Нові стандарти та тлумачення, які є обов’язковими для річних звітів, що починаються 1 січня 2012 року або після цієї дати

§ Фінансові активи повинні класифікуватися за двома категоріями оцінки: оцінювані в подальшому за справедливою вартістю та оцінювані в подальшому за амортизованою вартістю. Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| про класифікацію має ухвалюватися під час первісного визнання|зізнанні|. Класифікація залежить від бізнес-моделі управління фінансовими інструментами компанії та від характеристик договірних потоків грошових коштів за інструментом.

§ Більшість вимог МСБО | (IAS) 39 стосовно класифікації та оцінки фінансових зобов'язань були перенесені до МСФЗ | (IFRS) 9 без змін. Основною відмінністю|відзнакою| є|з'являється,являється| вимога до компанії розкривати ефект змін власного кредитного ризику фінансових зобов'язань, віднесених до категорії, що відображаються за справедливою вартістю у складі прибутків та збитків, у складі іншого сукупного доходу.

Розкриття – Передавання фінансових активів – Зміни до МСФЗ| (IFRS) 7 (випущені в жовтні 2010 року та набувають чинності для річних періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 січня 2011 року або після|потім| цієї дати). Ці зміни вимагають додаткового розкриття розміру ризику, що виникає під час передавання фінансових активів. Зміни включають вимоги до розкриття інформації за класами фінансових активів, що передані контрагенту, але обліковуються на балансі компанії, а саме:|слідуючої| характер|вдача|, вартість, опис ризиків та вигод, пов'язаних з активом. Також необхідним є|з'являється,являється| розкриття, що дозволяє користувачу зрозуміти розмір пов'язаного з активом фінансового зобов'язання, а також взаємозв'язок між фінансовим активом та пов'язаним з ним фінансовим зобов'язанням. Якщо|у тому випадку , якщо,в том случае | визнання|зізнання| активу було припинено, але|однак| компанія все ще піддається певним ризикам та має можливість|здібна| одержувати|отримати| певні вигоди, пов'язані з переданим активом, потрібне додаткове розкриття інформації для розуміння користувачем розміру такого ризику .

Поправка до МСФЗ (IFRS) 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності» - «Значна гіперінфляція і скасування фіксованих дат для компаній, що вперше застосовують МСФЗ» (застосовується для річних звітних періодів, які починаються 1 липня 2011 року або пізніше). Рада з МСФЗ надала вказівки щодо поновлення подання компанією фінансової звітності згідно з МСФЗ після того, як її функціональна валюта перестає бути схильною до значної гіперінфляції. Якщо компанія здійснює перехід на МСФЗ на дату, коли її функціональна валюта перестає бути схильною до значної гіперінфляції або після цієї дати, вона має право оцінити всі активи і зобов'язання, які вона утримувала до дати нормалізації функціональної валюти і які були схильні до значної гіперінфляції, за їх справедливою вартістю на дату переходу на МСФЗ. Зазначена справедлива вартість може використовуватися в якості умовної первісної вартості таких активів і зобов'язань у першому звіті про фінансовий стан згідно з МСФЗ. Поправка також скасовує вимогу про використання фіксованих дат в МСФЗ (IFRS) 1 щодо припинення визнання і угод, що приводять до виникнення доходів і витрат першого дня. З моменту прийняття поправки ці дати збігаються з датою переходу на МСФЗ.

Начало формы

Поправка до МСФЗ (IFRS) 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації» (застосовується для річних звітних періодів, які починаються 1 липня 2011 року або пізніше). Поправка вимагає розкриття додаткової кількісної та описової інформації щодо угод з передачі фінансових активів в наступних випадках:

- визнання фінансових активів припиняється в повному обсязі, але компанія продовжує участь в них;

- визнання фінансових активів не припиняється в повному обсязі.

Змінені вимоги до розкриття інформації більш об’ємні і обтяжливі, ніж раніше діючі вимоги. Отже, компаніям, можливо, доведеться змінити системи управлінської інформації і системи внутрішнього контролю для отримання кількісної інформації, необхідної для розкриття необхідної інформації.

