйнує здоров'я, сім'ї, кар’єри, він нищить життя. Починається все з пива, і, якщо потрапляєш у погану компанію – закінчується безпробудним алкоголізмом. Я не кажу, що випити бокал вина, підняти келих і сказати смішний тост на якомусь святі – це погано. Навпаки, всі ми – люди, і трохи випити теж треба вміти. Але завжди є поняття міри: як казав Черчілль, один бокал шампанського стимулює роботу мозку, пляшка шампанського – навпаки.
Алкоголізм важко вилікувати (особливо в дівчат). Не починай пити. Алкоголь і успіх – несумісні речі.
Наркотики – найбільше зло. Наркотики – знищене життя, нездійснені мрії, розчарування людей. Наркотики – інвалідність, залежність, СНІД, смерть…
Багато хто любить казати, що все в житті треба спробувати, але ніхто чомусь не хоче спробувати бути відповідальним, чесним, добрим, спробувати допомогти іншим, прибрати подвір'я і допомогти бабусі донести важку сумку. Всі хочуть дізнатись, як це – напитись, прийняти наркотики, «відчути кайф»…
Не все треба спробувати. Свобода дана нам для того, щоб свідомо від деяких речей відмовлятись, щоб самому обирати залежності. Я залежний від близьких друзів, гарної природи, від того, чим займаюсь, і для хорошого настрою мені не потрібна хімія.
Я люблю життя, і «кайф» отримую від того, з ким спілкуюсь, що роблю, кого люблю, над чим замислююсь, як відпочиваю, у що мрію і ким є.
Що таке «успіх»?
В сучасному світі дуже часто повторюють слово «успіх». Кожен, як завжди, розуміє його по-своєму, але найчастіше успішними вважають тих, у кого гарний будинок за чотириметровою стіною, дорогий автомобіль, годинник за кілька сотень тисяч доларів і дружина модельної зовнішності.
Я вважаю успіхом зовсім інші речі. Вірних друзів, хорошу сім'ю, спокійний сон, фінансовий достаток, самореалізацію.
Вірні друзі будуть лише у тої людини, яка не йде «по трупах» до своєї мети. Хороша сім'я – це довіра між чоловіком і дружиною, це добре вихована дитина (не «мажор-наркоман»). Спокійний сон – це коли ти не боїшся, що до тебе вночі приїде податкова міліція, бо береш хабарі і крадеш мільйони з бюджету. Достаток – це коли достатньо, а багатство – коли багато. Погодься, що краще, коли вистачає грошей, а не коли не знаєш, куди їх подіти. Самореалізація – коли отримуєш насолоду від того, чим займаєшся, самореалізація – це коли здійснюються мрії.
Моє дитинство минуло в Закарпатті, біля кордонів з Європою. Тому добре знаю, що заробити великі гроші можна і поневіряючись на заробітках, миючи посуд чи займаючись проституцією в чужій країні. Я бачив таких людей. Їх багато. Я не хочу образити тих, хто поїхав на чужину, щоб прогодувати сім'ю, щоб купити дитині хліба. На жаль, в Україні люди нікому не потрібні (ми, сироти, тим більше…). Але великі гроші і великий успіх – то різні речі. Принаймні для мене.
В російського поета Роберта Рождественського є гарний вірш.
Человеку надо мало:
чтоб искал
и находил.
Чтоб имелись для начала
Друг -
один
и враг -
один...
Человеку надо мало:
чтоб тропинка вдаль вела.
Чтоб жила на свете
мама.
Сколько нужно ей -
жила..
Человеку надо мало:
после грома -
тишину.
Голубой клочок тумана.
Жизнь -
одну.
И смерть -
одну.
Утром свежую газету -
с Человечеством родство.
И всего одну планету:
Землю!
Только и всего.
И -
межзвездную дорогу
да мечту о скоростях.
Это, в сущности,-
немного.
Это, в общем-то,- пустяк.
Невеликая награда.
Невысокий пьедестал.
Человеку
мало
надо.
Лишь бы дома кто-то
ждал.
Знаєш, це правда. Людині потрібна підтримка, тепло сім'ї, вірні друзі, мрія і впевненість у тому, що ти не сам… Повір, все інше – не так важливо. Цю правду ти знаєш, бо не з книжок чув, що таке самотність… Довкола люди, у всіх своє життя, всі кудись ідуть, поспішають, живуть… І тобі потрібна «своя» людина. Не важливо, хто: друга половинка, вірний товариш, любляча мама чи навіть вихователька, яка для тебе дорога… Скажу чесно, найбільше я дорожу близькими людьми. Саме вони залишаються поряд тоді, коли ти опускаєш руки, бо вже немає сил, коли тобі важко. І саме їх я щасливий бачити у хвилини радості.
