 |
|
Схеми абсорбційних установок
Схему з рециркуляцією поглинача показано на рис. 2.28.
Рис. 2.28. Схема абсорбційної установки з рециркуляцією поглинача:
1 – абсорбер; 2 – насос; 3 – холодильник
Рідина, що витікає з абсорбера 1 насосом 2 через холодильник 3 знову подається в абсорбер. Частина рідини, що витікає з абсорбера, видаляється із системи, а замість неї подається відповідна кількість свіжого поглинача.
Під час рециркуляції свіжий поглинач змішується з поглиначем, який є вже насичений компонентом, що вилучається; отже, вміст цього компонента в рідині, що надходить в абсорбер, є більшим від цого вмісту за відсутності рециркуляції. У зв’язку з цим зменшується рушійна сила процессу масоперенесення і погіршується вилучення компонента з газової суміші.
Незважаючи на зазначені недоліки, абсорбцію з рециркуляцією поглинача застосовують завдяки тому, що в цьому процесі вдається підвищити густину зрошення і здійснити відведення тепла у винесеному холодильнику.
Схему з послідовним з’єднанням абсорберів показано на рис. 2.29.
У цій схемі абсорбери з’єднані один з одним протитечією; передача рідини з одного абсорбера в іншій здійснюється насосами. Тепло виділяється в холодильниках, встановлених на рідинних лініях між абсорберами (проміжне охолодження). Абсорбція, здійснена за такою схемою, відповідає поглинанню газу в одному абсорбері, висота якого є більшою від висоти кожного абсорбера в стільки разів, скільки абсорберів з’єднано послідовно.
Рис. 2.29. Схема абсорбційної установки з послідовним з’єднанням абсорберів:
1 – абсорбер; 2 – збірник; 3 – насос; 4 – холодильник
На рис. 2.30 наведено схему абсорбційної установки з рециркуляцією рідини і десорбцією. Насичений поглиненим компонентом абсорбент з останнього (за ходом рідини) абсорбера 1 зливається у збірник 2, звідки насосом 5 через теплообмінник 8 подається в десорбційну колону 9, де звільняється від розчиненого газу. Регенерований поглинач з колони 9 надходить у теплообмінник 8, де віддає тепло рідині, що скеровується на десорбцію, і далі через холодильник 10 повертається в цикл зрошення першого (за ходом рідини) абсорбера.
Рис. 2.30. Схема абсорбційної установки з рециркуляцією рідини і десорбцією:
1 – абсорбер; 2, 3, 4 – збірники; 5,6,7 – насоси; 8 – теплообмінник;
9 – десорбційна колона; 10 – холодильники
Питання до розділу II
1. Що таке абсорбція?
2. Які бувають види абсорбції?
3. Що таке швидкість абсорбції?
4. Як впливає зміна температури на швидкість абсорбції?
5. Як впливає зміна тиску на швидкість абсорбції?
6. Які є режими роботи насадкових колон?
7. Що є рушійною силою процесу абсорбції?
8. Запишіть рівняння для визначення середньої рушійної сили процесу абсорбції.
9. Від чого залежить коефіцієнт пропорційності (константа Генрі)?
10. Дайте визначення закону Генрі.
11. Запишіть рівняння матеріального балансу абсорбера.
12. Запишіть рівняння теплового балансу абсорбера.
13. Як визначити питому витрату поглинача?
14. Як визначити мінімальну витрату поглинача?
15. Що таке ступінь вилучення?
16. Запишіть рівняння робочої лінії процесу абсорбції.
17. Запишіть основне рівняння масоперенесення процесу абсорбції для газової і рідкої фаз.
18. Які основні характеристики мають насадкові тіла?
19. Як визначити еквівалентний діаметр насадки?
20. Які є гідродинамічні режими роботи барботажних тарілок?
21. Як визначити діаметр абсорберу, якщо відома витрата газової фази?
22. З якого рівняння визначають висоту абсорбційної колони?
23. Якими способами здійснюють процес десорбції?