Поправка до МСФЗ (IAS) 12 «Податок на прибуток - «Відстрочені податки: відшкодування активів, що лежать в основі відстроченого податку» (застосовується для річних звітних періодів, які починаються 1 січня 2012 року або пізніше). МСФЗ (IAS) 12 вводить спростовне припущення про те, що відкладений податок по об'єкту інвестиційної нерухомості, що переоцінюється по справедливій вартості, повинен визнаватися на основі припущення про відшкодування балансової вартості даної інвестиційної нерухомості за допомогою її продажу. Це припущення може бути спростовано, якщо бізнес-моделлю компанії передбачається, що дана інвестиційна нерухомість буде використана в рамках бізнесу. У цьому випадку податок повинен визнаватись на основі припущення про відшкодування балансової вартості інвестиційної нерухомості шляхом її використання. Поправкою також вводиться вимога про те, що відстрочений податок по активам, що не амортизуються, що оцінюються з використанням моделі переоцінки згідно з МСФЗ (IAS) 16, завжди повинен оцінюватися на основі припущення про відшкодування їх балансової вартості за допомогою продажу.

МСФЗ (IFRS) 10 «Консолідована фінансова звітність», МСФО (IAS) 27 «Окрема фінансова звітність» (застосовуються для річних звітних періодів, які починаються 1 січня 2013 року або пізніше). МСФЗ (IFRS) 10 заміняє ту частину МСФЗ (IAS) 27, в якій розглядався облік в консолідованій фінансовій звітності. МСФЗ (IFRS) 10 не змінює процедури консолідації, а змінює визначення контролю, на підставі якого приймається рішення про консолідацію. Контроль має місце, якщо інвестор:

- володіє повноваженнями щодо об'єкта інвестицій (які в МСФЗ (IFRS) 10 визначаються як існуючі права, що мають можливість у даний час керувати значущою діяльністю об'єкта інвестицій);

- має права на змінну суму повернення на інвестиції (або несе пов'язані з нею ризики);
- володіє можливістю впливати на суму повернення на інвестиції, внаслідок своїх повноважень щодо об'єкта інвестиції.

МСФЗ (IFRS) 10 також містить ряд роз'яснень щодо застосування нового визначення контролю, включаючи такі основні положення:

- інвестором є будь-яка сторона, яка має можливість контролювати об'єкт інвестицій, щоб вважатися інвестором, такій стороні не обов'язково мати частки участі в об'єкті інвестицій;

- інвестор може контролювати об'єкт інвестицій, навіть якщо він не володіє більшістю прав голосу щодо об'єкта інвестицій;

- схильність до ризиків і вигод є ознакою контролю, але сама по собі не приводить до наявного контролю;

- у разі делегування прав на прийняття рішень чи розпорядження такими правами для отримання вигоди іншими особами при визначенні наявності контролю в особи, що приймає рішення, необхідно встановити, чи є така особа принципалом або агентом;

- консолідація триває до моменту припинення здійснення контролю, навіть якщо контроль є тимчасовим.

МСФЗ (IFRS) 11 «Угоди про спільну діяльність», МСФО (IAS) 28 «Інвестиції в асоційовані компанії та спільні підприємства» (застосовуються для річних звітних періодів, які починаються 1 січня 2013 року або пізніше). МСФЗ (IFRS) 11 замінює МСФЗ (IAS) 31 «Участь у спільній діяльності». Згідно МСФЗ (IFRS) 11 спільний контроль визначається як обумовлене договором спільне здійснення контролю, яке має місце тільки у випадках, коли прийняття рішень щодо значимої діяльності вимагає одностайної згоди сторін, які здійснюють спільний контроль. Значення терміну «контроль» у визначенні «спільного контролю» відповідає значенню в МСФО (IFRS) 10. МСФЗ (IFRS) 11 також вносить зміни в метод обліку угод про спільну діяльність, оскільки замість трьох категорій згідно з МСФЗ (IAS) 31 використовуються наступні дві категорії:
Спільна операція - угода, за якою сторони, що володіють спільним контролем, мають права на активи і зобов'язання, обумовлені угодою. Спільні операції враховуються шляхом відображення активів, зобов'язань, доходів та витрат сторони та / або її частки в активах, зобов'язаннях, виручці і витратах, утримуваних або отриманих / понесених спільно.
Спільне підприємство - угода, за якою сторони, що володіють спільним контролем, мають права на чисті активи за угодою. Спільні підприємства обліковуються за методом пайової участі. Пропорційна консолідація як альтернативний метод обліку спільних підприємств (згідно з новим визначенням терміну) більш не допускається.