Я знаю, що ти не будеш самотнім, хоча сирітська самотність – це самотність досвіду. Ми стільки всього пережили, стільки всього бачили, стільки розчаровувались і знову починали вірити, що дуже старі всередині, навіть у 15 років…
Але якщо ти захочеш – все буде добре, я це знаю.
Головне – бути Людиною. Завжди, що б не трапилось в житті.
Як писав Кіплінг (був такий дядько; щось я почав цитувати тобі свої улюблені вірші, – може, тобі це не цікаво, тоді пропусти їх),
Владей собой среди толпы смятенной,
Тебя клянущей за смятенье всех.
Верь сам в себя, наперекор Вселенной,
И маловерным отпусти их грех.
Пусть час не пробил. Жди, не уставая,
Пусть лгут лжецы - не снисходи до них.
Умей прощать и не кажись, прощая,
Великодушней и мудрей других.
Умей мечтать, не став рабом мечтанья,
И мыслить, мысли не обожествив,
Равно встречай успех и поруганье,
Не забывая, что их голос лжив.
Умей принудить сердце, нервы, тело
Тебе служить, когда в твоей груди
Уже давно все пусто, все сгорело,
И только воля говорит: «Иди!»
Умей поставить в радостной надежде
На карту все, что накопил с трудом,
Все проиграть. И нищим стать, как прежде,
И никогда не пожалеть о том.
Останься тих, когда твое же слово
Калечит плут, чтоб уловлять глупцов,
Когда вся жизнь разрушена, и снова
Ты должен все воссоздавать с основ.
Останься прост, беседуя с царями,
Останься честен, говоря с толпой,
Будь прям и тверд с врагами и с друзями -
Пусть все в свой час считаются с тобой.
Наполни смыслом каждое мгновенье,
Часов и дней неумолимый бег.
Тогда весь мир ты примешь, как владенье,
Тогда, мой сын, ты будешь Человек!
Не знаю, чи любиш ти таке читати, але для мене в цьому вірші описані всі правила життя. Це найкращий, найгеніальніший вірш, який я колись чув, віриш? Кожен рядок – не просто порада, не просто гарні слова; про нього можна писати книгу.
Але з віршами, мабуть, закінчу. Це все ти можеш прочитати в інтернеті (там ти точно «висиш» частіше, ніж в бібліотеці). Мушу сказати те, що не скаже ні контакт, ні фейсбук, ні скайп… До речі, в скайпі дуже класно безкоштовно дзвонити друзям на інші комп’ютери. Обов’язково встанови собі таку розумну програму, коли матимеш ноутбук.
Не варто здаватись ідеальним, бо ідеальних людей немає, і це завжди насторожує – щось мусить бути «не так». Не варто брехати. Брехунам важко жити – треба мати ідеальну пам'ять, щоб пам'ятати, кому і що ти сказав. Не можна зраджувати і «використовувати» людей. Не можна красти. Є безліч «не», є безліч правил. Навіщо повторювати 10 заповідей? Будь людиною, будь хорошою, класною, позитивною людиною. Роби добро, допомагай іншим. Старайся максимально використати свій час в училищі чи університеті, бо він (цей час) так швидко летить. Студентське самостійне життя – це круто, але тобі ніколи розслаблятись, попереду невідома дорога, попереду – твоє майбутнє. Яким воно буде – залежить від тебе. Спілкуйся з людьми, знайомся. Будь цікавим для інших.
Не соромся ніякої роботи, бо праця, навіть та, яка не престижна, – не може викликати сорому. Знаєш, що колишній Президент Росії Дмитро Медвєдєв колись вчився на юридичному і працював двірником? Знаєш, з чого починали ті, хто нині добре живе? Ти можеш зараз сміятись, бо думаєш, що вони всі вийшли з кримінальних розборок, всі вони обкрадали людей і робили інші погані речі… Не всі. В тому то й справа, що не всі.
Найщасливіші люди заробили свій успіх важкою працею. Коли знаєш, якими зусиллями дісталось те, що в тебе є, ти це цінуєш. Коли знаєш, для чого живеш, коли вмієш помічати красу синього неба, легенький літній вітерець, коли робиш добро і маєш кому сказати «люблю», тоді ти щасливий.