Відповідно до нової класифікації, представленої вище, структура угоди про спільну діяльність не є єдиним фактором, який враховується при класифікації угоди як спільної операції або спільного підприємства. У цьому полягає відмінність від МСФЗ (IAS) 31. Відповідно до МСФЗ (IFRS) 11 сторони зобов'язані враховувати наявність окремої компанії, юридичну форму такої компанії, умови договору та інші факти і обставини. Крім того, в МСФО (IAS) 28 були внесені поправки в частині застосування методу участі у відношенні інвестицій в спільні підприємства.

МСФЗ (IFRS) 12 «Розкриття інформації про частки участі в інших компаніях» (застосовуються для річних звітних періодів, які починаються 1 січня 2013 року або пізніше). МСФЗ (IFRS) 12 застосовується щодо компаній з частками участі в дочірніх компаніях, угодах про спільну діяльність, асоційованих та / або структурованих компаніях. Багато вимог МСФЗ (IFRS) 12 раніше містилися в МСФЗ (IAS) 27, МСФО (IAS) 31 і МСФЗ (IAS) 28, в той час як інша частина вимог є новою. Нові вимоги до розкриття інформації покликані допомогти користувачам фінансової звітності в розумінні:

- впливу часток участі компанії в інших компаніях на фінансове становище, результати діяльності та грошові потоки;

- характеру часток участі в інших компаніях і ризиків, пов'язаних з ними

Серед розширених вимог щодо розкриття описової і кількісної інформації в МСФЗ (IFRS) 12 можна виділити наступне:

- узагальнена фінансова інформація по кожній дочірній компанії з істотною неконтрольною часткою участі;

- суттєві судження, які використовувалися керівництвом при визначенні наявності у компанії контролю, спільного контролю або значного впливу, а також при класифікації угоди про спільну діяльність (тобто спільна операція або спільне підприємство);

- узагальнена фінансова інформація по кожному індивідуально значущому спільному підприємству та асоційованій компанії;

- характер ризиків, пов'язаних з частками участі компанії в неконсолідованих структурованих компаніях, і зміни цих ризиків.

МСФЗ (IFRS) 13 «Оцінка справедливої вартості» (застосовуються для річних звітних періодів, які починаються 1 січня 2013 року або пізніше). МСФЗ (IFRS) 13 не вводить нові вимоги про те, «коли» компанії повинні використовувати справедливу вартість. Замість цього стандарт визначає, «як» слід оцінювати справедливу вартість фінансових і нефінансових активів і зобов'язань, в тих випадках коли оцінка за справедливою вартістю необхідна або допускається згідно з МСФЗ. Згідно з МСФЗ (IFRS) 13 справедлива вартість визначається як «ціна, яка була б отримана при продажу активу або сплачена при передачі зобов'язання в рамках звичайної угоди між учасниками ринку на дату оцінки» (ціна виходу). «Справедлива вартість» в значенні, яке вживається в МСФЗ (IFRS) 2 «Виплати, засновані на акціях» і МСФЗ (IAS) 17 «Оренда», виключена зі сфери застосування МСФЗ (IFRS) 13. Стандарт роз'яснює ряд питань, у тому числі такі:

- поняття «найкраще і найбільш ефективне використання» і «припущення про спосіб використання активу в майбутньому для цілей оцінки» доречні виключно для нефінансових активів і зобов'язань;

- в ситуаціях, коли з інших МСФЗ незрозуміло, яку одиницю обліку необхідно використовувати для оцінюваної статті, передбачається, що учасники ринку здійснюють операції таким чином, щоб максимально збільшити вартість;

- при оцінці справедливої вартості не допускається враховувати фактори «об’єму»;

- опис способу оцінки справедливої вартості в ситуації, коли ринок стає менш активним.

Нові вимоги щодо розкриття інформації про оцінку справедливої вартості також повинні допомогти користувачам фінансової звітності зрозуміти методи оцінки та вихідні дані, необхідні для оцінки справедливої вартості, а також вплив оцінки справедливої вартості на прибуток або збиток.

Поправки до МСФЗ (IAS) 1 «Представлення фінансової звітності» - «Представлення статей іншого сукупного доходу» (застосовуються для річних звітних періодів, які починаються 1 липня 2012 року або пізніше). Поправки до МСФЗ (IAS) 1 вносять зміни в спосіб угруповання статей, що подаються в складі іншого сукупного доходу. Статті, які будуть перекласифіковані (або відновлені) у складі прибутку або збитку в якийсь момент у майбутньому (наприклад, при припиненні визнання або погашенні), повинні будуть представлятися окремо від статей, які ніколи не будуть перекласифіковані. Поправки не змінюють характеру статей, які в даний момент відображаються у складі іншого сукупного доходу, так само як і не впливають на визначення того, чи будуть статті іншого сукупного доходу перекласифікуватись через прибуток або збиток в майбутніх періодах.

МСФЗ (IAS) 19 «Виплати працівникам» (нова редакція) (застосовуються для річних звітних періодів, які починаються 1 січня 2013 року або пізніше). Нова редакція стандарту містить широкий ряд поправок, які варіюють від зміни основоположних принципів до простих роз'яснень та змін формулювань. Найбільш суттєві зміни включають в себе наступне:

- У разі планів з встановленими виплатами була виключена можливість перенести визнання актуарних прибутків і витрат на майбутній звітний період. Згідно з новою редакцією актуарні доходи і витрати визнаються в складі іншого сукупного доходу (ІСД) в момент свого виникнення. Суми, відображені у складі прибутку або збитку, обмежуються поточними та минулими витратами по наданню послуг, доходами або витратами при погашенні, а також чистими процентними доходами (витратами). Всі інші зміни нетто - активу (зобов'язання) за встановленими виплатами відображаються у складі ІСД без подальшого відновлення у прибутку або збитку.

- У новій редакції стандарту поряд з новими або переглянутими вимогами до розкриття інформації чітко вказуються цілі розкриття інформації про плани до встановлених виплат. Ці нові розкриття включають в себе кількісну інформацію про чутливість зобов'язання за планами з встановленими виплатами до досить ймовірній можливій зміні кожного з істотних актуарних припущень.

- Вихідна допомога буде відображатися на більш ранню з таких дат - коли пропозиція про звільнення не може бути скасована або ж коли відповідні витрати на реструктуризацію визнаються згідно з МСФЗ (IAS) 37 «Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи».

- Різниця між короткостроковими та іншими довгостроковими винагородами працівникам буде грунтуватися на очікуваних строках погашення, а не на термінах, після закінчення яких працівник наділяється правами на винагороди.

Запровадження нових або переглянутих стандартів та тлумачень на фінансовий стан Банку та на результати його діяльності за 2011 фінансовий рік суттєво не вплинули. Разом з цим, Банк вважає, що прийняті, але ще не чинні перелічені нові стандарти і інтерпретації, не будуть мати суттєвого впливу на фінансову звітність Банку в майбутньому.

Вик. Шаповал А.П.

' 461-82-80

⇐ Предыдущая 16 17 18 19 202122 23 24 25 Следующая ⇒